У МЗС Сирії 16 квітня привітали завершення військової присутності США у країні. Відповідну заяву опублікували у відомстві країни.
“МЗС Сирії вітає завершення передачі Дамаску військових об’єктів, на яких раніше знаходилися сили США”, – мовиться у заяві.
Зазначається, що Дамаск розглядає рішення Вашингтона як визнання того, що обставини, які потребують такої присутності, змінилися. Зокрема, однією з таких обставин у МЗС називають необхідність боротьби з терористичним угрупуванням “Ісламська держава” у близькосхідному регіоні.
У МЗС наголосили, що Сирія здатна самостійно проводити антитерористичні операції у співпраці з міжнародними партнерами.
Близькосхідні ЗМІ підтвердили, що всі американські військовослужбовці вже залишили територію Сирії. Вони вивезли озброєння та обладнання.
Американські військові пробули у країні близько 10 років. Рішення щодо поступового виведення військ Вашингтон ухвалив після повалення диктатора Асада у 2024 році.
Іран пропонує новий формат проходу через Ормуз
Іран під час переговорів щодо завершення війни запропонував новий формат проходу суден через Ормузьку протоку. Мова про рух уздовж протилежного, оманського берега за умови досягнення домовленостей, які запобігатимуть відновленню бойових дій. Про це повідомляє Reuters із посиланням на обізнане джерело.
У разі укладення відповідної угоди Іран готовий дозволити такий транзит без перешкод зі свого боку.
Ормузька протока шириною близько 34 км розділена між Іраном та Оманом. Нині Іран вимагає від суден, яким дозволяє прохід, рухатися вздовж свого узбережжя, а з деяких стягує плату. Також Тегеран прагнув і надалі контролювати вантажі, що проходять через протоку.
Тим часом, іранський посадовець зазначив, що нова пропозиція передбачає збереження Іраном контролю у межах власних територіальних вод, але без втручання у води Оману. За його словами, цей крок покликаний продемонструвати готовність до деескалації, і Тегеран очікує аналогічних кроків від США.
Джерело у західних спецслужбах повідомило, що ідея безперешкодного проходу суден через оманські води вже розглядалася, однак невідомо, чи була відповідь з боку США.
За оцінкою Reuters, така ініціатива може стати першим кроком до відновлення статус-кво судноплавства через Ормузьку протоку, через яку до початку війни транспортували близько 20% світових поставок нафти та скрапленого природного газу.
Ліван та Ізраїль домовились про 10-денне перемир’я – Трамп
Лідер Лівану Джозеф Аун і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу домовились про 10-денне перемир’я між своїми країнами. Про це заявив президент США Дональд Трамп у соцмережі Truth Social.
“Я щойно провів чудові переговори з високоповажним президентом Лівану Джозефом Ауном та прем’єр-міністром Ізраїлю Бібі Нетаньягу. Ці два лідери домовилися, що для досягнення миру між їхніми країнами вони офіційно розпочнуть 10-денне перемир’я”, – зазначив він.
За словами Трампа, перемир’я розпочнеться о 17:00 за східним часом.
Президент США заявив, що доручив віцепрезиденту США Джей Ді Венсу та держсекретарю Марко Рубіо разом з головою Об’єднаного комітету начальників штабів Деном Разіном Кейном співпрацювати з Ізраїлем та Ліваном для досягнення тривалого миру.
“Для мене було честю завершити дев’ять воєн по всьому світу, і це буде моя 10-та, тож давайте, зробімо це!”, – додав Трамп.
Як відомо, 14 квітня у Вашингтоні стартували перші за багато років прямі переговори між представниками Ізраїлю та Лівану – за посередництва США. Axios писало, що подібних прямих контактів між сторонами не проводили з 1990-х років. За даними джерел видання, на порядку денному переговорів Ізраїлю та Лівану стояли три ключові питання: припинення вогню й деескалація бойових дій; довгострокове роззброєння Хезболли; перспективи укладення ширшої мирної угоди між Ізраїлем і Ліваном.
Раніше Трамп заявляв, що лідери Ізраїлю та Лівану вперше за 34 роки проведуть переговори.
Олексій Кулеба про нові домовленості з Німеччиною, обстріли УЗ та відновлення доріг
У цьому інтерв’ю Віцепрем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба розповідає про результати міжурядових консультацій у Берліні, нові домовленості з Німеччиною та підготовку регіонів до наступної зими.
