Сухопутні війська назвали число нападів на військових ТЦК

З початку повномасштабної війни між Росією та Україною на військових контрольних пунктах та патрулях відбулося понад 270 нападів, у результаті яких загинули чотири військові. Загальна кількість нападів, які знаходяться у досудовому розслідуванні, становить 205. У кінці грудня 2025 року відзвітували про смерть чотирьох військовослужбовців під час виконання службових обов’язків. Всі ці випадки розглядаються як кримінальні, а зловмисників затримано. Наприклад, у Харкові водій відкрив вогонь по військовому та втік, але був затриманий поліцією. У Одесі також було затримано чоловіка, який поранив ножем військового.

У Міноборони оцінили інтенсивність боїв за 2025-й

Протягом 2025 року тривали бойові дії на фронті залишалися інтенсивними. Загалом було зафіксовано 61 605 бойових зіткнень. Найбільш напруженою добою став 28 листопада, коли відбулося 311 зіткнень з ворогом. Протягом року також зафіксовано понад 1 887 000 ворожих обстрілів, середньою кількістю обстрілів щодоби було понад 5 100. Найбільше обстрілів було зафіксовано в липні – 177 863. Зазначено, що під час обстрілів ворог використовував реактивні системи залпового вогню практично 40 тисяч разів.

У Міноборони озвучили втрати росіян у 2025-му

Безповоротні та санітарні втрати російських окупаційних військ впродовж 2025 року становили понад 418 000 солдатів, що дорівнює чисельності майже 35 дивізій. Про це з посилання на дані Генштабу повідомляє Міноборони у четвер, 1 січня.
Щодня у 2025 році росія у середньому втрачала 1 145 солдатів.
Як зазначається, найбільших у 2025 році втрат особового складу ворог зазнав у січні – 48 240 солдатів.
Згідно зі статистикою, у 2022 році Росія у війні проти України втратила 106 720 солдатів. У 2023 році – 253 290. У 2024 році наші воїни уразили майже 431 000 окупантів.
Загалом, від початку повномасштабного вторгнення російська армія вже втратила 1 208 970 військових (за 1407 діб війни). Це приблизна чисельність 100 дивізій особового складу.
У 2025 році українські воїни уразили понад 14 000 ворожих артсистем. Це найбільший показник за всі минулі роки війни. Загалом від початку повномасштабного вторгнення російська армія втратила 35 678 артсистем.
Також у 2025 році зафіксували рекордну кількість ураженої ворожої автомобільної техніки – близько 40 000 одиниць. Це більше за сумарну кількість втрат у 2022-2024 роках війни. Загалом воїни Сил оборони уразили 72 418 одиниць автомобільної техніки ворога.
Нагааємо, за добу Сили оборони знешкодили 1 060 російських окупантів.
Сирський назвав втрати армії Росії у 2025 році

Харків зазнав понад 700 обстрілів протягом року – мер

За 2025 рік російські війська обстрілювати Харків 728 разів. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов.
“Постраждали: 973 людини, серед них 106 дітей. Загинули: 41 людина, серед них 3 дитини”, – зазначив Терехов.
За його словами, загальна тривалість тривог у місті зменшилась на 2201 годину – на 46% менше, ніж по області. Мер пояснив, що це важливо для роботи, навчання, лікарень, транспорту – для щоденного життя.
“Повітряна тривога в області – 2403 сигнали, 4791 год 20 хв (це 200 діб). У Харкові – 1826 сигналів, 2590 год 56 хв (це 108 діб)”, – написав Терехов.

Росія запустила по Україні близько 2400 ракет за рік

За 2025 рік Росія випустила по Україні понад 60 000 керованих авіабомб, близько 2 400 ракет різних типів та більш 100 000 дронів. Про це повідомляє платформа UNITED24 у середу, 31 грудня.
Загалом повітряна тривога лунала щонайменше 19 033 рази.
Як зазначили у повідомленні, щотижня над Україною фіксувалися тисячі повітряних цілей.
“Кожен день приносив нові руйнування й втрати серед мирного населення. Постійні атаки знищували об’єкти цивільної та енергетичної інфраструктури, перетворюючи життя людей на боротьбу за виживання”, – нагадали у UNITED24.

