Росія зупинила роботи на АЕС Бушер, що будується в Ірані

Роботи на будівельному майданчику АЕС Бушер в Ірані повністю зупинено на тлі бойових дій на Близькому Сході. Про це повідомив глава Росатому Олексій Ліхачов, передають росЗМІ у вівторок, 3 березня.

“Звичайно ж, в Ірані на об’єкті роботу зупинено…Через ведення бойових дій проти Ірану прогнозувати поки що подальший перебіг подій складно”, – сказав він.

Глави російської держкорпорації зазначив, що іранська АЕС Бушер є для Росатому пріоритетним об’єктом, тому там будуть залишатися робітники. За словами Лихачова, Росатом завчасно евакуював з Ірану дітей співробітників АЕС Бушер, а також увесь надлишковий персонал у кількості 94 осіб. Наразі на атомній електростанції перебувають 639 російських фахівців. У міру зупинки та перерв між ударами їх будуть евакуювати. Глава Росатому також наголосив, що удар по АЕС Бушер може призвести до катастрофи регіонального масштабу.
“Реактор на потужності, у ньому 72 тонни палива. Ще 210 тонн палива є відпрацьованим. Це величезна маса (…) матеріалів. У разі удару, звичайно ж, це буде катастрофа регіонального масштабу”, – сказав Ліхачов, додовши, що “це мають розуміти всі учасники конфлікту”.

28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну масштабну військову операцію проти Ірану. У відповідь Тегеран завдає масованих ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.

За даними ЗМІ, під ударами перебувало іранське місто Бушер, де розташована АЕС Бушер, будівництво якої веде Росатом.

Ірак знизив виробництво нафти і припинив експорт із Курдистану – ЗМІ

Ірак припинив експорт нафти з Курдистану до порту Джейхан у Туреччині. Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.
Зазначається, що транспортування близько 200 тис. барелів нафти на добу було припинено після того, як виробники скоротили видобуток як запобіжний засіб на тлі зростання конфлікту на Близькому Сході.
На даний час у регіоні для місцевого споживання виробляється лише 50 тис. б/д, уточнили співрозмовники.
За даними Iraq-businessnews, компанія Gulf Keystone Petroleum (GKP) оголосила про тимчасову зупинку видобутку на родовищі Шайкан у Курдистані, пославшись на погіршення регіональної ситуації у сфері безпеки. Канадська ShaMaran Petroleum Corp. отримала повідомлення від HKN Energy Ltd. – оператора блоків Атруш та Сарсанг у Курдистанському регіоні – про тимчасове припинення виробництва на обох родовищах з тієї ж причини.
Як повідомляє Daily News, міністерство нафти Іраку звернулося до низки виробників у країні з проханням скоротити видобуток нафти. Відомство пояснює, що закриття Ормузької протоки призвело до порушення міжнародного судноплавства і унеможливило захід танкерів. Так, брак суден у південних портах Іраку та скорочення експорту на деяких терміналах призвело до критичного рівня заповнення резервуарів. Ірак у січні видобував 4,157 млн ​​б/д.

В Ірані заявили про загибель 787 людей через удари США та Ізраїлю

Кількість загиблих за останні чотири дні внаслідок ударів Ізраїлю та США по Ірану досягла 787 осіб. Про це повідомляють близькосхідні ЗМІ з посиланням на Товариство Червоного Півмісяця Ісламської Республіки.

Напередодні надходили дані про 555 жертв.

За даними організації, удари було зафіксовано як мінімум у 504 локаціях на іранській території.

Напередодні у Червоному півмісяці заявили, що задіяли понад 100 тисяч осіб для надання екстреної допомоги на місцях. Іранські посадовці заявляють, що 165 із загиблих були ученицями школи для дівчат у Мінабі. США та Ізраїль заявляють, що їм не відомо про удар по школі. Однак влада Ірану приписує інцидент двом країнам і заявляє, що розглядатиме це питання в міжнародних правових структурах.

Мелоні заявила про “період хаосу” через іранську кризу та війну в Україні

Очільниця італійського уряду Джорджа Мелоні заявила про свою занепокоєність через поточну ситуацію довкола Ірану, що виникла в період кризи, породженої війною Москви проти України, передає ANSA.
“Мене турбує загальний контекст: криза в міжнародному праві, яка неминуче стала результатом війни в Україні”, – сказала вона.
За словами Мелоні, “коли член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй навмисно напав на свого сусіда, це неминуче призвело до періоду хаосу”.
Вона додала, що уряд Італії прагне надати допомогу тисячам італійців, які опинилися у скрутному становищі, особливо в країнах Перської затоки. Італійська сторона підтримує контакти з країнами регіону та європейськими партнерами
Також Мелоні закликала Іран припинити свої “невиправдані” напади в Перській затоці та сказала, що ця криза не повинна далі поширюватися.
“Мета, очевидно, полягає в тому, щоб не допустити поширення кризи. Але я думаю, що ситуація не покращиться, якщо Іран не припинить свої абсолютно невиправдані атаки на країни Перської затоки”, – зазначила вона.

Іран запустив 186 ракет і 812 дронів – міноборони ОАЕ

Іран з початку конфлікту в регіоні (з 28 лютого) запустив по ОАЕ 186 ракет і 812 дронів. Внаслідок атак загинули троє людей, ще шість отримали поранення. Про це 3 березня заявили в Міноборони Еміратів, передає телеканал Аljazeera.
Зазначається, що 172 ракети вдалося збити, 13 впали в море і одна досягла території Еміратів. Також ППО знищили 755 дронів.
Влада Бахрейну заявила, що з початку бойових дій системи ППО королівства збили 73 ракети і 91 безпілотник, запущений з Ірану.

Вартість фрахту нафтових супертанкерів рекордно злетіла

Вартість фрахту нафтових супертанкерів на Близькому Сході зросла до рекордних максимумів в умовах ескалації конфлікту в регіоні та фактичної зупинки руху суден через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 3 березня.
Ставка фрахту танкера класу VLCC на маршруті Близький Схід – Китай досягла 419 пунктів (W419) за міжнародною фрахтовою шкалою Worldscale (відсоток від базової фіксованої ставки, яка встановлюється для кожного основного маршруту на початку року), що відповідає 423 736 доларів на добу. Танкери VLCC містять 2 млн барелів нафти.

Вартість фрахту збільшилася вдвічі порівняно з 27 лютого, причому ще минулого тижня ставки сягнули шестирічних максимумів.

28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну масштабну військову операцію проти Ірану. У відповідь Тегеран завдає масованих ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.

Конфлікт продовжує розростатися – Іран завдає ударів по танкерам в Ормузькій протоці, через який проходить близько 20% світових нафтових потоків.

Ставки фрахту танкерів для перевезення скрапленого природного газу 2 березня злетіли більш ніж на 40% після того, як держкомпанія Катару Qatar Energy оголосила про зупинення виробництва СПГ.

Вартість фрахту танкерів для перевезення СПГ через Атлантику підскочила на 43%, до 61 500 доларів. На Тихоокеанському маршруті вона зросла на 45%, до 41 000 доларів. За прогнозом аналітиків, цього тижня ставки фрахту СПГ-танкерів можуть піднятися вище за 100 000 доларів.

Ізраїль атакував урядові будівлі у Тегерані

Армія оборони Ізраїлю 3 березня вдарила по урядових об’єктах у Тегерані, зокрема по канцелярії президента Масуда Пезешкіана та будівлі Вищої ради національної безпеки. Про це повідомила пресслужба ЦАХАЛ у вівторок.

“Під час удару по урядовому комплексі було скинуто велику кількість боєприпасів на будівлю адміністрації президента та будівлю Вищої ради національної безпеки”, – мовиться у повідомленні.

У ньому зазначається, що також “зруйновано комплекс, де проходять засідання вищого керівництва, відповідального за прийняття рішень у галузі безпеки, заклад підготовки іранських офіцерів та інші ключові об’єкти інфраструктури”.

Військові додали, що зазначений комплекс є одним із найбільш охоронюваних об’єктів в Ірані та займає кілька кварталів у центрі Тегерана. Керівництво та вищі силові чиновники регулярно проводили там наради.

