Частка долара США у глобальних валютних резервах у першому кварталі 2025 року знизилася до 57,7%, свідчать оновлені дані МВФ. Натомість зросла частка євро – до 20,1%, що стало найвищим показником із кінця 2022 року. Про це повідомляє Reuters у четвер, 10 липня.
Згідно зі звітом COFER, станом на кінець березня 2025 року частка долара в міжнародних резервах опустилася до 57,7% порівняно з 57,8% на кінець 2024 року. Частка євро зросла з 19,8% до 20,1% – найвищого рівня за понад два роки.
Водночас швейцарський франк, якому традиційно надають перевагу в періоди ринкової турбулентності, зміцнив свої позиції найвідчутніше – його частка зросла до 0,8%, що є історичним максимумом за весь час ведення статистики COFER.
Показник фунта стерлінгів також незначно підвищився.
На тлі ринкових коливань, спричинених внутрішньою політикою адміністрації президента США Дональда Трампа, включно з раптовим запровадженням масштабних тарифів у квітні, індекс долара за перший квартал впав майже на 4%, у другому – ще на понад 7%.
Паралельно швейцарський франк зміцнився щодо долара на 14%, ставши однією з найефективніших валют року. Попри це, експерти вказують, що коливання валют не завжди прямо впливають на структуру резервів, однак нинішня динаміка пожвавила дискусію про потенційну втрату доларом статусу домінантної резервної валюти.
Позначка: Банки
-
Євро витісняє долар зі світових резервів – МВФ
-
НБУ оштрафував два банка та 21 фінкомпанію
Національний банк України у червні застосував заходи впливу до двох банків та 21 фінансову компанію. Про це повідомила пресслужба НБУ.
Зазначається, що заходи впливу застостовані за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а також валютного законодавства.
Зокрема, Кристалбанк оштрафували на 20,27 млн гривень за невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Крім того, банк отримав письмове застереження.
Своєю чергою Радабанк отримав штраф у розмірі 15 млн гривень за неналежне виконання обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід та здійснювати перевірку клієнтів. Банк також отримав письмове застереження за низку інших порушень.
За даними на сайті НБУ, станом на початок року акціонерами Кристалбанку були Марина Ленінг (50%), а також Оксана та Леонід Гребінські (приблизно по 25%). Основною власницею Радабанку станом на початок року була Тетяна Городницька (73,64%).
Крім того, НБУ оштрафував фінансові компанії:
- Ультра Альянс – на 5,67 млн гривень;
- Центрофінанс – 272 тис. гривень
- Преміум Фінанс та Ліберті Фінанс – по 200 тис. гривень.
Ще шість фінансових компаній отримали штрафи у розмірі 51 тис. гривень кожна, а решта – лише письмові застереження.
-
Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев
Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що у девʼятому скликанні Верховної Ради не збираються голосувати за розкриття банківської таємниці.
“Ми не будемо розкривати банківську таємницю в цьому скликання (Верховної Ради) точно”, – сказав нардеп, повідомляє Економічна правда.
Відповідаючи на питання, чому у декларації Мінфіну зазначено, що розкриття банківської таємниці є одним із пунктів, Гетманцев зазначив, що вона розрахована на три роки і він сподівається, що чинне скликання Ради не буде працювати так довго.
Підсумовуючи Гетманцев сказав, що у перспективі 2026 року говорити про розкриття банківської таємниці точно не варто. -
Українці цьогоріч купили в банках майже 230 кілограмів золота
У січні-травні 2025 року українці придбали у банках 7394 унцій золота – близько 229,95 кілограма. Загальна вартість придбаного дорогоцінного металу становить 22,47 млн доларів. Про це пише Європейська правда в четвер, 26 червня.
За даними Національного банку, обсяги купівлі золота за перші п’ять місяців року перевищили обсяги продажу золота населенням на 1023 унції (або близько 31,8 кг). Загалом, від початку року банки викупили у клієнтів 6370 унцій золота (198,13 кг) на суму 19,36 млн доларів.
Обсяги купівлі золота населенням у 2025 році скоротилися на 2320,9 унції (близько 72,18 кг). За перші п’ять місяців минулого року населення купило у банках 9715 унцій золота на суму 21,59 млн доларів. Обсяги продажу золота банкам становили 13,4 тис. унцій (41,67 кг) на загальну суму 29,59 млн доларів.
Загалом у 2024 році українці купили у банках 21,55 тис. унцій золота на загальну суму 51,07 млн доларів. Обсяги продажу золота населенням становили 25,13 тис. унцій на загальну суму 58,8 млн доларів.
Зазначається, що українці почали активніше купувати золото тоді, коли ціни на нього пішли вгору. Натомість у 2024 році, до різкого стрибка цін, обсяги продажу золота населенням перевищували обсяги його купівлі.
Внаслідок зростання цін на золото у 2024-2025 році міжнародні резерви України збільшилися на понад 1 млрд доларів.
-
НБУ оприлюднив оцінку стресу у фінсистемі України
Протягом першої половини 2025 року індекс фінансового стресу в Україні був на найнижчому рівні з моменту повномасштабного вторгнення, хоча він був досить коливальним. Найбільший внесок у цей індекс мав валютний субіндекс, який трохи знизився через скорочення валютних інтервенцій. Волатильність індексу викликається головним чином коливаннями у субіндексі державних цінних паперів, а також у субіндексі корпоративних цінних паперів через зміни цін акцій українських компаній. Банківський субіндекс залишається на низькому рівні, хоча показники ліквідності дещо знизились навесні.
-
Центробанки скуповують золото рекордними темпами
У світі спостерігається рекордний попит на золото з боку центральних банків через геополітичну напругу та економічну нестабільність. Протягом останніх трьох років центральні банки додають до своїх резервів понад 1000 тонн золота щорічно. Це вдвічі більше, ніж попереднє десятиліття. За дослідженням Всесвітньої ради із золота, 95% опитаних вважають, що обсяги золотих резервів центральних банків продовжать зростати. Також зростає інтерес до збільшення власних запасів золота, при цьому не планується їх скорочення. Це пов’язано з захистом від інфляції, збереженням вартості активів у кризові періоди та диверсифікацією резервів. Також спостерігається збільшення управління золотими активами, зокрема управління ризиками. Банк Англії залишається традиційним центром зберігання золотих резервів, але все більше країн повертають золото додому. На долар припадає близько 58% світових валютних резервів, але його частка зменшується на користь менших валют. Опитування показало зростання кількості учасників серед центральних банків, що свідчить про підвищений інтерес до управління золотом.
-
Золото стало другим за популярністю активом у резервах світових банків
За доповіддю Європейського центрального банку, у 2024 році золото стало другим за популярністю активом у міжнародних резервах світових Центробанків, обігнавши євро. Частка золота у резервах досягла 20%, оскільки центробанки активно закуповували дорогоцінний метал та його ціна зростала. У 2024 році центробанки придбали понад 1 тис. тонн золота, що удвічі більше, ніж середня кількість закупівель за попереднє десятиліття. Загальні резерви золота у 2024 році наблизилися до рекордного рівня, зафіксованого у 1965 році. Частка євро в резервах світових Центробанків залишилася на рівні близько 20%, а частка долара США зменшилася на 2% до 57,8%. Євро також збільшило свою популярність як валюта для випуску облігацій та залучення кредитів.
-
Укрпошта стане банком: Рада прийняла закон про фінансову інклюзію
Верховна Рада ухвалила закон щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні. Укрпошта та інші компанії з великою мережею можуть отримати обмежені банківські ліцензії. Про це повідомив голова фінансового комітету Данило Гетманцев в Telegram у вівторок, 3 червня.
Законопроєкт № 13018-д підтримали в другому читанні. Документ передбачає появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.
Вони будуть обслуговувати громадян і дрібний бізнес у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.
Законопроєкт визначає процедуру отримання обмеженої банківської ліцензії. Для забезпечення фокусу на відповідні цільові групи клієнтів обмежується робота з великим і середнім бізнесом з оборотом понад 2 млн євро.
Також є обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.
Нагадаємо, 25 березня Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №13018-д, що передбачає створення нового виду банку – банку фінансової інклюзії. У Кабінеті міністрів роз’яснили принципи роботи Укрпошта Банку. Він пропонуватиме такі фінансові послуги: соціальні виплати, оплату рахунків, відкриття рахунків і не тільки. Особливу увагу планується приділяти соціально вразливим категоріям населення та малому бізнесу, який потребує підтримки.
