Позначка: Україна

  • Засудили харків’ян, які винесли сейф і товар з супермаркету на 800 тисяч

    Засудили харків’ян, які винесли сейф і товар з супермаркету на 800 тисяч

    У Полтаві засудили двох харків’ян, які винесли сейф і товар з супермаркету на 800 тисяч гривень. Про це повідомила пресслужба Харківської обласної прокуратури в четвер, 19 червня.

    Суд визнав винними чоловіків у крадіжці, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах. Їм призначено покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Прокурори довели, що 22-річний харків’янин і його 27-річний знайомий, який раніше вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, 26 березня 2022 року близько 23 години, під час активних бойових дій у місті, вирішили скористатися ситуацією на свою користь. Чоловіки вдерлися до приміщення супермаркету. Розбивши скло, вони проникли всередину магазину і викрали звідти товар на суму майже 200 тисяч гривень, а також сейф з виручкою за декілька днів – близько 600 тисяч гривень.

    Правоохоронці оперативно встановили особи крадіїв і викрили їх. На суд фігуранти очікували, перебуваючи під вартою.

  • Кремль “не бачить сенсу” у зустрічі Трамп-Путін

    Кремль “не бачить сенсу” у зустрічі Трамп-Путін

    Росії і США так і не вдалося усунути всі “подразники” у двосторонніх відносинах. Зустріч лідерів двох країн має відбутися за підсумками цієї роботи, сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю Ізвєстіям в четвер, 19 червня.
    “Подразники не вдалося нам усунути. За ними робота тільки почалася. Проблем так багато, що відразу позбутися їх не вийде”, – відповів він на питання про те, на якій стадії перебуває підготовка зустрічі лідерів США і Росії.
    За словами Пєскова, і Дональд Трамп, і Володимир Путін чудово усвідомлюють, що “подібна зустріч необхідна для фіксації на найвищому рівні раніше досягнутих в результаті напруженої роботи результатів”.
    “Поки ця домашня робота не зроблена, який сенс проводити зустріч?”, – резюмував він.
    Напередодні Трамп розповів, яку пораду дав Путіну. Також американський лідер висловив переконання, що з війною в Україні “вдасться розібратися”.
    Раніше стало відомо, що США скасували наступний раунд переговорів з Росією.

  • ГУР: заяви росіян, що їхніх солдатів у полоні в Україні немає – брехня

    ГУР: заяви росіян, що їхніх солдатів у полоні в Україні немає – брехня

    Росіяни стверджують, що нібито в Україні майже не залишилось полонених окупантів. Ця інформація не відповідає дійсності. Про це заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов у коментарі LIGA.net в четвер, 19 червня.

    Він наголосив, що інформація РФ про те, що після обміну у форматі “1000 на 1000” в Україні нібито майже не залишилось російських військовополонених, фейкова.

    “Це брехня, якщо коротко. Брехня, яка навмисно розганяється з приводом посіяти паніку, зневіру всередині українського суспільства, ну і, звичайно, наростити якісь ура-патріотичні настрої всередині Росії”, – заявив Юсов.

    За словами представника ГУР, “десятків тисяч” українських полонених у Росії немає, а тисячі російських полонених в Україні – є.

    “І робота з поповнення обмінного фонду буде продовжена попри різноманітні маніпуляції. Ми не коментуємо конкретні цифри, але йдеться про тисячі російських окупантів в українському полоні”, – заявив він. 23 травня після першого етапу великого обміну російські Telegram-канали заявили заявили, що у полоні в Україні залишилось нібито лише близько 1300 військовослужбовців РФ, а у полоні РФ – “майже 10 000” українських воїнів.

