У Харкові затримали підлітка при підготовці до теракту

У центрі Харкова попереджено теракт, який готував неповнолітній агент російської воєнної розвідки (ГРУ). Про це повідомила СБУ в понеділок, 2 березня.
Вказано, що росіяни завербували 16-річного одесита, коли він шукав “легкі заробітки” у Телеграм-каналі. Він прибув до Харкова, де отримав від куратора з РФ координати схрону, з якого дістав 4 кг вибухівки, мобільний телефон та інші комплектуючі для саморобного вибухового пристрою (СВП).
Хлопець збирав вибхівку в готельному номері, а згодом повинен був закласти її у квартирі багатоповерхового будинку.
“Далі рашисти мали організувати фейковий виклик на 102, щоб “заманити” поліцейський патруль на місце запланованого теракту і підірвати правоохоронців. Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум і затримали агента у номері готелю, де він завершував виготовлення СВП”, – сказано в повідомленні.
Під час обшуків у затриманого вилучили саморобну бомбу і смартфон із доказами роботи на ворога.
Хлопцю повідомили про підозру за статтею про готування до терористичного акту, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч.1 ст.14, ч.2 ст.258 Кримінального кодексу України). Йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Дивіться фото: У Харкові затримали підлітка при підготовці до теракту
Раніше СБУ повідомила про підозру 18-річній харків’янці, яка “заманила” поліцейських на місце теракту, що відбувся у Львові. За цей фейковий виклик вона мала отримати 100 доларів.
Одна схема. Серія терактів проти поліцейських

У Норвегії підліток готував підрив бази НАТО

У Норвегії 17-річного підлітка затримали за підозрою у плануванні вибуху на об’єкті НАТО, розташованому на південному заході країни. Інцидент стався на базі в Ставангері, де керівництво Альянсу проводить моделювання та тренування військових операцій. Про цеу п’ятницю, 27 лютого, повідомив суспільний мовник NRK.

Як повідомляє ЗМІ, суд ухвалив рішення взяти молодика під варту на два тижні, хоча сам він заперечує всі висунуті звинувачення. Затримання провела норвезька служба внутрішньої безпеки (PST), яка займається боротьбою з тероризмом.

Згідно з документами PST, підліток, який народився та виріс у Норвегії, міг бути радикалом, що підтримує ІДІЛ. Відомі ознаки його захоплення цією організацією, зокрема принесення прапора Ісламської держави до школи. Молодик начебто планував застосувати вибухівку для атаки на Об’єднаний військовий центр НАТО (JWC).

Справу розслідують як підготовку до терористичного акту, однак слідчі не повідомляють, на якій стадії перебували плани підозрюваного.

Нагадаємо, кілька днів тому безпілотник наблизився до французького авіаносця Шарль де Голль, який напередодні зайшов до порту Мальме у Швеції перед участю в навчаннях НАТО. ЗМІ припускали російське походження безпілотника, однак ця інформація лише зараз отримала офіційне підтвердження.

Названо число неповнолітніх, причетних до терактів у 2025 році

Росія здійснила 151 підтверджену диверсію в Європі – звіт

Глава РФ Володимир Путін продовжує вести гібридну війну в Європі. Його агенти вербують на континенті “витратний матеріал” для підготовки і здійснення диверсій, актів саботажу та вандалізму – передусім у тих країнах, які найактивніше підтримують Україну. Ппо це мовиться у звіті Міжнародного центру протидії тероризму (ICCT).

З лютого 2022 року російські спецслужби спланували або здійснили 151 таку операцію.

У документі зазначено, що до списку включені лише ті випадки, де завдяки завершеним розслідуванням або наявним доказам можна з упевненістю покласти відповідальність на Кремль. Через це інциденти потрапляють до переліку із затримкою.

“Відтак можна з упевненістю припустити, що насправді інцидентів більше”, – акцентували автори звіту, додаючи, що з минулого літа вдалося зафіксувати 12 випадків.

Так, лише у 2025 році органи безпеки Німеччини зафіксували 320 спроб саботажу, включно з численними польотами невідомих дронів у райони аеропортів та військових баз, “але чітке встановлення винних залишається складним завданням”. Такі польоти масово спостерігалися також у Бельгії, Нідерландах, Норвегії, Данії та країнах Балтії.

