Молдова готова долучитися до “коаліції рішучих”. Про це оголосила президентка Молдови Мая Санду після засідання Національної ради безпеки, передає Newsmaker.
Санду попросили прокоментувати заяву президента Франції Емманюеля Макрона, який привітав рішення Молдови приєднатися до “коаліції рішучих” для допомоги Україні.
Вона уточнила, що Молдова поки що лише висловила готовність долучитися.
“Молдова висловила готовність брати участь у цій “коаліції рішучих”. Хочу нагадати, що ми вже надаємо підтримку Україні, проводимо навчання саперів. І це саме те, що ми можемо робити і що ми запропонували, якщо члени “коаліції рішучих” ухвалять рішення про приєднання нашої країни”, – зазначила Санду.
Вона наголосила, що участь у коаліції не суперечить Конституції Молдови.
“Важливо, щоб ми теж були частиною цих зусиль. Як я вже говорила, наші фахівці можуть проводити навчання та брати участь у розмінуванні, якщо війна в Україні закінчиться”, – додала президентка.
Санду також повідомила, що запит Молдови ще мають розглянути інші учасники коаліції.
Категорія: Новини світу
Вибори у Словенії: ліберали та популісти набрали рівну кількість голосів
На парламентських виборах у Словенії 22 березня Права Словенська демократична партія (СДП) та ліберальний Рух Свобода набрали рівну кількість голосів, згідно з попередніми даними державної виборчої комісії, заснованими на більшості підрахованих голосів. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що жодна з партій, навіть разом із своїми нинішніми коаліційними партнерами, не отримає 46 мандатів, необхідних для більшості у 90-місцевому парламенті. Це робить менші партії, що подолали 4-відсотковий поріг, потенційними ключовими учасниками у формуванні коаліції.
За даними підрахунку 99,45% бюлетенів, Рух Свобода отримав 29 місць, а СДП – 28 місць. Разом із партіями-союзниками Рух Свобода на чолі з чинним прем’єр-міністром Робертом Голобом мав би 40 місць у парламенті, тоді як СДП під керівництвом колишнього прем’єра-популіста Янеза Янші – 43 місцями. При Голобі Словенія дотримувалася курсу ліберальної, проєвропейської демократії, орієнтованої на соціальні реформи, тоді як Янша – союзник угорського прем’єра-націоналіста Віктора Орбана і прихильник президента США Дональда Трампа – має намір змінити міжнародний курс балка.
Як відомо, передвиборна кампанія загострилася на початку весни, коли на анонімному сайті було опубліковано зроблені прихованою камерою записи, які нібито викривають корупцію в уряді.
Янша, який балотувався на посаду прем’єра вчетверте, звинуватив виборчу комісію в махінаціях за підрахунком і стверджує, що його команда спостерігачів зафіксувала розбіжність у 50.000 голосів, поданих за СДП.
Політичний аналітик Ал’яж Пенгов Бітенц сумнівається в тому, що вдасться сформувати стабільний уряд, однак вважає, що Голоб перебуває в більш вигідному становищі, ніж Янша.
У Колумбії розбився літак із понад сотнею військових на борту
У Колумбії розбився військово-транспортний літак із 110 військовими на борту. Під час зльоту з аеродрому міста Пуерто-Легісамо зазнав аварії літак Hercules C-130. Про це повідомив міністр оборони Колумбії Педро Санчес на платформі X.
“З глибоким сумом повідомляю, що літак Hercules ВПС Колумбії зазнав катастрофи під час зльоту в Пуерто-Легісамо. Він перевозив військовослужбовців наших збройних сил”, – зазначив Санчес.
Згідно з даними колумбійського видання BluRadio з посиланням на місцеву владу, щонайменше 20 зі 110 осіб, котрі перебували на борту, вижили.
На місці події тривають рятувальні роботи. Влада встановила периметр безпеки та координує евакуацію постраждалих і надання медичної допомоги.
Операції з пошуку та порятунку тривають із залученням спеціалізованих підрозділів. Очікується, що найближчим часом військові оприлюднять офіційні дані щодо наслідків катастрофи.
