Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході.
Категорія: Новини світу
-
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
-
Посланці Трампа і Путіна зустрілися у Парижі
Посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер у середу, 8 січня, провели зустріч у Парижі з посланцем російського диктатора Кирилом Дмитрієвим. Сторони обговорювали американський план врегулювання війни в Україні, повідомляє портал Axios, із посиланням на обізнане джерело.
“Після досягнення угоди з Україною майже за всіма аспектами плану Трампа, Білому дому потрібно отримати чітку відповідь від президента Росії Володимира Путіна щодо цієї пропозиції”, – зазначено в повідомленні. -
Трамп: Мені не потрібне міжнародне право
Президент США Дональд Трамп заявив, що його влада як головнокомандувача обмежуються лише його “власною мораллю”, а не нормами міжнародного права та іншими рамками. Про це він сказав в інтерв’ю газеті New York Times, яке було опубліковане у четвер, 8 січня.
На запитання журналіста про існування будь-яких обмежень щодо використання військової сили для завдавання ударів, вторгнення або примусу країн по всьому світу, Трамп відповів:
“Так, є одна річ. Моя власна мораль. Мій власний розум. Це єдине, що може мене зупинити. Мені не потрібне міжнародне право. Я не хочу нашкодити людям”, – сказав глава Білого дому.
Відповідаючи на запитання, чи має його адміністрація дотримуватися міжнародного права, американський лідер сказав “так”, але додав, що сам визначає, коли такі обмеження застосовуються до США.
“Це залежить від вашого визначення міжнародного права”, – зазначив Трамп.
Видання пише, що ці заяви є “найбільш відвертим підтвердженням світогляду” Трампа, у якому національна сила, а не закони, договори чи конвенції, є вирішальним фактором дій держави на міжнародній арені.
Раніше Трамп заявив, що Штати можуть здійснювати контроль над Венесуелою та видобувати нафту з її родовищ упродовж багатьох років.
Трамп планує створити “військо мрії” -
У Бєлгороді стався блекаут
У російському Бєлгороді жаліються на зникнення світла і води після ракетної тривоги. Про це увечері в четвер, 8 січня, повідомляють місцеві Telegram-канали.
Так, о 23 годині у Бєлгороді оголосили ракетну небезпеку, а вже через вісім хвилин почали з’являтися повідомленні про “сильні перебої зі світлом і водою”.
Тим часом місцеві жителі пишуть, що практично усе місто залишилося без світла і води.
Місцевий губернатор В’ячеслав Гладков заявив, що постраждалих внаслідок ракетного удару немає, однак є “серйозні пошкодження на об’єкті інфраструктури”.
У соцмережах пишуть, що йдеться про ТЕЦ Луч – над підстанцією здіймається дим. -
“Смерть диктатору”. Влада в Ірані впаде?
В Ірані тривають масові протести. Під контроль протестувальників вже потрапили два міста на заході країни. Спочатку через обвал національної валюти та величезну інфляцію страйк влаштували торговці на Великому базарі в Тегерані. Потім протести охопили майже всю країну.
За даними американського агентства Human Rights Activist News Agency (HRANA), протести на цей момент поширилися на 111 міст і селищ у всіх провінціях Ірану.
За повідомленнями, під час заворушень загинули щонайменше 34 протестувальники та четверо співробітників сил безпеки, 2200 демонстрантів були заарештовані.
Протест разростає
За останній рік ріал впав до рекордно низького рівня, а інфляція злетіла до 40% — санкції у зв’язку з ядерною програмою Ірану душать економіку, вже ослаблену неефективним управлінням і корупцією з боку уряду.
Незабаром до протестів приєдналися студенти університетів, і вони почали поширюватися на інші міста, де натовпи часто скандували гасла проти верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, а іноді й на підтримку Рези Пехлеві, сина покійного колишнього шаха Ірану, що перебуває в еміграції.
Натовпи протестувальників у Казвіні, на північний захід від Тегерана, скандували гасла, зокрема “Смерть диктатору” — маючи на увазі Хаменеї — а також “Хай живе шах”.