Естонський суд минулого тижня засудив жителя Нарви та громадянина Ізраїлю Анатолія Привалова до шести з половиною років ув’язнення за шпигунство на користь Росії. Співпрацюючи з ФСБ, він також брав участь у диверсіях та сприяв незаконному проникненню мігрантів, повідомляє прокуратура Естонії.

Російські спецслужби використовують людей “незалежно від їхньої національності та громадянства, яким з різних причин необхідно відвідати Росію”. Їх вербують на кордоні або всередині країни, а потім “використовують проти Естонії та Заходу загалом”.

У листопаді 2025 року на польській залізниці стався теракт. В його організації звинуватили Росію, спецслужби якої залучили для цього трьох українців. Місяцем раніше у Франції затримали чотирьох жителів Дагестану, які планували вбивство Володимира Осєчкіна, засновника проєкту Gulagu.net.

Також у жовтні 2025 року влада Польщі та Румунії повідомила, що вдалося зірвати російську змову щодо відправки через українську кур’єрську службу Нова Пошта самозаймистих посилок, одна з яких мала вибухнути на складах у Бухаресті.

Аналогічну диверсію здійснено у 2024 році, коли відправлені з Литви посилки з горючою магнієвою сумішшю загорілися на складах служби доставки DHL у Німеччині, Польщі та Великій Британії. За даними ЦРУ, це могли бути пробні операції перед відправкою таких посилок трансатлантичними рейсами до США та Канади.

Найбільше інцидентів ICCT зафіксував у Польщі. Значно зросла їх кількість у Франції – загалом уже 20 випадків. У Литві та Німеччині зареєстровано по 15 інцидентів, за ними йдуть Велика Британія з 12 та Естонія з 11 випадками.

“Таке розподілення чітко вказує на те, що підтримка України є головним фактором, який визначає вибір цілей. На частку кількох найактивніших прихильників України – Польщі, Франції, Німеччини та Британії – припадає понад половину всіх виявлених випадків”, – пояснили у звіті.

Нагадаємо, російські агенти та структури, пов’язані з Кремлем, скуповують нерухомість поблизу військових баз, портів і об’єктів стратегічної інфраструктури в країнах Європи.
Диверсії РФ в Європі. Використовували українців

Закрити чи приручити. Яка доля Telegram в Україні

Після теракту у Львові, коли загинула поліціянтка, дискусія про закриття Telegram набрала нових обертів. В Офісі президента запропонували повністю заблокувати месенджер, у Верховній Раді — “приручити” його або ж створити український аналог. Повна заборона або хоча б контроль Заступниця глави Офісу президента Ірина Верещук першою порушила питання блокування Telegram та “інших анонімних платформ” в Україні, звинувативши Росію в систематичному використанні застосунку як інструменту вербування.
“Якщо нам потрібно обмежити можливості цих платформ для захисту життя наших людей та захисту національної безпеки, то ми повинні це зробити”, – заявила вона.
Згодом, після терористичних атак Росії на правоохоронців, її підтримав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
На брифінгу його запитали журналісти, як часто Telegram використовується для зв’язку з окупантами та чи вважає МВС, що його роботу слід обмежити.
“Це, мабуть, питання не лише до МВС. Telegram використовується частіше. У відсотковому співвідношенні, я думаю, щонайменше в половині випадків”, – відповів міністр.
Загалом, Клименко визнав неможливість повного блокування Telegram. За його словами, люди все одно знайдуть способи обійти блокування. Водночас вимагає контролю через терористичні атаки, зокрема, проти правоохоронців. Кінець анонімності чи український аналог Активним прибічником регулювання роботи Telegram в Україні є нинішній керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він піднімав це питання, коли ще був керівником військової розвідки.
У вересні 2024 року Буданов назвав месенджер загрозою національній безпеці, але запропонував зареєструвати канали в Telegram, замість блокування застосунку.
Схожу думку зараз підтримують і у Верховній Раді. Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин напередодні повідомив, що влада дійсно має технічні можливості для заборони Telegram, але найімовірнішим варіантом є деанонімізація користувачів.
За його словами, месенджер дуже популярний в Україні: ним користуються 70-80% користувачів. Хоча є альтернативні платформи, проте “вони не в звичках українців”.
Як прогнозує Юрчишин, процес деанонімізації користувачів Telegram буде важким, якщо не буде співпраці з адміністрацією месенджера.
“А Павло Дуров до останнього уникав будь-якої комунікації з Україною. Його сервери в Росії, тобто Telegram. Дуже багато його співробітників в Росії”, – сказав Юрчишин для УНІАН і додав, що навряд чи без якогось “батога”, тобто можливості впровадження санкцій, вдасться примусити Telegram іти на контакт.
Парламентар зазначив, що таким чином, поки що про деанонімізацію говорять, але конкретних пропозицій наразі фактично немає.
Ще одним варіантом, за словами нардепа, є альтернатива для Telegram – месенджер на базі додатку Дія.
“Технічно держава здатна створити власну мережу, але важливо, аби їй довіряли. І якщо буде особистий приклад керівництва держави, дуже ймовірно, що бізнес з часом буде довіряти такому продукту”, – сказав він.
“Говорити, що, Telegram є незамінним не можна, він зручний і звичний, але питання зручності і звичності нівелюється питанням безпеки”, – додав Юрчишин. Коли очікувати зміни На запитання журналістів, чи можуть відбутися якісь зміни вже в найближчі місяці, Юрчишин сказав: “Я дуже сподіваюся, що досить смертей для того, щоб ми почали цією справою займатися впритул. Тому дуже сподіваюся, що це будуть якраз найближчі місяці”.
За словами нардепа, якщо в найближчі місяці нічого не відбудеться, то, радше за все, “це знову забудеться і активізується, на жаль, під час чергового теракту, який здійснюватимуть українські громадяни, завербовані через Telegram”.

Дівчина, яка “заманила” поліцію на місце теракту у Львові, отримала підозру

Служба безпеки повідомила про підозру 18-річній харків’янці, яка “заманила” поліцейських на місце теракту, що відбувся у Львові. Про це інформує пресслужба СБУ в середу, 25 лютого.

За завданням свого куратора вона, перебуваючи у Харкові, зателефонувала на спецлінію і озвучила заздалегідь підготовлений текст про те, що нібито вона побачила двох невідомих, які проникли всередину продовольчого магазину у Львові.

Коли за цим викликом прибув поліцейський патруль, рашисти дистанційно підірвали саморобну бомбу, закладену біля локації. Після прибуття на місце події другого екіпажу правоохоронців та пішого наряду Нацгвардії пролунав черговий вибух.
Встановлено, що авторка анонімного повідомлення з Харкова потрапила у поле зору російських спецслужбістів у січні цього року, коли шукала “легкі заробітки” у Тelegram-каналах.

Вона погодилась передати правоохоронцям заздалегідь підготовлене неправдиве повідомлення і за цей “фейковий” виклик планувала отримати 100 доларів.

Фігурантці повідомлено про підозру в завідомо неправдивому повідомленні про вчинення кримінального правопорушення.

Триває розслідування для встановлення і притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину. Нагадаємо, у ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. Правоохоронцям надійшло повідомлення про проникнення до магазину. Після прибуття першого екіпажу патрульної поліції стався вибух. Другий вибух пролунав після прибуття наступного екіпажу.

Внаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей отримали поранення.

Правоохоронці затримали жінку причетну до злочину. Їй повідомили про підозру у вчинені терористичного акту та взяли під варту на 60 діб без права внесення застав.

