ЦАГАЛ заявив про введення військ на південь Лівану в межах цілеспрямованих операцій з ліквідації інфраструктури підтримуваного Іраном бойового угруповання Хезболла. Про це повідомляє AFP.
“Солдати почали спеціальні, цілеспрямовані операції з їхньої ліквідації та запобігання відновленню діяльності Хезболли в цьому районі”, – йдеться в заяві ізраїльських військових.
В армії Ізраїлю зауважили, що їхні військові перебувають в районі Лаббуне, неподалік кордону, та в районі Джабаль-Блат, також у межах видимості кордону.
Попри листопадове перемир’я з Хезболлою, Ізраїль продовжує завдавати ударів по Лівану, в основному пояснюючи це тим, що атаки націлені на об’єкти угруповання і бойовиків, а також на членів їхнього палестинського союзника ХАМАС.
Припинення вогню 27 листопада мало на меті покласти край більш ніж річним бойовим діям з Хезболлою, в тому числі двомісячній війні, яка суттєво послабила угруповання.
Згідно з угодою про припинення вогню, Хезболла мала відвести своїх бойовиків на північ від річки Літані, приблизно на 30 кілометрів від ізраїльського кордону, залишивши ліванську армію і миротворців Організації Об’єднаних Націй єдиними озброєними сторонами в регіоні.
Ізраїль був зобов’язаний повністю вивести свої війська з країни, але залишив їх у п’яти місцях, які вважає стратегічно важливими.
Категорія: Новини світу
-
Війська Ізраїлю зайшли на південь Лівану
-
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів. -
Польща планує збудувати три заводи з виробництва снарядів
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту в середу, 9 липня, в штаб-квартиру Польської зброярської групи, оголосив про будівництво трьох заводів з виробництва боєприпасів. Про це повідомляє польське радіо RMF FM.
Косіняк-Камиш запевнив, що виробництво боєприпасів для польського уряду є абсолютним пріоритетом, оскільки країна повинна досягти “абсолютного суверенітету” в цьому питанні.
“Ми досягли ситуації, коли ми виробляємо 250 мільйонів одиниць малокаліберних боєприпасів на рік. Чверть мільярда одиниць – це вп’ятеро більше, ніж ще кілька місяців тому”, – заявив він.
Він додав, що польська влада прагне “побудувати три заводи боєприпасів у межах Польської зброярської групи”.
В межах програми з виробництва боєприпасів на суму 2,4 млрд злотих у Польщі будуть не тільки побудовані три нові заводи, але й модернізовані вже діючі підприємства, а також придбані нові технології, сказав Косіняк-Камиш. -
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
Пентагон вчетверо збільшив план закупівлі ракет Patriot
Армія США суттєво збільшує обсяги закупівель ракет Patriot, що використовуються для перехоплення дронів, крилатих і балістичних ракет. Згідно з бюджетною заявкою на 2026 фінансовий рік, поданою до Конгресу, армія просить понад 1,3 млрд доларів на придбання 224 ракет і закладає загальну ціль у 13 773 ракети – у чотири рази більше, ніж планувалося раніше. Про це інформує Bloomberg у середу, 9 липня.
Відповідне рішення ухвалила спеціальна комісія високопоставлених військових 16 квітня. Хоча її рекомендації не мають автоматичної бюджетної сили, вони свідчать про стратегічний пріоритет системи Patriot.
Ракети типу PAC-3 MSE, які виробляє Lockheed Martin, здатні перехоплювати дрони, ракети середньої дальності та тактичні балістичні ракети. Твердопаливний ракетний двигун для ракети постачає L3Harris Technologies.
Україна також активно використовує Patriot для захисту міст від російських обстрілів.
Президент Дональд Трамп підтвердив, що постачання оборонної зброї Києву продовжаться, попри попереднє рішення його адміністрації про тимчасове припинення.
У 2026-му заплановано придбати 224 ракети на суму 945,9 млн доларів, з яких 396,3 млн скерують на підтримку операції Atlantic Resolve – ініціативи зі зміцнення оборони НАТО в Європі.
Крім того, нещодавно підписаний Трампом податковий закон передбачає ще 366 млн доларів на 96 додаткових перехоплювачів.