Як ми вже писали, торік у грудні в Техасі зазнав аварії літак ВМС Мексики: щонайменше п’ятеро загиблих.
У США розбився приватний пасажирський літак
ЗМІ дізналися таємний план “Моссаду” щодо Ірану
США та Ізраїль під час підготовки до війни з Іраном розраховували, що конфлікт спровокує масове повстання всередині країни і призведе до швидкої зміни влади. Однак цей сценарій не справдився. Про це повідомляє The New York Times.
За словами джерел, глава ізраїльської розвідки “Моссад” Давід Барнеа запропонував прем’єр-міністру Ізраїлю Беньяміну Нетаньягу план, за яким уже в перші дні війни можна було б активізувати іранську опозицію і спровокувати масштабні заворушення. Цю ідею також обговорювали з представниками адміністрації Дональда Трампа. Попри сумніви частини американських та ізраїльських посадовців, Нетаньягу і Трамп, за інформацією джерел, підтримали оптимістичний сценарій. Вони вважали, що ліквідація керівництва Ірану на початку конфлікту разом із розвідувальними операціями можуть запустити процес зміни режиму.
“Захопіть свою владу: вона буде вашою”, – звернувся Трамп до іранців на початку війни.
Однак через три тижні після початку бойових дій повстання в Ірані так і не відбулося. За оцінками американської та ізраїльської розвідок, іранський режим ослаблений, але зберігає контроль над ситуацією.
Однією з причин називають страх населення перед силовими структурами, які жорстко придушують будь-які спроби протестів.
“Багато протестувальників не виходять на вулиці, бо їх просто розстріляють”, – заявив колишній посадовець Держдепартаменту США Нейт Свенсон.
За його словами, значна частина населення не підтримує владу, але не готова ризикувати життям.
“Вони не люблять режим, але не хочуть помирати, виступаючи проти нього. Ці 60% залишаться вдома”, – додав він.
До такого сценарію скептично ставилися і в американських військових колах. Там попереджали, що під час бомбардувань іранці не виходитимуть на вулиці, а ймовірність масового повстання є низькою.
Схожого висновку згодом дійшов і Трамп, який визнав, що жорсткі дії силовиків ускладнюють можливість протестів.
“Тому я думаю, що це дуже серйозна перешкода для людей без зброї”, – заявив він.
Після перших заяв Трампа американські чиновники майже припинили публічно говорити про можливість повстання в Ірані, хоча окремі з них досі не відкидають такого сценарію.
Прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що авіаудари мають супроводжуватися діями на землі.
“Революції не робляться з повітря”, – сказав він.
Як зазначають джерела, за закритими дверима Нетаньягу висловлював розчарування тим, що розрахунки “Моссаду” не виправдалися.
У публікації йдеться, що припущення, що США та Ізраїль зможуть спровокувати масове повстання, виявилося однією з ключових помилок у підготовці війни, яка вже поширилася на весь Близький Схід. Замість внутрішнього колапсу іранська влада мобілізувалася та посилила конфлікт, завдаючи ударів країнах Перської затоки.
Острів невезіння: чи вдасться США захопити Кубу під час війни в Ірані
“Дуже ослаблена країна” “Острів невезіння в океані є, увесь покритий зеленню, абсолютно увесь”, – пригадуються строки з пісні. Саме у такому стані нині перебуває бувший “острів свободи”, Куба.
У березні 2026 року Куба знову опинилася у центрі міжнародної уваги через масштабні енергетичні збої. Лише протягом останнього тижню на острові сталося кілька загальнонаціональних відключень електроенергії, що свідчить про глибоку системну кризу. Зокрема, 21 березня країна пережила вже третій блекаут за місяць, спричинений аварією на теплоелектростанції та загальним колапсом енергомережі. Без світла залишилися більше 10 мільйонів осіб, повідомляє CNN.
Причини цієї ситуації комплексні. З одного боку це критичний знос інфраструктури, з іншого – гострий дефіцит пального. За даними міжнародних джерел, Куба нині виробляє лише близько 40% необхідного обсягу енергії, а імпорт нафти значно скоротився. Додатково ситуацію загострює посилення санкцій США, що обмежують постачання енергоносіїв на острів.