Одна схема. Серія терактів проти поліцейських

Пізно ввечері 23 лютого у Дніпрі стався вибух в адміністративній будівлі Національної поліції, в результаті інциденту постраждалих немає. Це вже другий такий випадок за один день, перший був у Миколаєві, де поранення отримали семеро правоохоронців. І третій вибух за останні два дні – 22 лютого теракт відбувся у Львові, де загинула поліціянтка і поранені 25 людей. Дніпро В Амур-Нижньодніпровському районі міста близько 20.30 пролунав вибух в адмінбудівлі поліції. Постраждалих, на щастя, немає, але вибуховою хвилею пошкоджені вікна, меблі, комп’ютерна техніка в приміщенні. Окрім майна також понівечено автомобіль, який у цей час був припаркований поруч із будівлею.
Поліція продовжує роботу на місці інциденту, аби з’ясувати всі обставини події. Фахівці збирають уламки та докази для встановлення типу вибухового пристрою та причин його спрацювання. Вибух у відділку поліції в Дніпрі кваліфіковано як теракт. Миколаїв Кількома годинами раніше подібний інцидент стався в Миколаєві. Вибух пролунав на території непрацюючої автозаправної станції в Миколаєві.
На момент події на території АЗС перебували працівники Управління патрульної поліції, які прибули на перезмінку. Попередньо встановлено, що здетонував вибуховий пристрій, походження якого нині встановлюють правоохоронці, повідомили в пресслужбі Нацполіції України ввечері 23 лютого.
Унаслідок вибуху тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості отримали семеро правоохоронців, двоє з яких перебувають у важкому стані. Також пошкоджено транспортні засоби.
Досудове розслідування проводить УСБУ в Миколаївській області, подію також кваліфікували як терористичний акт. Львів Вночі 22 лютого через декілька вибухів у Львові загинула 23-річна патрульна поліції Вікторія Шпилька. Загалом поранення отримали 25 людей, 12 з яких перебувають у медзакладах, шестеро поліціянтів у важкому стані. Очільник МВС Ігор Клименко повідомив, що за життя двох правоохоронців є великі побоювання.
Теракт стався близько 00:30, коли патрульні отримали виклик про проникнення до магазину. Після прибуття на місце екіпажу поліції стався вибух. Коли прибув ще один, пролунав повторний.
23 лютого Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід для 33-річної мешканки Костополя Рівненської області Ірини Саветіної, яку підозрюють у скоєнні цього теракту.
Жінка стверджує, що вона не знала про вміст пакету, який вона залишила у сміттєвому контейнері на вулиці Данилишина. Водночас слідчі встановили протилежне. Вони зазначають, що підозрювана виготовила саморобні вибухові пристрої і заклала їх під контролем куратора із Росії. За що їй обіцяли 2000 доларів.
На суді жінка запевняла, що тільки після затримання дізналася, що її куратор з нікнеймом “Марк” був представником спецслужб РФ.
Окрім цього вона розповіла, що куратор вийшов з нею на зв’язок понад тиждень тому і пообіцяв дві тисячі доларів. Жінка сказала, що погодилася, адже мала борги. Утім, уточнила, що якби знала про вміст пакету, ніколи б так не вчинила.
Також правоохоронці повідомили, що викликала поліцію на місце, де мав пролунати вибух, 18-річна мешканка Харкова. Їй обіцяли заплатити 2000 грн. Одна схема Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що з 2024 року в 13 регіонах України проти правоохоронців вчинені десятки терактів. Розголос цими днями стався через велику кількість постраждалих.
“Усі ці терористичні акти готувалися за єдиною схемою – виклик поліцейських за номером екстреної служби на адресу, де була закладена вибухівка. Час реагування Національної поліції за останній період скоротився в середньому до 10 хвилин. Саме на швидкий приїзд відповідних служб і розраховували організатори”, – повідомив міністр.
У більшості випадків Росія використовує саме українців для виконання цих злочинів. Вербують їх через Telegram-канали, анонімні чати, ігрові платформи. Людям пропонують гроші за підпали, закладення вибухівки, збір інформації про об’єкти критичної інфраструктури або правоохоронців».
“Сценарій завжди подібний: спочатку – легке завдання за невелику винагороду, далі – втягування у тяжкі злочини. Так російські спецслужби намагаються перетворити українців на інструмент терактів і диверсій”, – додав Клименко.
За словами очільника МВС, правоохоронцям України вдалося розкрити 78% терористичних актів. 26% з них вчинили неповнолітні.
Водночас зафіксовано 122 випадки, коли діти самостійно повідомили поліцію про отримані пропозиції щодо так званої “роботи”. Пропонують неповнолітнім найчастіше підпал або автомобілів, або поштових приміщень, адмінбудівель. Або ті доставляють вибухівку на визначені об’єкти. Реакція офіційних осіб Після вибухів у Львові президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію у причетності до трагедії.
“Обставини цього теракту зараз всебічно аналізуються. Багато фактів вже встановлено”, – написав Зеленський.
Заступниця глави апарату Зеленського Ірина Верещук згодом порушила питання блокування Telegram та “інших анонімних платформ” в Україні, звинувативши Росію в систематичному використанні застосунку як інструменту вербування.
“Ми знову бачимо, що ворог систематично використовує Telegram для вербування терористів, координації їхньої діяльності та здійснення терористичних атак”, – написала Верещук.
“Якщо нам потрібно обмежити можливості цих платформ для захисту життя наших людей та захисту національної безпеки, то ми повинні це зробити”, – додала вона.

Вибух у відділку поліції Дніпра кваліфіковано як теракт

Дніпропетровська обласна прокуратура розпочала слідство щодо терористичного акту, який відбувся в одному з відділків поліції Дніпра. Про це уночі проти вівторка, 24 лютого, інформує Офіс генпрокурора.

Як повідомляє відомство, інцидент стався 23 лютого, приблизно о 20:50, коли в будівлі поліцейського підрозділу здетонував саморобно виготовлений вибуховий пристрій.

Жертв і постраждалих внаслідок вибуху немає. Вибухова хвиля пошкодила адміністративну споруду, вибила вікна приміщення та завдала шкоди автомобілю, який був припаркований неподалік.

На місці події працюють фахівці вибухотехнічних служб, займаються оглядом території, а також документують масштаби пошкоджень.

За керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 258 Кримінального кодексу України, що кваліфікує подію як терористичний акт. Слідчі СБУ разом із прокурорами продовжують визначати усі обставини інциденту.

Раніше повідомлялося, що вибух прогримів у приміщенні адміністративної будівлі поліції в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра.

Також варто згадати, що у Миколаєві ввечері стався вибух на території закритої автозаправної станції. Унаслідок цього травмовано сімох співробітників патрульної служби, які прибули на зміну. Миколаївська обласна прокуратура теж відкрила кримінальне провадження за фактом терористичного акту.

Теракт у Миколаєві: кількість постраждалих зросла

Вибух, що стався на території зачиненої автозаправної станції у Миколаєві, кваліфіковано як теракт. Кількість постраждалих правоохоронців зросла до семи, серед них двоє перебувають у тяжкому стані. Про це увечері в понеділок, 23 лютого, інформує Національна поліція України, яка також опублікувала матеріали з місця події.

Інцидент стався близько 18:10. У момент вибуху на АЗС перебували співробітники патрульної поліції, які прибули для перезмінки.

За попередньою інформацією, вибух спричинив пристрій, природу якого наразі розслідують правоохоронні органи.

У результаті вибуху семеро поліцейських отримали травми різного ступеня тяжкості. Двоє перебувають у тяжкому стані. Крім того, пошкоджень зазнали службові автомобілі.

На місці трагедії працюють слідчо-оперативна група, вибухотехніки та інші спеціалізовані служби. Постраждалих забезпечують необхідною медичною допомогою, триває з’ясування обставин події.

Миколаївська обласна прокуратура раніше повідомила про початок досудового розслідування за фактом терористичного акту, що спричинив тяжкі наслідки.

Раніше повідомлялося, що в ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. Правоохоронцям надійшло повідомлення про проникнення до магазину. Після прибуття першого екіпажу патрульної поліції стався вибух. Другий вибух пролунав після прибуття наступного екіпажу.

Внаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей дістали поранення.

Теракт у Львові: СБУ заявила про двох фігуранток

У справі про теракт у Львові слідство встановило причетність двох жінок. Про це повідомив заступник голови СБУ Іван Рудницький у понеділок, 23 лютого, передає Укрінформ.
За словами Рідницького, нині встановлено, що у межах справи фігурують двоє жінок, одній із них обіцяли 2 тисячі гривень за виконання певних завдань.
Зауважимо, сьогодні Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід підозрюваній у теракті в центрі міста. Жінку взяли під варту на 60 діб без права внесення застав. Нагадаємо, у ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. Правоохоронцям надійшло повідомлення про проникнення до магазину. Після прибуття першого екіпажу патрульної поліції стався вибух. Другий вибух пролунав після прибуття наступного екіпажу.

Внаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей отримали поранення.

Правоохоронці затримали жінку причетну до злочину. Їй повідомили про підозру у вчинені терористичного акту, що спричинив загибель людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю.

Суд взяв під варту підозрювану у теракті в центрі Львова

Галицький районний суд Львова обрав запобіжний захід підозрюваній у теракті в центрі міста. Жінку взяли під варту на 60 діб без права внесення застави. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в понеділок, 23 лютого.

Суд задоволив клопотання прокурорів. 33-річній мешканці Рівненської області обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави. Суд відправив під варту підозрювану у вибуху
Нагадаємо, у ніч проти 22 лютого в центрі Львова пролунали два вибухи. Правоохоронцям надійшло повідомлення про проникнення до магазину. Після прибуття першого екіпажу патрульної поліції стався вибух. Другий вибух пролунав після прибуття наступного екіпажу.

Внаслідок теракту загинула 23-річна поліцейська, понад 20 людей отримали поранення.

Правоохоронці затримали жінку причетну до злочину. Їй повідомили про підозру у вчинені терористичного акту, що спричинив загибель людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю.