Курс гривні трохи знизився відносно долара в обмінних пунктах, але зріс щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у п’ятницю, 11 липня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок до 42,00 гривень, а курс євро знизився на 5 копійок до 49,30 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,50 гривень, а євро – по 48,30 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта подешевшала на 4 копійки і перебуває на рівні 41,81-41,84 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до рівня 41,8232 гривень (+0,0487 грн). Офіційний курс євро становить 48,975 гривень (+0,1323 грн).
Тим часом на світових ринках долара зміцнив свої позиції на тлі заяв президента США Дональда Трампа про нові мита. Євро знизився на 0,2%, до 1,1682 долара. Тижневе падіння склало майже 0,9%.
Гегсет наказав прискорити виробництво дронів у США
Міністр оборони США Піт Гегсет наказав прискорити та наростити виробництво вітчизняних дронів та пришвидшити їхнє розгортання в американській армії. Про це повідомляє Fox News у п’ятницю, 11 липня.
Глава Пентагону скасував застарілі правила, які, на його думку, обмежують інновації.
Так, вперше полковники та капітани армії США можуть незалежно закуповувати та випробовувати безпілотники, включаючи прототипи, надруковані на 3D-принтері, та комерційні системи, що відповідають стандартам національної безпеки.
Вони також можуть негайно розпочинати навчання та експлуатацію дронів, обминаючи бюрократичні перешкоди, та тестувати нелетальні автономні дрони у контрольованих умовах. За даними ЗМІ, таке рішення було прийнято з метою перевершити Росію та Китай в області дронів.
Unleashing U.S. Military Drone Dominance @DOGE pic.twitter.com/ueqQPc7rKI — Secretary of Defense Pete Hegseth (@SecDef) July 10, 2025
За словами міністра оборони США, на сьогоднішній день Пентагону не вдалося розгорнути дрони у необхідному масштабі та з необхідною швидкістю.
Гегсет також визнав, що наразі США не є лідером у сфері використання військових беспілотників. Але він поставив задачу Пентагону до 2027 року зайняти у цьому аспекті світову першість.
“Малі дрони більше нагадують боєприпаси, ніж висококласні літаки. Вони мають бути дешевими, швидко замінюваними і належати до категорії витратних матеріалів”, – додав він.
Глава Пентагону заявив, що протягом 90 днів у США буде введено в дію три нові національні полігони для випробувань дронів.
Зіркове поповнення: Ярмолюк гратиме з легендою АПЛ
Англієць Джордан Гендерсон повернеться на батьківщину після свого перебування в Аль-Іттіфакі та Аяксі.
За інформацією Давида Орнштейна, півзахисник стане частиною Брентфорда. Трансфер відбудеться на правах вільного агента.
Зазначається, що Гендерсон підпише угоду на термін у два роки. Фінансові умови угоди поки не розкриті.
Ford відкликає понад 850 тисяч автомобілів у США через несправність
Автовиробник Ford Motor відкликає у США понад 850 тисяч автомобілів через потенційну несправність паливного насоса низького тиску, що може призвести до зупинки двигуна. Про це повідомляє Reuters.
За даними національної адміністрації безпеки дорожнього руху США (НАБДР), несправний паливний насос може зменшити потік пального з бака до двигуна, що призведе до його зупинки та збільшить ризик аварії.
Загалом Ford Motor відкликає 850 318 автомобілів у США. Це відкликання стосується, зокрема, певних моделей Lincoln Aviator, вантажівок F-150 та автомобілів Mustang.
За оцінками НАБДР, 10% транспортних засобів мають цей дефект. Американське відомство отримало шість скарг від споживачів щодо несправності насоса.
Волинська трагедія: як Україна та Польща шукають шлях до порозуміння | Андрій Наджос
Андрій Наджос, заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій з питань європейської інтеграції
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
#ВолинськаТрагедія #УкраїнаПольща #історія #примирення #спільнапамять #АндрійНаджос #МЗС #ОУН #УПА #екзгумація #ТелеканалРада #єдиніновини #історичнапамять #діалог #новини #Пужники
Закупівля неякісного одягу для ЗСУ: до суду передано справу кума Гринкевича
Працівники ДБР завершили розслідування кримінального провадження щодо спільника львівського бізнесмена, який організував постачання неякісного військового спорядження для Міністерства оборони України на понад 1,16 млрд гривень. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в п’ятницю, 11 липня.
Обвинувальний акт передано до суду. Як можна зрозуміти із матеріалів, йдеться про справу львівського бізнесмена Ігора Гринкевича.
Через те, що фігурант масштабної корупційної справи переховується за кордоном, справа щодо нього була виділена в окреме провадження. Він був близьким другом дитинства львівського бізнесмена та його кумом. Зараз, за інформацією слідчих, він переховується у столиці Австрії – Відні.