У результаті блекаути на острові тривають по 20 годин на добу, порушуючи роботу лікарень, транспорту та систем водопостачання. Це створює гуманітарний вимір кризи, що вже впливає на соціальну стабільність.
Терміни стабілізації ситуації залишаються невизначеними, що дає президенту США Дональду Трампу багато можливостей для того, аби тиснути на Кубу і домовлятися з кубинським керівництвом з позиції сили.
Й того ж дня, коли у країні стався черговий колапс національної енергосистеми після нещодавнього посилення США нафтового ембарго проти острова, Трамп заявив: йому випаде “честь захопити Кубу”. На запитання журналістів про те, що він мав на увазі, Трамп відповів, що, на його думку, він зможе робити з нею все, що захоче: “Бажаєте знати правду? Нині це дуже ослаблена країна”. Росія завжди кине тебе, синок Між тим президент Куби Мігель Діас-Канель минулого тижня заявив, що протягом трьох місяців на Кубу не надходило паливо через американську блокаду, що довело вже існуючу енергетичну кризу на острові до критичного рівня, пише ВВС.
То що ж нині сталося? Куба значною мірою залежала від імпорту палива, насамперед із Венесуели, поки постачання не припинилося після захоплення Сполученими Штатами президента Ніколаса Мадуро американськими силами на початку січня. Й ось – наслідки.
Росія ж, намагаючись зберегти вплив у “м’якому підбрюшші” Штатів, попри заборону направила до Куби два танкери з нафтою та скрапленим газом. За повідомленням Financial Times, це був танкер Sea Horse під прапором Гонконгу, що перевозив близько 27 тис. тонн російського газу, котрий змінив курс минулого місяця і прямував до Куби. За даними співзасновника TankerTrackers Саміра Мадані, судно мало прибути на острів найближчими днями. Другий корабель – російський танкер Анатолий Колодкин, що перевозить 728 тис. барелів нафти. Його прибуття на Кубу очікувалося на початку квітня.
Втім танкер Sea Horse раптово змінив маршрут і взяв курс на Тринідад і Тобаго, інформує BBC. А танкер Анатолій Колодкін все ще курсує через Атлантику до порту Матансас на Кубі, але змінив пункт призначення на Пуерто-Кабельо у Венесуелі після того, як США офіційно заборонили постачання російської нафти на острів, повідомляє Bloomberg.
Тобто знову вимальовується стара історія, в якій РФ блискавично “кидає” колишніх союзників, як тільки Трамп насупить брови. США потрібна швидка перемога Куба, що розташована приблизно за 150 кілометрів від узбережжя США, є для Сполучених Штатів більмом на оці ще з часів революції під керівництвом Фіделя Кастро 1959 року. Тамтешній комуністичний режим завжди протистояв колись великому впливу США і був наближеним до їх урядів-противників у Москві, Пекіні та Каракасі.
До того ж, відновлення американського впливу тут дуже прагнє діаспора кубинського походження, котра є важливою електоральною групою у США: варто лише згадати про походження чинного держсекретаря Марко Рубіо.
Тому армія Куби нібито готується до “можливої військової агресії” з боку США, – про це у неділю, 22 березня, повідомив заступник міністра закордонних справ Куби Карлос Фернандес де Коссіо в інтерв’ю телеканалу NBC News. “Наші військові завжди готові, і насправді вони готуються в ці дні до можливості військової агресії”, – браво рапортує де Коссіо. За його словами, керівництво країни не може “бути наївними” та нехтувати загрозою збройного конфлікту, особливо зважаючи на “те, що відбувається у всьому світі”.
