У ПАРЄ обрали нового президента

Новим президентом Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) стала представниця Австрії Петра Байр. Про це повідомила пресслужба ПАРЄ у понеділок, 26 січня.
Вона замінить на посаді грека Теодороса Руссопулоса, чия дворічна каденція завершилась.
Петра Байр – член Національної ради Австрії (нижньої палати парламенту) з 2002 року та голова комітету Національної ради з питань закордонних справ з 2025 року. Є членом ПАРЄ з 2018 року.
Як доповідачка вона займалася такими питаннями, як боротьба з дискримінацією, расизмом і нетерпимістю; просування прав жінок; боротьба з сексуальним насильством у конфліктах; захист жінок-правозахисниць; просування Цілей сталого розвитку ООН.
Відомо, що у 2023 році ПАРЄ схвалила резолюцію Петри Байр, яка визнала, що військова агресія Росії проти України почалася у 2014 році, а не в 2022.
Також сьогодні представниця постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Марія Мезенцева (фракція Слуга народу) стала віцепрезидентом цього органу Ради Європи.
Раніше у понеділок повідомлялося, що у ПАРЄ визначили склад платформи для діалогу з “демократичними силами РФ”. При цьому учасникам платформи буде заборонено демонструвати російські державні символи під час роботи в ПАРЄ.

Прем’єрка Японії розпустила нижню палату парламенту

Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі оголосила про розпуск нижньої палати парламенту і проведення позачергових виборів 8 лютого. Вона пояснила, що поточна правляча коаліція не має достатньої підтримки серед громадян. Під час виборів ця коаліція буде змагатися з новою опозиційною силами за голоси виборців. Основна боротьба буде проходити навколо економічних питань, таких як інфляція та зростання цін, які хвилюють багатьох японців. Хоча кабінет Такаїчі користується підтримкою громадян, правлячий блок має лише невелику більшість у нижній палаті парламенту, що вимагає постійної співпраці з опозицією. Рішення Такаїчі провести вибори через 16 днів після розпуску нижньої палати було критиковано за те, що виборцям залишається мало часу для оцінки політичних пропозицій.

ЦВК дала пропозиції щодо проведення виборів

Центральна виборча комісія пропонує встановити 6-місячний термін підготовчого періоду після припинення воєнного стану та перед початком виборчого процесу. Про це повідомив голова комісії Олег Діденко в середу, 21 січня.

Водночас строки виборчого процесу лишаються незмінними – 90 днів для виборів президента України та 60 днів для виборів народних депутатів України.

“Підготовчий період потрібен, зокрема, для оцінки можливості проведення виборів на окремих територіях, аналізу готовності виборчої інфраструктури з урахуванням наслідків війни, проведення МЗС аналізу й розрахунків витрат щодо утворення додаткових закордонних виборчих дільниць, забезпечення взаємодії реєстрів з метою уточнення інформації про виборців, реалізації інших заходів ЦВК”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, пропонується подальша лібералізація процедур зміни виборчої адреси та місця голосування.

Комісія пропонує закріпити на законодавчому рівні норму, що на території Росії та Білорусі вибори не організовуються і не проводяться, хоча українські виборці звідти зможуть проголосувати у сусідніх безпечних державах.

Окремо наголошується на необхідності забезпечення ефективних інструментів протидії іноземному втручанню та напрацюванню протоколів безпеки під час виборів.

Японія визначилася з достроковими парламентськими виборами

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі повідомила, що 23 січня розпустить нижню палату парламенту, а самі вибори пройдуть вже 8 лютого. Про це повідомляє The Japan News.

“Чому зараз? Я думаю, що немає іншого шляху, окрім як дозволити виборцям вирішити, чи варто мені залишатися прем’єр-міністеркою”, – наголосила політикиня.

Прем’єр-міністерка підкреслила, що нині Ліберально-демократична партія, яку вона очолює, не має більшості ні у верхній, ні у нижній палаті парламенту.

За словами Такаїчі, цей крок спрямований на з’ясування волі виборців стосовно подальшого її перебування на посаді прем’єр-міністерки.

“Я обрала цей шлях, щоб з’ясувати волю виборців”.

Нагадаємо, у жовтні 2025 року Санае Такаїчі стала першою жінкою на чолі уряду Японії, обійнявши пост прем’єр-міністра та лідера Ліберально-демократичної партії.

Раніше повідомлялося, що Японія ввела нові санкції проти Росії та знизила “стелю” на російську нафту – до 47,6 долара за барель з попередніх 60 доларів.

У Португалії до другого туру виборів уперше потрапив ультраправий кандидат

У Португалії у другому турі президентських виборів кандидат від партії Соціалістів Португалії Антоніу Хосе Сегуру змагатиметься з ультраправим суперником Андре Вентурою. Про це повідомляє France24.
Зазначається, що після підрахунку у понад 95% виборчих округів соціаліст Сегуру лідирує з 30,6% голосів, тоді як Вентура посів друге місце з 24,2%.
На третьому місці – ліберальний кандидат Жоао Котрім Фігейредо з 15,5%.
Як повідомляється, Сегуру й Вентура зустрінуться вже 8 лютого, щоб вирішити, хто змінить консерватора Марсело Ребелу де Соузу на посаді президента.
За даними опитування громадської думки, проведеного напередодні виборів, Вентура є фаворитом першого туру. Тим не менш, це перший випадок, коли ультраправий кандидат потрапив до другого туру президентських виборів у Португалії.
Зазначається, що хоча роль президента здебільшого церемоніальна, у часи кризи чинний президент може розпустити парламент, оголосити вибори або звільнити прем’єр-міністра.
Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро заявив, що не даватиме жодних порад щодо того, за кого голосувати у другому турі. Його уряд меншості вже спирається на партію Вентури Чега для підтримки у впровадженні деяких законодавчих ініціатив.

У Болгарії оголосили дострокові вибори до парламенту

Президент Болгарії Румен Радев оголосив про проведення дострокових парламентських виборів після того, як основні партії відмовилися від мандата на формування нового уряду. Це сталося на фоні масових протестів через корупцію та новий бюджет з підвищенням податків. Після відставки попереднього уряду, жодна з партій не змогла сформувати стабільну більшість в парламенті, тому Болгарія готується до восьмих виборів за останні чотири роки. Тепер президенту доведеться призначити тимчасовий уряд і визначити дату нових виборів.

В Угорщині визначилися з датою парламентських виборів

Президент Угорщини Тамаш Шуйок оголосив, що парламентські вибори в країні відбудуться 12 квітня 2026 року, закликавши громадян скористатися правом на вільне волевиявлення.
Шуйок призначив дату відповідно до положень конституції.
“Одним із фундаментальних стовпів демократії є право на вільний вибір. Я закликаю всіх скористатися ним!” – наголосив президент.
Майбутні вибори становлять серйозну загрозу для прем’єр-міністра Віктора Орбана.
Дані опитувань засвідчують, що опозиційна партія Тиса, очолювана Петером Мадяром, лідирує з 49% підтримки, випереджаючи партію Орбана Фідес з 37%.

Рада починає підготовку законодавства про вибори

У Верховній Раді було створено сім підгруп, які працюватимуть над законодавством про вибори під час особливого стану. Цю інформацію оголосив Олександр Корнієнко, перший заступник голови парламенту, на засіданні робочої групи. Підгрупи будуть працювати над різними аспектами виборчого процесу, такими як адміністрування виборів, безпекові критерії, голосування військовослужбовців та інших груп громадян, які знаходяться у складних умовах. Дедлайн для роботи підгруп – кінець січня, і наступне засідання робочої групи відбудеться на початку лютого.

