Банки – Антикор

Ощадбанк подвоїв чистий прибуток за рік

Державний Ощадбанк завершив 2025 рік із чистим прибутком 16,1 млрд грн. Це новий рекорд і більш ніж удвічі перевищує показник 2024 року в 7,9 млрд грн, повідомила преслужба фінустанови в четвер, 26 лютого.
Вказано, що прибуток до оподаткування у 2025 році перевищив 19 млрд грн проти 18,7 млрд грн у 2024 році.
В Ощадбанку уточнили, що одним із ключових чинників зростання фінансового результату стало розширення кредитування реального сектору: у роздрібному сегменті кредитний портфель зріс до 26,7 млрд грн (+26%), у мікро-, малому та середньому бізнесі – до 30,2 млрд грн (+16%), у корпоративному бізнесі – до 71,3 млрд грн (+12%).
Процентні доходи від кредитів торік збільшилися на 23% і перевищили 20 млрд грн, чистий процентний дохід – на 28%, до 31,1 млрд грн, загальний операційний дохід – на 25%, до 38,8 млрд грн, зазначили в банку.
Зобов’язання Ощадбанку станом на кінець 2025 року становили 467,7 млрд грн, при цьому кошти клієнтів зросли за рік на 68,5 млрд грн (+18%).
Водночас банк додав, що внесок у фінрезультат зробила робота з проблемною заборгованістю, зокрема врегулювання NPL у межах проєкту з ТОК Gulliver.
За інформацією банку, частка ОВДП в активах у 2025 році скоротилася до 38% з 45%, що відображає зміщення акценту в бік кредитування реального сектору.
Банк повідомив, що обслуговує близько 6 млн активних клієнтів і є лідером кредитування юридичних осіб із часткою ринку близько 14%. Станом на 1 січня 2026 року кредитний портфель Ощадбанку становив – 128,2 млрд грн (+15,4%).

НБУ визнав неплатоспроможними ще два банки

Правління Національного банку України ухвалило рішення про віднесення Мотор-Банк та Перший Інвестиційний Банк (PINbank ) до категорії неплатоспроможних. Про це повідомила пресслужба НБУ в четвер, 19 лютого. Фінустанови було виведено з ринку банківських послуг. Зазначається, що банківська система України від цього не постраждає – на кожен збанкрутілий банк припадало 0,01% від активів платоспроможних банків станом на 1 лютого 2026 року, тобто вони не були системними.

16 грудня 2025 року НБУ визнав Мотор-Банк і PINBank проблемними. Фінустанови протягом тривалого часу здійснювали ризикову діяльність, через що було порушено норматив мінімального розміру регулятивного капіталу – 200 млн гривень.

Попри це банки продовжували збиткову ризикову діяльність і надалі порушували вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу. В результаті станом на 19 лютого показники їхнього регулятивного капіталу становили:

у Мотор-Банку – 173 млн гривень;

у PINBank – 73 млн гривень.

Згідно з українським законодавством кожен вкладник Мотор-Банку і PINBank отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, у тому числі з нарахованими відсотками, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення цих фінустанов з ринку. Мотор-Банк було націоналізовано у 2024 році, коли Вищий антикорупційний суд передав до управління Фонду державного майна. Після цього він став сьомим державним банком в Україні. До націоналізації Мотор-Банк належав підсанкційному бізнесмену Вʼячеславу Богуслаєву. PIN Bank перейшов під державний контроль у 2024 році. В результаті націоналізації держава стала власником 88,89% статутного капіталу банку. До цього фінустанова контролювалася російським олігархом Євгеном Гінером. Інтерес до купівлі банку виявляла Укрпошта, щоб на його базі створити поштовий банк.

У Приватбанку торік чистий прибуток впав на 27%

Приватбанк повідомив про завершення 2025 фінансову року зі скороченням чистого прибутку на 27,7% – до 29,1 млрд грн.
Зазначається, що попри зростання операційних доходів, фінансовий результат знизився через рекордні податкові відрахування до бюджету та масштабне технічне списання проблемних активів, пов’язаних із колишніми акціонерами.
Прибуток до оподаткування зріс на 8,4% і сягнув 88 млрд грн. Основним драйвером став чистий процентний дохід, який збільшився на 19% – до 79,9 млрд грн.
Але частку заробленого довелося віддати державі. Загальна сума податку на прибуток за рік склала 58,9 млрд грн, що на 44% більше, ніж роком раніше. Таке різке зростання пояснюється виконанням норм Податкового кодексу, через що банк нарахував додаткові податкові зобов’язання у розмірі 37,5 млрд грн.
Банк списав з балансу активи, пов’язані з колишніми власниками. Оскільки реальна вартість цих активів вже дорівнювала нулю, це рішення дозволило привести звітність у відповідність до реального стану справ.
У результаті частка непрацюючих кредитів (NPL) у загальному портфелі обвалилася з 59,4% до 10%.

Клієнтів Monobank попередили про шахрайську схему

Зловмисники представляються співробітниками Monobank і попереджають про нібито “підозрілий вхід” до акаунта. Кінцевою метою шахраїв є отримати доступ до коштів на рахунку. Про нову схему у п’ятницю, 6 лютого, попередив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“Фіксуються випадки телефонних дзвінків із номерів + 38 044 325 03 16 та + 38 044 592 40 76, під час яких зловмисники представляються співробітниками Monobank. Шахраї повідомляють про нібито “підозрілий вхід” до акаунта з іншого міста та спробу списання кредитних коштів. Далі вони переконують користувача натиснути кнопку “списання”, пояснюючи це “необхідністю заблокувати операцію”. Насправді це – спроба отримати доступ до ваших коштів”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що під час розмови зловмисники можуть: уточнювати розмір кредитного ліміту, запитувати точну суму коштів на картці, а також називати дату народження, щоб створити видимість “офіційного дзвінка”.
В Центрі протидії дезінформації порадили в жодному разі не підтверджувати фінансові операції під час дзвінків, а також не повідомляти дані про рахунки, залишки коштів чи іншу особисту інформацію. Після завершення розмови необхідно звернутися до банку через офіційні канали.
У ЦПД наголосили, що представники банків не телефонують клієнтам із вимогою підтвердити або скасувати операції в такий спосіб.

Банківська криза у РФ вже почалася – розвідка

Минулого року банківська система Росії втратила ключові ознаки стійкості, попри заспокійливу риторику регулятора. Про це у четвер, 5 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що торік чистий прибуток російських банків скоротився на 8% порівняно з 2024 роком і становив 45 млрд доларів, тоді як рентабельність капіталу впала до 18%.
Погіршення фінансових результатів відбулося на тлі умов, спричинених жорсткою монетарною політикою: різкого зростання відрахувань у резерви та підвищення вартості ресурсів.
“Ці показники свідчать не про циклічне уповільнення, а про початок глибшої дисфункції сектору”, – зауважують у СЗР.
Дані розвідки свідчать, що одночасно в банківському секторі країни-агресорки погіршується і якість кредитного портфеля. Частка проблемних кредитів зросла до 11%, за незабезпеченими позиками – до 12%. Такі рівні дефолтів є несумісними з офіційними заявами про стабільність і вказують на системний характер проблем, які більше не можна пояснити окремими сегментами чи тимчасовими шоками.
Аналітики наближеного до Кремля Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування фактично визнали початок системної банківської кризи. За їхніми оцінками, поточна видима стабільність тримається не на фундаментальному оздоровленні, а на домінуванні державних банків, масових реструктуризаціях проблемних активів і регуляторних послабленнях. Така модель лише відтерміновує кризу та водночас підвищує ризик швидкого і масштабного відтоку депозитів у разі загострення ситуації.
“Задекларована стійкість російської банківської системи на вигляд штучна. Центральний банк РФ фактично перейшов до режиму ручного управління ризиками, дозволяючи банкам приховувати проблемні кредити під виглядом реструктуризацій. За цих умов офіційні дані лише маскують реальний масштаб втрат”, – констатують у відомстві.
Згідно з прогнозами розвідки, банківський сектор Росії неминуче потребуватиме додаткової державної підтримки, що посилить фіскальний і макроекономічний тиск на економіку країни-агресорки та закріпить кризу як довгостроковий чинник.

У РФ констатували початок банківської кризи

У Росії почалася системна банківська криза. Про це упонеділок, 2 лютого, повідомляє видання The Moscow Times із посиланням на звіт аналітичного центру ЦМАКП, який є наближений до російської влади.
“Банківська криза, яку раніше передбачала наша система раннього сповіщення, тепер зафіксована згідно з формальними критеріями, а трохи раніше… була вже зафіксована криза поганих боргів”, – констатували прокремлівські економісти.
При цьому, як пише видання, випереджальний індикатор також фіксує високі ризики “втечі вкладників”. Поки що цей ефект не виникає внаслідок латентного характеру кризи, пише ЦМАКП, але “в разі посилення кризових процесів вони можуть вийти на поверхню”.
Під системною банківською кризою економісти розуміють ситуацію, за якої реалізується хоча б одна з умов:

частка проблемних активів банківської системи перевищує 10%;

клієнти вилучають з рахунків і депозитів значну частку коштів;

для запобігання наслідкам проводиться вимушена реорганізація/націоналізація значної частини (понад 10%) банків або масштабна докапіталізація (у розмірі понад 2% ВВП).

