Світові ціни на нафту підскочили приблизно на 5,6% після заяв Ірану про можливі атаки на енергетичні об’єкти в регіоні Перської затоки. Загострення відбулося після удару по газовому родовищу Південний Парс, повідомляє у середу, 18 березня Reuters.
Зазначається, що ф’ючерси на Brent зросли на 5,6% після завершення торгів, закріпившись на 107,38 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate продовжила зростання до 4% після закриття зі зростанням на 11 центів, або 0,1%, до 96,32 долара.
Такий стрибок цін стався після того, як Іран попередив сусідні країни, що їхні енергетичні об’єкти можуть стати цілями “у найближчі години”. На цьому тлі вже повідомлялося про пошкодження інфраструктури в катарському Рас-Лаффані.
Позначка: Ціна нафти
США послабили санкції проти нафти Венесуели
Міністерство фінансів США пом’якшило нафтові санкції проти Венесуели на тлі спроб адміністрації президента Дональда Трампа збільшити світові поставки нафти через війну з Іраном. Про це повідомляє AP.
Мінфін видав широкий дозвіл, що дозволяє компанії Petróleos de Venezuela S.A, або PDVSA, безпосередньо продавати венесуельську нафту американським компаніям та на світових ринках.
Білий дім повідомив, що Трамп на 60 днів скасує вимоги Закону Джонса щодо перевезення товарів між портами США суднами під американським прапором. Цей закон 1920-х років, спрямований на захист американського суднобудівного сектору, часто звинувачують у подорожчанні бензину.
Ліцензія Мінфіна має стимулювати нові інвестиції в енергетичний сектор Венесуели, збільшуючи світові поставки нафти, повідомив представник відомства агентству Associated Press.
Вона передбачає цільове послаблення санкцій, але не скасовує їх повністю. Ліцензія дозволяє компаніям, що існували до 29 січня 2025 року, купувати венесуельську нафту та здійснювати операції, які зазвичай були б заборонені згідно з американськими санкціями, відновлюючи торгівлю великого виробника нафти на світових ринках.
Трамп збирає команду. Судноплавство в Ормузі
Президент США Дональд Трамп звернувся до союзників по НАТО та країн-партнерів із закликом допомогти забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці. За даними видання Axios, Трамп працює над створенням міжнародної коаліції для захисту протоки і розглядає можливість захоплення критично важливого іранського острова Харк. Але, як повідомляють ЗМІ, Великобританія, Франція, Німеччина та Південна Корея не готові відправляти свої військові кораблі в район Ормузької протоки і збирати коаліцію.
Порівняння з Україною
В інтерв’ю Financial Times Дональд Трамп заявив, що буде “дуже погано для майбутнього НАТО”, якщо союзники по альянсу не відгукнуться на його заклик.
“Ми не були зобов’язані допомагати їм з Україною. Україна знаходиться за тисячі кілометрів від нас… Але ми їм допомогли. Тепер подивимось, чи допоможуть вони нам”, — сказав президент США.
За словами Трампа, він також розраховує на допомогу з боку Китаю у забезпеченні безпеки протоки. При цьому він зазначив, що може відкласти вже заплановану зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном, якщо Пекін не погодиться надати допомогу.
На борту літака Air Force One президент США заявив журналістам, що веде переговори приблизно з сімома країнами про контроль над протокою, відзначивши, що він запам’ятає, якщо вони не допоможуть.
Раніше у своєму дописі в соцмережі Truth Social від 14 березня Дональд Трамп висловив надію, що Китай, Франція, Японія, Південна Корея, Великобританія, а також інші країни направлять військові кораблі в район Ормузької протоки, щоб прохід суден через неї був безпечним. При цьому він не уточнив, чи йдеться про якісь уже існуючі домовленості.
Трамп також зазначив, що хоча США, за його твердженням, “знищили 100% військового потенціалу Ірану”, тим не менш Тегеран може атакувати судна дронами або випустити по них ракету малої дальності.
Трамп обіцяє стріляти
За словами Трампа, США мають намір “безжально бомбити берегову лінію” і стріляти по іранських судах і кораблях у морі.
У неділю 15 березня Трамп телефоном обговорив із прем’єр-міністром Британії Кіром Стармером ситуацію на Близькому Сході та важливість відкриття Ормузької протоки, повідомила канцелярія британського прем’єра.
Telegraph пише, що Стармер відмовляється відправляти військові кораблі в Ормузьку протоку. Міністр енергетики Великобританії Ед Мілібенд заявив, що уряд інтенсивно вивчає, що можна зробити для відкриття протоки. Розглядається, зокрема, можливість відправки безпілотних апаратів для пошуку морських мін.
За даними Telegraph, Франція, Німеччина та Південна Корея також не готові відправляти свої військові кораблі в район Ормузької протоки — зокрема через побоювання, що війна може затягнутися на невизначений термін.
Влада Японії, у свою чергу, заявила, що не отримувала офіційного запиту від США щодо участі в операції в Ормузькій протоці. За словами прем’єра країни Санае Такаїті, Токіо «вивчає варіанти, як може захистити судна і життя членів екіпажів» і які заходи може вжити Японія в складній ситуації. Вона також зазначила, що будь-які дії з охорони моря «надзвичайно складні» для Токіо через чинне законодавство, яке значно обмежує можливості країни в участі в подібних операціях.
Цього тижня у прем’єр-міністра Японії запланований офіційний візит до США.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас у понеділок заявила, що ЄС зацікавлений у відкритті Ормузької протоки для нафтового транзиту.
Каллас повідомила, що обговорювала з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем питання розблокування протоки для транспортування нафти і газу. Вона заявила, що перекриття протоки створює величезні проблеми з постачаннями енергоносіїв в Азію, а також проблеми для виробництва добрив.
Економічне питання
За даними джерел видання Axios, Трамп також розглядає можливість захоплення критично важливого іранського острова Харк, через який експортується близько 90% іранської нафти, якщо танкери залишаться заблокованими в Перській затоці.
Ціни на нафту і газ зростають у міру того, як іранська блокада вузької протоки в Перській затоці затягується, тоді як танкери, що забирають іранську нафту, проходять вільно, забезпечуючи безперебійні поставки нафти з Ірану до Китаю та інших країн.
Поки блокада триває і постачання нафти з Перської затоки обмежені, Трамп не зможе завершити війну, навіть якщо б захотів, сказав один із джерел Axios.
Той факт, що понад два тижні після початку війни Дональд Трамп запросив допомоги інших країн у контролі над Ормузькою протокою, свідчить про погану підготовку до війни. У США, які мають значно більші військово-морські можливості, ніж Ізраїль, ймовірно, не було готового плану на випадок, якщо Іран буде загрожувати судам ракетами, дронами та безпілотними катерами.
Зараз американці закликають на допомогу Японію, Південну Корею, Францію, Великобританію і навіть Китай. Заклик до НАТО трохи схожий на ультиматум: Трамп каже, що альянс чекає «погане майбутнє», якщо він не розблокує протоку.
Але важелів у нього не так багато. Задіяти П’яту статтю Північноатлантичного договору в такій ситуації неможливо, і тому доведеться переконувати кожну країну окремо.
Ормузька протока – це дуже велика акваторія, яку досить важко контролювати поодинці. Контроль має бути повним. Навіть один прорвавший блокаду безпілотний катер, що підірвав танкер з нафтою, може стати дуже великою проблемою, не лише екологічною, а й фінансовою — адже це суттєво підвищує ризики і страхові премії, які змушені платити судновласники.
Тому там потрібно багато сил — кораблів, повітряних дронів, патрульних літаків і вертольотів, засобів ППО. Найкращим і ефективним способом забезпечення безпеки був би контроль берега, але поки що про наземну операцію не йдеться, вона була б ще дорожчою.
Союзникам необхідно буде контролювати досить велику акваторію за допомогою дронів і, можливо, різних електронних датчиків, які ще потрібно буде розгорнути. Крім того, необхідно виділити тральщики для розмінування, а також засоби перехоплення повітряних і морських цілей. Обговорювалася також можливість супроводу суден під час плавання через протоку.
Це досить непросте організаційне завдання, яке ускладнюється ще й тим, що протистояти доводиться новим викликам, досвіду боротьби з якими немає.
Нафта дорожчає на новинах з Близького Сходу
Світові ціни на нафту зростають на початку нового робочого тижня через ивожні новини з Близького Сходу. Про це свідчать дані торгів у понеділок, 16 березня.
Так, травневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE Futures на піку подорожчали на $3,17 долара (+3,07%) – до $106,31 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на квітень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали на $2,30 (2,38%), до $99,14 за барель.
Як пише Reuters, обидві марки подорожчали більш ніж на 40% від початку березня і досягли найвищих рівнів з 2022 року після того, як удари США та Ізраїлю по Ірану спонукали Тегеран блокувати перевезення через Ормузьку протоку, що спричинило один з найбільших збоїв у світових поставках нафти.
“Удари США по острову Харг, завдані на вихідних, викликали занепокоєння щодо поставок, оскільки через нього проходить більша частина іранського експорту нафти”, – заявили аналітики сировинних ринків банку ING.
