На світовому ринку нафти очікується рекордний профіцит вже наступного року, оскільки попит майже не зростає, тоді як пропозиція збільшується завдяки нарощуванню видобутку. Про це свідчать дані щомісячного звіту Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Запаси нафти зростатимуть зі швидкістю 2,96 млн барелів на добу, перевищивши навіть середній рівень, зафіксований під час пандемії COVID-19 у 2020 році, коли економічна активність і споживання нафти різко впали.
Темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, і становитимуть близько 700 тис. барелів на добу. У 2026 році середньодобове споживання очікується на рівні 104,4 млн барелів, тоді як виробництво вже у липні цього року сягнуло 105,6 млн.
Зауважується, що підвищення квот на видобуток, яке країни ОПЕК+ реалізують уже кілька місяців, призведе до зростання пропозиції на 2,5 млн барелів у цьому році та ще на 1,9 млн – у наступному.
Аналітики агентства зазначають, що дисбаланс на нафтовому ринку стає дедалі відчутнішим, оскільки прогнозована пропозиція суттєво перевищить попит наприкінці цього року та у 2026-му. Водночас нові санкції проти Росії та Ірану можуть змінити ситуацію.
“Очевидно, що для балансування ринку щось має відбутися”, – мовиться у звіті. Зараз цим “щось” є падіння цін на нафту, яка з початку року знизилася приблизно на 12%. Нині Brent торгується на рівні близько $66 за барель.
Серед впливових факторів для ціни МЕА називає нарощування видобутку країнами ОПЕК+ і торговельну війну, розв’язану Дональдом Трампом: підвищення імпортних мит, за прогнозами, вдарить по темпах зростання світової економіки.
Позначка: Аналітика
-
МЕА прогнозує рекордний профіцит нафти
-
Нафта пережила найтриваліший спад із 2021 року
Ціни на ф’ючерси на нафту Brent майже не змінилися і залишаються близько $66 за барель після серії втрат. Ціна на нафту марки West Texas Intermediate впала нижче 64 доларів. Президент США Дональд Трамп встановив дедлайн для Москви щодо згоди на перемир’я та висловив готовність зустрітися з Володимиром Путіним навіть без участі Володимира Зеленського. Трамп також підвоїв мита на імпортні товари з Індії як покарання за закупівлю російської нафти. Це призвело до скорочення закупівель індійськими нафтопереробниками і пошуку альтернативних постачальників. Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив про можливість введення мит на товари з Китаю, якщо той продовжить купувати російські енергоресурси. Інвестори хвилюються через можливий надлишок нафти наприкінці року через пом’якшення обмежень видобутку країнами ОПЕК+. Також вони спостерігають ознаки сповільнення росту світової економіки через торгові мита Трампа, що може вплинути на попит на енергоресурси. Незважаючи на ці виклики, індустрія нафти продовжує реагувати на зміни в постачанні, шукаючи альтернативні шляхи. Наприклад, російська нафта Urals почала надходити до китайських покупців, які зазвичай не купують цю марку. Різниця між контрактами Brent звузилася, що свідчить про подолання напруженості на ринку у найближчій перспективі.
-
Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів
За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”. -
В Росії зріс попит на люксові Rolls-Royce і Ferrari
Ринок нових автомобілів у Росії за перше півріччя скоротився на 26,3% – до 530 375 машин. Натомість продажі нових люксових авто зросли на 19% – з січня по червень у країні було продано 320 таких машин. Про це повідомляє The Moscow Timesз посиланням на підрахунки Автостату.
Лідером преміального сегменту стала марка Rolls-Royce – продано 100 авто, що на 56% більше за аналогічний період минулого року. Частка в сегменті становить 31%. Друге місце посів Bentley з 90 проданими машинами (+4%). Далі йдуть Lamborghini (72 авто, -5%), Ferrari (43 авто, +115%), Aston Martin (11 авто, +83%) та Maserati (4 авто, -75%).
За оцінками дилерів, середня ціна автомобіля цього сегменту – від 30 до 45 млн рублів. Основний попит – у Московському регіоні.
Офіційні постачання люксових марок у Росію зупинили у 2022 році, втім, затребуваний товар надходить через паралельний імпорт.
На вторинному ринку РФ у травні продали 234 люксових авто – на 30% більше, ніж торік, але на 7,5% менше проти квітня. Найпопулярнішою маркою на вторинці залишився Bentley – на нього припало 32,5% усіх продажів (76 машин).
Аналітики відзначають, що попри активний вихід китайських брендів на російський ринок, до сегменту люкс вони поки не проникли, і в найближчому майбутньому цього не очікують. Китайські виробники позиціонують свої авто як преміальні, однак, не як люксові.
Так, у січні-квітні китайські марки очолили продажі в преміальному сегменті авторинку РФ, хоча він скоротився на 45,6% у річному вираженні. Експерти відзначають, що скепсис стосовно китайських преміальних авто значно знизився, і для багатьох вони стали гідною альтернативою. -
Платина оновила ціновий рекорд з 2014 року
Ціни на метали платинової групи зростають у п’ятницю, оновлюючи багаторічні максимуми. Про це повідомляє Reuters 18 липня.
Під час торгів спотова ціна платини піднімалась на 1% – до $1472,20 за тройську унцію. Це найвище значення з серпня 2014 року.
Своєю чергою, паладій додав 1,4% і нині торгується на рівні $1297,78 за унцію – максимума з серпня 2023 року.
Окрім того, срібло подорожчало на 2,3%, до $38,47 за унцію.
Тоді як ціна золота на спотовому ринку зросла на 0,3% – до $3350 за унцію. Водночас з початку тижня метал подешевшав приблизно на 0,2%.
Аналітик BullionVault Едріан Еш зазначає, що золото може тимчасово втратити підтримку без нових глобальних потрясінь. Втім, воно зберігає довгостроковий тренд зростання завдяки закупівлям центробанків і попиту з боку приватних інвесторів.
“Головна увага в секторі дорогоцінних металів перемістилася із “захисного” золота до срібла, платини та паладію, які мають промислове застосування та отримують підтримку на тлі очікувань економічного зростання”, – додав експерт.
Раніше платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу. -
ISW: ЗСУ досягли тактичного успіху біля Покровська
Українські війська нещодавно просунулися в районі Покровська на Донеччині, водночас російським військам не вдалося досягти поставлених цілей на більшості напрямків, попри активні наступальні дії. Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW).
Згідно з геолокаційними даними, Сили оборони просунулися на південь від Удачного. Втім, РФ продовжує активні атаки в напрямку Покровська, Родинського, Володимирівки, Красного Лиману, Разіна, Мирного, Миролюбівки, а також у напрямках Проміня, Лисівки та Сергіївки.
Тим часом, за словами сержанта однієї з українських бригад, російські війська намагаються використовувати лісисту місцевість, щоб приховати пересування від українських дронів, а також активно застосовують мотоцикли та легку техніку замість броньованих машин. -
Голова Сбєрбанку попередив про складні часи в російській економіці
Голова Сбербанку РФ Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, спричинені зростанням військових витрат, інфляцією та підвищенням ключової ставки, не вдасться швидко вирішити. Про це повідомляє The Moscow Times у понеділок, 30 червня.
“Наступний, 2026 рік, також, схоже, буде не з найпростіших”, – заявив він у понеділок на щорічних зборах акціонерів банку.
За його словами, на ситуацію впливатимуть геополітичні чинники, динаміка ВВП та ставки Центрального банку РФ.
Глава Сбербанку також визнав погіршення якості кредитного портфеля банку. За його словами, зростає кількість звернень щодо реструктуризації боргів як від бізнесу, так і від фізичних осіб.
“Сподіваюся, як завжди, ми зможемо знайти спільні плани проходження цих складних часів”, – сказав він.
За інформацією Bloomberg, російські банкіри в неформальних розмовах попереджають про загрозу банківської кризи протягом 12 місяців через зростання заборгованості за кредитами.
Співрозмовники агентства оцінили обсяг потенційної проблеми у трильйони рублів. У статистиці ЦБ РФ ця криза поки не відображена: офіційно проблемні кредити становлять близько 4% у бізнесу та трохи понад 5% – у фізичних осіб. Проте багато позичальників просто відтерміновують платежі, тож проблеми не потрапляють до звітності.
Навіть аналітики близького до уряду РФ Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування, попереджають, що у у зоні ризику перебувають підприємства, на які припадає 17% загальної виручки економіки.
Серед найбільш вразливих галузей аналітики назвали: рибну та добувну промисловість, виробництво одягу та шкіряних виробів, автомобільну промисловість і торгівлю, нафтопереробку, інженерне будівництво, водний транспорт і поштовий зв’язок.
Окрім банківських боргів, в РФ фіксується також зростання неплатежів між компаніями. Із жовтня минулого року до березня 2025-го їх обсяг зріс на 11,6%, тоді як в обробній промисловості – майже на 40%. Це рекордні показники з часів пандемії.
