Меланія Трамп вперше очолила засідання РБ ООН

Перша леді США Меланія Трамп у понеділок, 2 березня, головувала на засіданні Ради Безпеки ООН, яке було присвячене питанням дітей, доступу до технологій та освіти в умовах конфлікту. Це – вперше в історії США, коли перша леді представляє країну в ООН.
Трамп виступила з промовою, в якій говорила про важливість освіти і знань і їхню роль у суспільствах. Також вона торкнулася теми штучного інтелекту.
“Тривалий мир буде досягнуто тоді, коли знання і розуміння будуть повністю поціновані в усіх наших суспільствах”, – заявила вона.
За її словами, держава, яка “робить навчання священним”, захищає “свої книжки, свою мову, свою науку і свою математику”, “захищає своє майбутнє”.
Перша леді наголосила, що “освіта широко визнана фундаментальним правом людини”, однак “сьогодні так багато дітей і молодих людей позбавлені можливості відвідувати середні школи та університети”.
Вона зазначила, що суспільство, яке виключає значну частину населення з доступу до знань, “може реалізувати лише частину свого потенціалу”, а “суспільства, якими керують знання і мудрість, більш миролюбні”.
Трамп закликала до розширення доступу до технологій у світі.
“Світова спільнота повинна забезпечити повний доступ до технологій, щоб кожна людина могла повністю реалізувати свій потенціал за допомогою освіти”, – сказала вона.
За її словами, “сьогодні приблизно 6 млрд людей, близько 70% населення планети Земля, мають мобільні пристрої і користуються інтернетом”.
“Якщо наші країни об’єднаються, ми зможемо подолати технологічний розрив, надаючи всім можливість реалізувати свій потенціал”, – зазначила вона.
Перша леді також зосередилася на ролі штучного інтелекту. “ШІ демократизує знання, які колись були зосереджені в університетських бібліотеках”, – заявила Трамп.
“Від самотнього фермера на віддаленому грецькому острові до тихого генія в Сомалі або мрійника на околиці Мангеттена – будь-хто може ознайомитися з величезною скарбницею людських знань, створюваної століттями, яка тепер доступна завдяки штучному інтелекту”, – зазначила Трамп.
За її словами, “сьогодні майже кожен, будь-де, може отримати доступ до величезного всесвіту даних на долоні своєї руки”, а шлях до миру “залежить від того, чи візьмемо ми на себе відповідальність розширити можливості наших дітей через освіту і технології”.

“Ніж у спину”: РФ в ООН засудила дії США й Ізраїлю

У суботу, 28 лютого, в Раді Безпеки ООН під головуванням Великої Британії відбулося екстрене засідання через збройний конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном. Скликання ініціювали Франція, Бахрейн, Колумбія, Китай і Росія. РФ назвала удари США та Ізраїлю “безрозсудними” і зажадала негайного припинення вогню.

“Військові дії проти Ірану неприкрито спрямовані на усунення незручної для Заходу держави; ескалація навколо Ірану загрожує ядерній та радіологічній безпеці”, – сказав російський постпред Василь Небензя, заявивши, що Ірану “вдарили ножем у спину”, незважаючи на його готовність до дипломатичних переговорів.

“Ми вимагаємо, щоб Сполучені Штати та Ізраїль негайно припинили свої дії. Ми наполягаємо на відновленні зусиль на основі взаємної поваги та балансу інтересів”, – заявив Небензя.

Москва навіть висловила готовність “надати всю необхідну допомогу” для проведення переговорів. У мережі це вже назвали “дипломатичним сюрреалізмом”, адже держава-агресор намагається виступати миротворцем.

Експерти вважають, що за гучними заявами Небензі ховається цілком прагматичний страх. Іран для Росії – не просто політичний союзник, а стратегічний тил у війні проти України.

Позицію Росії підтримав Китай, який також висловив занепокоєння щодо територіальної цілісності Ірану.

Утім, більшість членів Ради Безпеки ООН поставилися до цих заяв із очевидним скептицизмом. Представники західних країн наголосили, що саме іранська зброя й російська агресія залишаються ключовими чинниками дестабілізації світового порядку.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звернувся із закликом до діалогу між США та Іраном та наголосив на важливості відновлення переговорів щодо іранської ядерної програми.

Генсек ООН нагадав про необхідність дотримання норм міжнародного права незалежно від обставин. Він засудив масовані удари США та Ізраїлю по Ірану, а також атаки Ірану на країни Близького Сходу: Катар, Саудівську Аравію, ОАЕ, Кувейт, Сирію, Оман, Йорданію та інші держави регіону.