Серед ключових тем розмови: продовження пільгового іпотечного кредитування та механізм револьверного фонду, енергоефективні рішення для шкіл і лікарень, наслідки масованих російських атак по містах, портах і залізниці, як працює евакуація з потягів під час загроз, захист критичної інфраструктури, генерація, водопостачання
та рекордні темпи ремонту доріг і плани до 1 червня.
Дивіться повне інтерв’ю та дізнавайтеся, як Україна посилює стійкість громад, логістики та критичної інфраструктури навіть в умовах постійних атак.
Facebook: https://www.facebook.com/Ministry.for.development
Telegram: https://t.me/MinDevUA
WhatsApp: https://whatsapp.com/channel/0029VapjxCf4NViry5Apvy3v
Офіційний сайт: https://mindev.gov.ua
Росіяни вдарили КАБами по Запоріжжю
У Запоріжжі внаслідок удару російських керованих авіабомб по житловому району загинув чоловік. Про це повідомили в Нацполіції у четвер, 16 квітня.
Як зазначаєтья, одна з керованих авіабомб поцілила по території релігійного закладу, де на той час перебували люди. Внаслідок ворожого обстрілу загинув чоловік. У поліції також заявили про двох поранених.
Тим часом голова ОВА Іван Федоров заявив про збільшення кількості постраждалих до п’яти осіб.
Також зруйновані магазин та інші довколишні обʼєкти. Пошкоджено автотранспорт.
Нині на місці працюють слідчо-оперативні групи та всі відповідні служби поліції, патрульні поліцейські та волонтери. Поряд – бригади “швидких”.
Постраждалим надають усю необхідну допомогу.
Раніше війська РФ атакували місто дронами. Пошкоджено зупинку громадського транспорту та багатоповерхівки, постраждала дитина.
Росіяни за добу захопили 11 кв. км на схід від Сум – DeepState
Російські окупанти просунулися в районі сіл Новодмитрівка та Степок Сумського району на схід від обласного центру. Про це 16 квітня повідомляє OSINT-проєкт DeepState
Зазначається, що про взяття ворогом певних населених пунктів не йдеться. Згідно з мапами проєкту, Новодмитрівка під контролем Збройних сил України, через Степок проходить лінія бойового зіткнення.
Площа окупації за минулу добу в цьому районі зросла на 11,42 кв. км, зона проникнення натомість скоротилася на 4,59 кв км. На інших напрямках за минулу добу без змін.
Як повідомлялося, російські війська мають можливість накопичувати піхоту та техніку на півдні Мирнограду, зокрема, за рахунок того, що українські пілоти не мають змогу туди діставати дронами.
Окупанти просунулися у трьох селах – DeepState
Сибіга вже контактував з майбутньою главою МЗС Угорщини – посол
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга контактував з Анітою Орбан, яка має обійняти посаду міністерки закордонних справ Угорщини в уряді Петера Мадяра. Про це повідомив посол України в Угорщині Федір Шандор в інтерв’ю Європейській правді.
За його словами, між Сибігою та Орбан “пішов дипломатичний сигнал”.
“Що вони обмінялися привітаннями і позитивними наративами. І тепер можна бути впевненими, що після того, як Петер Мадяр офіційно стане прем’єр-міністром Угорщини, буде офіційний діалог”, – зазначив Шандор.
Щодо можливості контактів президента України Володимира Зеленського з Петером Мадяром, посол зауважив, що протокольна розмова між ними можлива не раніше 11 травня, коли збереться новий угорський парламент.
“Тож офіційно угорська сторона і українська сторона говоритимуть, очевидно, 11-12 травня”, – сказав Шандор.
Зеленський провів зустріч із Королем Нідерландів
Президент України Володимир Зеленський у Мідделбурзі провів зустріч із Королем Нідерландів Віллемом-Александром. Про це 16 квітня повідомляється на сайті президента.
Зазначається, що Зеленський подякував королю за особисту підтримку України та всього Українського народу впродовж понад чотирьох років боротьби проти повномасштабної російської агресії.
Президент повідомив, що цієї ночі Росія знову завдала жорстокого масованого удару по Україні, внаслідок якого загинули люди в Одесі, Києві та Дніпрі, більш ніж сто постраждали в різних регіонах країни.
Зеленський наголосив, що важливо продовжувати підтримку України всіма можливими способами та докладати всіх зусиль, щоб зупинити вбивства й досягти достойного миру.
Як повідомлялося, президент Володимир Зеленський розпочав візит до Нідерландів
Євро подорожчало до нового історичного максимуму
Національний банк України помітно знизив курс гривні відносно і долара, і євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 16 квітня.
Так, офіційний курс долара у пятницю становитиме 43,5152 гривень (+0,1216). У свою чергу курс теж зріс завтра становитиме 51,4216 гривень (+0,1498). Це новий історичний максимум. Попередній рекорд був зафіксований 16 квітня на рівні 51,33 гривень.
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта підскочила на 27 копійок і тепер перебуває на рівні 43,81-44,86 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,70-43,75 грн, а євро − 51,36-50,52 грн.
Раніше стало відомо, що минулого тижня обсяг продажу валюти на міжбанку впав до 765 млн доларів – це мінімальний показник з середини лютого.
В Нацбанку вважають контрольованою ситуацію на міжбанківському ринку, попри те, що конфлікт на Близькому Сході призвів до зростання попиту на валюту та зростання курсу долара не тільки в Україні, але й у світі.
Тим часом ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.
Батько Ілона Маска озвучив кількість біткоїнів у гаманцях сина
США знову тиснуть на нафту РФ: чим це обернеться для світу
Кінець недовгої паузи Адміністрація США вирішила не продовжувати тимчасове пом’якшення нафтових санкцій проти Росії, котре діяло лише кілька тижнів і було запроваджене як виняток через різкий стрибок цін на тлі війни з Іраном.
Після закриття цього “вікна”обмеження повертаються у майже повному обсязі, що означає нове посилення тиску на російський енергетичний сектор.
При цьому російська економіка критично залежить від експорту енергоносіїв: нафта і газ формують значну частину валютних надходжень і бюджету. Між тим відновлення санкцій обмежує продаж нафти через страх вторинних санкцій для покупців і банків, ускладнює логістику (страхування, перевезення, фінансування), знижує доходи бюджету, які прямо фінансують війну.
Коротка пауза у санкціях, за оцінками США, могла принести Росії лише близько 2 млрд додаткового доходу (за іншими підрахунками – близько 4 млрд),тобто ефект був обмеженим.
Правда, Кремль уже частково до нафтових обмежень адаптувався,зокрема,через “тіньовий флот”танкерів і переорієнтацію експорту в Азію.Російська влада прямо заявляє, що навчилася мінімізувати ефект санкцій, але навіть у США визнають: їх посилення все одно обмежує прибутки Москви. Компромісні винятки Разом із тим, ситуація з російською компанією Lukoil зараз парадоксальна: її жорстко санкціонували, але повністю вимкнути з глобального ринку не можуть, і тому вона частково продовжує роботу.
Так, попри санкції США (з 2025 року), компанії дозволено тимчасово працювати поза Росією, але лише в окремих сегментах і країнах. Це Болгарія (нафтопереробка, НПЗ Burgas), Румунія (НПЗ Petrotel + мережа АЗС), а також Молдова, Фінляндія й Нідерланди (частка в НПЗ Zeeland). У цих країнах діяльність часто дозволена лише за умовами ліцензій або з обмеженнями (наприклад, без використання російської нафти).
Окрім цього, Туреччина залишається для Лукойлу одним із ключових ринків (там приблизно 600 таких АЗС) Туреччина не приєдналася до санкцій, тому тут Lukoil має більше свободи для роботи.
Але й у США у Лукойлу близько 200 АЗС (через дочірні структури). Парадоксально, але вони працюють завдяки спеціальній ліцензії Мінфіну США, щоб не створювати дефіциту пального.
Втім і Близький Схід та Африка, а також Ірак (велике родовище West Qurna-2), ОАЕ, Єгипет, Нігерія, Гана, Конго не лишаються без російського Лукойлу. Тут Lukoil поки що присутній, але змушений продавати або передавати активи через санкційний тиск.
Проникли щупальця Лукойлу свого часу й до Центральної Азії – у Казахстан (виняток, тут активи можуть залишитися), до Узбекистану та Азербайджану.
За поясненням фахівців, частина цих активів не підлягає обов’язковому продажу, бо вони стратегічні або мають складну структуру власності.
Чому ж їм дозволяють працювати? Це ключове питання, і відповідь на нього суто прагматична.