На Зимову підтримку подали заявки 18 млн українців

У межах програми Зимова підтримка заявки на допомогу подали рекордні 18 млн українців. Торік ця цифра становила 14,4 млн. Про це повідомляє Мінсоцполітики у середу, 31 грудня.
Найбільша кількість заявок – 14,3 млн – оформлена онлайн через Дію, серед них 3,3 млн заявок на дітей, і всім допомога вже нарахована.
Ще 1,9 млн заявок подали у відділеннях Укрпошти, з них 124 тис. на дітей – виплати за цими заявками тривають. Ті, хто подав заявку з 16 грудня, почнуть отримувати допомогу на початку січня 2026-го. Як тільки кошти будуть нараховані, надійде SMS-повідомлення. Майже 2 млн отримувачів пенсій та соціальних виплат через Укрпошту отримали Зимову тисячу на спеціальний рахунок разом із регулярними виплатами.
Загалом Зимову тисячу можна витрачати на товари українського виробництва – зокрема продукти харчування (крім підакцизних), ліки та книги. Також можна сплачувати комунальні та поштові послуги або робити благодійні внески. Найчастіше українці використовують допомогу саме для сплати комунальних послуг, придбання ліків та продуктів харчування.
Кошти, отримані на картку Національний кешбек через Дію, потрібно використати до 30 червня 2026 року. Додамо, з 15 листопада до 24 грудня уряд запустив можливість для кожного громадянина подати заявку в застосунку Дія або у відділенні Укрпошти на отримання допомоги в 1000 гривень у межах програми Зимова підтримка. Скористатися коштами можна до 30 червня 2026 року. Витратити допомогу можна буде на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність і донати Силам оборони.
Стартували перші виплати ₴6 500 Зимової підтримки

Зеленський озвучив масштаби атак РФ за тиждень

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що протягом тижня Російська Федерація здійснила значну кількість ракетних ударів, випустивши більше 2100 ударних дронів та приблизно 800 керованих авіаційних бомб на територію України. Він закликав своїх партнерів до активних дипломатичних зусиль для припинення агресії з боку Росії. У той же час, унаслідок ракетно-дронової атаки Росії, були припинені постачання електроенергії в Києві та деяких областях України, а також зафіксовані пошкодження та жертви внаслідок авіаційних бомбардувань у Слов’янську.

Стало відомо, скільки в Україні діє церков Московського патріархату

В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот.
Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157.
Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність.