  • Тиловики ЗСУ отримали 35 млн грн “бойових” – СБУ

    Тиловики ЗСУ отримали 35 млн грн “бойових” – СБУ

    У Львівській області військовослужбовці тилового батальону ЗСУ незаконно отримали 35 млн грн бойових виплат. Про це повідомила СБУ в четвер, 19 червня. Упродовж серпня-грудня 2023 року він безпідставно нарахував 35 млн грн «бойових» доплат підлеглим, які не виконували завдання на передовій. Для цього посадовець вносив неправдиві дані до рапортів, де зазначав, що особовий склад підрозділу нібито воює на лінії боєзіткнення, – йдеться у повідомленні.
    На основі цих документів фінансова служба військової частини нараховувала військовослужбовцям щомісячні додаткові виплати у розмірі 100 тис. грн. При цьому підрозділ виконував завдання в тилових районах і не перебував на лінії фронту.
    Начштабу батальйону повідомлено про підозру за статтями про службову недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки і недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 425 ККримінального кодексу України). Йому загрожує до 8 років позбавлення волі.
    Раніше стало відомо, що дезертир інсценував “зникнення безвісти” заради компенсації. В результаті з жовтня 2023 по листопад 2024 року родина незаконно отримала майже 1 млн гривень державної допомоги.
    У Дніпрі депутатку викрили на фіктивній службі у ЗСУ

  • США підтвердили прозоре використання військової допомоги Україною – ТСК

    США підтвердили прозоре використання військової допомоги Україною – ТСК

    Під час моніторингу використання Україною міжнародної матеріально-технічної допомоги не було зафіксовано жодних порушень. Про це повідомила голова Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з моніторингу допомоги Олександра Устінова у коментарі агентству Інтерфакс-Україна у четвер, 19 червня.
    “Партнери високо оцінили діяльність України щодо звітності та контролю за використанням міжнародної військової допомоги. Крім того, було домовлено про співпрацю у прискоренні надання ресурсів, що є критично важливими для підтримки обороноздатності України проти російської агресії, та обговорено важливість подальшого посилення україно-американського партнерства”, – зазначила Устінова.
    Делегація комісії провела у Вашингтоні понад 40 зустрічей із представниками Конгресу США від обох партій, чиновниками Білого дому, Пентагону та генеральним інспектором Міноборони США Робертом Сторчем.
    Устінова наголосила, що жодних випадків зловживань або неналежного використання допомоги американські партнери та інші союзники не зафіксували.
    Вона акцентувала, що питання підзвітності залишається ключовим для співпраці з міжнародними донорами, про що мовиться і в офіційному звіті комісії, представленому у Верховній Раді.
    У документі також зазначено, що у 2024–2025 роках міжнародна військова допомога для України значно зросла. На думку Устінової, це стало можливим завдяки активній участі України в безпекових форматах, як-от платформа Рамштайн, збільшенню кількості двосторонніх безпекових угод із країнами G7, а також розширенню програм підготовки військових, пілотів і технічного персоналу.

  • На кордоні зі Словаччиною обмежено рух в одному із пунктів пропуску

    На кордоні зі Словаччиною обмежено рух в одному із пунктів пропуску

    З 19 по 25 червня на словацько-українському автомобільному прикордонному переході Убля – Малий Березний буде тимчасово обмежено рух у зв’язку з технічними роботами. Про це повідомили у Державній митній службі.
    У зазначені дні з 08:00 до 18:00 процес оформлення на цьому КПП буде тимчасово обмежений або ж призупинений.

    Словацька сторона просить водіїв, велосипедистів та пішоходів бути особливо обережними під час перетину державного кордону та дотримуватися вказівок фінансової адміністрації та поліцейських, що чергують.

    Водночас, громадяни можуть скористатися найближчими автомобільними прикордонними переходами Вишне Нємецьке – Ужгород або Велке Слеменце – Малі Селменці, призначеними для пішоходів і велосипедистів, а також залізничним прикордонним переходом Чірна над Тісою – Чоп.