-
Українці активно беруть кредити та розміщують депозити
Поки одні українці почали більше брати споживчих кредитів, відновлювати попит на комерційну іпотеку, інші активно розміщують депозити в банках. Яким є стан банківської системи? Попит на споживчі кредити зростає У січні-березні поточного року українці оформили 2,17 млн мікропозик, що на 8% більше, ніж торік. Попри зростання кількості кредитів, середня сума зменшилась уперше за два роки. Загальна заборгованість перед мікрофінансовими організаціями сягнула 24,28 млрд грн.
Згідно з аналізом української компанії, що надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів для громадян та бізнесу Оpendatabot, попри зростання кількості мікрофінансових договорів, середній розмір позики вперше за два роки зменшився – на 2% порівняно з минулим роком, наразі він становить 5 858 грн. Раніше середня сума кредиту лише зростала. “Щомісяця в середньому українці укладали 724 тис. договорів з мікрофінансовими організаціями МФО, що дещо перевищує минулорічний показник – 693 тис. договорів на місяць”, – пише Оpendatabot. Загальний обсяг заборгованості населення перед МФО станом на 1 квітня 2025 р. досяг 24,28 млрд грн. Це удвічі більше, ніж у квітні 2022 р., коли розпочалася повномасштабна війна. Лише з початку 2025 р. борг зріс на 4,3 млрд грн, або на 22%.
Щодо строків кредитування, 63% мікропозик українці оформлюють на термін від 93 днів до одного року – ця частка суттєво не змінилася. Водночас у 15 разів зросла кількість довгострокових позик – строком від 1 до 2 років. Їх частка тепер становить 3,6%.
Значно зросла популярність коротких кредитів до 31 дня – з 14,5% до 24%. Натомість частка позик на строк від 32 до 92 днів різко впала – з 16,5% до лише 3%.
Загалом, банки активно нарощують кредитування як бізнесу, так і населення. Чистий гривневий кредитний портфель бізнесу зріс на 9,5% за квартал і на 28,4% у річному вимірі. Особливо активне кредитування спостерігається в агросекторі, будівництві, машинобудуванні та оптовій торгівлі. Кредити фізичним особам зросли на 6,7% за квартал і на 35,9% за рік. Відновився попит на комерційну іпотеку Обмеження програми “єОселя” на придбання старого житла активізувало попит на відповідну іпотеку на комерційних умовах.
До листопада 2024 р.близько 70% кредитів у межах державної програми “єОселя” видавалися на вторинному ринку. “З листопада “єОселя” змінила умови і дуже суттєво обмежила можливість кредитування нерухомості на вторинному ринку. Там залишилися тільки декілька категорій, а основна частина клієнтів може отримати кредити лише на готове житло віком до трьох років після введення в експлуатацію”, – розповів директор департаменту роздрібного бізнесу банку “Глобус” Дмитро Замотаєв під час круглого столу, організованого “Фінансовим клубом”. Це відродило попит на ринкову іпотеку.
За словами Замотаєва, зараз клієнти, які бажають придбати нерухомість на вторинному ринку і вже не проходять по “єОселі”, змушені шукати варіанти кредитування на комерційних умовах.
Банкіри прогнозують, що через три роки кількість іпотечних кредитів зросте до 100 тис. на рік. “Прогнози передбачають близько 50-100 тис. іпотечних кредитів у перспективі трьох років. Тобто ми поступово почнемо виходити на обсяги, які мають наші найближчі сусіди”, – зазначив член правління, директор з роздрібного бізнесу “Скай Банку” Володимир Чорненький. За його словами, потенційний попит на іпотеку вже перевищує доступне фінансування в кілька разів. Українці активно розміщують кошти на депозитах Станом на червень 2025 р. українці активно розміщують кошти на банківських депозитах, віддаючи перевагу національній валюті.