Гутерреш наголосив на загрозі міжнародній безпеці через поточний конфлікт, підкресливши неможливість вирішення проблем силовими методами. Він закликав до політичного діалогу, оскільки наслідки нинішньої ескалації можуть вийти за межі контролю.

Постійний представник Ірану при ООН Амір-Саїд Іравані під час засідання заявив, що атака США на його країну була незаконною і призвела до жертв серед мирного населення, зокрема під час удару по іранській школі.

Представник США при ООН Майк Волц наголосив, що американсько-ізраїльська операція, яка стартувала 28 лютого, має чіткі стратегічні цілі. Зокрема, вона спрямована на знищення ракетного потенціалу Ірану, який становить загрозу для союзників, нейтралізацію військово-морських ресурсів, що використовуються для дестабілізації міжнародних вод, і забезпечення того, щоб іранський режим не зміг загрожувати світу застосуванням ядерної зброї.

Волц також заявив, що іранський режим протягом тривалого часу сприяє дестабілізації глобальної ситуації та підтримці бойових угруповань, серед яких хусити, “Хезболла” і ХАМАС.

Щодо переговорів він уточнив, що дипломатія не може досягти результату там, де немає справжнього прагнення припинити агресію і де немає надійного партнера для досягнення миру.

“Там, де ООН бракує моральної ясності, США її збережуть. (…) Мир не зберігається шляхом умиротворення тих, хто йому загрожує. Мир зберігається силою перед обличчям терору”, — підсумував представник США.

На засіданні також обговорювали непідтверджені заяви про можливу загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Генсек додав, що ця інформація поки не може бути підтверджена. Він зазначив, що внаслідок атак було уражено 20 іранських міст, є загиблі серед цивільного населення, включаючи дітей. Водночас повідомляється про 78 поранених в Ізраїлі.

На засіданні був виступ представника Бахрейну, на території якого також зафіксовано удари з боку Ірану. Він заявив, що його країна завжди виступала за мир і співіснування, висловлюючи обурення неспровокованими актами агресії. У своїй промові він засудив атаки біля цивільних об’єктів як небачену ескалацію, що загрожує безпеці регіону.

Об’єднані арабські країни виступили зі спільною заявою щодо неприйнятності дій Ірану. У тексті документу вони звинувачують уряд Ірану в порушенні міжнародного миру, спричиненні жертв серед мирного населення, пошкодженні цивільної інфраструктури та порушенні транспортного сполучення у регіоні.

Нагадаємо, у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах та Ізраїлі зафіксовано вибухи внаслідок атак, пов’язаних із діями Ірану.

Раніше, 28 лютого, міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про проведення “превентивного удару” проти Ірану. За даними ЗМІ, США та Ізраїль завдали спільних ударів по об’єктах режиму в Ірані. Після цього Іран атакував американські бази в Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії.

ЦАГАЛ заявив про ліквідацію семи іранських військових посадовців

Радбез ООН: Росія засудила дії США та Ізраїлю

У суботу, 28 лютого, в Раді Безпеки ООН під головуванням Великої Британії відбулося екстрене засідання через збройний конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном. Скликання ініціювали Франція, Бахрейн, Колумбія, Китай і Росія. РФ назвала удари США та Ізраїлю “безрозсудними” і зажадала негайного припинення вогню.

“Ми вимагаємо, щоб Сполучені Штати та Ізраїль негайно припинили свої дії. Ми наполягаємо на відновленні зусиль на основі взаємної поваги та балансу інтересів”, – заявив російський постпред Василь Небензя.

Москва навіть висловила готовність “надати всю необхідну допомогу” для проведення переговорів. У мережі це вже назвали “дипломатичним сюрреалізмом”, адже держава-агресор намагається виступати миротворцем.

Експерти вважають, що за гучними заявами Небензі ховається цілком прагматичний страх. Іран для Росії – не просто політичний союзник, а стратегічний тил у війні проти України.

Позицію Росії підтримав Китай, який також висловив занепокоєння щодо територіальної цілісності Ірану.

Утім, більшість членів Ради Безпеки ООН поставилися до цих заяв із очевидним скептицизмом. Представники західних країн наголосили, що саме іранська зброя й російська агресія залишаються ключовими чинниками дестабілізації світового порядку.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звернувся із закликом до діалогу між США та Іраном та наголосив на важливості відновлення переговорів щодо іранської ядерної програми.

Генсек ООН нагадав про необхідність дотримання норм міжнародного права незалежно від обставин. Він засудив масовані удари США та Ізраїлю по Ірану, а також атаки Ірану на країни Близького Сходу: Катар, Саудівську Аравію, ОАЕ, Кувейт, Сирію, Оман, Йорданію та інші держави регіону.

