Позначка: Статистика

Сирський озвучив втрати росіян з початку року

Втрати російських військ у війні проти України з початку року вже становили 255 470 осіб. Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у четвер, 24 липня.
“Продовжуємо знищувати ворога по всій лінії фронту. Від початку року втрати російських окупантів у живій силі вже перевищили 250 тисяч осіб (255470)”, – зазначив Сирський.
Він висловив вдячність українським захисникам та захисницям за стійкість, мужність і професійну бойову роботу.
Внутрішні документи Росії показують катастрофічні втрати 41-ї армії Центрального військового округу під Покровськом на Донеччині. Йдеться про тисячі загиблих, зниклих і дезертирів. Найбільше втрат зазнала 74-та мотострілецька бригада з Кемеровської області РФ.
РФ втратила 1000 танків з початку року – Сирський

24.07.2025
В Україні зросла захворюваність на кір в 11 разів

В Україні з початку року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року захворюваність на кір в Україні зросла більш ніж в 11 разів. Про ситуацію розповів заступник Генерального директора Центру громадського здоров’я Олексій Даниленко, інформує Національний портал з імунізації.
За словами Даниленка, за шість місяців зареєстровано 1196 випадків захворювання на кір. Якщо порівнювати це з минулорічним аналогічним періодом, то маємо зростання захворюваності більше, ніж в 11 разів.
Серед причин такої ситуації:
висока контагіозність (заразливість) захворювання: після контакту з хворим дуже велика кількість осіб може захворіти;
циклічність спалахів кору: кожні 5-6 років – після того як накопичуються певні прошарки неімунних дітей – відбувається збільшення захворюваності на кір;
підвищення захворюваності в країнах, які межують з Україною: в Румунії, Угорщині, Молдові.

Вакцинація проти кору є найефективнішим засобом профілактики цього захворювання, тому вона є обов’язковою для дітей. Адже специфічного лікування кору нема, лише симптоматичне.
Кір не є “легкою” хворобою: він особливо небезпечний своїми ускладненнями. Це може бути широке коло захворювань, найпоширеніші з яких – пневмонія (запалення легень), енцефаліт (запалення мозку), отит (запалення вух). Але можливі ускладнення і з боку інших органів та систем, тобто чітко окреслити коло органів, які можуть бути уражені внаслідок кору, дуже складно.
На першому етапі хвороби є ризик сплутати кір з іншими захворюваннями, адже початок схожий з початком багатьох інших хвороб, зазначає Даниленко. До перших симптомів належать лихоманка, кон’юнктивіт, риніт. Такі симптоми можуть тривати до семи днів і нагадувати звичайну ГРВІ. За чотири дні до появи специфічної висипки хворий починає виділяти вірус і вже є джерелом інфекції. Далі можуть з’явитися характерні білі плями на поверхні щік – так звані плями Бельського-Філатова-Коплика – та поетапна висипка (починаючи з голови й до тулуба та нижніх кінцівок).
Тож навіть після появи перших симптомів ГРВІ радять звертатися за медичною допомогою, і щодо подальшого ведення пацієнта рішення вже прийматиме сімейний лікар.
“Якщо говорити про Україну в цілому, то за минулий рік ми маємо близько 90% охоплення вакцинацією дітей. За 5 місяців цього року маємо виконання плану охоплення щепленнями до 40%, тобто до кінця року плануємо вийти на 90+% виконання охоплення щепленнями проти кору дітей”, – каже Даниленко.
В цілому динаміка поширення кору в Україні є стрімкою, проте контрольованою та очікуваною. Разом з тим, можливе подальше зростання захворюваності восени – через масові скупчення дітей в організованих колективах під час навчального процесу.
В Україні, як і в більшості країн світу, для захисту проти кору використовується комплексна вакцина КПК, яка також захищає від краснухи та епідемічного паротиту (“свинки”). Для оптимального захисту необхідно отримати 2 дози вакцини, які забезпечують захист від кору на рівні 97%.