За інформацією Фонду гарантування вкладів, вклади у національній валюті сягали 899,5 млрд грн, в іноземній – 492,7 млрд грн. “Звісно, певна частина клієнтів традиційно конвертує свої гривневі доходи в іноземну валюту, зокрема, в долари США та євро. Водночас загальна привабливість заощаджень у гривневих активах залишається стабільною, що підтримує сталий рівень строкових депозитів у національній валюті”,- розповів директор департаменту карткових та пасивних продуктів роздрібного бізнесу ПУМБ Дмитро Коваль в коментарі Finance.ua. За інформацією НБУ, українці зберігають в банках 1,228 трлн грн. Йдеться про фізичних осіб. З січня 2025 р. ця сума зросла на 11,5 млрд грн.
Найбільше коштів українці тримають в таких банках: “Приватбанк” (444,1 млрд грн); “Ощадбанк” (210,2 млрд грн); “Універсал Банк” (84,5 млрд грн); “Райффайзен Банк” (71,8 млрд грн); ПУМБ (56,2 млрд грн); “УкрСиббанк” (48,9 млрд грн).
Як бачимо, перші дві позиції в рейтингу займають державні банки.
В НБУ додають, що станом на 1 квітня 2025 р.в Україні працювало 60 банків. На сьогодні статус державних мають 7 банків. Крім “Приватбанку” та “Ощадбанку” до цього переліку також входять “Укрексімбанк”, “Укргазбанк”, “Сенс Банк”, “Перший інвестиційний банк” та “Мотор-Банк”. Нагадаємо, що три останніх банки держава націоналізувала у 2023 та 2024 рр.
Депозити залишаються улюбленим інструментом українців для збереження своїх коштів. Тим більше, що під час дії воєнного стану банківські вклади фізичних осіб гарантуються державою на 100%. “Основним критерієм під час вибору банку стали не його репутація, стабільність та інші показники, а відсоткова ставка, яку банк пропонує вкладникам. Чим вона вища, Чим вона вища, тим більше грошей несуть у банки українці”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Понад 70% вкладників тримають свої гроші на вкладах до запитання, на строкових – знаходиться приблизно 30% коштів українців у банках. З цих 30% на вклади понад року припадає лише трохи більше ніж 1%. Найбільшу популярність мають вклади на 3 місяці (майже 17%).
За інформацією НБУ, без огляду на вклади ФОПів, у грудні вклади у нацвалюті склали 795,6 млрд грн (+2,8% до листопада 2024 р.), а валютні – 418,5 млрд у гривневому еквіваленті (+1,9 м/м). В доларовому еквіваленті вони у грудні зросли на 0,8% м/м – до 9,95 млрд.
ФОПи складають лише 3,2% від усіх вкладників за кількістю, на них припадає 12,1% обсягів грошей на депозитах. Сума їх вкладів за рік склала 168,9 млрд грн (+19 млрд р/р). Банківська система працює стабільно Загалом наразі банківська система України демонструє стабільність і поступове відновлення, попри виклики, спричинені війною та економічною невизначеністю.
НБУ відновив повноцінну оцінку стійкості банківської системи після чотирирічної перерви. У 2025 р. заплановано стрес-тестування 21 найбільшого банку, що охоплюють понад 90% активів сектору. Оцінка включає перевірку якості активів незалежними аудиторами, екстраполяцію результатів та стрес-тестування за різними макроекономічними сценаріями.
Якість кредитного портфеля покращується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) у населення знижується швидше, ніж у бізнесу, завдяки списанню проблемних боргів та зростанню обсягів нових кредитів. Це свідчить про ефективну роботу банків у сфері управління ризиками.
Прогнози на майбутнє наразі теж непогані. Зокрема, очікується, що наприкінці 2025 р. інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 р. – до цілі 5%. Цьому сприятимуть заходи процентної політики НБУ та стійкість валютного ринку.
Вікторія Хаджирадєва -
Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію
Голова Національного банку Словаччини Петер Кажимір був визнаний винним у справі про корупцію. Суд оштрафував його на 200 тисяч євро, а якщо не сплатить, може отримати рік ув’язнення. Кажимір передав хабар у 48 тисяч євро тодішньому голові фінансової служби Словаччини, щоб отримати інформацію про податкові справи компаній. Суддя вважав свідчення голови фінансової служби правдивими. Також була конфіскація грошей, які голова фінансової служби передав поліції. Кажимір планує подати апеляцію на вирок.