    Нагадаємо, 12 травня польські перевізники розпочали акцію протесту на під’їзді до автомобільного пункту пропуску Дорогуськ – Ягодин через незадоволення умовами роботи та доходами. Протестувальники обмежили пропуск вантажівок. Суд у Польщі заборонив акцію протесту перевізників. 13 травня повноцінний рух вантажівок через пункт пропуску Ягодин – Дорогуськ було відновлено.

  • Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України

    Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України

    Європейська комісія та Європейський центральний банк дали “зелене світло” Болгарії на перехід до євро з 1 січня 2026 р. Країна стане 21-м членом єврозони. Що робила Болгарія, аби перейти на євро та коли це може статися в Україні? Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання “Сьогодні Європейська комісія дійшла висновку, що Болгарія готова запровадити євро з 1 січня 2026 року – це важливий етап, який зробить її двадцять першою державою-членом єврозони”, – йдеться в офіційній заяві Єврокомісії. ЄЦБ, своєю чергою, теж підтвердив відповідність Болгарії всім необхідним економічним критеріям. “Вітаю Болгарію з її надзвичайною відданістю і зусиллями, які були потрібні для цього переходу”, – заявив член правління ЄЦБ Філіп Лейн. Болгарія прагнула приєднатися до єврозони з моменту вступу до ЄС у 2007 р.
    Для остаточного переходу країна повинна ще пройти технічну підготовку. У червні рішення мають схвалити лідери ЄС, а в липні міністри фінансів ЄС затвердять фіксований курс болгарського лева до євро. Очікується, що він залишиться незмінним – 1.96, як і було з 1999 р.
    Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання: інфляція у квітні склала 2,8% і не перевищила допустимий рівень, бюджетний дефіцит не перевищив 3% ВВП, державний борг залишився набагато нижчим за граничні 60%, а курс лева був стабільним.
    До Болгарії перехід на євро здійснила Хорватія. Сталося це у 2023 році.
    Після вступу Болгарії поза єврозоною залишаться лише шість країн ЄС: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія. Поки чекали, половина передумала Цікаво, що за роки, поки Болгарія очікувала на перехід до євро у суспільстві зріс скепсис щодо необхідності це робити. Згідно з опитуванням Eurobarometer, 50% болгар не підтримують запровадження євро.
    Причини поділяються на економічні, політичні та психологічні.
    Частина болгар проти переходу на євро через страх інфляції. “Головна причина – побоювання, що ціни зростуть після введення євро, як це було в інших країнах, зокрема Словаччині, Словенії, країнах Балтії”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Також люди бояться, що зарплати залишаться на тому ж рівні, а ціни “переведуть” у євро, в результаті чого вони зростуть. Лунають і побоювання щодо втрати національного контролю. Зі зміною валюти Болгарія втратить контроль над грошово-кредитною політикою, яка перейде до ЄЦБ. Ба більше, частина населення сприймає це як втрату суверенітету.
    Крім того, багато хто вважає, що перехід буде використано для збагачення бізнесу або олігархів. Це свідчить про низьку довіра до інституцій та політичної еліти.
    Висловлюються також побоювання, що влада не зможе “чесно” організувати процес переходу.
    Експерти відмічають й психологічну прихильність до лева. Болгарський лев (BGN) – національний символ, і частина людей вважає його збереження елементом національної ідентичності.
    Цікаво, що Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія поки що не планують переходити на євро через ті самі причини, що й половина болгар. Плюси та мінуси переходу на євро Попри те, що в країнах ЄС, які ще не перейшли на євро, лунає скепсис щодо необхідності це робити, у переходу є плюси.
    По-перше, євро – стабільна валюта, яку визнають у всьому світі.
    При переході на євро зменшується валютний ризик для бізнесу і туристів. По-друге, повна економічна інтеграція з єврозоною сприяє інвестиціям, торгівлі й мобільності та зменшує витрат на обмін валюти. Громадяни не втрачатимуть кошти при обміні лева на євро при подорожах чи покупках. По-третє, у довгостроковій перспективі прехід на євро обіцяє нижчі відсоткові ставки через довіру до цієї валюти та нижчі ризики. По-четверте, бізнес ЄС охочіше інвестує в країну з євро, оскільки немає валютного ризику.
    Проте, варто сказати і про мінуси. Це, по-перше, ризик зростання цін. Хоча офіційна інфляція зазвичай невелика, споживачі помічають зростання цін. По-друге, втрата незалежної монетарної політики. В тому числі неможливість змінювати процентні ставки або девальвувати валюту для підтримки економіки. По-третє, одноразові витрати на перехід. Державі, банкам і бізнесу доведеться витратитися на адаптацію систем, кас, банкоматів тощо. По-четверте, є ризик фінансової залежності. Приєднання до єврозони означає розділення ризиків: країна, що долучається до єврозони, стає частиною спільного фінансового “тіла”, включаючи можливу участь у підтримці інших країн-членів.
    Тож, як бачимо, переваги (особливо економічна інтеграція та стабільність) є значними, але вони довгострокові.
    Своєю чергою, недоліки (зростання цін, втрата контролю) є відчутними короткостроково – і саме вони найбільше хвилюють громадян, країни яких мають перейти на євро.
    Тому перехід на євро – не лише економічне, а й політичне та емоційне питання. Коли Україна перейде на євро В Україні також розглядають можливість переходу на євро у разі вступу до ЄС. У НБУ вже спрогнозували, коли Україна зможе перейти на євро, але там застерігають, що це тривалий процес. “Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібні для переходу на євро”, – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтервʼю Forbes. За його оцінками, за 10-15 років Україна лише буде оцінювати, наскільки вона готова до переходу і наскільки це потрібно робити.
    Заступник голови НБУ нагадав, що чимало країн ЄС досі мають свої власні валюти. Наприклад, Чехія, Данія, Швеція, Угорщина, Польща, Румунія мають свої національні валюти.
    За його словами, під час набуття членства в ЄС ці країни брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, яка не брала подібного зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток.
    Тому банкір припускає, що у разі вступу до ЄС схоже зобов’язання доведеться брати й Україні. “Зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворювальну – з долара на євро”, – сказав він. Водночас Ніколайчук зауважив, що історично набагато більшу вагу для України мав долар США порівняно з іншими валютами.
    ПротеУкраїна розглядає можливість змінити долар США як основну валюту для курсової прив’язки гривні на користь євро. Ідея пов’язана з кількома важливими факторами: перспективою членства України в ЄС, посиленням військово-політичної підтримки з боку ЄС, а також зростанням нестабільності на світових ринках і ризиком фрагментації глобальної торгівлі. Це змушує український Центробанк серйозно замислитись над тим, чи не доцільніше зробити євро головною референтною валютою для гривні.
    Заступник голови НБУ заспокоїв, що питання переходу на євро в короткостроковій перспективі не стоїть. Також він запевнив, що сам перехід, якщо він буде, то не позначиться на діяльності бізнесу або на житті пересічних українців.
    Наразі НБУ вивчає питання та досліджує досвід інших країн, зокрема Молдови, яка минулого року здійснила подібний перехід.
    Своєю чергою,голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на необхідності готуватися до посилення ролі євро в українській економіці, зокрема і через торгові війни, розв’язані президентом США Дональдом Трампом.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Курс долара почав зростати, євро – знижується

    Курс долара почав зростати, євро – знижується

    Курс гривні знизився відносно долара, але зріс щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 19 червня.
    Так, середній курс продажу долара в Україні піднявся на 15 копійок до 41,85 гривень, курс євро впав на 5 копійок до 48,30 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,35 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
    Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,71-41,74 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,6293 гривень за 1 долар (+0,1038 грн). Офіційний курс євро становить 47,9028 гривень за 1 євро (-0,1131 грн).

  • ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ

    ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ

    Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
    Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
    Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
    Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
    Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
    Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
    У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
    Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.

  • ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ

    ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ

    Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
    Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
    Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
    Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
    Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
    Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
    У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
    Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків.