У Глухівській громаді Сумської області російський безпілотник влучив у цивільну вантажівку, внаслідок чого загинув 39-річний водій. Про це увечері в понеділок, 13 квітня, повідомив голова Сумської ОВА Олег Григоров.
За його словами, російський дрон влучив у цивільну вантажівку на дорозі у Глухівській громаді.
“Автівка загорілася – шансів врятуватися не було”, – розповів Григоров.
Він висловив співчуття рідним і близьким загиблого.
США готуються до продовження переговорів з Іраном
США та Іран досі ведуть переговори, а Адміністрація президента Дональда Трампа обговорює можливість проведення нового раунду. Про це у понеділок, 13 квітня, повідомило CNN із посиланням на неназваного американського чиновника.
“Між США та Іраном триває взаємодія, і спостерігається процес у спробах досягти угоди”, – сказав чиновник.
Однак остаточного рішення з цього приводу наразі немає.
За словами джерела видання, у Вашингтоні розглядають можливі дати та місця зустрічі на випадок, якщо переговори найближчими днями просунуться. Водночас ці обговорення мають попередній характер, і невідомо, чи відбудеться така зустріч.
“Ми маємо бути готові швидко організувати щось, якщо ситуація розвиватиметься в цьому напрямку”, – зазначив співрозмовник видання. Нагадаємо, Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що за підсумками переговорів з Іраном у суботу не вдалося досягти угоди.
Після цього президент Дональд Трамп оголосив про намір здійснити блокаду Ормузької протоки.
Зрив діалогу: спливли деталі вимог Трампа до Ірану
ЄК висунула Мадяру 27 умов для отримання €35 млрд – ЗМІ
Європейська комісія проводить екстрені перемовини з переможцем виборів в Угорщині – лідером партії Тиса Петером Мадяром. Його закликають налагодити відносини з Україною та розпочати давно очікувані реформи, щоб розблокувати 35 млрд євро заморожених коштів ЄС, повідомляє Financial Times.
Джерела видання в ЄС розповіли, що здобуття Мадяром конституційної більшості перевершило їхні очікування. Але це також підвищило планку того, чого Комісія очікує від політика.
“Він (Мадяр. – Ред.) має повноцінний мандат на зміни… і ми співпрацюємо з ним з першого дня. Настрій такий: давайте подвоїмо ставки на нього. Якщо вони виконають обіцянки, ми виконаємо свої”, – сказав високопосадовець ЄС.
Двоє дипломатів ЄС з інших держав-членів зазначили, що столиці розглядають розблокування Мадяром кредиту для України на суму 90 млрд євро та скасування вето Будапешта на наступний раунд санкцій проти Росії як ключові ознаки бажання нового прем’єр-міністра відновити глибоко пошкоджені відносини з ЄС.
Також у ЄС розпочали підготовку до надання кредиту Україні, повідомили FT джерела, обізнані з цим питанням, щоб забезпечити прийняття рішення про виділення коштів одразу після складання Мадяром присяги.
До того ж близько 35 млрд євро коштів ЄС, призначених для Угорщини, заморожено через низку суперечок із Брюсселем та відмову Віктора Орбана провести необхідні реформи.
Щоб розблокувати кошти, Угорщині доведеться виконати 27 умов, серед яких – перевірки щодо боротьби з корупцією та скасування рішень епохи Орбана, які вважаються такими, що порушують правила ЄС, – від ставлення до шукачів притулку до забезпечення академічної свободи.
У Єврокомісії також очікують на швидкі переговори з Мадяром та його командою щодо вирішення конфлікту, пов’язаного з відмовою Угорщини виконувати рішення Європейського суду, який визнав законодавство Будапешта щодо надання притулку таким, що порушує правила ЄС.
Ця суперечка коштує Угорщині щоденного штрафу у розмірі мільйон євро, який на цей час сягнув майже 900 млн євро, і який Брюссель вираховує з частки країни у бюджеті ЄС.
Мадяр заявив, що його перша закордонна поїздка буде до Варшави та Відня. Але він натякнув, що може відвідати Брюссель ще до інавгурації на посаді прем’єр-міністра, щоб обговорити питання заморожених коштів ЄС, повідомили джерела, обізнані з ходом переговорів.
Раніше Мадяр заявив, що збирається налагодити дружні відносини з Україною та підтримати грудневу угоду щодо надання Києву Євросоюзом 90 млрд євро.