У Лордеґані, за повідомленнями Fars, у середу під час протестів було вбито двох поліцейських. У повідомленні додається, що поліцейських застрелили озброєні люди, які входили до групи «повстанців». Перевірити ці дані поки не вдалося, оскільки незалежним міжнародним ЗМІ або не дозволяють вести репортажі з Ірану, або вони стикаються з серйозними обмеженнями на пересування, навіть якщо їм вдається отримати дозвіл на зйомку.
Однак Лордеґан став ареною жорстоких зіткнень під час заворушень, у результаті яких минулого четверга було вбито двох протестувальників.
Реакція влади
Після засідання кабінету міністрів у середу віце-президент з виконавчих питань Мохаммад Джафар Каємпана заявив, що президент Масуд Пезешкіан віддав наказ не вживати «жодних заходів» проти мирних протестувальників.
«Ті, хто носить вогнепальну зброю, ножі та мачете і нападає на поліцейські відділки та військові об’єкти, є повстанцями, і ми повинні відрізняти протестувальників від повстанців», — додав він.
Державні ЗМІ також повідомили, що уряд почав виплачувати нову щомісячну допомогу у розмірі 7 доларів, щоб полегшити тягар високої вартості життя. Її отримуватимуть 71 мільйон громадян країни.
Аятола Хаменеї, який має абсолютну владу в Ірані, заявив у суботу, що влада повинна «вести діалог із протестувальниками», але «повстанців потрібно поставити на місце».
Відключили інтернет
ЗМІ повідомляють, що іранська влада у четвер відключила доступ до інтернету в столиці та деяких інших регіонах країни, оскільки тривають масові протести проти уряду.
У NetBlocks повідомили, що, за їхніми даними, “Іран зараз перебуває у стані загальнонаціонального відключення інтернету; цей інцидент є наслідком серії посилених заходів цифрової цензури, спрямованих проти протестів по всій країні, і обмежує право громадськості на спілкування у критичний момент”.
Один джерело CBS News у столиці повідомив, що “у Тегерані зібралися величезні натовпи. Це безпрецедентно”, і підтвердив, що інтернет не працює для більшості мешканців міста.
Там додали, що деякі люди, які мають більш надійні бізнес-акаунти, все ще можуть користуватися інтернетом. Згодом це джерело стало недоступним, що свідчить про подальше поширення відключення.
У соціальних мережах, переважно від антиурядових активістів, з’явилися повідомлення про те, що веб-сервіси також не працюють або сильно обмежені у містах Ісфахан, Лодеган, Абданан і деяких районах Шираза.
Як пише CBS News, відключення інтернету сталося в той момент, коли іранці почали виходити на вулиці і вигукувати гасла проти режиму. -
Російські військові причепили Starlink до коня
Військові РФ причепили термінал Starlink до коня. Відповідні кадри з’явилися вТГ-каналах.
Раніше ЗСУ публікували відео штурму ЗС РФ на конях. -
Трамп заявив, що США можуть роками контролювати Венесуелу
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати можуть здійснювати контроль над Венесуелою та видобувати нафту з її родовищ упродовж багатьох років. Про це він повідомив в інтерв’ю The New York Times.
За словами глави Білого дому, тимчасовий уряд Венесуели, який складається з колишніх соратників ув’язненого Ніколаса Мадуро, “надає США все необхідне”. На запитання про тривалість американського контролю над країною президент відповів: “Лише час покаже”, додавши, що мовиться про “набагато довший період”.
Трамп додав, що США планують відбудувати Венесуелу, використовуючи її нафтові ресурси. Це, за його словами, дозволить знизити світові ціни на нафту, тоді як частину коштів передавати Венесуелі, яка, як він зазначив, “відчайдушно цього потребує”.
Заяви президента пролунали після того, як представники адміністрації повідомили про намір США фактично взяти під контроль продаж венесуельської нафти на невизначений термін. Цей крок є частиною триетапного плану, який держсекретар Марко Рубіо представив членам Конгресу. Республіканці загалом підтримують дії адміністрації, тоді як демократи застерігають від затяжного міжнародного втручання без чітких правових підстав.