Причина нібито у тому, що закриття цих філій може обвалити ринок пального, якщо різко закрити тисячі АЗС, бо виникне дефіцит, злетять ціни й постраждають союзники США. Правда пояснення таке собі, зважаючи на байдужість Штатів до партнерів. Але саме тому Вашингтон дозволяє роботу приблизно 2000 заправок Лукойлу по всьому світу.
Однак США фактично змушують Lukoil продати міжнародний бізнес (це приблизно 22 млрд дол.), або передати його нейтральним чи західним компаніям за стратегією “санкцій через зміну власності”. Ефект повільного придушення Втім і без продаж Лукойлу світ загалом і Україна зокрема (через власні дроново-ракетні санкції для НПЗ та портів РФ) непогано справляються з тим, аби “поставити на коліна” російську економіку.
За словами економіста Ігоря Ліпсіца, сам Путін “у грудні розповідав якісь дивні казки, як все в економіці чудово, а вже через пару місяців почав говорити про падіння”, й водночас “кожен місяць дає доручення прискорити економіку, забезпечити високі темпи зростання”. Що виглядає смішно, бо його накази не виконуються.
Днями ж, підкреслив економіст, Путін нібито знову скликав у Кремлі чергову термінову нараду, аби перекласти відповідальність з себе на російський Центробанк чи уряд. Підстав для цього чимало: у тамтешньому Пенсійному фонді нібито намітилася якась величезна діра, у вугільній промисловості теж вже відбувається страшний обвал і т. ін. Це, за словами Ліпсіця, прояв тих “метастазів”, котрі вразили економіку РФ через розв’язану нею війну проти України. “На РФ швидко закінчуються гроші – це дає Україні стратегічний шанс. І його не можна марнувати, відновлюючи постачання російської нафти в ЄС. Поки всі на цьому тижні обговорювали треш з невдалою військовою операцією дідо в Ірані, Великоднє перемирʼя і обмін полоненими, а також вибори в Угорщині, які програв Орбан, менше уваги дісталося події, яка може мати величезне значення для нашої війни: дефіцит бюджету РФ за 1 квартал 2026 року склав 4,6 трлн рублів. Це більше всього запланованого дефіциту на 2026 рік”, – пише у Facebookексголова правління Укренерго Володимир Кудрицький. Й підкреслює, що внаслідок цього Росія не має чим покрити 36% своїх видатків. “За цим показником вона скоро наблизиться до України – з тією різницею, що в тилу у ворога немає західних партнерів, які дають фінансову допомогу. При цьому в 2026 році видатки на війну та силовиків у РФ складають половину бюджету, всі соціальні та інфраструктурні видатки вже на мінімумі, і ще майже 10% бюджету складає обслуговування державного боргу, тримачами якого є російські банки. ВВП РФ скоротився за квартал на 1,8%, їхня економіка стискається, через що збирати податки на війну стає все складніше. Напруживши всі свої фінансові мʼязи, ворог не може перетворити трильйонні вливання на війну в успіхи на фронті. І висока ціна на нафту – єдине, що може підтримати їх трохи довше на плаву”, – продовжує він. І хоч зростання цін на енергоносії трохи підлатує діряве корито російської економіки, це кардинально не допомагає, вважає Ліпсіц. Дійсно, вона перебуває у стані “військової стабілізації”, бо підтримується державними витратами на оборону, але приватний сектор і технології деградують через ізоляцію, а бюджет дедалі більше залежить від цін на нафту.
Тож санкції не знищують РФ миттєво, але системно все-таки стискають фінансові можливості. За даними Служби безпеки Латвії, оприлюдненими нещодавно, з 2022 по 2025 роки Росія вимушено витратила додаткові 130 мільярдів доларів (близько 32,5 мільярдів доларів щорічно) лише на обхід санкцій і закупівлю заборонених західних товарів.
За внутрішніми прогнозами російських інститутів, до 2030 року втрати від обмежень сягнуть щонайменше ще 136 мільярдів доларів. Але не варто забувати й загальне скорочення зовнішньої торгівлі. Через сукупність ризиків вона може скласти 175,5 мільярдів доларів. “Лише в енергетичному секторі потенційні втрати за п’ять років оцінюються в 216,5 мільярдів доларів, якщо ЄС запровадить повне ембарго, а Китай, Індія та Туреччина скоротять закупівлі російської нафти й газу”, – наголосили у розвідці. Як це впливатиме на війну в Україні?Ключове: на наших очах відбувається не перелом, а поступове ослаблення ресурсної бази Кремля.І це дає певну надію.
Ірина Носальська