Блокада на блокаду. Іран і США поки не домовились
Переговори США з Іраном в Ісламабаді не привели до укладення угоди про остаточне припинення війни. Після цього президент Дональд Трамп заявив сьогодні, що ВМС США почнуть також блокувати судна в Ормузькій протоці.
Блокада Трампа
“З цього моменту ВМС США, найкращі у світі, почнуть БЛОКУВАТИ будь-які судна, що намагаються увійти до Ормузької протоки або вийти з неї”, – написав Трамп.
“У якийсь момент ми дійдемо до того, що “УСІМ БУДЕ ДОЗВОЛЕНО ВХОДИТИ, УСІМ БУДЕ ДОЗВОЛЕНО ВИХОДИТИ”, але Іран не дозволив цього, просто сказавши: “Там десь може бути міна”, про яку ніхто, крім них, не знає. ЦЕ СВІТОВЕ ВИМАГАННЯ”, – додав він.
Трамп також заявив, що США не пропускатимуть жодного судна, яке сплатило мито Ірану, і почнуть знімати міни з протоки.
“Я також доручив нашому флоту виявляти та затримувати кожне судно в міжнародних водах, яке сплатило мито Ірану”, – написав він.
“Ніхто, хто сплачує незаконне мито, не матиме безпечного проходу у відкритому морі. Ми також почнемо знищувати міни, які іранці заклали в протоці. Будь-який іранець, який стрілятиме по нас або по мирних суднах, буде ЛЕТІТИ В ПЕКЛО!” – заявив Трамп.
Закриття Іраном Ормузької протоки спричинило глобальні економічні потрясіння, і ключовою умовою укладення США мирної угоди з Іраном було надання ними вільного проходу через цю водну артерію.
Як це може працювати
Спочатку американський лідер заявив про блокування всіх без винятку суден, що намагаються увійти в Ормузьку протоку або вийти з неї, але пізніше пояснив, що це стосується лише суден, які прямують до іранських портів або з них.
Центральне командування США (CENTCOM) в офіційному повідомленні для моряків сповістило, що блокада здійснюватиметься в Оманській затоці та Аравійському морі на схід від Ормузької протоки і поширюється на всі судна, незалежно від їхнього прапора.
“Будь-яке судно, що входить у зону блокади або залишає її без дозволу, підлягає перехопленню, перенаправленню та захопленню, — йдеться у повідомленні. — Блокада не перешкоджатиме нейтральному транзитному проходу через Ормузьку протоку за маршрутами, не пов’язаними з Іраном. На нейтральні судна, як і раніше, може поширюватися право на огляд та обшук з метою виявлення контрабандних вантажів. Гуманітарні вантажі, включно з продовольством, медикаментами та іншими товарами, необхідними для виживання цивільного населення, пропускатимуться за умови їхнього огляду”.
Відповідь Ірану
Представник іранських збройних сил заявив державним ЗМІ, що обмеження з боку США є актом піратства. Він пригрозив, що в разі загрози іранським портам жоден порт у Перській або Оманській затоках не буде в безпеці.
Зрозуміло, американські кораблі не патрулюватимуть акваторії великих іранських портів — це означає негайно наразитися на атаку ракет або безпілотників. Натомість CENTCOM, найімовірніше, виявлятиме, які судна покинули іранські порти і кому вони належать, за допомогою супутникових знімків та інших розвідувальних даних. Навіть якщо транспондери AIS (автоматичної ідентифікаційної системи) цих суден будуть вимкнені, військові кораблі США, що курсують на відносно безпечній відстані від берега, легко виявлять їх, щойно ті вийдуть в Оманську затоку, і перехоплять.
Тегеран назвав це актом морського піратства (хоча сам Іран звинувачують саме в цьому через обмеження судноплавства в Ормузькій протоці) і пригрозив вжити заходів проти сусідніх арабських портів у Перській затоці.
І якщо нинішнє протистояння з Іраном пояснює прагнення США зупиняти танкери під іранським прапором, незрозуміло, як блокада діятиме щодо суден нейтральних держав і особливо союзників Ірану — Китаю та Росії. Обшук судна формально є актом війни і, безумовно, вкрай ворожою дією. Дипломатичні наслідки можуть бути величезними, а китайські судна становлять значну частину тих, кому вдається пройти через Ормузьку протоку.
Незрозуміло, як підтримувати блокаду, якщо Китай, який має військову базу в Джибуті (функціонує з 2017 року), вирішить супроводжувати свої судна військовими кораблями. І звісно, блокада портів іноземної держави — це прецедент, за яким у Пекіні стежитимуть з особливою увагою і можуть відтворити його в Південно-Китайському морі, заблокувавши тайванські порти й оглядаючи судна, що прямують туди і звідти.