Під час інтерв’ю Трамп не назвав конкретних строків американської присутності у Венесуелі та не відповів, чому визнав віцепрезидентку Ніколаса Мадуро Делсі Родрігес новою лідеркою країни замість опозиційної діячки Марії Коріни Мачадо. Він також не уточнив, чи спілкувався безпосередньо з Родрігес, зазначивши, що з нею постійно контактує держсекретар Рубіо.
-
Сирійська армія розгорнула операцію проти курдів в Алеппо
Сирійська армія, підконтрольна чинному лідеру країни Ахмеду аш-Шараа, розпочала масштабну військову операцію в курдських районах Алеппо, що призвело до масового переміщення цивільних, руйнуваннта загибелі мирних мешканців. Про це повідомляє Bild.
Нині десятки тисяч людей тікають від урядових військ. На записах із районів Шейх-Максуд і Ашрафія зафіксовано вибухи та атаки безпілотників – кадри, які курди на півночі Сирії, ймовірно, сподівалися більше ніколи не побачити після падіння режиму Башара Асада.
Урядові медіа та курдські представники поклали відповідальність за початок насильства одне на одного. Уряд Ахмеда аш-Шараа, який раніше очолював радикальні ісламістські угруповання, заявив, що армія розпочала в Алеппо “обмежену військову операцію”. За твердженням влади, вона стала відповіддю на атаки Сирійських демократичних сил (SDF).
Зі свого боку SDF звинувачують урядові війська в обстрілах житлових кварталів і об’єктів інфраструктури, а також у запровадженні “задушливої блокади” курдських районів.
Дамаск відкрито підтвердив, що уряд аш-Шараа має намір позбавити курдські райони контролю місцевих сил безпеки.
За даними Управління з соціальних питань і праці провінції Алеппо, понад 46 тисяч осіб були змушені залишити свої домівки. Школи та державні установи закрилися, транспортне сполучення було порушене, роботу ключових об’єктів інфраструктури тимчасово призупинили.
Атаки на переважно курдські райони Алеппо вже призвели до руйнування щонайменше 300 будинків. Станом на ранок четверга там загинули дев’ятеро цивільних, ще 58 людей зазнали поранень.
Нагадаємо, у жовтні 2025 року Сирія оголосила про повне припинення вогню із курдськими силами після зустрічі, що відбулася у вівторок між сирійським президентом Ахмедом аш-Шараа та курдським лідером Мазлумом Абді.
Народ без держави: хто такі курди? – DW -
ЄС торік купив скрапленого газу з Росії на 7,2 млрд євро – ЗМІ
У 2025 році Кремль отримав приблизно 7,2 млрд євро від експорту скрапленого природного газу до ЄС. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на звіт правозахисної НУО Urgewald.
Євросоюз пообіцяв заборонити імпорт російського СПГ до 2027 року, але аналіз показує, що Європа все ще отримує величезні обсяги газу з російського СПГ-комплексу на півострові Ямал у Сибіру.
За даними правозахисної НУО Urgewald, у 2025 році до терміналів ЄС було транспортовано понад 15 млн тонн СПГ з Ямалу, що принесло Кремлю приблизно 7,2 млрд євро.
Як йдеться у звіті, хоча Європа скоротила постачання трубопровідного газу з Росії після повномасштабного вторгнення в Україну, частка ЄС у світових поставках з Ямалу зросла за останній рік з 75,4% у 2024 році до 76,1% у 2025 році.
Цей імпорт є законним, і ЄС не поспішає забороняти російські поставки СПГ, зокрема через залежність Центральної та Східної Європи від цього джерела енергії.
Однією з двох європейських судноплавних компаній, яка надає логістичні послуги для Ямал СПГ, є Seapeak, що базується у Великій Британії. Останній аналіз показує, що Seapeak транспортувала 37,3% СПГ з Ямалу на своїх суднах, а грецька компанія Dynagas – 34,3%.