Гутерреш наголосив на загрозі міжнародній безпеці через поточний конфлікт, підкресливши неможливість вирішення проблем силовими методами. Він закликав до політичного діалогу, оскільки наслідки нинішньої ескалації можуть вийти за межі контролю.

Постійний представник Ірану при ООН Амір-Саїд Іравані під час засідання заявив, що атака США на його країну була незаконною і призвела до жертв серед мирного населення, зокрема під час удару по іранській школі.

Представник США при ООН Майк Волц наголосив, що американсько-ізраїльська операція, яка стартувала 28 лютого, має чіткі стратегічні цілі. Зокрема, вона спрямована на знищення ракетного потенціалу Ірану, який становить загрозу для союзників, нейтралізацію військово-морських ресурсів, що використовуються для дестабілізації міжнародних вод, і забезпечення того, щоб іранський режим не зміг загрожувати світу застосуванням ядерної зброї.

Волц також заявив, що іранський режим протягом тривалого часу сприяє дестабілізації глобальної ситуації та підтримці бойових угруповань, серед яких хусити, “Хезболла” і ХАМАС.

Щодо переговорів він уточнив, що дипломатія не може досягти результату там, де немає справжнього прагнення припинити агресію і де немає надійного партнера для досягнення миру.

“Там, де ООН бракує моральної ясності, США її збережуть. (…) Мир не зберігається шляхом умиротворення тих, хто йому загрожує. Мир зберігається силою перед обличчям терору”, — підсумував представник США.

На засіданні також обговорювали непідтверджені заяви про можливу загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Генсек додав, що ця інформація поки не може бути підтверджена. Він зазначив, що внаслідок атак було уражено 20 іранських міст, є загиблі серед цивільного населення, включаючи дітей. Водночас повідомляється про 78 поранених в Ізраїлі.

На засіданні був виступ представника Бахрейну, на території якого також зафіксовано удари з боку Ірану. Він заявив, що його країна завжди виступала за мир і співіснування, висловлюючи обурення неспровокованими актами агресії. У своїй промові він засудив атаки біля цивільних об’єктів як небачену ескалацію, що загрожує безпеці регіону.

Об’єднані арабські країни виступили зі спільною заявою щодо неприйнятності дій Ірану. У тексті документу вони звинувачують уряд Ірану в порушенні міжнародного миру, спричиненні жертв серед мирного населення, пошкодженні цивільної інфраструктури та порушенні транспортного сполучення у регіоні.

Нагадаємо, у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах та Ізраїлі зафіксовано вибухи внаслідок атак, пов’язаних із діями Ірану.

Раніше, 28 лютого, міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про проведення “превентивного удару” проти Ірану. За даними ЗМІ, США та Ізраїль завдали спільних ударів по об’єктах режиму в Ірані. Після цього Іран атакував американські бази в Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії.

ЦАГАЛ заявив про ліквідацію семи іранських військових посадовців

Україна в ООН відкинула територіальні поступки РФ

Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца під час засідання Ради безпеки ООН з нагоди четвертої річниці початку повномасштабної війни, що пройшло 24 лютого, підкреслила, що Україна ніколи не буде згодна на територіальні поступки Росії. Про це в середу, 25 лютого, пише Укрінформ.

Як повідомляє видання, дипломатка висловила критичне зауваження до світової спільноти через відсутність чіткої реакції на дії Росії, яка продовжує відчувати безкарність за свої злочини.
“Російський режим і його посібники не зупиняться самі собою. Росія відчуває безкарність, оскільки досі не зазнала належних наслідків за свої злодіяння”, – підкреслила Беца. Війна прикривається переговорним процесом, саботованим самою Москвою, попри активні зусилля США та європейських країн.

“Кремль наполягає на тому, щоб Україна пішла зі своєї суверенної території, щоб дати можливість Росії окупувати її… Суверенітет і територіальна цілісність держави – основоположні принципи Статуту ООН”, – наголосила вона.

Мар’яна Беца підкреслила, що принципи суверенітету та територіальної цілісності є фундаментальними для діяльності ООН. Тому Україна категорично не визнає окупаційну політику Росії, не поступиться своєю свободою та продовжить боротися за свої права без жодних компромісів щодо власної території.

“Ми ніколи не визнаємо окупацію. Ми ніколи не погодимося на територіальні поступки. Ми ніколи не поступимося своєю свободою”, – резюмувала Беца.

Нагадаємо, на засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченого четвертим роковинам повномасштабної війни Росії проти України представник країни-агресора Василь Небензя заявив, що він нібито є українцем, на що заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца дала жорстку відповідь.

США в ООН звинуватили низку країн у підтримці війни РФ проти України

Небензя в ООН намагався видати себе за українця: Беца відповіла

На засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченого четвертим роковинам повномасштабної війни Росії проти України, що пройшло у вівторок, 24 лютого, представник країни-агресора Василь Небензя заявив, що він нібито є українцем, на що заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца дала йому жорстку відповідь, пише Укрінформ.

Небензя розповідав історії, що він є навіть більш справжнім українцем, ніж члени української делегації, стверджуючи, що його батько – “щирий українець”, а мати – “із козаків”. Також він знову підняв давно озвучену риторику про те, що росіяни, українці та білоруси нібито належать до однієї спільної національності і що знищення українців – це, за його словами, свого роду порятунок.

Заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца відповіла Небензі, наголосивши, що він не має жодного відношення до України і не повинен видавати себе за українця.

“По-перше, пане Набензе, ви не українець, і не прикидайтеся ним. По-друге, ми ніколи не були й не будемо однією нацією з Росією”, – зазначила Беца.

Вона зазначила, що Україна ніколи не була частиною однієї нації з Росією, і ніколи не стане нею. Україна – демократична, вільна європейська країна, тоді як Росія – “диктаторська держава, яка розв’язала агресію, геноцид, тероризм та вчиняє воєнні злочини”, наголосила заступниця міністра.

“Заява пана Небензі є яскравим прикладом маніпуляції, дезінформації та російської пропаганди”, – зауважила вона.

Як раніше повідомлялося, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію “Підтримка тривалого миру в Україні”. Цей документ закликає до негайного припинення бойових дій і підтверджує важливість дотримання суверенітету та територіальної цілісності України. Під час остаточного голосування США утрималися.

США в ООН звинуватили низку країн у підтримці війни РФ проти України

Радбез ООН збереться у річницю війни в Україні

Рада Безпеки ООН проведе у вівторок спеціальне засідання для обговорення наслідків чотирьох років повномасштабної війни Росії проти України. Про це стало відомо у понеділок, 23 лютого.
Згідно з розкладом роботи Радбезу ООН, засідання почнеться пройде о 15:00 за нью-йоркським часом (22:00 за Києвом).
Очікується, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш проведе брифінг щодо ситуації в Україні.
Тим часом Інтерфакс-Україна інформує, що сьогодні Гутерреш під час відкриття 61 сесії Ради з прав людини у Женеві підтвердив заплановане звернення 24 лютого.
“Завтра я маю виступити перед Радою Безпеки з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну”, – сказав він і додав, що “настав час покласти край кровопролиттю”.

Радбез ООН проведе засідання до четвертих роковин російського вторгнення

Рада безпеки ООН у четверті роковини російського вторгнення Росії в Україну проведе проведе засідання щодо наслідків війни. Про це повідомив голова Радбезу, виконувач обов’язків постпреда Великої Британії при ООН Джеймс Каріукі, передає Укрінформ.
На пресбрифінгу, присвяченому головуванню його країни в Радбезі в лютому, дипломат наголосив, що питання України буде одним з пріоритетів: “Наші пріоритети стосуватимуться трьох конфліктів, які становлять найсерйозніші загрози міжнародному миру та безпеці на трьох континентах. Це Україна, Судан та Газа”.
Каріухі наголосив, що Україна показує себе стороною миру, в той час як Росія “продовжує блокувати мирний процес і тероризувати Україну та її народ”. Британія підтримує мирні зусилля президентів Володимира Зеленського і Дональда Трампа та засуджує російські удари по енергетичній інфраструктурі Києва та інших регіонів України.
Засідання 24 лютого не передбачатиме голосування за будь-які резолюції, оскільки, на думку голови Радбезу, це було б недоречним під час переговорного процесу, який триває.

Мельник в ООН: Трибунал над Росією сприятиме миру

Мельник на Раді Безпеки ООН наголосив, що справедливий мир неможливий без притягнення Росії до відповідальності за її злочини, вчинені протягом війни в Україні. Як повідомив кореспондент Укрінформу з Нью-Йорка, у понеділок, 26 січня, Рада Безпеки ООН провела публічні дебати на тему зміцнення верховенства права заради міжнародного миру й безпеки, де українська делегація також взяла участь.

“Ми часто чуємо аргумент, що задля досягнення стабільного миру справедливість слід відкласти вбік або принаймні не надто наголошувати на ній”, бо, мовляв, “притягнення винних до відповідальності може ускладнити переговори й поставити під загрозу мир”.

Постійний представник України спростував цю позицію, заявивши, що історія демонструє протилежне: справедливість і відповідальність стають фундаментом для миру, а не перешкодою. Він навів приклади Нюрнберзького та інших трибуналів, які підтверджують, що правосуддя сприяє припиненню насильства й забезпечує стабільність.

Мельник підкреслив, що російська агресія супроводжується численними злочинами проти цивільного населення на окупованих територіях України. Він згадав жахливі події в Бучі, примусові депортації, тортури та випадки сексуального насилля, які чітко свідчать про злочини проти людяності.

Ще одним аспектом злочинів Росії дипломат назвав руйнування енергетичної інфраструктури України. Ці дії залишили мільйони людей без тепла, електроенергії та води, зануривши міста в холод і темряву й спрямовані виключно на страждання мирного населення.

Звертаючись до Ради Безпеки, Мельник поставив риторичні запитання: “Чи можемо ми просто відвернути погляд від злочинів такого масштабу й продовжувати переговори? Чи можна побудувати стійкий мир на свідомій байдужості до таких порушень?”

Він наполіг на тому, що всі винні у злочині агресії, воєнних злочинах та злочинах проти людяності мають постати перед правосуддям.

“Не може бути вибіркового правосуддя та імунітету”, – резюмував він.

Верховенство права, як зазначив дипломат, є необхідною умовою тривалого миру. Мир, який не базується на справедливості, залишається нестабільним і короткотривалим.

Нагадаємо, минулого тижня Європейський Союз виділив 10 млн євро на спеціальний трибунал за злочин агресії проти України.

Мельник в ООН: Трибунал над Росією посприяє миру

Мельник на Раді Безпеки ООН наголосив, що справедливий мир неможливий без притягнення Росії до відповідальності за її злочини, вчинені протягом війни в Україні. Як повідомив кореспондент Укрінформу з Нью-Йорка, у понеділок, 26 січня, Рада Безпеки ООН провела публічні дебати на тему зміцнення верховенства права заради міжнародного миру й безпеки, де українська делегація також взяла участь.

“Ми часто чуємо аргумент, що задля досягнення стабільного миру справедливість слід відкласти вбік або принаймні не надто наголошувати на ній”, бо, мовляв, “притягнення винних до відповідальності може ускладнити переговори й поставити під загрозу мир”.

Постійний представник України спростував цю позицію, заявивши, що історія демонструє протилежне: справедливість і відповідальність стають фундаментом для миру, а не перешкодою. Він навів приклади Нюрнберзького та інших трибуналів, які підтверджують, що правосуддя сприяє припиненню насильства й забезпечує стабільність.

Мельник підкреслив, що російська агресія супроводжується численними злочинами проти цивільного населення на окупованих територіях України. Він згадав жахливі події в Бучі, примусові депортації, тортури та випадки сексуального насилля, які чітко свідчать про злочини проти людяності.

Ще одним аспектом злочинів Росії дипломат назвав руйнування енергетичної інфраструктури України. Ці дії залишили мільйони людей без тепла, електроенергії та води, зануривши міста в холод і темряву й спрямовані виключно на страждання мирного населення.

Звертаючись до Ради Безпеки, Мельник поставив риторичні запитання: “Чи можемо ми просто відвернути погляд від злочинів такого масштабу й продовжувати переговори? Чи можна побудувати стійкий мир на свідомій байдужості до таких порушень?”

Він наполіг на тому, що всі винні у злочині агресії, воєнних злочинах та злочинах проти людяності мають постати перед правосуддям.

“Не може бути вибіркового правосуддя та імунітету”, – резюмував він.

Верховенство права, як зазначив дипломат, є необхідною умовою тривалого миру. Мир, який не базується на справедливості, залишається нестабільним і короткотривалим.

Нагадаємо, минулого тижня Європейський Союз виділив 10 млн євро на спеціальний трибунал за злочин агресії проти України.

Радбез Чехії обговорить подальшу долю “снарядної ініціативи” для України

Майбутнє “снарядної ініціативи” для України обговорять на рівні Ради безпеки Чехії. Про це заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, повідомляє Reuters.
За його словами, “снарядна ініціатива”, безумовно, була “доброю річчю”, втім, питання полягає в тому, чи проходив весь процес без корупції, пояснює свої мотиви голова чеського уряду.
“Її буде винесено на обговорення на засіданні Ради державної безпеки 7 січня”, – заявив Бабіш.
Він додав, що запропонує на засіданні Радбезу “остаточну позицію”, але що під цим мається на увазі чиновник так і не пояснив.