Відправка мігрантів на базу Гуантанамо: Білий дім спростував новину

Прес-секретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що адміністрація президента США Дональда Трампа не має планів відправляти нелегальних мігрантів, включаючи українців, до військової бази в Гуантанамо. Вона назвала цю інформацію фейковими новинами, наголошуючи, що нічого подібного не відбувається. Табір Гуантанамо є військовою в’язницею на базі ВМС США в Кубі, створеною у 2002 році для утримання полонених та підозрюваних у терористичній діяльності. В’язниця критикувалася за тортури та негуманне поводження з в’язнями.

Невдалий прорив у Київ: ЗМІ викрили сотні росіян, що лікувалися в Білорусі

Журналісти-розслідувачі з кількох медіа встановили особи 898 російських військових, які були поранені під час спроби захоплення Києва у 2022 році. Ці військові були лікувані у лікарнях в Білорусі. Серед поранених були бійці різних спецпідрозділів та десантники. Деякі з них підозрюються у вбивствах цивільних, зокрема у Гостомелі. Документи також підтвердили участь спецназу та інших військових підрозділів у цих подіях. Інформація про цих військових буде використана для розслідування воєнних злочинів. У результаті розслідувань було виявлено двох військових, які знущалися над жителями Бучі.

Німеччина зводить бункери через загрозу з Росії – ЗМІ

Німеччина підвищує рівень готовності цивільної оборони та розширює мережу бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Глава Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах Ральф Тізлер заявив, що країна готується до можливого вторгнення РФ протягом наступних чотирьох років. План передбачає перетворення підземних приміщень на укриття для мільйонів осіб та вимагає значних інвестицій. Німеччина також планує оновити систему оповіщення та посилити захист від хакерських атак. Раніше вже було повідомлено про збільшення чисельності армії через загрозу від Росії. Німеччина закликає і громадян робити запаси продуктів та води на випадок надзвичайних ситуацій.

Німеччина зводить бункери через російську загрозу

Німеччина почала підвищувати рівень цивільної оборони та збільшувати кількість бункерів через можливу загрозу війни з Росією. Голова Федерального управління цивільного захисту та допомоги при стихійних лихах, Ральф Тізлер, заявив, що Німеччина готується до можливої агресії з боку Росії протягом наступних чотирьох років. Планується розширення мережі бомбосховищ та укриттів для принаймні 1 мільйона осіб. Також передбачається оновлення системи оповіщення та захист від хакерських атак. Німецький уряд закликав громадян робити запаси продуктів та води на 72 години або навіть на 10 днів. Ці заходи проводяться відповідно до зростаючої напруги між Німеччиною та Росією, а також в рамках підвищення готовності до можливого збройного конфлікту.

Молдова заявила про плани РФ перекинути до Придністров’я 10 тис. солдатів

Росія має намір розмістити 10 тисяч військовослужбовців у невизнаному Придністров’ї, що межує з Одеською областю України, заявив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан, посилаючись на дані розвідки, повідомляє Financial Times.
За його словами, для цього Кремль планує встановити лояльний уряд у Кишиневі, втрутившись у парламентські вибори, котрі відбудуться у вересні.
“Це спроба підірвати молдовську демократію. Росіяни хочуть посилити свою військову присутність у Придністровському регіоні”, – наголосив Речан. Він додав, що втручання Москви включає онлайн-пропаганду та незаконні грошові перекази партіям і виборцям.
За його даними, у 2024 році Росія витратила на кампанії впливу суму, еквівалентну 1% ВВП Молдови. Це, зокрема, вплинуло на результати референдуму щодо вступу до ЄС, який відбувся з перевагою всього у 0,7%.
“Можна уявити, який тиск справлять 10 тисяч російських солдатів на південний захід України і Румунію – країну-члена НАТО”, – додав Речан.
Наразі у Придністров’ї перебуває невеликий контингент російських військових. Зокрема у 2023 році там було розміщено 450 російських солдатів, тоді як загальний потенціал для розміщення військ оцінюється у 3,1 тисяч. Також діє Оперативна група російських військ чисельністю близько тисячі осіб, яка охороняє склади з 20 тисячами тонн боєприпасів ще радянського зразка.
Молдова неодноразово вимагала від Кремля вивести військових з регіону, розцінюючи їх як окупаційні сили та загрозу нацбезпеці. Схожу резолюцію ухвалили й в ООН, однак Росія її проігнорувала.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія вже тривалий час намагається дестабілізувати Молдову та зробити Придністров’я підконтрольним проксі-утворенням для гібридних операцій проти Молдови, України й НАТО. Кінцева мета Кремля – перетворення Молдови на сателіт Росії.