Хоча удари, ймовірно, були спрямовані на військову, а не енергетичну інфраструктуру острова, вони все одно створюють ризики для постачання, зазначили вони. Наразі іранська нафта фактично є єдиною, що продовжує транспортуватися через Ормузьку протоку.
Протягом вихідних президент США Дональд Трамп також пригрозив новими ударами по іранському острову Харг, через який проходить близько 90% експорту нафти країни.
У відповідь іранські безпілотники атакували ключовий нафтовий термінал у Фуджейрі в Об’єднаних Арабських Еміратах. За словами чотирьох джерел, операції з перевалки нафти у Фуджейрі згодом відновилися, але наразі незрозуміло, чи повернулися вони до звичайного режиму роботи.
Фуджейра, розташована за межами Ормузької протоки, є пунктом постачання флагманської нафти ОАЕ марки Murban обсягом близько 1 млн барелів на добу, що становить приблизно 1% світового попиту.
Водночас міністр енергетики США Кріс Райт заявив у неділю, що очікує завершення війни протягом “найближчих кількох тижнів”, після чого постачання нафти відновиться, а ціни на енергоносії знизяться.
Інтереси Росії та США ситуативно збіглися – Кремль
В питанні тимчасового зняття санкцій США з російської нафти на танкерах інтереси Москви та Вашингтона “ситуативно збіглися”. Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, передають росЗМІ. За його словами, після пом’якшення санкцій США з’явилося багато охочих купувати російську нафту.
“Намагаючись стабілізувати світові енергетичні ринки, американці пішли на виняток із санкцій терміном на один місяць. Ми в цьому випадку збігаємося з американцями в цій зацікавленості. Але ситуація очевидна: міжнародна енергетична інфраструктура не може дозволити собі випадіння великих обсягів російської нафти. Російська нафта необхідна”, – сказав прессекретар Кремля. Пєсков додав, що інтереси Росії та США “ситуативно збіглися”.
Нагадаємо, США тимчасово послабили санкції на купівлю нафти з Росії на один місяць через нафтову кризу, спричинену війною в Ірані. Дозвіл діятиме до 11 квітня. Росія значною мірою виграє від зростання цін на енергоносії у світі, викликаного війною на Близькому Сході. Аналітики підрахували, що щоденні додаткові доходи російського бюджету можуть сягати до 150 мільйонів доларів.
Надприбутки. Як Путін заробляє на війні з Іраном
США почали екстрено вивільняти нафту з резервів
Адміністрація президента США Дональда Трампа почала процес масштабного вилучення нафти зі стратегічних запасів країни, направивши запит щодо 86 млн барелів сирої нафти. Про це повідомив Bloomberg з посиланням на американське Міненерго в суботу, 14 березня.
У заяві відомства сказано, що поставки зі стратегічного нафтового резерву є частиною оголошеного в середу масштабного вивільнення нафти в обсязі 172 млн барелів. Нафта має надійти на ринок вже до кінця наступного тижня.
Згідно з умовами угоди, компанії повинні будуть повернути взяту в оренду нафту Міненерго, додавши до неї додаткові барелі як компенсацію.
Загалом вилучення, як очікується, триватиме чотири місяці і є частиною скоординованої з іншими країнами ініціативи з вивільнення 400 млн барелів. Це покликано знизити ціни на нафту, бензин, дизельне та авіаційне пальне, які різко підскочили в ціні після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Що стосується виділення 172 млн барелів нафти, в Міненерго заявили, що Білий дім вжив заходів щодо поповнення вилучених запасів нафти приблизно на 200 млн барелів протягом наступного року. Там уточнили, що обсяг поповнень буде на 20% перевищувати обсяг вилучень.
Надприбутки. Як Путін заробляє на війні з Іраном
Згідно з повідомленнями західних ЗМІ, з початку війни між США та Ізраїлем проти Ірану від 28 лютого Росія почала отримувати додаткові 150 мільйонів доларів щодня від продажу нафти. Ця сума на 14% більша, ніж середні показники за лютий.
Ціни на нафту відгукнулися на погрози Ірану – ЗМІ
Увечері 12 березня вартість нафти перетнула позначку 100 доларів за барель на тлі погроз Ірану та атак танкерів у Перській затоці. Про це пише Економічна правда.
Ф’ючерси на Brent тимчасово підскочили на 10,4%, досягнувши 101,59 долара за барель, проте згодом дещо знизилися через невизначеність щодо тривалості впливу поточноїї кризи і можливостей стабілізації ринку за рахунок використання резервів. Американська нафта також зросла в ціні на 8,7%, до 94,85 долара за барель, а Brent залишається біля позначки 100 доларів.
Ескалація напруженості в регіоні посилилася після заяви нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. У своєму виступі на державному телебаченні він пообіцяв відповісти на напади, залишити Ормузьку протоку закритою та атакувати американські бази. Ця заява стала першою публічною промовою Хаменеї після того, як він зайняв місце свого покійного батька.
У той же час іракські силові структури підтвердили, що два паливних танкери в іракських водах зазнали атак з боку іранських човнів із вибуховими пристроями. Через це іракські нафтові порти припинили свою діяльність, що також сприяло посиленню занепокоєння на ринку. Представник Іраку наголосив, що наразі всі порти зупинили роботу.
На думку старшого валютного стратега NAB Родріго Катріла, ситуація довкола Ормузької протоки залишається тривожною, а останні 24 години не принесли обнадійливих новин для ринку.
Іран раніше заявив про намір посилювати атаки на торговельні судна в Ормузькій протоці, лише за останню добу було пошкоджено шість суден. На цьому тлі Тегеран попередив про можливе зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.
Ціна нафти зростає попри плани вивільнити запаси
Ціни на нафту чутливі до погроз Ірану – ЗМІ
Увечері 12 березня вартість нафти перетнула позначку 100 доларів за барель на тлі погроз Ірану та атак танкерів у Перській затоці. Про це пише Економічна правда.
Ф’ючерси на Brent тимчасово підскочили на 10,4%, досягнувши 101,59 долара за барель, проте згодом дещо знизилися через невизначеність щодо тривалості впливу поточноїї кризи і можливостей стабілізації ринку за рахунок використання резервів. Американська нафта також зросла в ціні на 8,7%, до 94,85 долара за барель, а Brent залишається біля позначки 100 доларів.
Ескалація напруженості в регіоні посилилася після заяви нового верховного лідера Ірану Моджтаби Хаменеї. У своєму виступі на державному телебаченні він пообіцяв відповісти на напади, залишити Ормузьку протоку закритою та атакувати американські бази. Ця заява стала першою публічною промовою Хаменеї після того, як він зайняв місце свого покійного батька.
У той же час іракські силові структури підтвердили, що два паливних танкери в іракських водах зазнали атак з боку іранських човнів із вибуховими пристроями. Через це іракські нафтові порти припинили свою діяльність, що також сприяло посиленню занепокоєння на ринку. Представник Іраку наголосив, що наразі всі порти зупинили роботу.
На думку старшого валютного стратега NAB Родріго Катріла, ситуація довкола Ормузької протоки залишається тривожною, а останні 24 години не принесли обнадійливих новин для ринку.
Іран раніше заявив про намір посилювати атаки на торговельні судна в Ормузькій протоці, лише за останню добу було пошкоджено шість суден. На цьому тлі Тегеран попередив про можливе зростання цін на нафту до 200 доларів за барель.
Ціна нафти зростає попри плани вивільнити запаси
У світі безпрецедентний збій у поставках нафти – МЕА
Міжнародне енергетичне агентство заявило про безпрецедентний збій у світових поставках нафти через війну в Ірані. Про це йдеться у щомісячному звіті МЕА, опублікованому в четвер, 12 березня.
“Оскільки потоки сирої нафти та нафтопродуктів через Ормузьку протоку впали з приблизно 20 млн барелів на добу до війни до нинішнього мінімуму, можливості обійти цей критично важливий водний шлях залишаються обмеженими, а сховища заповнюються, країни Перської затоки скоротили сукупний видобуток нафти щонайменше на 10 млн барелів на добу”, – йдеться у звіті.
В агентстві вважають, що дефіцит постачання й надалі зростатиме, якщо рух через протоку не буде швидко відновлений. Частково ці втрати компенсуються збільшенням видобутку в інших країнах, зокрема в Казахстані та Росії.
За оцінкою МЕА, у березні світові поставки нафти будуть меншими на 8 млн барелів на добу.
Крім того, агентство знизило прогноз зростання світового попиту на нафту в березні та квітні приблизно до 1 млн барелів на добу. Це пов’язано з масовим скасуванням авіарейсів на Близький Схід, а також перебоями з постачанням скрапленого природного газу.
Зазначається, що при цьому країни-споживачі мають значні запаси нафти на складах для подолання тимчасових втрат поставок.
“Світові запаси сирої нафти та продуктів з неї наразі оцінюються в понад 8,2 млрд барелів, що є найвищим рівнем з лютого 2021 року. Приблизно половина з них зберігається в країнах ОЕСР, з яких 1,25 млрд барелів – урядами для надзвичайних потреб. Ще 600 млн барелів промислових запасів зберігаються під державними зобов’язаннями”, – йдеться у звіті.