Іран забезпечує лише близько 13% потреб Китаю в сирій нафті, і в разі потреби Пекін може знайти інші джерела постачання, зазначає кореспондентка Бі-бі-сі в Китаї Лора Бікер. Однак Ормузька протока відіграє ключову роль у постачанні енергоресурсів з інших країн Перської затоки, включаючи Саудівську Аравію, Іран та ОАЕ.
В останні роки Близький Схід набув особливого значення для Китаю, оскільки Пекін вів торгову війну з Вашингтоном. У 2025 році експорт Китаю на Близький Схід зростав майже вдвічі швидше, ніж експорт до решти країн світу. Китайська економіка значною мірою залежить від продажу товарів до країн по всьому світу, і глобальна нестабільність стане серйозною проблемою для Пекіна. Президент Сі також не захоче, щоб США відігравали будь-яку роль в охороні такого стратегічно важливого водного шляху.
Усе це може підштовхнути Пекін до подальших заходів. Однак Китай давно дотримується політики невтручання і поки що не виявляє інтересу до забезпечення довгострокової безпеки Ірану.
Економічні проблеми
Логіка виглядає зрозумілою. Увесь час, що триває війна, Іран успішно продовжував експортувати свої продукти нафтохімії через Перську затоку, заробляючи мільярди доларів, і при цьому заважав іншим країнам Затоки експортувати їхні вуглеводні. Успішна блокада з боку США може зупинити цей потік, позбавити іранський режим доходів, яких він так відчайдушно потребує, і додатково послабити іранську економіку.
Але Іран за понад місяць американських та ізраїльських ударів продемонстрував величезну витривалість і зараз може вирішити, що здатен пережити й цю бурю. Особливо якщо блокада ще більше підвищить ціни на нафту.
За словами головного редактора морського вісника Lloyd’s List Річарда Міда, у попередні дві доби в Ормузькій протоці спостерігався найщільніший рух від початку війни: протоку пройшли близько 30 відстежуваних суден (суден з увімкненими приладами автоматичної ідентифікації). Але зараз суден іде дуже мало, і, можливо, ми ще нескоро побачимо, як флот США перехоплює судна з іранських портів — якщо взагалі побачимо.
Поки ще діє перемир’я, війна з Іраном перетворилася на битву двох блокад, а світова економіка опинилася між цими двома вогнями.
За деякими повідомленнями, у тому, що Іран пішов на переговори цими вихідними в Ісламабаді, певну роль відіграв Китай, і Вашингтон, можливо, сподівається, що цей його останній крок змусить Пекін сильніше натиснути на Тегеран. Китай — головний імпортер іранської нафти. Незважаючи на свої величезні стратегічні резерви, він навряд чи може допустити тривалий збій у постачанні.
Останній крок Дональда Трампа — це ризикована ставка. Наслідки, можливо, стануть очевидними вже незабаром.
Трамп почав виправдовуватися за зображення себе в ролі Ісуса
Президент США Дональд Трамп видалив зі своєї сторінки в соцмережі Truth Social опубліковане ним раніше зображення себе у вигляді Ісуса Христа, що зцілює людей. Про це Трамп розповів у понеділок, 13 квітня, під час спілкування з пресою.
Зображення викликало шквал критики у соцмереж. У коментарях Трампа називали богохульником, а також звинувачували у неповазі до релігійних символів.
Критикували Трампа і деякі медійні діячі, які раніше його підтримували. Зокрема, телеведуча Райлі Гейнс заявила, що Трампу не завадило б “трохи смирення”. Журналістка Меган Бешем назвала допис “обурливим богохульством” і закликала його перепросити американців та Бога. Ведуча Ізабель Браун також розкритикувала зображення, назвавши його “огидним і неприйнятним”.
Пізніше у спілкуванні з журналістами Трамп запевнив, що не вважав себе на створеному ШІ зображенні Ісусом.
“Так, я його опублікував, і я думав, що це я в ролі лікаря. Це було пов’язано з Червоним Хрестом – я зображений як співробітник Червоного Хреста”, – заявив він.
Водночас Трамп розкритикував медіа, які, за його словами, перекрутили зміст публікації та поширили “фейкові новини”.
“Росіяни, додому!”. Орбан програв вибори
“Ruszkik haza! Ruszkik haza! Hajrá Tisza!” (“Росіяни, додому! Тиса, вперед!”), – скандував всю ніч з неділі на понеділок весь Будапешт. Фраза “Ruszkik haza!” походить з часів угорської революції 1956 року, коли вона стала таким собі неформальним символом опору радянській окупації Угорщини. Тепер цей вислів перетворився на символ спротиву режиму Віктора Орбана. Після того, як до угорських та світових медіа потрапили записи розмов Орбана з Путіним та орбанівського міністра закордонних справ Петера Сійярто з російським колегою Лавровим, навіть скептики переконалися в тому, що уряд Угорщини відстоює інтереси Москви та системно “зливає” Кремлю європейські таємниці.
Віктор Орбан з тріском програв вибори партії Тиса Петера Мадяра і втрачає владу після 16 безперервних років правління.
Конституційна більшість
Партія Тиса отримала конституційну більшість в угорському парламенті, тобто дві третини голосів. У Європі, безсумнівно, настрій піднесений — Віктор Орбан занадто довго був кісткою в горлі Європейського союзу, і європейські лідери засипали його переможця Петера Мадяра привітаннями та заявами про те, що його перемога — це історичний момент у європейській дипломатії.
Орбан неодноразово зривав найважливіші ініціативи ЄС, гальмував санкції проти Росії і блокував кредит, життєво необхідний українському бюджету. Останніми тижнями стало відомо, що європейські лідери уникають обговорення чутливих питань у присутності угорської делегації, а ЗМІ повідомили, що Орбан і його міністри передавали Москві деталі закритих обговорень у Брюсселі.
Поразка Орбана також означає, що Європейський союз втрачає, мабуть, свого найзатятішого внутрішнього критика.
Значення для України
Мадяр, імовірно, спробує розблокувати фінансування на мільярди євро, заморожене Брюсселем при Орбані, включно з пакетом грантів на суму близько 10 млрд євро, який вимагає вжиття заходів до кінця серпня. Також тепер Угорщина зможе отримати кредити на переоснащення збройних сил на суму 16 млрд євро.
За межами Угорщини головний переможець цих виборів — Київ, а головний переможений — Кремль.
У короткостроковій перспективі від нового керівництва очікують, що воно припинить блокувати кредит Україні в розмірі 90 млрд євро, який багато тижнів не вдавалося затвердити через заперечення Орбана. Європейські лідери домовилися про надання кредиту наприкінці 2025 року, і Угорщина схвалила цей план. Але Орбан і його партія заблокували кредит у лютому, пославшись на затягування Україною ремонту трубопроводу, що проходить українською територією, яким російське паливо постачається в Угорщину та Словаччину.
Затримку розцінили як передвиборчий маневр Фідес, чиї передвиборчі плакати по всій Угорщині в невтішному вигляді зображували президента України Володимира Зеленського і звинувачували його та Європейський союз у зростанні безробіття і стагнації економіки, а також у прагненні відібрати в угорців гроші. Орбан також опирався ухваленню санкцій, спрямованих на ослаблення російської економіки. Погрожуючи угорським вето, він домагався вигідних для себе винятків із санкцій або доступу до європейського фінансування.
Мадяр заявив, що не має наміру телефонувати Владіміру Путіну. Він додав, що всім зрозуміло: у триваючій війні Україна є жертвою. Водночас, чи виправдаються сподівання Києва на те, що після приходу до влади Петера Мадяра українсько-угорські відносини вийдуть із нинішньої глибокої кризи, — питання поки що відкрите.
З одного боку, можна очікувати, що Мадяр прагнутиме налагодити відносини з Брюсселем і повернути Угорщину в європейський політичний мейнстрим, який сьогодні передбачає максимальну підтримку Києва. У 2024 році Мадяр приїжджав в Україну незабаром після російського удару по дитячій лікарні Охматдит, зустрічався з її директором, а також відвідував Бучу та меморіал загиблих захисників України.
З іншого боку, Мадяру доведеться враховувати, що Орбан будував свою передвиборчу кампанію на антиукраїнській пропаганді, і якийсь вплив на частину суспільства вона все ж мала.
У понеділок заяви Мадяра вказували на те, що підтримувати Україну він має намір обережно. Зокрема, він підкреслив, що ні про яке прискорене членство в ЄС для країни, яка перебуває у стані війни, не може бути й мови. Якщо ж до прийняття України в ЄС справа все ж дійде, в Угорщині має бути проведений референдум з цього питання. “Але я не думаю, що це відбудеться в найближчому майбутньому, навіть у найближчі 10 років”, — зазначив Мадяр.
Крім того, він заявив, що попередньою умовою для нормалізації відносин Угорщини з Україною стане відновлення прав угорської меншини в цій країні. Говорячи про позику в 90 млрд євро, Мадяр зазначив, що це питання було вирішено ще в грудні, і необхідності повертатися до нього він не бачить. Тоді, навіть за Орбана, Угорщина схвалила позику, але пізніше почала висувати додаткові вимоги.
У України з’явився посол з питань полонених і зниклих безвісти
У Міністерстві закордонних справ створено нову посаду – посла з особливих доручень з питань, пов’язаних з військовополоненими, цивільними, позбавленими особистої свободи, та безвісти зниклими. На цю посаду призначено Дмитра Пономаренка, повідомило в понеділок, 13 квітня, МЗС.
Обов’язки посла – адвокація українських інтересів на міжнародній арені саме в темі полонених і зниклих. Зокрема, пошук міжнародних механізмів впливу на РФ, щоб запобігти катуванням українських військовополонених.
“Зокрема, за результатами домовленостей МЗС з представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Громадської ради при Координаційному штабі щодо плану спільних дій, включно з проведенням адвокаційних заходів, на 2026 рік”, – додали в МЗС.
Дмитро Пономаренко – дипломат, який раніше працював над відносинами з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону. У 2016-2020 роках – генеральний консул України в китайському місті Шанхай. У 2021-2025 роках – посол України в Республіці Кореї, а за сумісництвом з 2022 року був послом в Монголії.
“Мадяр” прокоментував удар по хімзаводу у Череповці
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді підтвердив удар похімзаводу ФосАгро в російському місті Череповець Вологодської області. Про це Мадяр увечері в понеділок, 13 квітня написав у Telegram.
“Приємного Апатиту” череповецькому хімзаводу – домогосподарські крашанки Птахів СБС доправлено”, – написав він.
Бровді, зазначив, що це гігантське підприємство, яке виробляє аміак, аміачну селітру та азотну кислоту.
“Продукція виступає сировиною для виробництва тротилу, гексогену та інших компонентів у виготовленні боєприпасів”, – додав він.
Іран відповів на погрози Трампа
Будь-які кораблі Військово-морських сил США будуть “відправлені на дно моря” при спробі блокувати іранські порти. Про це заявив член Комітету зовнішньої політики та національної безпеки Ірану Аладдін Боруджерді, повідомляє Sky News із посиланням на Press TV.
Коментарі Боруджерді з’явилися у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа знищувати іранські військові катери, якщо ті наближатимуться до американської блокади портів Ірану.
Боруджерді додав, що США “не мають реальної можливості” виконати цю погрозу, і що інші члени НАТО не підтримають такий крок.
За інформацією CNN, військові США 13 квітня розпочали морську блокаду портів Ірану після того, як спроба перемовин за посередництва Пакистану завершилася без задовільних результатів.
Міністри оборони України, Бельгії та Іспанії обговорили співпрацю
Міністр оборони України Михайло Федоров повідомив, що провів розмови з міністрами оборони Бельгії Тео Франкеном та Іспанії Маргаритою Роблес, під час яких сторони узгодили пріоритети співпраці напередодні Рамштайну.
“Синхронізували ключові напрями співпраці – посилення протиповітряної оборони, розвиток дронових спроможностей та чеської ініціативи для забезпечення фронту артилерією далекобійного ураження”, – зазначив Федоров.
Як відомо, Бельгія виділяє цього року 1 млрд євро оборонної допомоги Україні. Також країна підтвердила намір передати Україні додаткові винищувачі F-16 та забезпечити постачання запчастин для наявних літаків.
Іспанія цьогоріч також надає 1 млрд євро на підтримку України. Під час зустрічі приділили увагу розвитку співпраці оборонних індустрій, зокрема в межах європейського механізму SAFE. Україна готова запропонувати перелік виробників, які можуть налагодити співпрацю з іспанськими компаніями.
Україна також запропонувала можливість тестувати іспанські безпілотники в бойових умовах.
Федоров подякував Бельгії та Іспанії за послідовну підтримку.
“Завдяки win-win співпраці з партнерами Україна продовжує стримувати просування ворога на землі та деокуповувати території, захищати небо й підвищувати ефективність перехоплення ракет і дронів, а також посилювати удари по економіці Росії”, – зазначив він.