Раніше Греф заявив, що російська економіка опинилася в умовах “ідеального шторму”, сформованого низкою проблем. -
В Україні знижуються ціни на черешню
В Україні знову дешевшає черешня. Знижувати ціни в даному сегменті виробники змушені через стрімке погіршення якісних характеристик даних кісточкових через погодні умови. Про це повідомляють аналітики проекту EastFruit.
Так, якщо ще минулого тижня середні гуртові ціни на черешню в Україні не опускалися нижче за 140-200 грн/кг, то вже цього тижня вони почали стрімко знижуватися у південних та центральних регіонах країни. На сьогодні, виробники черешні вже пропонують до продажу ці фрукти за ціною 115-160 грн/кг, що в середньому на 18% дешевше, ніж тижнем раніше.
Водночас більшість операторів ринку відзначають досить великий відсоток некондиційної продукції цього сезону.
“Рясні опади помітно знизили якісні характеристики черешні, термін реалізації такої ягоди досить обмежений. У ситуації, що склалася, більшість виробників прийняли рішення знизити відпускні ціни на дані фрукти, щоб прискорити темпи збуту в даному сегменті”, – зазначають аналітики.
Втім, додали вони, на сьогоднішній день ціни на черешню в Україні все ж таки в середньому на 95% вищі, ніж в аналогічний період минулого року. Водночас ключові гравці ринку не відкидають подальшого здешевлення в даному сегменті вже з наступного тижня. Свою думку вони аргументують тим, що пропозиція черешні на ринку продовжує зростати, а ось якість пропонованої ягоди залишає бажати кращого. -
Понад 40% проєктів із агентним ШІ буде скасовано до 2027 року – ЗМІ
Понад 40% проєктів, пов’язаних з агентним штучним інтелектом, буде скасовано до кінця 2027 року, повідомляє Reuters з посиланням на новий звіт аналітичної компанії Gartner.
Основними причинами цього прогнозу стали зростання витрат, відсутність чіткої бізнес-цінності та проблеми із забезпеченням безпеки таких систем.
Опитування, проведене в січні 2025 року серед 3412 учасників вебінару, показало, що лише 19% організацій зробили значні інвестиції в агентний ШІ. Ще 42% інвестували обережно, 8% узагалі не вклалися в цю технологію, а 31% респондентів займають вичікувальну позицію або досі не визначилися.
За словами Анушрі Верми, старшого аналітика Gartner, більшість проєктів нині перебувають на етапі демонстрацій або експериментів, часто керуються модними трендами й не враховують усі виклики впровадження агентного ШІ в масштабах компанії. Вона зауважує, що це може призводити до зупинки проєктів ще до того, як вони дійдуть до стадії продуктивного використання.
У звіті також звертається увага на поширене явище agent washing, коли розробники просувають свої продукти, зокрема чат-боти, помічники або системи RPA, як агентний ШІ, хоча насправді ці рішення не відповідають критеріям. З тисяч компаній, що позиціонують себе в цій сфері, Gartner визнає змістовними лише близько 130.
Попри труднощі, аналітики Gartner вважають, що агентний ШІ має значний потенціал. За їхніми прогнозами, до 2028 року принаймні 15% повсякденних бізнес-рішень ухвалюватимуться автономно саме за допомогою агентного ШІ. Крім того, до цього ж часу понад третина корпоративних програмних рішень включатимуть такі технології. -
Генштаб підтвердив втрату двох сіл на Донеччині
Російські війська захопили Андріївку та Костянтинопіль у Великоновосілківській громаді Волноваського району Донецької області. Крім того, росіяни просунулися в районі населених пунктів Дніпроенергія та Шевченко, що розташовані лише за кілька кілометрів від адміністративного кордону з Дніпропетровщиною. Про це повідомляють аналітики DeepState у середу, 25 червня.
“Ворог окупував Андріївку та Костянтинопіль, а також просунувся біля Олексіївки, Дніпроенергії та у Шевченку”, – мовиться у повідомленні DeepState.
Інформацію підтвердив Генеральний штаб ЗСУ: на опублікованих у середу мапах обидва села відображені як контрольовані російськими військами. Тоді як просування в районі Дніпроенергії та Шевченка показане ще далі, ніж на картах DeepState. Генштаб Оновлене зведення Інституту вивчення війни (ISW) за 24 червня також фіксує Андріївку та Костянтинопіль як окуповані, водночас прилеглу територію – як сіру зону. Втім, у DeepState уточнили, що за минулі дні нової інформації про просування у цих районах не надходило.