При цьому в ЦМАКП стверджують, що обидві кризи все ще “помірні за масштабами” – проблемними є трохи понад 10% сукупних активів і кредитного портфеля банків РФ. Утім, економісти не заперечують, що за окремими напрямками “глибина ураження” може бути і більшою – за кредитами малому і середньому бізнесу (МСБ) вона в середньому 19%, наводить приклад ЦМАКП.
Згідно з даними Центробанку РФ на кінець жовтня, проблемними були визнані офіційно 11,2% корпоративних кредитів на 10,4 трлн рублів і 6,1% роздрібних на 2,3 трлн рублів.

Токаєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що через один з банків країни були виведені близько 14 мільярдів доларів “із суміжної країни”. Про це він сказав на нараді, присвяченій боротьбі із злочинами у сфері фінансів, повідомляє The Moscow Times.
За словами Токаєва, фінансова організація “прогнала” через себе понад 7 трильйонів тенге (майже 14 мільярдів доларів) “із суміжної країни”, недвозначно натякаючи на Росію.
“З точки зору закону, економіки і навіть політики це, на мій погляд, обурливий факт. На жаль, подібних випадків, пов’язаних із шахрайськими фінансовими схемами, досі чимало”, – сказав лідер Казахстану.
У матеріалі вказується, що його заява пролунала на тлі посилення фінансового контролю, запровадженого у вересні 2025 року щодо росіян, які дистанційно оформили банківські картки у Казахстані.
Росіяни почали масово дистанційно оформлювати картки казахстанських банків після введення санкцій проти РФ. Тепер влада Казахстану поступово закриває такі схеми. Так, з 2024 року заборонена дистанційна видача ІНН, частина раніше виданих номерів анульована, а банківське обслуговування нерезидентів значно посилене.

Токоєв: Росія відмила через Казахстан $14 мільярдів

Росія посилює контроль над платежами, прикриваючись безпекою – ЦПД

Російська Федерація у 2026 році суттєво посилить контроль над грошовими переказами та цифровими платежами громадян: наглядові органи отримуватимуть дані безпосередньо від платіжних систем, а не тільки через банки. Про це в неілю, 11 січня, повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.

Як зазначається, це передбачає розширений моніторинг нетипових транзакцій між фізичними особами, доступ регуляторів до інформації платіжних систем і прискорений обмін даними між установами. Офіційно Центробанк РФ подає такі заходи як технічне вдосконалення, проте насправді це розширює можливості держави щодо тотального контролю за фінансами громадян.

Уведені зміни також дозволяють банкам блокувати операції на строк до двох діб, а Центральний банк зобов’язаний передавати податковим органам інформацію про всі операції з електронними коштами. З березня 2026 року ці дані звірятимуть із базами кіберзлочинів.

Особливу загрозу цей підхід несе для жителів тимчасово окупованих територій. Для них передбачено ще жорсткіший контроль, порівняно з громадянами Росії. Навіть звичайні родинні перекази можуть підпадати під підозру лише через українське походження отримувача. У таких умовах фінансовий моніторинг стає інструментом не безпеки, а постійного нагляду, перевірок і тиску з боку окупаційної влади.

Раніше повідомлялося, що Росія є лідером у світі за тривалістю відключень інтернету, що також підтверджує посилення інформаційного та фінансового контролю на її території.

Російські регіони охопила фінансова криза

Фонд гарантування виставив на продаж активи п’яти банків

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи п’яти банків, що ліквідуються, на майже 100 млн грн. Про це повідомляє пресслужба Фонду.
З них на суму 71,4 млн грн виставлено нерухоме майно, земельні ділянки, авто та інші основні засоби, на 26,2 млн грн – права вимоги за кредитами.
Упродовж тижня заплановано продаж активів таких банків:
АТ КОМІНВЕСТБАНК – на загальну суму майже 49 млн грн, з яких за 26, 2 млн грн виставлено на продаж права вимоги за кредитами та за 22,8 млн грн – нерухоме майно та інше.
ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК – із початковою ціною 45,6 млн грн на продаж виставлено нерухоме майно, земельні ділянки та інші основні засоби.
АТ БАНК ФОРВАРД – за стартовою ціною 2,7 млн грн на продаж виставлено автомобіль та інші основні засоби.
АТ УКРБУДІНВЕСТБАНК – за 1 млн грн продаватиметься дебіторська заборгованість перед банком.
АТ МЕГАБАНК – із початковою ціною 0,3 млн грн реалізовуватимуться нерухоме майно та інші основні засоби.