У Кремлі висловили жаль через реакцію Азербайджану на події в Єкатеринбурзі та заявили, що дії правоохоронців “не мають ставати приводом для політичних демаршів”. Про це інформують росЗМІ у понеділок, 30 червня.
“Ми щиро шкодуємо з приводу таких рішень. Важливо, мабуть, продовжити роботу з роз’яснення причин і характеру тих подій, які, на думку азербайджанської сторони, стали підставою для таких демаршів. Ми вважаємо, що все, що відбувається, пов’язане з роботою правоохоронних органів і не може й не повинно бути приводом для такої реакції”, – заявив прессекретар глави Росії Дмитро Пєсков.
Так він прокоментував скасування в Азербайджані культурних заходів за участі Росії, візиту парламентської делегації до РФ і виклик російського дипломата до МЗС.
Рішення ухвалили після затримань у Єкатеринбурзі кількох осіб у справі про замовні вбивства в межах перерозподілу сфер впливу в бізнесі.
“Ми зацікавлені й надалі розвивати наші добрі відносини з Азербайджаном”, – акцентував Пєсков.
На запитання, чи планується розмова між Путіним та Ільхамом Алієвим, Пєсков відповів, що наразі така розмова не запланована.
“Але, з іншого боку, якщо вона знадобиться, вона, безумовно, відбудеться у найкоротші терміни”, – вважає він.
Тим часом уБаку поліція провела обшуки в редакції російського пропагандистського агентства Sputnik-Азербайджан, повідомляє місцеве видання Qafqazinfo. Правоохоронці взяли під контроль будівлю, де розташована редакція.
У Міністерстві внутрішніх справ Азербайджану підтвердили проведення операції та пообіцяли згодом надати подробиці.
Діяльність агентства була офіційно заборонена в лютому, однак агентство продовжувало роботу, всупереч законодавству, і, як зазначається, “проводило інформаційну політику, що суперечить інтересам країни”.
За даними Minval, співробітники Sputnik продовжували відвідувати офіс, отримувати зарплати, брати участь у заходах і заявляли, що очікують на швидке відновлення повноцінної роботи агентства.
Заборона Sputnik і закриття “Русского дома” в Баку відбулися після катастрофи літака азербайджанської авіакомпанії AZAL.
Нинішні обшуки відбуваються на тлі нового загострення у відносинах між Баку та Москвою.
Категорія: Новини світу
-
Кремль шкодує про скасуванням культурних заходів РФ в Азербайджані
-
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
“Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
“Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати. -
В Італії планують зарахувати зведення мосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Італії плануютьзарахувати зведеннямосту до військових витрат НАТО
Італійський уряд запропонував вважати багатомільярдний проєкт мосту на Сицилію військовими витратами в межах цілей НАТО. Про це повідомляє Politico у понеділок, 30 червня.
Будівництво мосту, вартість якого оцінюється у 13,5 мільярда євро, розглядається як спосіб наблизити Італію до нового стандарту НАТО – 5% ВВП на безпеку до 2035 року. Торік Рим витрачав лише 1,49% ВВП на оборону.
Міст мав би з’єднати материкову Італію з Сицилією й стати найдовшим підвісним мостом у світі. Проєкт обговорюється десятиліттями, втім, постійно постає перед технічними, фінансовими та політичними перепонами.
Міністр закордонних справ Антоніо Таяні та міністр інфраструктури Маттео Сальвіні – обидва заступники прем’єрки Джорджи Мелоні – наголошують на “стратегічному значенні мосту для НАТО”.
“Ми пояснимо італійцям, що безпека – це ширше поняття, ніж просто танки”, – зазначив Таяні у коментарі виданню Milano Finanza. – “Ми зробимо ставку на інфраструктуру, яка має і цивільне, і оборонне значення – наприклад, міст через протоку, адже Сицилія є платформою НАТО”, – додав він.
Офіційного рішення про класифікацію мосту як військового проєкту ще не ухвалили, одначе, Сальвіні заявив, що “незабаром можуть відбутися подальші консультації, аби з’ясувати, наскільки це реально”.
Частину витрат, відповідно до стандартів НАТО, можна спрямовувати на “стратегічну інфраструктуру”. Це може допомогти Риму обійти бюрократичні та юридичні труднощі, які гальмували проєкт у минулому.
Італія також просить включити проєкт до плану фінансування ЄС для мобільності військових, вважаючи, що він “ідеально вписується у стратегію переміщення сил НАТО з Північної Європи до Середземного моря”.
Втім, офіційно Мессінська протока не входить до коридору військової мобільності НАТО, який починається в портах Апулії, веде через Адріатику до Албанії, Північної Македонії та Болгарії.
У вівторок Сальвіні повідомив, що остаточне схвалення проєкту очікується в липні. Тим часом Таяні запропонував назвати міст на честь Сільвіо Берлусконі. -
В Ірані погрожують користувачам Starlink ударами батогом
Парламент Ірану проголосував за офіційну заборону на використання супутникового інтернету Starlink від компанії SpaceX. Про це повідомляє агентство ISNA.
Депутати запровадили покарання за використання, купівлю, продаж, імпорт, виробництво або поширення будь-яких засобів доступу до інтернету та комунікаційних пристроїв, які не пройшли внутрішню сертифікацію та “використовуються з наміром протидії системі”. До таких засобів, зокрема, належить і обладнання Starlink.
За порушення закону передбачені штрафи, удари батогом або позбавлення волі терміном до двох років.
Раніше іранська влада вже забороняла використання Starlink і запроваджувала жорсткі обмеження на ввезення обладнання. Втім, громадяни обходили ці обмеження, купуючи термінали нелегально та за завищеними цінами.
Як повідомляє агентство West Asia News Agency, за минулі два роки кількість користувачів значно зросла, і вже досягла 30 тисяч.
За оцінками аналітиків, на котрих посилається Jerusalem Post, нині в Ірані діють приблизно 20 тисяч терміналів Starlink. Кожен із них коштує на чорному ринку понад 2000 доларів – це майже у 20 разів перевищує середню місячну зарплату у країні.
У розпал 12-денної війни з Ізраїлем іранська влада запровадила “майже повне відключення інтернету по всій країні”, писало Bloomberg із посиланням на дані сервісу NetBlocks. У звіті від 22 червня зазначалося, що обмеження продовжуються.
15 червня Маск повідомив про активацію системи Starlink над Іраном. Утім, як зауважує Jerusalem Post, без наземного термінала цей сигнал не працює.
Тегеран звернувся до міжнародної спільноти з проханням допомогти відключити Starlink. У березні Рада з регулювання радіозв’язку, створена під егідою Міжнародного союзу електрозв’язку, заявила про “серйозну стурбованість повною відсутністю прогресу” в цьому питанні. У Раді наголосили, що в Ірані заборонено користуватись телекомунікаційними послугами, не схваленими національним урядом. -
Польща у пʼять разів збільшить виробництво снарядів
Польський державний оборонний концерн PGZ планує п’ятикратно наростити виробництво артилерійських снарядів – до 150-180 тисяч одиниць на рік. Про це заявив міністр державних активів країни Якуб Яворовський в інтерв’ю Financial Times.
“Польща збільшить виробництво снарядів для гаубиць уп’ятеро в той час, як країна намагається скоротити залежність від імпортної зброї і захистити себе від російської загрози на сході. Наша короткострокова мета – істотно збільшити виробництво такого типу зброї і стати незалежними від іноземних постачальників, створити стійку основу для національної автономії”, – сказав він.
Найближчими днями PGZ отримає 663 млн доларів фінансування для нарощування виробництва снарядів, нестача яких є однією з найбільш відчутних проблем для оборони Польщі. Вкладення додаткових коштів дасть змогу збільшити обсяг випущених снарядів калібру 155 мм і танкових снарядів калібру 120 мм.
Концерн зараз на рік видає 30 тисяч снарядів великого калібру, а планує протягом трьох років збільшити цей показник до 150-180 тисяч на рік.
Видання зазначає, що Польща найбільше серед країн НАТО витрачає на оборону: у 2025 році на ці військові потреби мають спрямувати 4,7% від ВВП. Однак більшість коштів поки що надходила іноземним постачальникам, здебільшого до США та Південної Кореї. Тепер польський уряд намагається сконцентрувати зусилля на підтримці національного виробника.
-
Канада заявила про відновлення торгівельних переговорів зі США
Уряд Канади заявив про відновлення торговельних переговори із США після того, як Канада скасувала свій план оподаткування американських технологічних компаній. Про це повідомила пресслужба канадського уряду.
Прем’єр-міністр Марк Карні заявив, що “Канада витратить на досягнення цієї угоди стільки часу, скільки буде потрібно, але не більше”.
Міністр фінансів і національних доходів Франсуа-Філіп Шампань оголосив про скасування податку на цифрові послуги “в очікуванні укладення взаємовигідної всеосяжної торговельної угоди зі США”.Відповідно до цього рішення, Карні та президент США Дональд Трамп домовилися, що сторони відновлять переговори з метою укладення угоди до 21 липня.
Збір податку з 30 червня буде припинено, а Шампань незабаром подасть на розгляд законопроєкт про скасування Закону про податок на цифрові послуги.
Цей податок було оголошено в 2020 році з метою вирішення проблеми, пов’язаної з тим, що багато великих технологічних компаній, які працюють в Канаді, можуть не сплачувати податки з доходів, отриманих від канадців.