Системи Patriot активно застосовуються й на Близькому Сході – зокрема, для підтримки Ізраїлю та захисту бази Аль-Удейд у Катарі.
Аналітики вважають нарощення арсеналу давно очікуваним кроком.
“Після багатьох років діагностики нестачі боєприпасів і перехоплювачів, нарешті ми отримуємо рецепт – і збільшення кількості перехоплювачів Patriot в чотири рази звучить цілком логічно”, – зазначив Том Карако, директор проєкту протиракетної оборони в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
Представник армії Стів Уоррен заявив, що армія стабільно фінансувала виробництво протягом багатьох років, втім, “нарощування виробництва є складним завданням”. Тож поки масштабування виробництва залишається викликом.
У березні Lockheed Martin повідомила, що її команда збільшила обсяги виробництва на 30% у 2024 році, випустивши 500 ракет PAC-3, і планує ще +20% у 2025 році. -
У Гватемалі за кілька годин відбулось майже 40 землетрусів
Десятки землетрусів протягом кількох годин зафіксували в Гватемалі. В результаті стихійного лиха, загинули двоє людей, повідомляє The Independent.
Зокрема, двоє людей загинули, коли їхали в пікапі по місцевій дорозі в департаменті Ескуїнтла у вівторок, а зі схилу пагорба на їхній автомобіль впало каміння.
Вдень у вівторок у Гватемалі зафіксували понад 37 землетрусів та афтершоків магнітудою від 3,0 до 5,6 бала, розповів директор Національного інституту сейсмології, вулканології, метеорології та гідрології Едвін Родас.
Тим часом Геологічна служба США (USGS) повідомила про землетрус магнітудою 4,8 о 15:11 за місцевим часом за 4 кілометри від міста Аматітлан із епіцентром на глибині 10 кілометрів.
Згодом служба повідомила про поштовх магнітудою 5,7 неподалік села Сан-Вісенте-Пакайя та інший підземний поштовх за 6 кілометрів від міста Палін магнітудою 4,6.
Підземні поштовхи відчувалися навіть у сусідньому Сальвадорі, призвівши до евакуації будівель, зсувів ґрунту і незначних матеріальних збитків, повідомила місцева влада.
Президент Гватемали Бернардо Аревало заявив: основний епіцентр підземних поштовхів знаходився у департаменті Сакатепекес. Афтершоки зафіксували у регіонах Ескуїнтла та департаменті Гватемала. Щонайменше п’ять осіб були накриті зсувами, додавши, що двох із них вже врятували.
Національний координатор зі зменшення наслідків стихійних лих оголосив “оранжевий рівень” тривоги, який є другим рівнем за шкалою надзвичайних ситуацій. -
Кремль відреагував на заяви Трампа про Путіна
У Москві спокійно ставляться до жорсткої риторики президента США Дональда Трампа та розраховують продовжувати діалог із Вашингтоном. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у середу, 9 липня.
“Ми досить спокійно до цього ставимося. По-перше, у Трампа загалом досить жорстка стилістика в тому, які фрази він використовує і так далі… Ми ставимося до цього спокійно. Ми розраховуємо продовжувати наш діалог з Вашингтоном і нашу лінію на лагодження неабияк поламаних двосторонніх відносин “, – заявив Пєсков у коментарі російським пропагандистам.
Пєсков висловив сподівання, що США продовжать допомагати з переговорами щодо України навіть на тлі постачання зброї ЗСУ.
“Два дуже складні раунди (переговорів у Стамбулі – ред.) відбулися. Ми очікуємо, що все-таки третій відбудеться, і діалог буде продовжено. Нам потрібно розпочати обговорення тих меморандумів, якими ми обмінялися”, – сказав він і зразу попередив, що “це теж буде дуже складний процес, який проходитиме не протягом однієї ночі чи одного дня”.
Також Пєсков переадресував у Білий дім питання, щодо заяви Трампа про його готовність бомбардувати Москву у разі початку бойових дій в Україні. За словами представника Кремля, “зараз дуже багато фейків”. -
Меру Кишинева заборонили в’їзд у країни ЄС – ЗМІ
Меру столиці Молдови Кишинева Іону Чебану на п’ять років заборонено в’їзд до Румунії та інших держав Шенгенської зони. Про це повідомляє видання Ziarul de Gardă, посилаючись на офіційні джерела в Румунії.