Стало відомо, скільки в Україні дії церков Московського патріархату

В Україні станом на сьогодні продовжують функціонувати 7826 церков Московського патріархату, попри прийнятий закон, котрий забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією. Про це свідчать дані Опендатабот. Як зазначається, найчастіше до української церкви навертались релігійні установи з Хмельницької (205), Київської (196) та Вінницької (105) областях. Пік переходів припав на 2023 рік: тоді змінили юрисдикцію 386 громад. У 2024 році таких було вже 191, а у 2025-му – 157. {point.key}”}},”area”:{“stacking”:”normal”,”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:”{point.key}”}},”pie”:{“size”:”80%”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”useHTML”:true,”allowOverlap”:false,”crop”:true,”format”:”{point.name} {point.percentage:.1f}%”},”tooltip”:{“useHTML”:true,”headerFormat”:””,”pointFormat”:”\n \n \n ● {series.name}\n{point.valueFormatted}\n{point.name}\n{point.percentage:.2f}%\n \n Загалом {point.totalFormatted}\n \n”}}},”tooltip”:{“useHTML”:true,”dateTimeLabelFormats”:{“millisecond”:”%H:%M:%S.%L”,”second”:”%H:%M:%S”,”minute”:”%H:%M”,”hour”:”%H:%M”,”day”:”%A, %b %e, %Y”,”week”:”%A, %b %e, %Y”,”month”:”%B %Y”,”year”:”%Y”},”backgroundColor”:”#fffffff0″,”borderWidth”:1,”borderColor”:”#cccccc66″,”borderRadius”:12,”padding”:16,”shadow”:false,”style”:{“color”:”#111″,”fontSize”:”18px”}},”navigation”:{“buttonOptions”:{“enabled”:false}},”chart”:{“zoomType”:”x”,”type”:”line”,”displayErrors”:true,”spacingBottom”:80,”spacingTop”:20,”height”:350},”navigator”:{“enabled”:false,”series”:{“dataLabels”:{“enabled”:false}},”handles”:{“lineWidth”:0,”width”:8,”height”:30,”backgroundColor”:”rgb(197,197,197)”}},”yAxis”:{“title”:{“text”:””}},”responsive”:{“rules”:[{“condition”:{“maxWidth”:480},”chartOptions”:{“plotOptions”:{“pie”:{“dataLabels”:{“style”:{“fontSize”:”12px”},”distance”:10}}}}}]}}” data-v-71c02257=””> Найбільше церков із російським слідом зосереджено на Дніпропетровщині (522), Вінниччині (495) та Закарпатті (487). Варто зазначити, що наразі лише 18 релігійних установ з майже 8 тисяч відкрито показують свої зв’язки. Торік таких громад було більше, втім 3 з них приєдналися до ПЦУ, а одна, за даними з реєстрів, припинила свою діяльність. \n\n ● {point.name}\n {point.value}\n\n \n”},”credits”:{“enabled”:false},”series”:[{“name”:”Географія церков із російським слідом”,”states”:{“hover”:{“brightness”:0.1}},”borderColor”:”#8899CC66″,”keys”:[“hc-key”,”value”],”nullColor”:”#cccccc”,”dataLabels”:{“enabled”:true,”format”:”{point.value}”,”nullFormat”:””},”data”:[[“ua-my”,411,”#C4463A”],[“ua-ks”,328,”#E2A17B”],[“ua-kc”,235,”#FFFBBC”],[“ua-zt”,135,”#80A5A7″],[“ua-sm”,346,”#E2A17B”],[“ua-dt”,685,”#C4463A”],[“ua-dp”,522,”#C4463A”],[“ua-kk”,312,”#E2A17B”],[“ua-lh”,251,”#FFFBBC”],[“ua-pl”,353,”#E2A17B”],[“ua-zp”,266,”#FFFBBC”],[“ua-ch”,328,”#E2A17B”],[“ua-rv”,388,”#E2A17B”],[“ua-cv”,289,”#FFFBBC”],[“ua-if”,8,”#004F92″],[“ua-km”,428,”#C4463A”],[“ua-lv”,6,”#004F92″],[“ua-tp”,81,”#004F92″],[“ua-zk”,487,”#C4463A”],[“ua-vo”,416,”#C4463A”],[“ua-ck”,141,”#80A5A7″],[“ua-kh”,169,”#80A5A7″],[“ua-kv”,241,”#FFFBBC”],[“ua-mk”,189,”#80A5A7″],[“ua-vi”,495,”#C4463A”]]}]}” data-v-71c02257=””>

В Україні промислова інфляція зросла на 5,4%

В Україні ціни виробників промислової продукції у листопаді 2025 року зросли на 9,9% у річному вимірі, порівняно з жовтнем індекс цін зріс на 5,4%. Про це повідомила Державна служба статистики України.
За даними Держстату, у листопаді індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у порівнянні із жовтнем збільшився на 5,4%.
Основним прискорювачем промислової інфляції минулого місяця стало підвищення вартості у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 12,4%.
У річному вимірі промислова інфляція прискорилася до 9,9%, у жовтні 2025 року цей показник становив 5,5%.