“У переговорах про нові економічні та безпекові відносини між Канадою та Сполученими Штатами новий уряд Канади завжди керуватиметься загальним внеском будь-якої можливої угоди в найкращі інтереси канадських працівників та підприємств”, – заявив Карні.
Нагадаємо, 27 червня Трамп оголосив, що припиняє всі торговельні переговори з Канадою після того, як вона почала впроваджувати податок на цифрові послуги, спрямований проти американських ІТ-гігантів.
-
Нафта дешевшає на тлі новин з Близького сходу
На азійських ринках у понеділок, 30 червня, ціни на нафту впали на 1%. Як повідомляє Reuters, таке зниження пов’язане з покращеними прогнозами щодо поставок на тлі зменшення геополітичних ризиків на Близькому Сході й очікуваннями нового збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ у серпні.
Видання пише, що ф’ючерси на нафту Brent втратили 0,97% і наразі торгуються на рівні 67,11 долара за барель. У свою чергу, американська нафта марки West Texas Intermediate впала в ціні на 1,43%, досягнувши позначки 64,58 долара за барель.
Минулого тижня обидва індекси зазнали найбільшого тижневого спаду з березня 2023 року. Це було викликано загостренням напруженості між Ізраїлем та Іраном під час їхньої чергової конфліктної ескалації.
Однак фахівці прогнозують, що обидві марки завершать сезон із позитивною динамікою, демонструючи другий поспіль місячний приріст.
Нагадаємо, що 13 червня Ізраїль розпочав операцію проти ядерних і військових об’єктів Ірану. У відповідь між країнами відбулося взаємне ракетне обстрілювання.
Ці події значно вплинули на світові ринки. Після ізраїльських ударів вартість нафти і золота суттєво зросла, а фондові ринки зазнали падіння. Однак після двох днів найстрімкішого спаду з 2022 року ціни на нафту почали відновлюватися завдяки перемир’ю між Іраном та Ізраїлем.
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив про ініціативу запровадження санкцій проти країн, які активно закуповують російську нафту.
-
Законопроєкт Трампа залишить 12 млн американців без медстрахування – ЗМІ
Законопроєкт про бюджет, який активно просуває в Сенаті президент США Дональд Трамп та Республіканська партія, позбавить медичного страхування майже 12 мільйонів американців протягом наступного десятиліття. Про це у неділю, 29 червня, повідомляє The New York Times із посиланням на аналіз позапартійного бюджетного управління Конгресу.
Зазначається, що, якщо версія законопроєкту Сенату стане законом, до 2034 року 11,8 мільйона людей залишаться без медичного страхування. Це майже на мільйон більше, ніж прогнозувалося у версії Палати представників.
Законопроєкт передбачає скорочення витрат на Medicaid, Medicare та Obamacare на понад 1,1 трильйона доларів протягом наступного десятиліття, зокрема на Medicaid припадатиме понад 1 трильйон доларів.
“Масштаб запропонованого скорочення Medicaid є безпрецедентним в історії програми, яка, як правило, розширювала покриття з часом з моменту свого створення в 1965 році”, – йдеться у публікації.
Ці скорочення найбільше вдарять по сім’ях з низьким рівнем доходу, дітях, літніх людях та людям з інвалідністю, оскільки Medicaid наразі покриває понад 71 мільйон американців.
Раніше колишній соратниу Трампа Ілон Маск різко розкритикував цей законопроєкт. За його словами, документ “підриває” роботу, виконану його урядовою командою зі скорочення витрат.
В США побоюються дефолту. Якщо він станеться, чим це загрожує США та світу -
У США невідомий стріляв по пожежних та поліції, є загиблі
У США під час боротьби з лісовою пожежею сталася стрілянина, яка призвела до загибелі людей. Про це у понеділок, 30 червня, повідомляє ВВС.
Інцидент трапився в штаті Айдахо, де біля міста Кер-д’Ален невідомий відкрив вогонь із гвинтівки по співробітниках пожежно-рятувальної служби. Двоє людей загинули. За інформацією поліції, нападник, ймовірно, діяв не сам.
На місце прибули правоохоронці, які вступили у перестрілку з нападником. Жителів закликали уникати району навколо гори Кенфілд через небезпеку. Для посилення операції були залучені агенти ФБР, які надають тактичну підтримку місцевим органам правопорядку.
Губернатор Айдахо Бред Літтл висловився про інцидент, назвавши його жахливим нападом на пожежників, які ризикують своїм життям. Він також попросив громадян не наближатися до зони подій, аби дати рятувальникам та поліції можливість виконувати свої обов’язки.
Нагадаємо, це не перший подібний випадок зі стріляниною в США. В американському штаті Південна Кароліна у містечку Літтл-Рівер сталася стрілянина, були госпіталізовані щонайменше 11 людей.
Також Двоє людей загинуло, дев’ять отримали поранення внаслідок стрілянини в парку Фермаунт у Філадельфії (США).