22.07.2025

Китай скоротив закупівлі російської пшениці у 16 разів

За перше півріччя 2025 року Китай скоротив імпорт російської пшениці більш ніж у 15 разів – з $38,9 млн до $2,5 млн. Про це свідчать дані Головного митного управління КНР.
У червні постачань не було взагалі, тоді як торік у цей період обсяг закупівель становив $6,4 млн.
Російська пшениця суттєво поступається за обсягами постачань з інших країн. Зокрема, з Канади Китай закупив пшениці на $361,3 млн, з Австралії – на $190,2 млн, з Казахстану – на $5,8 млн.
Також за шість місяців скоротився експорт російського ячменю до Китаю – до $42,2 млн проти $100,1 млн за аналогічний період 2024 року. У червні експорт знизився у понад 14 разів – до $743,6 тис. (торік – $10,6 млн). Для порівняння: з Австралії Китай закупив ячменю на $927,3 млн, з Канади – на $195,9 млн, з Аргентини – на $93,1 млн.
Водночас експорт російської кукурудзи до Китаю з початку року зріс більш ніж удвічі – до $49,4 млн (торік – $19,9 млн). У червні поставки зросли з $3,4 млн до $19,7 млн.
На початку липня російськф експерти прогнозували найгірший за 17 років сезон експорту зерна з Росії. За даними Інституту кон’юнктури аграрного ринку, у липні РФ експортує 2 млн тонн пшениці – майже вдвічі менше, ніж торік.
Водночас урожайність теж падає, зокрема за даними Мінсільгоспу РФ, станом на 2 липня зібрано 3,8 млн тонн зерна проти 16,5 млн торік. Причиною називають “посуху у південних регіонах”.

Платина оновила ціновий рекорд з 2014 року

Ціни на метали платинової групи зростають у п’ятницю, оновлюючи багаторічні максимуми. Про це повідомляє Reuters 18 липня.
Під час торгів спотова ціна платини піднімалась на 1% – до $1472,20 за тройську унцію. Це найвище значення з серпня 2014 року.
Своєю чергою, паладій додав 1,4% і нині торгується на рівні $1297,78 за унцію – максимума з серпня 2023 року.
Окрім того, срібло подорожчало на 2,3%, до $38,47 за унцію.
Тоді як ціна золота на спотовому ринку зросла на 0,3% – до $3350 за унцію. Водночас з початку тижня метал подешевшав приблизно на 0,2%.
Аналітик BullionVault Едріан Еш зазначає, що золото може тимчасово втратити підтримку без нових глобальних потрясінь. Втім, воно зберігає довгостроковий тренд зростання завдяки закупівлям центробанків і попиту з боку приватних інвесторів.
“Головна увага в секторі дорогоцінних металів перемістилася із “захисного” золота до срібла, платини та паладію, які мають промислове застосування та отримують підтримку на тлі очікувань економічного зростання”, – додав експерт.
Раніше платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу.

Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%

У червні експорт рідкісноземельних металів з Китаю досяг найвищого рівня з 2009 року, свідчить про зростаючий попит на ці матеріали для виготовлення потужних магнітів. КНР почала контроль за експортом цих матеріалів з початку квітня через торгове протистояння з США, але це не суттєво вплинуло на постачання постійних магнітів, які не включаються у митні дані. Експорт рідкоземельних металів зріс на 60% порівняно з попереднім роком і становив 7742 тонни. Китай виробляє близько 90% світових магнітів, але через контроль він втрачає частину ринку на користь Японії та Німеччини. Китай також зменшив експорт магнітів до США на 34,5% у порівнянні з попереднім роком.

Населення ЄС сягнуло понад 450 млн. осіб

Станом на початок січня 2025 року населення Європейського Союзу становило 450,4 мільйона жителів, що на 1 070 702 людини більше, ніж роком раніше. Зростання триває вже четвертий рік поспіль після спаду у 2021-му, спричиненого наслідками пандемії COVID-19. Відповідні дані у неділю, 13 липня, оприлюднив Євростат.

“Населення ЄС зросло з 354,5 мільйона в 1960 році до 450,4 мільйона на 1 січня 2025 року, що на 95,9 мільйона осіб більше”, – вказали у Євростаті.

У той же час, у документі вказується, що в останні десятиліття зростання населення поступово сповільнилося: протягом 2005-2024 років воно збільшувалося в середньому приблизно на 0,9 мільйона осіб на рік, у той час як у 1960-х роках, цей показник сягав близько 3 мільйони щороку.

Станом на початок поточного року найбільш густонаселеними країнами ЄС є Німеччина (19% населення ЄС), Франція (15%) та Італія (13%), на які припадає майже половина (47%) всього населення Євросоюзу.

Серед 19 країн ЄС, які зареєстрували найвищі темпи приросту населення – Мальта (+19,0 на 1 000 людей), Ірландія (+16,3) та Люксембург (+14,7).

Водночас упродовж року у восьми європейських країнах зафіксували скорочення населення. Найбільше – у Латвії (загальний показник зміни населення -9,9 на 1 000 людей), Угорщині (-4,7), Польщі та Естонії (-3,4).

Демографічна катастрофа: смертність в Україні перемогла народжуваність

Понад 1,8 тисяч БпЛА: Зеленський про російські атаки за тиждень

Російські війська протягом тижня продовжували атакувати Україну, застосувавши понад 1,8 тисячі безпілотників та більше ніж 1,2 тисячі авіаційних бомб і 83 ракет. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у неділю, 13 липня.
“Сім днів масштабних російських ударів по Україні: понад 1800 дронів, більш ніж 1200 керованих авіабомб і 83 ракети різних типів. Росіяни посилюють терор проти міст і громад, щоб усе більше залякувати наших людей”, – наголосив глава держави.
Втім,попри плани Москви є хороші результати роботи сил протиповітряної оборони. Як відзначив український президент, “особливо добре показують себе дрони-перехоплювачі – вже сотні збиттів російсько-іранських шахедів за цей тиждень”.
Зеленський також додав, що кожна зустріч із партнерами на цьому тижні була про масштабування цієї технології.
Він висловив вдячність кожному, хто готовий інвестувати в захист життя, і воїнам, котрі бережуть українське небо.
“Шахеди – один із російських способів затягувати війну. Маємо нейтралізувати цю загрозу, щоб швидше запрацювала дипломатія”, – додав глава держави, висловивши сподівання на виконання всіх домовленостей, які посилять захист України, а також на сильні рішення США, Європи, країн G7 та усіх партнерів.
Раніше заступник начальника ГУР МО генерал-майор Вадим Скібіцький заявив, що Росія збільшує випуск деяких типів ракет. Зокрема крилатих ракет Х-101 та ракет Кинжал.
Зеленський підтвердив плани РФ щодо “1000 дронів”

Генштаб оновив дані російських втрат

Сили оборони за добу ліквідували 1240 російських війсбкових. Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 12.07.25 орієнтовно склали близько 1033930 осіб. Про це повідомив Генштаб ЗСУ у неділю, 13 липня.
Загалом з початку війни ліквідовано:

Зерновий експорт впав майже на 11 млн тонн

У сезоні 2024/2025 Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що на 19% менше, ніж торік, попри зростання валютної виручки до $18,1 млрд. Про це повідомляє Українська зернова асоціація.
Таке падіння пояснюється як меншими перехідними запасами з попереднього сезону, так і дещо нижчим врожаєм. Виробництво зернових та олійних минулого року становило 78,8 млн т зернових та олійних (в 2023 – 82,9 млн т). Аналітики зауважили, що найважливішим фактором для експорту зерна стала безперебійна робота морського коридору, що дозволяло експортувати морським шляхом з глибоководних портів Одещини. Другим за значенням фактором стало запровадження Україною спільно з міжнародними партнерами робочого механізму страхування суден, інфраструктури та зерна, що здешевило витрати експортерів та, відповідно, українських агровиробників на логістику експорту.
У грошовому еквіваленті експорт зернових та олійних в 2024/2025 МР склав $11,2 млрд (в 2023/2024 – $10,76 млрд), тоді як експорт з врахуванням продукції з них, зокрема соняшникової олії та інших олій, макухи та шротів – $18,1млрд (в 2023/2024 – $17,86 млрд).
Експорт пшениці становив 15,5 млн т на $3,16 млрд, при виробництві близько 22,4 млн т. Ячменю Україна експортувала майже 2,25 млн т на $394 млн, при виробництві 5,6 млн т.
Кукурудзи минулого сезону експортували 21,5 млн т на майже $4,5 млрд, при виробництві минулого року – 25,9 млн т.
Сої експортовано 3,8 млн т на $1,56 млрд, при врожаї 6,5 млн т. Ріпаку експортовано 3,2 млн т на $1,56 млрд, при виробництві минулого року 3,8 млн т.
Соняшнику експортували всього лиш 70 тис. т при врожаї минулого року 12,8 млн т.

Держстат заявив про зниження річної інфляції

У червні зростання споживчих цін в Україні сповільнилося до 0,8% у порівнянні з 1,3% у травні. Про це повідомив Держстат у вівторок, 9 липня.
За даними відомства, у червні 2024 року зростання цін становило 2,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками червня цього року зменшилася вперше за останній рік – до 14,3% з 15,9% за підсумками травня, 15,1% за підсумками квітня та 14,6% за підсумками березня.
На споживчому ринку в червні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%.
“Найбільше (на 13,5%) подорожчали фрукти. На 3,3-0,2% зросли ціни на м’ясо та м’ясопродукти, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, сало, хліб, кисломолочну продукцію, масло, цукор”, – йдеться у повідомленні.
Водночас на 8,1% подешевшали овочі, на 1,1-0,4% знизилися ціни на яйця, макаронні вироби, молоко, рис.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,8%.
Одяг подешевшав на 2,3%, взуття – на 2,1%.
Ціни на транспорт зросли на 1,1% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 5,4% і палива та мастил на 2,3%.
Водночас за рік продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 23,2%. Найбільше подорожчали яйця – на 59,2%, фрукти – на 51,7%, соняшникова олія – на 33,6% і вершкове масло – 28,3%.