Зарплати чиновників значно перевищують середні по Україні. Проте в 2025 році ці виплати зростають досить повільно. Про це свідчать дані Мінфіну.
Середня зарплата в липні в центральних державних органах України склала 62,6 тисячі гривень. Порівняно з липнем 2024 року (58,5 тисячі гривень) вона збільшилася на 7,0%. Зарплата зросла вдвоє менше, ніж інфляція за цей період – 14,1%.
Середня офіційна зарплата в Україні у червні становила 22 337 гривень, збільшившись за рік на 18,8%. Даних за липень поки що немає.
За даними Мінфіну, у липні в центральних держорганах зарплату отримували 22 246 осіб.
Лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (102,8 тисячі гривень). У НКРЕКП працюють 517 осіб.
На другому місці – Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) – 95,8 тисячі гривень. Чисельність співробітників – 367 осіб.
В Антимонопольному комітеті платять 92,7 тисячі гривень. У комітеті працюють 265 осіб.
В Апараті Верховної Ради середня зарплата складає 87,2 тисячі гривень. Чисельність працівників – 843.
На п’ятому місці Міністерство цифрової трансформації 82,8 тисячі гривень – працюють 217 осіб.
Зарплата в Секретаріаті Кабінету міністрів України – 81,6 тисячі гривень. Там працює 708 чиновників
Середня зарплата керівництва відомств становить 139,2 тисячі гривень.
Найвищі зарплати серед 513 керівників у таких відомствах:
Барселона прийняла рішення щодо майбутнього молодого півзахисника
Півзахисник Барселони Фермін Лопес включений у плани команди.
Як повідомляє журналіст Жерар Ромеро, каталонський клуб не має наміру розлучатися з 22-річним іспанцем.
Зазначається, що Барселона розглядатиме можливість трансферу лише у випадку, якщо Лопес сам забажає піти. Головний тренер команди Флік вважає гравця цінним для колективу.
Челсі проводить переговори з оточенням Ферміна, щоб з’ясувати його зацікавленість у переході.
У минулому сезоні Лопес зіграв 46 матчів, забив вісім м’ячів і зробив дев’ять гольових передач.
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Нові правила виїзду за кордон для чоловіків 18-22 років: роз’яснення ДПСУ | Андрій Демченко
Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
#виїздзакордон #ДПСУ #АндрійДемченко #мобілізація #воєннийстан #перетинкордону #правилавиїзду #закон #новиниУкраїни #єдиніновини #Кабмін #прикордонники #Україна #рада
На трасі Херсон-Миколаїв обмежили рух через російські дрони
На трасі М-14 Херсон – Миколаїв з 27 серпня тимчасово обмежили рух. Про це поінформував голова Херсонсбкої ОВА Олександр Прокудін у середу.
Через активність російських БпЛА тимчасово обмежено рух на трасі М-14 Херсон-Миколаїв.
До цього стало відомо про загибель ще одного жителя Херсонщини через удар російського дрона.
“23 серпня окупаційні війська атакували з БпЛА 78-річного чоловіка на околиці міста Берислав. Він дістав смертельні поранення”, – зазначив прокудін.
Зауважимо, високу активність російських дронів уздовж траси М-14 Херсон – Миколаїв фіксують з вечора 25 серпня.
Окупанти цілеспрямовано атакують цивільний транспорт, наголосив урядовець і закликав людей без нагальної потреби не пересуватись цим маршрутом.
В Офісі Генерального прокурора розповіли, що російські військові 25 серпня атакували службовий автомобіль прокуратури безпілотником на трасі Миколаїв–Херсон.
Унаслідок удару поранено 58-річного водія та 38-річного прокурора. Обох доправили до лікарні.
Росіяни атакували Херсон: є загибла й потерпілі
Бенфіка зробила крок уперед у переговорах щодо Судакова
Півзахисник Шахтаря Георгій Судаков може змінити клубну прописку в літнє трансферне вікно.
Як інформує O Jogo, португальська команда продовжує діалог з “гірниками”. За останні години досягнуто певний прогрес.
Зазначається, що Бенфіка пропонує за гравця 25 мільйонів євро, ця цифра може зрости до 27 мільйонів.
У поточному сезоні Георгій провів дев’ять матчів за Шахтар, зробивши одну гольову передачу.
Прикордонники виявили в Карпатах скелети двох людей
Прикордонники відділення прикордонної служби Велятино Мукачівського загону виявили минулої ночі рештки людини. Про це повідомляє Державна прикордонна служба України.
“Під час патрулювання українсько-румунської ділянки кордону в районі гори Фрасин наряд натрапив на фрагменти людського скелета, який, імовірно, був пошкоджений дикими тваринами.
Причину загибелі людини встановлюватимуть експерти. Про виявлення решток прикордонники поінформували співробітників поліції”, – мовиться в повідомленні.
Прикордонний наряд поруч з людськими кістками знайшов також фрагменти одягу, документи, камуфльований рюкзак та сумку.
Документи належали 36-річному уродженцю Луганської області, якого прикордонники затримували у листопаді 2023 року. Тоді за спробу незаконно потрапити в Румунію Хустський районний суд присудив йому штраф.
Нещодавно людський скелет також виявили в горах прикордонники відділу Шибени в Івано-Франківській області. Проте в цьому випадку, жодних документів, які б дозволили ідентифікувати цю особу, не було.
За цим фактом прикордонники також поінформували співробітників Національної поліції.
У Росії вибухнув стратегічний нафтопровід – ЗМІ
У Рязанської області РФ стався потужний вибух на магістральному нафтопроводі Рязань-Москва. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерела у Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України в середу, 27 серпня.
“Після появи повідомлень у пабліках м.Рязань про сильний “хлопок” на відрізку магістрального нафтопроводу розпочалася сильна пожежа. Вже за кілька годин московитами були стягнуті автомобілі екстрених служб для його ліквідації”, – йдеться у повідомленні.
Зі слів місцевих мешканців, у районі села Божатково залізничного району міста Рязань перебувають правоохоронні органи та ремонтні бригади, які намагаються ліквідувати наслідків вибуху та пожежі.
Відомо, що дана магістраль з 2018 року була перепрофільована під постачання автомобільного бензину компанією Транснєфть, яка забезпечує армію РФ.
За інформацією ГУР, внаслідок події транспортування нафтопродуктів до Москви зупинене на невизначений термін, а представники Транснєфті підраховують збитки.
Дивіться фото: У Росії вибухнув стратегічний нафтопровід – ЗМІ
Раніше ЗМІ підрахували, що Росія втратила щонайменше 17% потужностей своїх нафтопереробних заводів через останні українські атаки. Це складає 1,1 млн барелів на день.
Також повідомлялося, що Росії загрожує довічна втрата великих НПЗ після атак дронів.
Заступник міністра про революційні зміни в освіті: кінець старим ПТУ? | Дмитро Завгородній
Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
#профтехосвіта #освіта #реформаосвіти #законопроєкт #ВерховнаРада #МОН #ДмитроЗавгородній #ринокпраці #роботодавці #професійнаосвіта #навчання #відбудоваУкраїни #українськаосвіта #новиниосвіти #єдиніновини #рада
Німеччина відмовила у в’їзді майже 12 тисячам осіб з травня
Від травня у Німеччині діють посилені прикордонні перевірки, запроваджені міністром внутрішніх справ Александером Добріндтом. За даними Міністерства внутрішніх справ, з того часу на кордоні відмовили у в’їзді близько 11,900 осіб, серед них – 660 людей із заявами про притулок. Про це інформує Tagesschau у середу, 27 серпня.
Правомірність таких дій залишається спірною. Як зазначає правовий експерт ARD Франк Бройтігам, Адміністративний суд Берліна раніше визнав відмови шукачам притулку такими, що суперечать праву ЄС. Чи підтримають цю позицію інші суди, поки що відкрите питання.
Добріндт, своєю чергою, вважає заходи повністю законними та називає їх “успішними”. У коментарі ARD він акцентував, що рішення відповідають як німецькому, так і європейському праву.
Посилені перевірки означають додаткове навантаження для Федеральної поліції. Водночас у Німецькій поліцейській спілці (DPolG) закликають поступово скорочувати кількість залучених сил, оскільки зараз потік мігрантів зменшився.
Попри це, уряд уже повідомив ЄС про продовження контролю. За словами Добріндта, відмовитися від нього можна буде лише тоді, коли зовнішні кордони Євросоюзу будуть захищені надійніше.
Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією