Позначка: Розвідка

  • У Росії тануть запаси золота та юанів – зовнішня розвідка

    У Росії тануть запаси золота та юанів – зовнішня розвідка

    За інформацією голови Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, Фонд національного добробуту Росії до початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році мав 150 млрд доларів, а зараз залишилося лише 38 млрд доларів. Спостерігається зменшення запасів золота, китайських юанів та інших активів. У перші три місяці 2025 року витрати на ведення війни для Росії склали 5 млрд доларів, що може призвести до серйозних проблем в економіці країни. Прогнозується, що до кінця року в Росії можуть виникнути кризи в енергетиці, житлово-комунальному господарстві та дефіцит кваліфікованої робочої сили.

  • Китай забезпечує 20 військових підприємств Росії – розвідка

    Китай забезпечує 20 військових підприємств Росії – розвідка

    За інформацією голови Служби зовнішньої розвідки України Олега Іващенка, Китай систематично постачає Росії спецхімію, порох, обладнання та верстати для підприємств військово-промислового комплексу. Є підтверджені дані про це щодо 20 російських заводів. Також було зафіксовано п’ять випадків співпраці між Росією та Китаєм у сфері авіації, включаючи постачання обладнання, запчастин та технічної документації. Більше того, 80% критичної електроніки для російських дронів на початку 2025 року має китайське походження. Ці поставки часто здійснюються через компанії-прокладки з використанням підміни назв, що дозволяє Росії отримувати мікроелектроніку не дивлячись на західні санкції.

  • Розвідка США розкрила плани Путіна на 2025 рік

    Розвідка США розкрила плани Путіна на 2025 рік

    За звітом Оцінка глобальних загроз – 2025, підготовленим Управлінням воєнної розвідки США для Конгресу, російський лідер Володимир Путін продовжує свою стратегію перемоги в Україні, не зважаючи на значні втрати та тривалий конфлікт. Він прагне досягнути нейтралітету України та її подальшого розділу. З початку війни Росія втратила значну кількість техніки та особового складу, проте продовжує невеликий прогрес у захопленні територій на сході України. Росія також використовує невеликій північнокорейські сили для підтримки своїх операцій. Важливою частиною стратегії Росії є атаки на інфраструктуру України за допомогою ударних безпілотників та ракет. Хоча Росія видає сигнали про готовність до переговорів, вона залишається непохитною у вимогах щодо нейтралітету та поділу України.

  • “ГРУ зламало тисячі камер відеоспостереження”: в ДПСУ відреагували

    “ГРУ зламало тисячі камер відеоспостереження”: в ДПСУ відреагували

    Українські інформаційні системи, до яких під’єднані системи відеоспостереження на кордоні, не були зламані. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі Суспільному у четвер, 22 травня.
    За його словами, до ДПСУ не надходило інформації від прикордонників суміжних країн про зламування камер на прикордонних переходах.
    Державна прикордонна служба України, яка також має систему відеоспостереження на кордоні, теж не зафіксувала зламу систем.
    Він додав, що відбувається постійна комунікація на рівні навіть прикордонних підрозділів України з прикордонними підрозділами на місцях суміжних країн. Речник також пообіцяв, що ДПСУ поділиться інформацією, якщо з’явиться підтвердження такого впливу.
    “За необхідності, ми можемо також надати всю необхідну допомогу”, – сказав Демченко. Видання The Guardian із посиланням на британську розвідку написало, що підрозділ російського ГРУ нібито “здобув доступ до камер відеоспостереження на кордоні України, щоб шпигувати й перешкоджати надходженню іноземної допомоги в країну”.
    У своїй консультативній записці Національний центр кібербезпеки Великої Британії (NCSC) закликав приватні компанії, що беруть участь у наданні допомоги, “вжити негайних заходів для самозахисту”.
    Зазначилося, що близько 10 000 камер було встановлено поблизу “військових об’єктів та залізничних станцій для відстеження переміщення матеріалів до України”, з яких 80% були розташовані в Україні та 10% у Румунії. Крім того, 4% камер, на які було спрямовано атаку, були у Польщі, 2,8% в Угорщині та 1,7% у Словаччині.