Сполучені Штати призначили 2 мільярди доларів на закупівлю ШІ-дронів для України. Ці автономні FPV-дрони від Auterion будуть стійкими до глушіння, працюватимуть в “роях” і зможуть розпізнавати цілі в реальному часі. Планується, що їх доставлять українським військовим до кінця 2025 року. Крім того, США також відновлюють постачання зброї Україні, схваливши два пакети військової допомоги по 500 мільйонів доларів кожен. Ця ініціатива передбачає постачання озброєння з американських запасів, а витрати покриватимуть країни-члени НАТО.
Позначка: Військова допомога
США відновлюють постачання зброї Україні – ЗМІ
Адміністрація президента Дональда Трампа схвалила два пакети військової допомоги для України на суму по 500 мільйонів доларів. Ця програма передбачає постачання озброєння з американських запасів за рахунок країн-членів НАТО. Ініціатива називається Priority Ukraine Requirements List (PURL) і має на меті забезпечити Україну необхідними ресурсами, зменшуючи фінансовий тягар на США. Це відповідає політиці Білого дому щодо збільшення внесків європейських країн у колективну оборону та акцентує увагу на більшій відповідальності союзників. Пакети допомоги включають постачання різної військової техніки, включаючи системи протиповітряної оборони Patriot. Угода між США та Україною на суму близько 100 мільярдів доларів передбачає можливість купівлі американської зброї Києвом. Планується, що системи ППО Patriot будуть передані Україні протягом восьми місяців.
Україна очікує від США рішення щодо Patriot – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна очікує від Сполучених Штатів рішення щодо постачання систем протиповітряної оборони Patriot. Зеленський підкреслив важливість цього питання і наголосив, що Україна готова купити необхідну кількість цих систем. Він також зазначив про очікування рішень щодо постачання дронів. Зеленський наголосив на виконанні усіх домовленостей до зими та висловив сподівання, що системи Patriot можуть бути передані Україні не раніше, ніж через вісім місяців.
Перед зимою чекаємо на ППО та ракети – Зеленський
Президент Володимир Зеленський під час вечірнього відеозвернення заявив, що Україна планує втілити до зими всі домовленості з постачання систем протиповітряної оборони. Він наголосив на важливості виконання угод щодо систем ППО та ракет до них перед настанням зими. Зеленський також розповів про пропозицію країнам-партнерам інвестувати у виробництво дронів в Україні та розбудову промислових комплексів на їх території. Він підкреслив важливість співпраці з іншими країнами для зміцнення оборонної потужності Європи та захисту від агресії Росії. Зеленський також висловив подяку партнерам, які сприяють у забезпеченні безпеки регіону.
Литовці зібрали 1 млн євро на дрони для України
У Литві відбулася успішна кампанія Dronatonas, під час якої організація Blue/Yellow зібрала 1 мільйон євро на закупівлю дронів для України. Зібрані кошти будуть використані на закупівлю різних типів дронів та аксесуарів для українських військових. Директорка організації Лаура Паукште зазначила, що це не лише допомога Україні у боротьбі з агресором, а й інвестиція в безпеку Литви та Європи. За час існування організації Blue/Yellow литовці пожертвували Україні понад 100 мільйонів євро.
Естонія планує наступного року виділити €100 млн на підтримку України
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що їхня країна буде продовжувати надавати допомогу Україні, виділивши понад 100 мільйонів євро, що становить 0,25% ВВП країни, на наступний рік. Він обіцяв, що Естонія підтримає Україну у боротьбі з агресією Росії. Також було зазначено, що естонські підприємства оборонної промисловості візьмуть провідну роль у цьому процесі. Певкур провів зустрічі з українськими колегами, воїнами та генеральним секретарем Ради національної безпеки і оборони України, щоб обговорити ситуацію з безпекою на сході та новий механізм надання військової допомоги.
Китай може змінити ситуацію на полі бою – Келлог
Американський спеціальний представник Кіт Келлог під час виступу на зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії в Києві висловив гостру критику щодо геополітичної ситуації в Росії. Він зазначив, що Росія стала залежною від Китаю і виконує роль “молодшого партнера”, підкресливши, що без підтримки Китаю Росія не змогла б триматися у війні проти України. Келлог також сумнівався у потужності Збройних сил РФ та підкреслив, що санкції можуть вплинути на ситуацію. Після російського удару 7 вересня, він попередив про загострення конфлікту. Келлог також зустрівся з секретарем РНБО України для обговорення гарантій безпеки та ініціативи PURL.
Швеція виділила понад $800 млн на зброю Україні
Швеція вирішила надати Україні величезну військову допомогу на суму 836 мільйонів доларів. Цей пакет включає в себе 18 нових систем Archer та інше обладнання. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон заявив, що це рішення призначене для підтримки України у відстоюванні від російської агресії. Також передбачено постачання морського обладнання та іншого військового устаткування. Це допоможе українським військовим більш ефективно відбивати атаки. Йонсон підкреслив, що Швеція планує продовжувати підтримку України та виступати проти російської агресії, доки вона не припиниться.
У Конгресі США ухвалилили $400 млн для України
Палата представників Конгресу США проголосувала за законопроєкт про оборонну політику на суму $892,6 млрд. Цей закон передбачає виділення $400 млн на військову допомогу Україні у сфері безпеки. Проте відхилила пропозицію скоротити фінансування для України, запропоновану республіканкою Марджорі Тейлор Грін. Закон також вимагає від Пентагону звітувати перед Конгресом у разі скасування або призупинення військової допомоги Україні.
Політична криза у Франції: що це означає для України
Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
Валерія Шипуля