Тоталітаризм хвилюється за демократію: РФ штовхає Україну до виборів

Правові основи і російські “хотєлки” Чергові президентські вибори в Україні за Конституцією мали би відбутися ще у березні-квітні 2024 року, оскільки термін повноважень діючого президента Володимира Зеленського, обраного у 2029 році, спливав.
Але через воєнний стан, запроваджений в Україні після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року, цього не сталося. Адже українське законодавство прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, що й виявилося головною юридичною перешкодою для голосування у визначений термін.
Через те, що Росія не припиняє неспровокованої агресивної війни проти України, термін воєнного стану вже вкотре подовжується на 90-денні періоди парламентом. Станом на кінець 2025 року він діє до початку 2026 року, що унеможливлює вибори у цей період без зміни правового режиму.
До речі, українські політики неодноразово заявляли про готовність обговорювати механізми виборів навіть під час війни, однак за умови безпеки, визначення правової бази та логістики. Так, радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк називає безпеку, виборчі права та фінансування трьома ключовими умовами для можливості проведення виборів.
Між тим 23 грудня 2025 року міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що “українці, котрі мешкають у Росії, повинні брати участь у президентських виборах України”. Він повторив також тезу про те, що легітимність влади має підтверджуватися “виборами, як це передбачено законом”, і закликав залучити до голосування саме всіх українців (разом із тими, хто опинився на території РФ після початку війни).
І хоча ця заява є супровідною до російської риторики про “легітимність та прозорість” виборів, однак вона ігнорує те, що законодавство України передбачає чіткі вимоги щодо громадян, котрі беруть участь у виборах. Включно з необхідністю перебування в межах території України та відповідними умовами безпеки та реєстрації. Черговий “троян” Лаврова Росія регулярно висуває подібні ініціативи в контексті переговорів чи політичного тиску, у якості способу впливати на міжнародний дискурс і створювати ілюзію власної “конструктивності”. Разом із тим, РФ відмовилася припиняти вогонь на 60-90 днів для належної підготовки до виборів.
При цьому вимоги включати до виборів українців з території Росії можуть бути частиною тактичного “троянського коня”, бо таким чином відбуватиметься легітимація проросійських голосів через механізми, котрі непросто чи неможливо здійснити без втручання РФ.
До них, зокрема, відносяться: маніпуляції зі списками виборців у законодавчо невизначених умовах війни; створення аргументів для зовнішніх гравців, котрі можуть поставити під сумнів легітимність майбутніх виборів.
Такі й подібні кроки часто використовуються РФ як пропаганда та мають на меті розколоти суспільство не лише в Україні, а й думки міжнародної спільноти.
Окрім прямого заклику щодо участі українців у Росії, можливі інші способи впливу. Насамперед, це тиск на питання реєстрації виборців з окупованих територій, де Росія проводить нелегальні так звані “референдуми”, а також намагання визначати зовнішнє представництво голосів серед українців-переселенців у країнах, де РФ має дипломатичну присутність.
Просуватиме ворог й ідею щодо “спеціального статусу” для частини виборців, що підриває суверенітет виборчого процесу України.
Ці тактики загалом є типовими для російських інформаційних і політичних кампаній і часто використовуються для того, аби створювати сумніви в демократичному процесі іншої держави.
До того ж, це з боку росіян – лише імітація “мирного процесу”: заяви про неохідність виборів в Україні є частиною ширшої стратегії Росії, котра прагне демонструвати “бажання мирного врегулювання”, одночасно підсилюючи свої позиції на міжнародній арені.
Однак без реального припинення війни, створення умов безпеки на території України, доступу до всіх територій та безпекових гарантій для виборців і кандидатів ніякі вибори не можуть вважатися вільними та справедливими. Абетка небезпеки Тож заяви Лаврова варто розглядати не стільки як реальну пропозицію, скільки як частину російської гібридної політики, спрямованої на дестабілізацію та підрив довіри до українських інституцій, попереджають фахівці.
За словами політолога Олексія Кошеля, найбільше непокоїть те, що тему виборів намагаються запхати у мирні домовленості, це фактично одна з вимог Росії. “Путін про це говорить кілька років і говорить достатньо чітко і прямо. І тому це для нас певна пастка. Якщо ми проведемо такі вибори, буде кілька наслідків. Перше – це ймовірність затягування мирних перемовин. Три місяці кампанії, два місяці підготовки, тобто на півроку можна затягнути, можна і більше. Друге – це намагання дестабілізувати, тому що вибори – це процес політичної дискусії, звинувачення, компромати, інформаційні війни. Це можливість внутрішньої дестабілізації. Ну, і знову ж таки, Росія зробить все можливе для того, щоб вплинути на вибори. І от вплив на вибори, ми говоримо про Східну, Західну Європу, про Брекзит у Великобританії, ми говоримо про інформаційне втручання, російські кошти, фейки поширювали, все інше. От в Україні це може бути в інших масштабах. Це можуть бути технології зриву виборів, замінування, псевдозамінування, теракти, так працює ворог”, – попереджає він. При цьому журналіст і публіцист Віталій Портников у коментарі ЗМІ нещодавно прямо заявив, що на фоні постійних російських обстрілів і за наявності мільйонів біженців результат виборів в Україні неодмінно буде викривленим.
Тож ні про яку перспективу реальних виборів нині не може бути й мови, підкреслює Портников. Без контролю над цим процесом та участі всіх верств українського населення будь-які вибори миттєво перетворяться на фарс, що лише послабить країну перед обличчям ворога: такі вибори і сама Росія легко визнає нелегітимними.
Тому Портников наполягає: під час війни для країни важлива стабільність, а не вибори. У легітимних же президентських виборах в Україні мають брати участь люди зі всіх виборчих таборів: і ті, хто в країні, і ті, хто за кордоном, й військовослужбовці. “Важливо робити вибір, який можна контролювати… На мій погляд, єдиний правильний шлях – це відкласти всі політичні дискусії до тієї години, коли настане реальний світ і з’явиться фізична можливість провести чесний процес, за яким можна буде слідкувати”, – підсумував аналітик. Тож головна ідея проста: спочатку припинення війни і безпека, а вже потім – боротьба за крісла у високих владних кабінетах. Й тому проведення виборів президента України у 2026 році можливе лише за чітких умов: легітимна правова база, що дозволяє голосування при зміненому правовому статусі (зміна норм про воєнний стан або його відміна); безпека для всіх учасників процесу та кандидатів; міжнародне та внутрішнє визнання легітимності підготовки та підрахунку голосів.
А будь-які заяви Лаврова про участь у виборах українців, котрі мешкають у Росії, є скоріше певним політичним тиском та інформаційними маніпуляціями, аніж реальним кроком до демократичного голосування.
Ірина Носальська

У РФ зробили заяву про вибори президента України

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив думку про участь українців, що мешкають у Росії, у президентських виборах в Україні. Він наголосив, що повноваження президента Володимира Зеленського закінчаться у травні 2024 року, тому вибори потрібно провести згідно з українським законодавством. Лавров підкреслив необхідність проведення прозорої та чесної виборчої кампанії, щоб український народ міг визначити свою долю. Він також зауважив, що процес голосування не повинен стати перешкодою для мирного врегулювання конфлікту в Україні. Лавров також представив альтернативний план дій Росії у випадку, якщо США відмовляться від посередницької ролі в конфлікті з Україною.