Соціал-демократична партія Німеччини під час з’їзду у Берліні виступила проти відновлення будь-яких постачань природного газу з Росії газопроводами Північний потік та Північний потік-2, чим відхилила пропозицію, озвучену представниками блоку ХДС/ХСС та Республіканської партії США. Про це інформує DW у неділю, 29 червня.
Згідно з рішенням керівництво СДПН та її фракції на усіх рівнях керуватимуться цією позицією у своїй подальшій політичній діяльності.
Рішення підтримала переважна більшість делегатів – лише одна особа проголосував проти та кілька делегатів утрималися.
У Німеччині тривають обговорення з боку консервативного блоку ХДС/ХСС, партнера СДПН у чинній коаліції, щодо можливості у перспективі за певних умов відновити імпорт російського газу. Це викликало публічну дискусію у країні.
Уряд канцлера ФРН Фрідріха Мерца розглядає можливість законодавчо унеможливити запуск потоків. Про це 27 червня повідомила газета Financial Times, посилаючись на письмову відповідь Міністерства економіки Німеччини депутатам від партії Союз-90/Зелені.
У документі зазначається, що обговорюється внесення змін до законодавства про контроль за інвестиціями, аби не допустити зміни власника трубопроводів, яка могла б призвести до їх повторного запуску.
До цього міністр економіки та енергетики ФРН Роберт Габек підтвердив, що Німеччина не розглядає можливість відновлення газопроводів Nord Stream.
Раніше стало відомо, що у США розробляють проект перезапуску російського газопроводу Північний потік-2 до Європи за підтримки американських інвесторів.
Та вже згодом з’явилася інформація, що німецька влада розглядає варіанти запобігання поверненню до експлуатації газопроводу Nord Stream 2 після повідомлень про таємні переговори між США та Росією щодо його продажу американським інвесторам.
Позначка: Уряд
-
Німецькі соціал-демократи відхилили запуск Nord Stream
-
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на три роки
Кабінет міністрів затвердив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Про це напередодні повідомила пресслужба Мінфіну.
“Цей комплексний документ визначає головні параметри та орієнтири бюджетної політики на середньострокову перспективу. Бюджетна декларація має на меті забезпечення сталості та передбачуваності державної фінансової політики, раціонального управління обмеженим бюджетним ресурсом. В той же час, враховує всі ключові пріоритети держави і євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться у повідомленні.
Декларацію підготували спільно з головними розпорядниками коштів після консультацій з МВФ. Вона є основою для складання проєкту держбюджету на 2026 рік.
“Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики”, пояснили в Мінфіні.
Декларація передбачає два сценарії з 2026 року: покращення безпекової ситуації або продовження повномасштабної агресії РФ. У другому сценарії видатки на безпеку й оборону залишаться не меншими, ніж у 2025 році.
При цьому зазначається, що видатки на оборону залишатимуться пріоритетом бюджету за будь-якого розвитку подій. Наступним кроком стане подання декларації на розгляд Верховної Ради.
Раніше стало відомо, що в бюджеті України утворилася величезна “дірка” і зміни в головному фінансовому документі треба внести до вересня. розбирався з причинами виникнення дефіциту і як його будуть закривати.
А 25 березня повідомлялося, що уряд вирішив збільшити видатки на 449 млрд гривень. Більшість цих грошей підуть на оборонні потреби. -
У Кенії спалахнули антиурядові протести, є загиблі
У Кенії 25 червня відбулися масштабні антиурядові протести, приурочені до річниці демонстрацій проти підвищення податків у 2024 році. Як повідомляє Reuters з посиланням на Amnesty Kenya, щонайменше 16 осіб загинули, більшість – від дій поліції.
За словами голови Amnesty Kenya Ірунгу Хоутона, дані підтвердили Всесвітня організація з моніторингу прав людини та Національна комісія Кенії з прав людини (KNCHR). Щонайменше п’ятеро осіб загинули від вогнепального поранення.
За даними телеканалу NTV, на вулиці Найробі, Момбаси, Китенгели, Кісії, Матуу та Ньєрі вийшли тисячі людей, щоби вшанувати пам’ять понад 60 загиблих торік під час протестів, які супроводжувалися штурмом парламенту.
У столиці Найробі поліція застосувала сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів. KNCHR повідомила, що під час протестів по всій країні постраждали понад 400 осіб, серед них – учасники акцій, поліцейські та журналісти.
У KNCHR також заявили про надмірне застосування сили поліцією – зокрема, використання гумових куль, бойових набоїв і водометів, що спричинило численні травми. Поліція від коментарів відмовилася.
Незалежне агентство нагляду за діяльністю поліції (IPOA) повідомило про щонайменше 61 затриманого.
Національний госпіталь імені Кеніати у Найробі прийняв десятки поранених. За інформацією джерела Reuters, 107 осіб госпіталізували, більшість – з вогнепальними пораненням. -
Українські школи визнаватимуть результати навчання за кордоном
Кабінет Міністрів затвердив Порядок визнання результатів навчання на рівнях повної загальної середньої освіти, здобутих за кордоном. Про це повідомляє Міносвіти у середу, 25 червня.
На нормативному рівні врегульовано, як українські школи визнаватимуть результати навчання, отримані дітьми в іноземних загальноосвітніх закладах, а також у суботніх і недільних школах.
“Це критично важливо для дітей, які перебувають за кордоном, але хочуть отримати український документ про освіту або повернутися до навчання в Україні без втрати класу чи року”, – зазначили у повідомленні.
Що передбачає Порядок?
1. Уперше – офіційний реєстр українських освітніх осередків за кордоном
Такі заклади подають заявку на верифікацію через автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту (АІКОМ). Комісія МОН і МЗС розглядає заявку та проводить верифікацію освітніх осередків. Такі осередки мають викладати предмети українознавчого компонента та можуть використовувати диджитальну платформу для дистанційного навчання. Після затвердження комісією – результати навчання в осередках за кордоном офіційно визнаватимуть в Україні. 2. Результати навчання, здобуті в закладах освіти за кордоном, визнають без оцінювання. Якщо дитина навчалася в закладі освіти за кордоном і має документ з оцінками, українська школа автоматично визнає ці результати. Результати навчання перезараховують відповідно до шкали, затвердженої МОН.
3. Результати неформальної (позашкільної) освіти можуть бути визнані у двох форматах:- через оцінювання на загальних засадах;
- за результатами перезарахування оцінок із предметів українознавчого компонента, якщо суб’єкт освітньої діяльності (центр, освітній осередок, громадська організація тощо) зареєстровано в АІКОМ.
Тобто, якщо дитина вивчала предмети українознавчого компонента в суботній чи недільній школі за кордоном або іншому освітньому осередку, школа в Україні може зарахувати результати навчання, якщо їх оцінено за українською шкалою.
Подати заявку до реєстру освітніх осередків можна буде з осені 2025 року на сайті МОН. Алгоритм подання та критерії визнання будуть оприлюднені додатково.
Можливості для дітей за кордоном, які навчаються в освітніх осередках- Дитина може навчатися за місцем проживання (у країні перебування) та паралельно зберігати зв’язок з українською освітою – без ризику втратити клас або рік та без подвійного навантаження.
- Результати навчання зараховують спрощено – після повернення до України не потрібно повторно проходити оцінювання з предметів, які дитина вивчала в школі за кордоном або в освітньому осередку.
- Учень зможе отримати українське свідоцтво про освіту, потрібне для продовження навчання або вступу до українського ЗВО.
- Батьки мають чітке розуміння освітніх можливостей за кордоном і можуть бути впевнені, що зусилля дітей не залишаться поза увагою української системи освіти.
-
Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні
Уряд Німеччини схвалив проєкт державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено виділити 8,3 мільярда євро військової допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль підкреслив, що Німеччина підтримує Україну і готова реагувати на загрозливі дії Росії, такі як кібератаки і дрони. ФРН також збільшить свій оборонний бюджет і планує підвищити витрати на оборону від ВВП до 3,5% до 2029 року. У рамках реформ планується створити 10 тисяч нових посад у Бундесвері та підвищити ефективність витрачання оборонних коштів.
-
На рахунках бригад залишається до 20 млрд на потреби фронту – Шмигаль
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що на рахунках бойових бригад залишилося до 20 мільярдів гривень, які були виділені на закупівлю дронів, ремонт техніки та інші потреби на фронті. Він закликав оперативно використовувати ці кошти. Також було зазначено, що загальна потреба в зовнішньому фінансуванні цього року становить 39,3 мільярда доларів, з яких вже залучено понад 20 мільярдів доларів. Шмигаль також обговорив фінансування держбюджету та домовленості з партнерами на майбутні роки.
-
Швеція схвалила рекордне збільшення оборонного бюджету
Уряд Швеції 19 червня спільноз усіма парламентськими партіями одностайно погодився на безпрецедентне збільшення оборонного бюджету країни. Про це інформує пресслужба Міноборони країни у четвер, 19 червня.
Мета рішення – якнайшвидше досягти нового цільового показника НАТО у 3,5% ВВП на потреби оборони. Уперше в історії Швеції значна частина зростання фінансуватиметься коштом тимчасових державних запозичень.
У разі, якщо НАТО додатково ухвалить ціль у 1,5% ВВП на ширші інвестиції в сферу безпеки, Стокгольм має намір досягти й цього орієнтиру.
Фінансування нових витрат на військову та цивільну оборону дозволить тимчасове відхилення від фіскальних обмежень на 2026-2034 роки.
Граничний рівень додаткового боргу встановлено на рівні 300 мільярдів крон, з яких до 50 мільярдів спрямують на інфраструктуру, стратегічні запаси продовольства, пального та медикаментів.
Водночас у заяві акцентували, що допомога Україні не включена в межу боргового фінансування і фінансуватиметься окремо, без обмежень.
Швеція також зобов’язується до 2035 року повернутися до збалансованого бюджету.
Окрім зростання оборонного фінансування, угода передбачає нарощування чисельності збройних сил, закупівлю озброєння, підвищення боєготовності, формування стратегічних резервів, збільшення кількості навчань, а також розвиток оборонної промисловості.
Документ також містить положення про укріплення критичної інфраструктури, підтримку життєво важливих функцій держави та підвищення стійкості суспільства до зовнішніх загроз. Особливу увагу буде приділено інвестиціям у наукові розробки, включно з технологіями подвійного призначення та оборонними інноваціями, зокрема в космічній сфері.
Уряд також анонсував новий етап оборонних консультацій восени 2025 року. У бюджеті на 2026 рік будуть представлені нові пропозиції щодо довгострокового фінансування армії та підтримки України. До кінця 2030 року планується оновлення оцінки безпекової ситуації.Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США.
Нагадаємо, у НАТО фіксують найбільше з часів Холодної війни зростання витрат на оборону.
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
-
В Іспанії назвали остаточні причини масштабного блекауту
Уряд Іспанії опублікував звіт про велике відключення електроенергії, яке сталося 28 квітня, вказавши на оператора електромережі Red Eléctrica та енергетичні компанії як основних винуватців інциденту. За даними газети El Pais, віцепрем’єрка Сара Аагесен пояснила, що Red Eléctrica не врахувала всю необхідну генерацію для контролю перенапруги, що призвело до відключення електромережі. Уряд також вказав на недоліки енергогенеруючих компаній, які не правильно поглинали напругу, сприяючи відключенню електроенергії. За результатами комісії, аварію спричинила комбінація факторів, включаючи недооцінений попит на електроенергію, помилки в плануванні Red Eléctrica та дії електровиробників. Уряд наголошує, що звіт не є остаточним рішенням, тому поки що відставки чиновників не розглядаються. В результаті блекауту без електроенергії опинилися мільйони людей в Іспанії, Франції та Португалії, що призвело до серйозних проблем у роботі транспорту, комунікацій та інфраструктури. У Іспанії розглядали версію кібератаки як можливу причину відключення електроенергії.
-
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
В США переглядають співпрацю зі SpaceX через конфлікт Трампа та Маска
Американський уряд нині переглядає роль SpaceX у новій системі протиракетної оборони після недавньої суперечки між Ілоном Маском та президентом Дональдом Трампом. Про це повідомляє Reuters.
Білий дім раніше розглядав план співпраці SpaceX з Palantir Technologies Inc (NASDAQ:PLTR) та Anduril щодо ключових компонентів системи протиракетної оборони Золотий купол.
Переглянута концепція системи, призначеної для відстеження та запобігання потенційним ракетним атакам проти Сполучених Штатів, може зменшити участь SpaceX.
Один із розглянутих варіантів передбачає початкову відмову від супутникових можливостей SpaceX і натомість зосередження на розширенні існуючих наземних систем протиракетної оборони.
Високопосадовець Міністерства оборони додав, що Пентагон “не має оголошень щодо майбутніх контрактів, пов’язаних із проектом Золотий купол”.
Перегляд відбувається після публічної розбіжності між Маском та президентом Трампом, що сталася минулого тижня.