Крім того, де Коссіо зауважив, що посилення економічного тиску, зокрема обмеження постачання нафти, є “результатом агресії” США проти Куби. “Те, що відбувається сьогодні, полягає в тому, що США погрожують примусовими заходами країнам, які можуть експортувати паливо на Кубу, і саме тому Куба довгий час не отримувала паливо. Це дуже серйозно, і ми діємо так активно, як тільки можемо, щоб впоратися з ситуацією”, – зазначив заступник міністра закордонних справ Куби. За нових складних обставин президент Куби Діас-Канель підтвердив: його уряд нині веде переговори з Вашингтоном. Однак діалог між сторонами відбувається в умовах жорсткого політичного тиску: адже Трамп дійсно заявляв, що США можуть як досягти домовленостей із Кубою, так і ухвалити інші рішення щодо острова.
Водночас кубинський уряд проігнорував прохання Сполучених Штатів надати дозвіл на імпорт дизпалива для генераторів американського диппредставництва, оскільки США продовжили паливну блокаду острова, пише The Washington Post. За словами двох американських чиновників, обізнаних із ситуацією, уряд відхилив рішення, адже Держдеп США розглядав можливість скорочення штату посольства у Гавані через нестачу дизельного пального. Ймовірно, американці вимагатимуть аналогічного скорочення персоналу посольства Куби й у Вашингтоні.
То чи зможе Куба серйозно протистояти Трампу? Як довго такий опір триватиме? І хто його організує?
Наразі перспективним гравцем на кубинській політичній арені, окрім віце-прем’єра Переса-Оліви, вважають онука Рауля Кастро Рауля Гільєрмо, якого називають Ель Кангрехо (Краб). “Все вказує на те, що вони представляють інтереси сім’ї Кастро і в тій чи іншій формі керуватимуть урядом”, – зазначає експерт із Латинської Америки у Міському університеті Нью-Йорка Тед Хенкен. Однак, на його думку, навіть із новим поколінням керманичів структурні реформи на острові можуть бути здійснені не раніше, ніж через декілька років.
Між тим політтехнолог Михайло Шейтельман вказує, що Трамп дуже поспішає, пов’язуючи пошук наступної цілі для США не лише із зовнішньою політикою, а й з американською внутрішньою ситуацією: всередині команди Трампа вже видно розбіжності через війну з Іраном, затягування цього конфлікту б’є по рейтингах республіканців перед проміжними виборами до Конгресу.
Тож до липня Трампу, на його думку, треба показати щось значно відчутніше, ніж іранська історія, котра для американців залишається далекою і не такою емоційно зрозумілою.
Саме тут на авансцену й виходить Куба: вона географічно ближча, давно присутня в американській політичній уяві як ворог. І значно легше вкладається у просту картинку, котру можна вдало пред’явити виборцю Трампа. Й воювати, скоріше за все не треба: острів дійсно може просто впасти у підставлені президентом США долоні.
Ірина Носальська
Трамп розкрив деталі переговорів з Іраном
Іран звернувся до США з пропозицією провети переговори, щоб уникнути ударів по ключових об’єктах енергетичної інфраструктури. Про це американський президент Дональд Трамп повідомив журналістам, повідомляє Reuters в понеділок, 23 березня.
“Ми планували знищити їхню найбільшу електростанцію, яка коштувала понад 10 млрд доларів… Навіщо їм це? Тому вони самі подзвонили. Вони хочуть домовитися. Ми також готові, але це має бути хороша угода – без воєн і без ядерної зброї”, – заявив він.
За словами Трампа, у іранців ніколи не буде ядерної зброї і “вони погодилися на це”.
Американський лідер стверджує, що переговори з Іраном “йдуть безпосередньо” і вже нібито узгоджено близько 15 пунктів. Серед них – відкриття Ормузької протоки з можливістю спільного контролю над нею для Ірану і США.
На думку Трампа, зараз в Ірані фактично відбувається зміна режиму, адже багато представників керівництва країни ліквідовано.
Він вважає, що і Іран, і США хочуть укласти угоду, та оцінив шанс на її підписання як “дуже серйозний”.
“Ціна на нафту впаде, як камінь, щойно угода буде укладена”, – запевнив Трамп.
Водночас агенство з посиланням на джерела в Ізраїлі повідомляє, що США ведуть переговори зі спікером парламенту Ірану Мохаммедом Калібафом.