Як повідомляється, російський завод Ямал залежить від доступу до портів ЄС та використання криголамних танкерів класу Arc7 для перевезення СПГ, які були побудовані спеціально для цього проєкту.
Одинадцять із 14 спеціалізованих криголамних танкерів Arc7, які транспортують СПГ з Ямалу, належать компанії Seapeak, що є власністю американської інвестиційної фірми Stonepeak, та компанії Dynagas.
Британія заявила, що цього року перейде до заборони надання морських послуг суднам, що перевозять російський СПГ. Суднам довелося б погоджуватися на значно довші маршрути транспортування, якби вони не мали можливості розвантаження або перевантаження в портах ЄС, включаючи Зебрюгге в Бельгії.
За даними Urgewald, у 2025 році 58 суден прибули до бельгійського терміналу, доставивши 4,2 млн тонн СПГ. За той самий період лише 51 судно прибуло до китайських портів, доставивши 3,6 млн тонн.
Торік2025 році 87 суден доставили 6,3 млн тонн СПГ до французьких портів Дюнкерк і Монтуар, що зробило Францію найбільшим імпортером. Французька енергетична компанія TotalEnergies залишається ключовим інвестором російського проєкту Ямал.
Доступ до європейських портів дозволяє танкерам льодового класу швидко повертатися в Арктику, щоб забрати більше СПГ, замість того, щоб здійснювати тижневі рейси до Азії. -
Трамп запросив до Білого дому президента Колумбії
Президент США Дональд Трамп заявив, що обмінявся дружніми телефонними дзвінками з колумбійським колегою Густаво Петро, і що запросив лідера Колумбії до Білого дому. Про це повідомляє АР.
“Для мене було великою честю поговорити з президентом Колумбії Густаво Петро, який зателефонував, щоб пояснити ситуацію з наркотиками та інші розбіжності, які в нас були. Я вдячний йому за дзвінок і тон розмови і з нетерпінням чекаю на зустріч із ним у найближчому майбутньому”, – написав Трамп у своїй соцмережі.
За словами Трампа, майбутня зустріч відбудеться в Білому домі.
Ця новина пролунала через кілька днів після того, як Трамп заявив після операції США з усунення президента Венесуели Ніколаса Мадуро, що “Колумбія теж дуже хвора”, і звинуватив Петро у “виробництві кокаїну та його продажу до США”. Трамп також сказав, що йому “подобається”, як звучить ідея про можливе втручання США в Колумбію.
Петро, звертаючись до тисяч протестувальників, яких він зібрав для мітингу проти військових погроз США, сказав, що розмовляв з Трампом приблизно годину.
“Я говорив про дві речі: Венесуелу та проблему наркотрафіку”, – зазначив він натовпу в центрі Боготи, де за кілька хвилин до того демонстранти на заклик Петро скандували гасла проти Сполучених Штатів.
Петро пояснив, що колумбійські політики, які, як стверджується, пов’язані з наркотрафіком, ввели в оману президента США щодо діяльності Петро, щоб налаштувати Трампа проти нього.
“Ці (люди – ред.) відповідальні за цю кризу – назвемо її наразі дипломатичною, вербальною, – яка спалахнула між США і Колумбією”, – заявив він.
Раніше Петро назвав операцію США у Венесуелі “огидним” порушенням суверенітету Латинської Америки.
Як відомо, протягом трьох десятиліть США тісно співпрацювали з Колумбією, найбільшим у світі виробником кокаїну, з метою затримання наркоторговців, відбиття атак повстанських угруповань та стимулювання економічного розвитку сільських районів.
Однак останнім часом напруженість між США і Колумбією зростала. У жовтні адміністрація Трампа наклала санкції на Петро, його родину та члена його уряду за звинуваченнями в причетності до світової торгівлі наркотиками. Колумбія вважається епіцентром світової торгівлі кокаїном.
У вересні США вперше за майже 30 років додали Колумбію, найбільшого отримувача американської допомоги в регіоні, до списку країн, які не співпрацюють у боротьбі з наркотиками. Це призвело до різкого скорочення допомоги США цій країні.