Опитування Центру Разумкова показало, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона – більше 80% опитаних висловили позитивну думку про нього. Також високі показники популярності мають президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Серед американських політиків найвищий баланс має Кіт Келлог, а найнижчий – у президента США Дональда Трампа. Лідери авторитарних режимів, такі як Сі Цзіньпін, Олександр Лукашенко та Володимир Путін, мають негативні показники популярності серед українців.
Позначка: Соцопитування
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
За результатами соціологічного дослідження виявлено, що лише 11% українців мають бажання переїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році бажання виїхати за кордон виражали 27% громадян, але у 2022 році ця цифра знизилася до 9%. Жителі заходу України більш активно прагнуть за кордон, ніж на сході. Бідні частіше виражають бажання виїхати, ніж малозабезпечені. Молодь віком від 18 до 25 років більш схильна до переїзду за кордон, ніж люди старше 51 року. Бажання виїхати не залежить від типу поселення та рідних за кордоном. Дослідження було проведено серед 1000 респондентів у всіх регіонах України з помилкою не більше 2,2%.
-
Українці визначилися, що нині для них найважливіше
Згідно з результатами соціологічного дослідження, більшість українців вважають перемогу у війні найважливішою у житті, а також вказують на родину та близьких як важливі цінності. Опитані також називали здоров’я, незалежність України, відновлення країни, збереження мови та культури, а також згуртованість української нації серед важливих аспектів. Більшість українців відчувають оптимізм стосовно майбутнього України та власного майбутнього, вважають, що можуть впоратися з власними проблемами. Однак лише половина опитаних переконана, що держава у кризовий період прийме правильні рішення. Індекс самоідентифікації показує, що більшість українців вважають себе громадянами України, представниками свого етносу та мешканцями свого регіону. Водночас самоідентифікація себе європейцями та радянською людиною є менш поширеною. Дослідження було проведено з використанням методу САТІ серед 1000 респондентів у різних регіонах України.
-
Українці незадоволені якістю життя, та відчувають в ньому сенс – опитування
Дослідження добробуту в Україні, проведене КМІС, показало, що українці, незважаючи на війну, демонструють адаптацію до складних умов. Середній бал задоволеності життям серед українців становить 5,4 з 10, що нижче за світові стандарти. Водночас зменшилася частка респондентів із низькими оцінками життя, а зросла частка тих, хто оцінює його високо. Тривожність українців також зросла, проте відчуття сенсу в житті залишається високим. За дослідженням, це може бути психологічною опорою та ресурсом адаптації в умовах кризи. Дослідження було проведене з використанням методології Національного статистичного управління Великої Британії та охопило 1000 респондентів у грудні 2024 року.
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість громадян Польщі не приймають заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російськими дронами на їхній країні була випадковою. За опитуванням IBRiS, 81,7% поляків вважають цю атаку не помилкою, як ствердив Трамп. Лише 10,6% підтримують його версію, а 7,7% не мають власної думки з цього приводу. Польський уряд також відкидає тлумачення Трампа, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість (PiS) Ярослав Качинський. Результати опитування показали різницю у поглядах на інцидент серед виборців різних політичних партій. Найбільше підтримки ідеї “помилки” виявили виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих, тоді як виборці ПіС більш скептично ставляться до цієї версії. опитування було проведене Інститутом ринкових та соціальних досліджень IBRiS серед 1067 поляків у вересні 2025 року.
-
Українці визначилися, скільки часу готові терпіти війну
За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, більшість українців (62%) готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. Тільки 18% вважають, що конфлікт завершиться до кінця 2025 року, а інші вважають, що це станеться у наступні роки. Опитано 1023 громадяни України, і більшість з них підтримує ідею завершення війни шляхом переговорів. Також виявлено, що чим далі люди прогнозують кінець війни, тим більше вони готові терпіти її на довготривалий період.
-
Партія Санду перед виборами в Молдові поступається проросійській політсилі
За результатами опитування громадської думки, проведеного соціологічною компанією iData, виявлено, що перед парламентськими виборами в Молдові Патріотичний виборчий блок з Ігорем Додоном на чолі посідає перше місце в популярності, обігнавши партію влади Дія і солідарність (PAS), пов’язану з президенткою Маєю Санду. За даними опитування, якби вибори відбулися зараз, Патріотичний виборчий блок отримав би 25,2% голосів, а PAS – 24,3%. Опитування також показує, що підтримка Патріотичного блоку серед вже визначених виборців становить 36%, а PAS – 34,7%. У парламент також можуть пройти Наша Партія та блок “Альтернатива”. За результатами розрахунків iData, Патріотичний блок може отримати 42 мандати, а PAS – 40. Також є можливість, що діаспора додасть PAS ще 7 мандатів.
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.