Вищий антикорупційний суд (ВАКС) затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та народним депутатом України VIII скликання. Про це повідомила пресслужба САП у понеділок, 2 березня. “2 березня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором САП та народним депутатом України VIII скликання”, – зазначили у повідомленні. Мова про незаконне одержання компенсацій за проживання в готельному номері та за винайм житла, що завдало збитків на понад 750 тис. грн.
Попри те, що у повідомленні не вказали імені колишнього нардепа, Інтерфакс-Україна уточнило, що мова про Вадима Нестеренка.
Так, відповідно до умов затвердженої угоди суд визнав особу винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначив покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади в органах державної влади, а також штрафом у розмірі 17 тис. грн.
Разом із тим обвинуваченого звільнили від відбування основного покарання на підставі ч. 2 ст. 75 КК України. Йому встановили іспитовий строк з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Також у межах угоди засуджений зобов’язався перерахувати 15 млн грн на рахунок БФ Повернись живим для закупівлі ударних дронів для Сил оборони України.
Позначка: САП
Завершено слідство щодо збагачення генерала СБУ Вітюка
НАБУ і САП відкрили матеріали справи щодо посадовця СБУ з-поміж вищого офіцерського складу, викритого на незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це інформує пресслужба НАБУ у понеділок, 16 лютого.
“За даними слідства, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру за 21,6 млн грн та оформив її на члена сім’ї. При цьому за договором її вартість становить 12,8 млн грн”, – мовиться у повідомленні.
Щоб обґрунтувати походження коштів, член сім’ї вказав, що заробив їх як ФОП – від лютого 2022 року надавав юридичні та консалтингові послуги.
Слідчі встановили, що на рахунки ФОПу дійсно надходили кошти за начебто надання юридичних та консалтингових послуг. Проте від особи, яка підозрюється у заволодінні коштами АТ Укрзалізниця у складі злочинної організованої групи, а також від компаній, які контролюються зазначеною особою.
Попри те, що у повідомленні не вказується прізвище посадовця СБУ, втім, за матеріалами справи зрозуміло, що мова про генерала Іллю Вітюка.
Зібрані раніше докази свідчать, що такі послуги не надавалися, а компанії мають ознаки фіктивності.
Крім того, немає підтвердження законного походження решти витрачених на купівлю квартири коштів у розмірі 8,8 млн грн. Нагадаємо, 2 вересня 2025 року САП і НАБУ повідомили про підозру екскерівнику Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.
У СБУ заявили, що сприймають підозру бригадному генералу Вітюку як відповідь на затримання СБУ двох детективів НАБУ.
Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 840 000 гривень для Вітюка. Окрім застави на генерала СБУ також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати документи для виїзду за кордон, повідомляти про зміну місця проживання тощо. Згодом за Вітюка внесли заставу. Нагадаємо, 2 вересня САП і НАБУ повідомили про підозру екскерівнику Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. У СБУ заявили, що сприймають підозру бригадному генералу Вітюку як відповідь на затримання СБУ двох детективів НАБУ. Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 840 000 гривень для Вітюка. Окрім застави на генерала СБУ також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати документи для виїзду за кордон, повідомляти про зміну місця проживання тощо.
Антикорупційні органи за рік стягнули 3 млрд для армії
У 2025 році діяльність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури принесла економічний ефект у щонайменше 6,5 млрд грн. Про це поінформувала пресслужба НАБУ й САП у четвер, 12 лютого.
Тоді як за минулі п’ять років ця сума становила майже 22 мільярди гривень.
“Для розуміння, за таку суму можна було б купити понад 600 тисяч FPV-дронів”, – зауважили у повідомленні.
Так, за рік про підозру оголосили 218 особам, натомість до суду скерували 124 обвинувальні акти щодо 280 осіб. Серед фігурантів – високопосадовці в енергетичній, оборонній та судовій сферах, на державних підприємствах та у органах влади.
Зазначається, що САП подала 45 позовів про стягнення необґрунтованих активів загалом на понад 260 млн грн.
Судова практика також засвідчує ефективність роботи антикорупційної системи: минулого року суди ухвалили 108 обвинувальних вироків проти 75 у 2024-му.
З початку повномасштабного вторгнення на потреби Сил оборони скерували понад 3 млрд грн, отриманих через стягнення застав, штрафів та інші процесуальні механізми.
Розкрадання 246 млн на системі ДЗВІН для ЗСУ: справу скерували до суду
Правоохоронці завершили досудове розслідування у справі про розкрадання 246 млн грн під час розробки автоматизованої системи Центру оперативного керівництва ЗСУ ДЗВІН та відкрили матеріали стороні захисту. Про це повідомила пресслужба НАБУ у п’ятницю, 6 лютого.
Так, серед підозрюваних:
Дії фігурнатів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 КК України.
У 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. За чотири роки розробки технічне завдання змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 мільйонів гривень. Без обґрунтування кількість дослідних зразків системи збільшили з 4 до 11, що спричинило додаткові витрати на коригування документації – 115 мільйонів гривень.
Як з’ясувалося, система зовсім не відповідала технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Ба більше, частина програмного забезпечення взагалі не використовується. Із закладених 200 інформаційно-розрахункових задач насправді реалізували усього 10.
Щобільше, під час слідства детективи і прокурори постали перд спробами завадити розслідуванню: причетні до схеми особи почали приховувати ключову документацію щодо фінансування та розробки проєкту. Також після початку розслідування вони пришвидшили роботу та навіть безкоштовно модернізували систему, намагаючись зробити її більш схожою на початковий задум.
Попри очевидні недоліки, наприкінці 2022 року система ДЗВІН офіційно прийняли на озброєння ЗСУ. А вже у 2024 році, замість усунення недоліків, на ДЗВІН планували виділити додаткове фінансування.
“Це може свідчити про спроби не лише приховати попередні корупційні зловживання, а й продовжити їх… Оборудку викрили у лютому 2025 року”, – зазначили у НАБУ. Нагадаємо, раніше викрили організовану групу, яка вкрала понад 101 млн гривень під час закупівель дров для військових. У дев’яти областях викрили 13 військових посадовців, які незаконно нарахували понад 13 млн гривень виплат військовослужбовцям, які не перебували на фронті.
Суд обрав запобіжний захід для ексочільника ДПСУ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід колишньому голові Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Сергію Дейнеці у вигляді застави в розмірі 10 млн гривень. Про це повідомила Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) в п’ятницю, 30 січня.
Також для колишнього начальника відділу пункту пропуску ДПСУ обрано заставу у вигляді 2 млн гривень. Суспільне уточнює, що мова йде про ексначальника відділу прикордонної служби Соломоново Олександра Марущака.
Обох фігурантів викрили на систематичному отриманні хабарів за сприяння безперешкодному перетину державного кордону.
Згідно рішення суду, підозрювані зобов’язані:
Термін дії зобов’язань – до 30 березня 2026 року.
У САП повідомили, скільком нардепам за 10 років оголошені підозри
Підозри за десять років роботи антикорупційних органів були оголошені 79 чинним і колишнім народним депутатам України. З них 41 депутат – представники Верховної Ради IX скликання. Про це заявив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю Укрінформу.
Перше кримінальне провадження щодо народного депутата було зареєстроване наприкінці перебування на посаді генпрокурора Ірини Венедіктової – за заявами, що надійшли наприкінці 2021 року. Саме цей епізод став стартом подальших розслідувань.
В різні періоди відомості до ЄРДР щодо народних депутатів вносили генпрокурор Андрій Костін та чинний генпрокурор Руслан Кравченко.
Очільник САП розповів, що після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році виплати депутатам “у конвертах” на певний час припинилися. Та після інформації про їхнє поновлення антикорупційні органи відновили активну роботу в цьому напрямку.
Клименко додав, що у грудні 2025 року САП повідомила про підозру п’ятьом народним депутатам, що стало черговим етапом у розслідуваннях щодо корупції у парламенті.
Ексголова ДПСУ отримав підозру в хабарництві
Антикорупційні служби НАБУ і САП виявили факти систематичного отримання хабарів топ-посадовцями Державної прикордонної служби України. Зазначено, що серед затриманих осіб є генерал, колишній керівник ДПСУ, начальник відділу пункту пропуску Держприкордонслужби та колишня службова особа прикордонного відомства. За попередніми даними, ця група осіб організувала незаконне переправлення цигарок через кордон України до країн ЄС у 2023 році. Для цього вони використовували автомобілі з фальшивими дипломатичними номерами, щоб уникнути перевірок прикордонних та митних служб Європи. Посадовці Держприкордонслужби отримали неправомірну вигоду у розмірі 204 тис. євро за проїзд 68 автомобілів. Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями про отримання хабарів у великому розмірі. Серед затриманих є екс-глава ДПСУ Сергій Дейнеко, якого президент Володимир Зеленський вже раніше звільнив з посади.
САП вимагає конфіскувати активи ексначальника Кременчуцького РТЦК
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявив позов до Вищого антикорупційного суду про визнання необґрунтованими активів, які набув колишній начальник Кременчуцького РТЦК та СП. Про це інформує пресслужба САП у понеділок, 19 січня.
Загальна вартість активів сягає понад 4 млн гривень.
Мовиться про:
Проаналізувавши майновий стан ексначальника РТЦК та СП, членів його сім’ї та родичів, НАЗК дійшло висновку про неможливість набуття зазначених активів коштом законних доходів протягом 2022-2024 років.
Тож, прокурор САП звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Про хід та результати розгляду цивільної справи у пресслужбі пообіцяли повідомити додатково.
Людмила Буймістер вийшла з фракції Батьківщина
Народна обраниця Людмила Буймістер вирішила покинути фракцію Батьківщина. Цю інформацію оголосив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко під час пленарного засідання парламенту. Людмила Буймістер стала депутатом від Батьківщини у липні 2025 року, після чого перебувала у фракції Слуга народу та працювала позафракційно. Тепер у фракції Батьківщина залишилося 24 депутати.
ПідозрЮля. Меми на обшуки в Тимошенко
Співробітники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснили обшуки в штаб-квартирі партії Батьківщина, якою керує Юлія Тимошенко, та оголосили їй підозру. Її підозрюють у наданні хабара депутатам за їхні голосування за або проти певних законопроєктів. Реакція українців в соціальних мережах була швидкою, і вони створили багато мемів, в яких Тимошенко стала головним героєм. Користувачі нагадали всі жарти про лідера Батьківщини, зокрема, її відомі фрази “Господи дапамажи!” і “зубажиння”. Також вони звернули увагу на те, як Тимошенко сиділа під час обшуків та на пакет Нової Пошти, в якому були пачки доларів.