Румунська влада вважає, що Чебан “становить загрозу національній безпеці Румунії”.
Поки що ні сам Чебан, ні представники його пресслужби не надали коментарів з цього приводу. Чебан почав свою політичну кар’єру в Партії комуністів Республіки Молдова (ПКРМ), від якої в 2011 році став депутатом.
Нині Чебан є лідером партії Рух національної альтернативи (MAN). У 2019 році він переміг на виборах мера Кишинева завдяки підтримці проросійських соціалістів, але потім вийшов з партії. Наприкінці 2021 року він створив власну політичну силу.
Чебан раніше виступав проти євроінтеграції Молдови. У 2014 році він заявляв: “Мене не влаштовує підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Молдова хоче в Митний союз”.
Під час другого мандата раптово змінив риторику і став висловлюватися на підтримку європейської інтеграції.
Документ, підготовлений США в 2022 році, включав очолюваний ним рух MAN до числа структур, через які Росія намагається впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Як відомо, в Кишиневі 4 липня відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Саміт Молдова-ЄС засудив війну РФ і вимагає вивести війська з Придністров’я -
В Європі внаслідок спеки померли понад 2000 людей
Внаслідок сильної спеки в 12 містах Європи померло близько 2300 людей. Про це 9 липня повідомляє Reuters із посиланням на дослідження Імперського коледжу Лондона та Лондонської школи гігієни та тропічної медицини.
Дослідження охоплювало 10 днів, протягом яких великі частини Західної Європи постраждали від екстремальної спеки. У цей період температура в Іспанії перевищила 40 градусів за Цельсієм, а у Франції спалахнули лісові пожежі.
За оцінками, з 2300 людей, які загинули протягом цього періоду, 1500 смертей були пов’язані зі зміною клімату, яка посилила спеку.
“Зміна клімату зробила погоду значно спекотнішою, ніж вона була б без цього, що своєю чергою робить її набагато небезпечнішою”, – сказав дослідник Імперського коледжу Лондона, доктор Бен Кларк.
Дослідження охопило 12 міст, включно із Барселоною, Мадридом, Лондоном і Міланом, де, за словами вчених, зміна клімату підвищила температуру під час спекотної хвилі на 4 градуси за Цельсієм.
Нагадаємо, Західна Європа пережила найтепліший червень за всю історію спостережень. 28 червня в Іспанії зафіксували рекордну температуру 46 градусів за Цельсієм. -
Росія завезе мільйон індійських робітників через дефіцит кадрів – росЗМІ
До кінця 2025 року до Росії, зокрема до Свердловської області, прибуде до мільйона працівників з Індії через дефіцит кваліфікованих кадрів. Про це заявив голова Уральської торгово-промислової палати Андрій Бесєдін.
“Наскільки я чув від своїх індійських колег, до кінця року в Росію, зокрема й у Свердловську область, приїде 1 млн спеціалістів з Індії. В Єкатеринбурзі відкривається нове Генконсульство цієї країни, яке займатиметься цими питаннями”, – повідомив Бесєдін.
За його словами, промислові підприємства потребують збільшення виробництва, проте в регіоні не вистачає робітників. Частина персоналу бере участь у війні проти України, а молодь не йде працювати на заводи, як він вважає, “через ідеологічні помилки минулих років”.
Бесєдін додав, що Росія також веде перемовини зі Шрі-Ланкою та Північною Кореєю щодо залучення робітників, однак наголосив, що робота з мігрантами з цих країн буде складною.
Міністерство праці Росії раніше прогнозувало, що до 2030 року в країні буде нестача 3,1 млн працівників. У 2025 році відомствопропонує збільшити квоту на залучення кваліфікованих іноземців у 1,5 раза – до 234,9 тис. осіб.
У 2024 році російські підприємства вже залучили 47 тис. працівників із країн, де діє візовий режим. Серед них -індійці, яких почали масово наймати, зокрема на Калінінградському рибопереробному комбінаті За Родину.