Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів.
Позначка: Армія
-
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
-
Німеччина запроваджує призов “за потребою”
ХДС/ХСС та СДПН дійшли компромісу щодо майбутньої військової служби у Німеччині. Відтепер передбачено можливість “призову на службу за потребою”. Про це повідомляє Tagesschau.
Після тривалих переговорів коаліція домовилася зберегти добровільну службу, одночасно проводити національні медичні огляди та встановлювати цілі щодо збільшення чисельності Бундесверу.
Якщо кількість добровольців буде недостатньою, Бундестаг зможе ухвалити рішення про призов “на основі попиту”.
“Обов’язковий шлях зростання кількості солдатів має бути закріплений у законі. Якщо добровільна служба в кінцевому підсумку виявиться недостатньою, буде необхідна і обов’язкова служба”, – зазначив лідер фракції ХДС/ХСС Єнс Шпан.
За словами лідера фракції СДПН Матіаса Мірша, “переговори були нелегкими”, втім, їх довели до успішного завершення.
“Добровільна служба залишається пріоритетом для задоволення кадрових потреб Бундесверу”, – додав він.
Своєю чергою, міністр оборони Борис Пісторіус високо оцінив компроміс, зауваживши, що у нього не було “жодних зауважень”.
З наступного року всі 18-річні отримають анкету для оцінки мотивації та придатності. Чоловіки зобов’язані будуть відповісти на неї, а згодом запровадять обов’язкову військову службу.
“Коли закон набуде чинності, обов’язкова військова служба також почнеться для чоловіків, народжених 1 січня 2008 року або пізніше, і буде поступово поширюватися на всю вікову групу в міру нарощування потенціалу призову”, – мовиться у документі коаліції.
Добровільна служба залишиться привабливою завдяки зарплаті близько 2,6 тис. євро брутто на місяць та додатковому навчанню, наприклад, курси водіння або ІТ. Тривалість служби від 12 місяців надаватиме статус тимчасового солдата (SAZ 1).
Законопроєкт планується ухвалити на початку грудня і ввести в дію в 2026 році. Нагадаємо, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про необхідність запровадження загальної служби для молоді, зокрема й для жінок.Шукають добровольців. Дефіцит солдатів у Німеччині
-
ФРН долучиться до міжнародного контингенту в Україні – генерал
Ексгенерал Бундесверу Хайнріх Браус заявив, що Німеччина готова долучитися до міжнародного контингенту в Україні у разі введення режиму припинення вогню. Він вважає, що Німеччина має підтримати це рішення. Браус також висловив думку, що Німеччина може приєднатися до моніторингової місії після підписання угоди про перемир’я з Росією. Генерал вважає, що участь американських військ є важливим фактором стримування для Путіна. Водночас, Браус погодився з міністром оборони Німеччини, що публічне обговорення можливих сценаріїв не є доцільним, оскільки реальні обставини можуть відрізнятися. Щодо передачі ракет Україні, Браус вважає, що це був би правильний крок. Він також критикує мляву риторику колишнього канцлера Німеччини та затримки в ухваленні рішень з боку уряду. Німеччина продовжує нарощувати військовий потенціал, затвердивши закупівлю оборонної техніки на значну суму.
-
Шатдаун у США зупинив продаж зброї союзникам НАТО – ЗМІ
Експорт зброї з США на понад 5 мільярдів доларів, яка була призначена для підтримки союзників по НАТО та Україні, було відтерміновано через шатдаун уряду. Це призвело до затримок у поставках ракет, бойових систем та іншої зброї для країн-союзників, таких як Данія, Хорватія та Польща. Незавершеними залишаються угоди як щодо продажу зброї безпосередньо від уряду, так і щодо ліцензування приватних американських оборонних компаній на експорт зброї. Ця ситуація також може вплинути на допомогу Україні, оскільки багато зброї, проданої союзникам по НАТО, потрапляє до неї.
-
Азербайджан планує модернізувати армію за стандартами НАТО
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що армія країни буде модернізуватися відповідно до стандартів НАТО. Він також зазначив, що азербайджанські збройні сили будуть співпрацювати з Туреччиною. На зустрічі з делегацією НАТО було обговорено перспективи співробітництва, але деталей не уточнено. Раніше Алієв оголосив про настання “етапу миру” між Азербайджаном та Вірменією, підписавши разом з прем’єр-міністром Вірменії декларацію під патронатом президента США. Ця подія вважається важливим кроком до сталого миру в регіоні.
-
У Польщі стартують масові оборонні навчання
У Польщі запускається програма загальнонаціональних оборонних навчань wGotowości, яка стартує 22 листопада. Будь-хто може пройти базову підготовку з безпеки, щоб долучитися до програми. Пілотний проект триватиме до 14 грудня, під час якого до 25 тисяч осіб зможуть пройти навчання. У наступному році планується залучити близько 400 тисяч громадян. Навчання будуть включати курси з безпеки, виживання, медичної допомоги та кібербезпеки. Учасники можуть записатися через спеціальний додаток mObywatel. Програма передбачає проведення навчань у вихідні дні по всій країні на базі Сил територіальної оборони та інших підрозділів. Участь у навчаннях не означає вступ до військової служби чи резерву. Польща також планує збільшити оборонні видатки до 4,7% від ВВП.
-
Армію Білорусі залучатимуть до розв’язання внутрішніх конфліктів
Середа, 5 листопада, палата представників білоруського парламенту ухвалила два законопроекти, що вносять зміни до законів з питань національної безпеки. Одним із нововведень є визнання збройного нападу агресією не лише проти Білорусі, а й проти інших країн, які є членами ОДКБ або “союзної держави”. Також зміни до закону про Збройні сили Білорусі розширюють завдання армії країни, включаючи участь у запобіганні внутрішнім конфліктам та сприяння їх припиненню. Другий законопроект передбачає розширення переліку осіб, у яких знімаються відбитки пальців при перетині кордону, а також зобов’язує транспортні компанії передавати інформацію про пасажирів до відповідних інформаційних систем.
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
Згідно з дослідженням Французького інституту міжнародних відносин, кілька європейських країн мають серйозні слабкості у готовності до конфлікту з Росією. Європа має перевагу на морі та в аерокосмічному вимірах, проте сухопутні сили страждають від дефіцитів глибини та боєприпасів. Багато європейських країн не мають достатньої кількості військовослужбовців для мобілізації, а військове виробництво також постає відставання. У той же час, президент Росії Володимир Путін похвалився новими розробками в галузі зброї, заявивши, що Росія розвиває свій ядерний потенціал, але не загрожує жодній країні.
-
У ЦПД прокоментували заяви Путіна про “непереможну” зброю
Центр протидії дезінформації при РНБО України прокоментував заяви глави РФ Володимира Путіна про випробування ядерного підводного комплексу Посейдон і ракети Буревісник, відзначивши, що це є спробою психологічного тиску на Захід.
У повідомленні зауважили, що такі заяви з вуст російського диктатора почали лунати саме після запровадження нових санкцій США щодо російських Роснафти та Лукойла.
“Лякалки путіна про “непереможну” зброю – спроба психологічного тиску на Захід. москва намагається залякати союзників України, зокрема США, сповільнити військову допомогу, та змусити світ прийняти вигідні їй умови закінчення війни”, – наголосили у ЦПД.
І додали, що нові санкції настільки притисли Путіна, що він почав згадувати всі радянські та російські ракети, намагаючись залякати світ “ядеркою”, яку РФ все одно не зможе застосувати.
“Погрози Кремля свідчать не про силу – це реакція на зростаючу ізоляцію, економічний тиск і страх перед неминучими наслідками власної агресії”, – резюмували у повідомленні.
Зауважимо, раніше Путін заявив, що Росія начебто “упішно” випробувала підводний апарат Посейдон, додаючи, що він “значно” перевищує за потужністю міжконтинентальну ракету Сармат.
Як відомо, ще у 2018 році Путін заявив про створення Посейдона. За словами експертів, Москва вирішила реалізувати старий проєкт, який ще за часів СРСР визнали неперспективним.
А минулого тижня росіяни випробували ракету Буревісник з ядерним двигуном, яку називають “літаючим Чорнобилем”. -
У США пояснили скорочення військ у Європі
США повертають з Європи бойову бригадну групу повітрянодесантної дивізії без її заміни. Про це повідомило Командування армії США в Європі в середу, 29 жовтня.
“У рамках цілеспрямованої діяльності міністра війни США щодо забезпечення збалансованого розміщення американських збройних сил 2-а піхотна бойова бригадна група 101-ї повітряно-десантної дивізії буде передислокована до штату Кентуккі за графіком без заміни”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що “це не виведення американських військ з Європи та не сигнал про ослаблення зобов’язань перед НАТО”.
“Швидше, це позитивна ознака зростання європейського потенціалу і відповідальності. Наші союзники по НАТО відгукуються на заклик президента Трампа взяти на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи. Ця зміна в розміщенні збройних сил США не змінить ситуацію з безпекою в Європі”, – заявили в командуванні.
Підкреслюється, що США зберігають потужну присутність на всьому європейському театрі військових дій і зберігають здатність перегруповувати сили та засоби для досягнення цілей та підтримки американських пріоритетів, включаючи зобов’язання президента Дональда Трампа захищати союзників по НАТО, інформує командування.
Відомо, що ця бригада розміщувалася на румунській базі Михайло Когелничану. З її відходом ротація американських сил там припиниться.