У лютому 2024 року суд заочно арештував підозрюваного. Наразі він оголошений в міжнародний розшук через Інтерпол.
Нагадаємо, наприкінці 2023 року ДБР порушило кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена Гринкевича виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,16 млрд грн.
Підприємець курував оборудку, до якої залучив свого сина та інших осіб. Підконтрольні їм компанії підписали у 2023 році договори з Міноборони на постачання військового одягу.
29 грудня 2023 року працівники ДБР затримали Гринкевича, який пропонував 500 тисяч доларів одному із керівників Головного слідчого управління ДБР. Хабар пропонувався за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
17 січня 2024 року працівники ДБР оголосили про підозру бізнесмену і членам злочинної організації, які завдали держбюджету збитків на мільярд гривень. Їх викрили на оборудках із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ. П’яти членам організації повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану.
15 січня 2025 року обвинувальний акт по цій справі скеровано до суду.
Німеччина збільшить закупівлі винищувачів F-35 – ЗМІ
Уряд Німеччини планує купити додаткові 15 винищувачів F-35 у США. Про це напередодні повідомило Politico з посиланням на кілька джерел.
Тим самим ФРН планує збільшити запланований парк американських літаків п’ятого покоління з 35 до 50 одиниць. Перші вісім літаків Берлін отримає у 2026 році.
Видання пише, що переговори між Німеччиною та США, про які публічно не повідомлялося, відбуваються у складний момент для європейської оборонної співпраці. Начебто кілька днів тому між Берліном та Парижем загострилася напруженість з приводу Future Combat Air System (FCAS), флагманської європейської програми винищувачів наступного покоління, після того, як французькі промислові компанії наполягли на тому, щоб взяти на себе 80% робіт із розробки центральних компонентів літака.
“Ми вирішили остаточно прояснити це питання протягом наступних кількох місяців. Розбіжності щодо складу цього консорціуму поки що не врегульовані”, – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у середу на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Берліні.
Зазначається, що обговорення нової угоди щодо F-35 знаменує собою помітний зсув для ФРН, яка публічно виступала за FCAS як основу європейського суверенітету.
Очікується, що на зустрічі між Мерцем та президентом Франції Еммануелем Макроном пізніше цього місяця в Берліні будуть обговорюватись і проблема FCAS, і ширший напрямок європейської оборонної співпраці.
Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зустрінеться зі своїм американським колегою Пітом Хегсетом наступного тижня. При цьому залишається неясним, чи будуть тоді завершені переговори щодо F-35.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Німеччині витратить майже 10,5 млрд доларів на купівлю 35 винищувачів F-35. Постачання літаків заплановані на 2026-29 роки.
Також ЗМІ писали, що у Німеччині стурбовані, що США можуть “відключити” їхні F-35. Проблема полягає у наявності функції Kill Switch, яка дозволяє дистанційно відключати літаки.
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Сенченко розповів про тактику Дюбуа у реванші з Усиком
Ексчемпіон світу з боксу, українець В’ячеслав Сенченко поділився своїми очікуваннями від поєдинку Олександра Усика і Даніеля Дюбуа.
Сенченко зазначив, що британський боксер буде прагнути нокаутувати українця.
“Дюбуа намагатиметься нокаутувати Усика. Від нього буде виходити пресинг.
Думаю, що Даніель працюватиме першим номером. Він займатиме центр рингу, намагатиметься зближуватися і там пробивати в корпус і аперкоти”, – сказав Сенченко для sport-express.ua.
Як відомо, реванш Усика з Дюбуа відбудеться 19 липня на стадіоні Вемблі в Лондоні.
Раніше шоумен Джо Роган розкрив фінансові деталі реваншу між Усиком і Дюбуа, назвавши суму заробітку боксерів.
Росіяни пошкодили три медзаклади на Харківщині
Російські війська під час нічного обстрілу пошкодили три медичних заклади в Харківській області. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у п’ятницю, 11 липня.
Так, росіяни пошкодили пологовий будинок, стоматологічну поліклініку та міську лікарню.
У пологовому будинку пошкоджено понад 40 вікон. За інформацією обласної прокуратури, медичну допомогу надали шістьом постраждалим, серед яких – три жінки та їхні діти: троє хлопчиків, двоє з яких народилися вчора, а один – 8 липня. У матерів та немовлят діагностовано гостру стресову реакцію.
Вони перебували в пологовому будинку, який сьогодні опинився під атакою російських дронів.
Стоматологічна поліклініка через влучення дрона зазнала значних руйнувань та не підлягає відновленню.
У міській лікарні у Чугуєві вибито понад 200 вікон та 100 дверей, поранення отримали двоє працівників та двоє пацієнтів.
Загалом, за даними Харківської ОВА, минулої доби в області внаслідок обстрілів одна людина загинула, 14 – постраждали.