Раніше в понеділок Дональд Трамп повідомив про переговори з Іраном, за підсумками яких він вирішив відкласти на п’ять днів удари по іранських енергетичних об’єктах. Ще вчора він говорив, що завдасть таких ударів, якщо Тегеран за найближчі 48 годин не відновить рух суден через Ормузьку протоку. Через сьогоднішню заяву Трампа світові ціни на нафту в моменті впали на понад 10%.
Водночас в Ірані стверджують, що не ведуть переговори з американцями. А Дональд Трамп своїми заявами прагне виграти час для військових планів США та знизити ціни на енергоносії.
США пояснили мету зближення з Білоруссю
Спецпредставник президента США Джон Коул заявив, що під час налагодження контактів із Мінськом не має на меті вносити розбрат у відносини між Росією та Білоруссю. Про це повідомляє The Financial Times.
“Я не маю наміру вбивати клин між президентом Білорусі Олександром Лукашенком і президентом Росії Володимиром Путіним. Мова про 30-річну дружбу”, – зауважив Коул.
Саме так він прокоментував “зусилля США щодо зближення” з Білоруссю. Американський спецпредставник акцентував, що його діяльність на 95% має гуманітарний характер.
Водночас Коул зазначив, що має дуже хороші відносини із самопроголошеним президентом РБ Лукашенком.
“Ми довіряємо одне одному”, – додав він.
Коул також підтвердив, що нині тривають обговорення можливого візиту Лукашенка до США, втім, зауважив, що остаточних домовленостей наразі немає.
Коул раніше заявляв, що президент США Дональд Трамп “постійно відгукується про президента Лукашенка як про свого хорошого друга та шанованого світового лідера”.
Нарвська Народна Республіка: чи готується РФ до окупації Естонії
Сіють хаос та розбрат
Кремль активно формує психологічне та інформаційне підґрунтя для можливої майбутньої війни проти НАТО.
Про це написало видання Bild.
У Греції схвалили закупівлю системи ППО та модернізацію F-16
Рада безпеки Греції (KYSEA) схвалила 23 березня закупівлю багатошарової системи протиповітряної оборони та захисту від безпілотників вартістю 3 млрд євро, а також модернізацію 38 винищувачів F-16. Про це заявив у міністр оборони Греції Нікос Дендіас, повідомляє Ekathimerini.
Загальна вартість цих двох проєктів, які були схвалені грецьким парламентським комітетом раніше цього місяця, оцінюється приблизно в 4 млрд євро.
Зазначається, що Греція вже веде переговори з Ізраїлем про надання більшої частини ракетних систем для свого купола протиповітряної оборони і захисту від безпілотників, який називається Щит Ахіллеса.
KYSEA також схвалила модернізацію чотирьох фрегатів MEKO 200 і угоду про технічне обслуговування військово-транспортних літаків C29J.
США поповнять запаси зброї Саудівської Аравії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила запити на поповнення запасів зброї та боєприпасів для Саудівської Аравії. Про це повідомив телеканал CNN з посиланням на джерело.
За словами посадовця, адміністрація задовольнила запити Ер-Ріяду щодо поповнення запасів озброєння та боєприпасів. США також схвалили передачу зброї через треті сторони, що відкрило союзникам можливість надсилати до Саудівської Аравії зброю американського виробництва зі своїх власних запасів.
Як повідомляється, Саудівська Аравія стурбована іранськими погрозами атакувати цивільну інфраструктуру регіону у відповідь на будь-які атаки США на інфраструктуру Ірану
Співрозмовник телеканалу додав, що між більшістю арабських держав Перської затоки, які зазнали атак з боку Ірану, існує тісна співпраця.
Як відомо, у січні адміністрація Трампа схвалила продаж 730 ракет Patriot для Саудівської Аравії в рамках угоди на суму 9 млрд доларів.
У листопаді Саудівська Аравія була визнана головним союзником США поза межами НАТО, що спростило постачання зброї до цієї країни.
Протягом вихідних адміністрація обійшла Конгрес, щоб прискорити продаж зброї на суму майже 8,4 млрд доларів Об’єднаним Арабським Еміратам, на суму 8 млрд доларів Кувейту та на суму 70,5 млн доларів Йорданії.