“Поза межами пожливого”: західні експерти про атаку на аеродроми РФ

Удари СБУ по російських аеродромах 1 червня вразили військових експертів своєю масштабністю. Операцію “Павутина” називають найбільшою атакою на стратегічну авіацію Росії. Ця дія викликала хвилю обурення та захоплення серед аналітиків з різних країн. У результаті ударів було пошкоджено понад 40 російських літаків, включаючи стратегічні бомбардувальники. Загальні втрати Росії оцінюються у понад $2 мільярди. Російські джерела порівнюють інцидент із “російським Перл-Харбором” та вважають його найбільшим ударом по авіації Росії з початку війни.

“Поза межами можливого”: західні експерти про атаку на аеродроми РФ

Удари Служби безпеки України по російських аеродромах 1 червня вважають найбільшою атакою на російську стратегічну авіацію, зауважують військові експерти. Операцію СБУ “Павутина” оцінили як наймасштабнішу атаку на стратегічні ядерні сили Росії. Експерти з Німеччини, Ізраїлю та України висловили враження від цієї дії. За даними, в результаті цих ударів було уражено понад 40 літаків, включаючи стратегічні бомбардувальники Росії. Втрати російської авіації оцінюють у понад $2 млрд. Українські дрони запускалися з мінімальною відстані, тому російська протиповітряна оборона не змогла ефективно реагувати. Напади на аеродроми отримали назву “російського Перл-Харбору”.

Politico пише про звільнення співробітників Голосу Америки, що залишилися

Цього тижня 800 штатних співробітників новинної мережі Voice of America (VOA) отримають повідомлення про звільнення. Цю інформацію оприлюднило видання Politico, посилаючись на співробітників VOA. Це може призвести до завершення 80-річної історії цієї мережі, яка була заснована під час Другої світової війни для протидії нацистській пропаганді. Раніше адміністрація Дональда Трампа вже звільнила понад 600 підрядників. Профспілки стверджують, що такі дії порушують колективний договір, але управління USAGM, якому підпорядкована VOA, не відповідає на запити. Також відомо, що мережа практично не працює з 15 березня після підписання указу Трампа про її ліквідацію. Суд відмовився втручатись у цю ситуацію після позову працівників. Трамп називав VOA “антитрампівською” та “Голосом радикальної Америки”, водночас працівники мережі стверджують, що їхня робота ґрунтується на об’єктивності та незалежності у повідомленні новин.

У РФ видали 300 тис. посвідчень родичам загиблих – ЗМІ

Міністерство праці та соцзахисту Російської Федерації від 2022 по 2025 рік замовило понад 1,56 мільйона посвідчень для ветеранів бойових дій та 307,9 тисяч – для членів сімей загиблих військовослужбовців. Найбільше замовлень було зроблено в 2023 році, коли закупили понад 800 тисяч посвідчень для ветеранів та більше як 250 тисяч – для родин загиблих. У 2024 році кількість замовлень знизилася, але у 2025 році знову зросла. Усього за чотири роки Мінпраці РФ замовило посвідчення для 11 федеральних відомств, причому найбільше – для Міноборони. Станом на травень 2025 року російська армія контролює менше ніж 20% території України, включаючи Крим, “ДНР” та “ЛНР”. За даними журналу Forbes, за нинішніми темпами наступу російської армії, для захоплення решти української території може знадобитися близько 230 років і 101 мільйон військових.

ЄС готується до поетапного згортання захисту біженців з України – ЗМІ

Європейська комісія готує нову пропозицію щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Передбачається, що Директива про тимчасовий захист може бути подовжена або згорнута поступово. Ця директива надала мільйонам біженців правовий захист у ЄС з березня 2022 року. Єврокомісія вже продовжила дію цієї директиви до березня 2026 року. Запропоновано різні варіанти виходу з режиму тимчасового захисту, включаючи можливість поступового згортання захисту. Деякі дипломати вважають, що потрібно розробити стратегію, яка врахує і тих, хто хоче залишитися в країнах ЄС, і тих, хто планує повернутися до України. Розглядаються також інші варіанти, які можуть вплинути на майбутнє тимчасового захисту, такі як виключення з програми тих, хто вже повернувся до України або обмеження прав новим прибулим.