Також у ЦАХАЛ заявили, що удар по комплексу “ще більше підриває функціональну цілісність систем командування та управління в країні”. Нагадаємо, 28 лютого США та Ізраїль завдали спільних ударів по військовим та ядерним об’єктам Ірану. Після цього Іран атакував американські бази у Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії. Корпус вартових ісламської революції оголосив про початок “наймасштабнішої наступальної операції в історії Ісламської Республіки”, спрямованої проти Ізраїлю та американських військових баз.
Війна на Близькому Сході. Онлайн

Китай тисне на Іран для уникнення блокування Ормузької протоки – ЗМІ

Китай тисне на Іран, вимагаючи не зривати експорт катарського газу та інші енергетичні перевезення через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на анонімних керівників газової галузі.

Зазначається, що представники китайського уряду тиснуть на високопосадовців Ірану, щоб Тегеран не атакував нафтові й газові танкери, які проходять Ормузькою протокою, а натомість дозволив постачанням продовжуватися.

Китай закликав усі сторони війни навколо Ірану забезпечити безпечне проходження суден через Ормузьку протоку. “Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці”, – заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.

Рух танкерів через Ормузьку протоку фактично зупинився після того, як 28 лютого США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, на що Тегеран відповів ударами по регіону.

Найбільший у світі імпортер нафти й газу – Китай – є серед найбільш уразливих країн. У грудні 2025 року майже половина його імпорту сирої нафти проходила через протоку. Bloomberg зазначає, що Китай – життєво важливий партнер для Ірану, оскільки скуповує переважна більшість нафти з цієї країни, але друга за величиною економіка світу залежить від регіону Перської затоки як у постачанні нафти, так і газу, що транспортуються через Ормузьку протоку.
Крім Китаю, на іранських чиновників тисне і Катар, щоб Тегеран не атакував нафтові та СПГ-танкери, що проходять через протоку, і натомість дозволив постачання енергоносіїв.
Іранських чиновників також закликають утриматися від ударів по експортних хабах, таких як Катар, який самостійно постачає 30% ЗПГ до Китаю.

Зеленський провів переговори з президентом ОАЕ

Президент Володимир Зеленський провів розмову з президентом Об’єднаних Арабських Еміратів Мухаммадом бін Заїдом Аль Нагаяном. Про це український лідер повідомив у Телеграм у вівторок, 3 березня.
За його словами, обговорювались ключові аспекти ситуації на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки.
“Я висловив йому співчуття через загибель людей від божевільних ударів з Ірану. Пан президент зазначив, що іранський режим завдає ударів не тільки по військових об’єктах, а буквально по всьому – по будинках, молах, навіть мечетях. Ми обговорили, як можемо допомогти в цій ситуації та підтримати захист життя. Домовилися, що команди працюватимуть над цим”, – написав Зеленський за підсумками переговорів.
Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що запросив українських військових збивати іранські дрони над британськими військовими базами. Про це він сказав у своєму відеозверненні щодо подій у Перській затоці.
Як відомо, Іран випустив ракети по британських військових базах на Кіпрі. А у Парижі заявили, що військово-морська база Франції в ОАЕ постраждала через ураження іранським дроном.

Ціни на на українську сою виросли до найвищого за два роки рівня

Ціни на соєві боби на експортному ринку України на початку березня досягли 437-447 доларів/т СРТ-порт, що є найвищим показником з лютого 2024 року. Про це повідомило інформаційно-аналітичне агентство АПК-Інформ.

“Український ринок продовжує отримувати підтримку від світового сектору сої, зокрема через певну затримку збирання та поставок сої в Бразилії на тлі ускладнення погодних умов, а також через зростання котирувань сої в Чикаго під впливом подальшого підвищення цін на соєву олію в США”, – йдеться в повідомленні.

Аналітики зазначили, що на внутрішньому ринку зберігається тенденція до підвищення цін через високу конкуренцію між переробними підприємствами та експортерами. Ціни попиту за останній період зросли на 200-500 грн/т залежно від регіону та потреби у сировині.

Водночас експерти прогнозують можливе зниження експортних цін найближчим часом внаслідок збільшення пропозиції нового врожаю з Південної Америки. Проте факторами підтримки високих рівнів, на їхню думку, залишаться воєнні дії на Близькому Сході, волатильність ринку нафти та посилення попиту на сою з боку Китаю.