Верховний суд США визнав незаконними більшість мит, запроваджених президентом країни Дональдом Трампом через застосування закону про надзвичайні повноваження. Про це інформує телеканал NBC News.
Судді (шість проти трьох) постановили, що голова Білого дому перевищив свої повноваження, коли запровадив масштабні мита на імпорт в США, посилаючись на закон Про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року (IEEPA).
“Постановляємо, що IEEPA не надає президентові повноважень запроваджувати мита”, – зазначив голова суду Джон Робертс.
Рішення стосується yt всіх мит, запроваджених Трампом. Чинними будуть мита на сталь і алюміній, ухвалені на підставі інших законів. Проте скасовано дві категорії: так звані взаємні мита щодо окремих країн – від 34% для Китаю до базових 10% для решти світу, а також 25% – на частину товарів із Канади, Китаю й Мексики, які адміністрація обґрунтовувала їхньою неспроможністю “стримати потік фентанілу”.
Конституція США закріплює повноваження встановлювати мита за Конгресом. Утім, IEEPA дозволяє президентові “регулювати” імпорт і експорт у разі “незвичної та надзвичайної загрози” для держави, але не згадує тарифів.
Зокрема, до Трампа жоден президент не застосовував цей закон для їх запровадження.
Позови проти мит Трампа подали кілька компаній, зокрема імпортер вина і спиртних напоїв V.O.S. Selections, Plastic Services and Products, а також дві фірми з продажу навчальних іграшок. Окремий позов подала коаліція штатів на чолі з Орегоном.
Позначка: Рішення
Австрійського альпініста визнали винним у смерті його дівчини на горі
В Австрії альпініста визнали винним у ненавмисному вбивстві з необережності після того, як його дівчина загинула від переохолодження на найвищій горі країни, Гроссглокнер, у січні 2025 року. Про це пише BBC.
Томаса П. засудили до п’яти місяців умовного терміну та штрафу €9,600. Суд врахував його попередню бездоганну репутацію як пом’якшувальну обставину.
Суддя, Норберт Хофер, досвідчений альпініст, зазначив, що Томас П. був вправним спортсменом, а його дівчина, Керстін Г., значно поступалася йому за рівнем підготовки. Пара мала повернутися назад через недостатній досвід Керстін у зимових умовах. Суд визнав, що Томас П. неправильно оцінив ситуацію, проте, не залишав її навмисно.
За даними слідства, пара опинилася на горі під час сильного вітру до 74 км/год і при температурі -8°C (з відчуттям -20°C). Керстін померла від гіпотермії, що підтвердив судовий патологоанатом, який також зафіксував ознаки вірусної пневмонії та прийому ібупрофену.
Під час походу жінка виснажилася і не могла продовжувати рух. Тоді чоловік залишив її і пішов шукати допомогу. Керстін замерзла на смерть через негоду на висоті 3798 метрів.
Суд також розглядав свідчення колишньої дівчини Томаса, яка розповіла, що він раніше залишав її одну під час сходження на ту ж гору.
Слухання викликало широкий резонанс в Австрії та міжнародних альпіністських спільнотах, піднімаючи питання про межі особистого ризику та кримінальної відповідальності.
Рішення суду можуть оскаржити.
Галущенка відправили під варту на 60 діб
Ексміністру енергетики Герману Галущенку 17 лютого суд призначив запобіжний захід – арешт із правом внесення застави в 200 млн грн. Про це повідомляє ЦПК.
Відповідне рішення ухвалив слідчий суддя ВАКС Віктор Ногачевський.
“Також суд зобов’язав Галущенка утриматися від спілкування з Тимуром Міндічем, Олександром Цукерманом, Ігорем Миронюком та Дмитром Басовим – фігурантами справи Мідас”, – інформує Радіо свобода.
Прокурор САП просив визначити заставу розміром у 425 млн грн.
Водночас у разі внесення застави Галущенко повинен буде дотримуватись низки обовʼязків:
Ексміністру повідомили про підозру в легалізації коштів викрадених на захисті енергетики країни в межах справи “Мідас”. Одним з епізодів легалізації сторона обвинувачення вважає оплату за навчання його дітей у Швейцарії. Сума ймовірної легалізації становить понад 400 млн доларів.
Вбивство випускниці на Тернопільщині: обвинувачений отримав 15 років
Жителя Кременецького району засудили до 15 років ув’язнення за умисне вбивство 17-річної випускниці у Вишнівці. Судові розгляди тривали понад вісім років. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у вівторок, 17 лютого.
“Жителя Кременецького району засуджено до 15 років позбавлення волі за умисне вбивство та сексуальне насильство за ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 153 КК України. На момент вчинення злочину він був неповнолітнім, що відповідно до закону обмежувало максимальний строк покарання”, – мовиться у повідомленні.
Злочин стався у 2017 році у Вишнівці. 17-річна дівчина не повернулася додому після випускного. Її тіло виявили наступного ранку неподалік від навчального закладу.
Як зазначається, протягом багатьох років обвинувачений та сторона захисту неодноразово намагалися затягнути процес, висуваючи різні версії подій, однак зібрані докази підтвердили його вину.
Суд призначив максимально можливе покарання у справі – 15 років ув’язнення.
Ексглаву “уряду” Карабаху засудили до 20 років в Азербайджані
Бакинський військовий суд засудив колишнього главу “уряду” невизнаної Нагірно-Карабаської республіки (НКР) Рубена Варданяна до 20 років позбавлення волі. Про це повідомляє Azertag.
Так, 57-річного мільярдера визнали винним за 19 тяжкими статтями Кримінального кодексу Азербайджану, зокрема у злочинах проти миру й людяності, воєнних злочинах і тероризмі.
Як зазначається, прокурор наполягав на довічному ув’язненні.
Сам Варданян провини не визнав, водночас у жовтні відмовився від адвоката, назвавши судовий процес “фарсом”. 10 лютого він виступив з останнім словом, яке майже повністю присвятив врегулюванню відносин між Вірменією та Азербайджаном, заявивши, що мир настане лише тоді, “коли будуть два рівні сусіди”.
Родина мільярдера назвала вирок “жахливим, але очікуваним”, зазначивши, що слухання проходили за зачиненими дверима та “в умовах, несумісних зі стандартами справедливого судового розгляду не лише за мірками міжнародного права, а й законодавства Азербайджану”.
Варданяна затримали 27 вересня 2023 року під час спроби залишити Нагірний Карабах після того, як регіон перейшов під контроль Азербайджану. Він двічі оголошував голодування в СІЗО, протестуючи проти свого переслідування, яке вважав політично мотивованим.
5 лютого в Азербайджані було винесено вироки 15 військово-політичним керівникам НКР. Деякі з них отримали довічні строки, зокрема колишній президент Араїк Арутюнян, ексміністр закордонних справ Давид Бабаян, ексспікер парламенту Давид Ішханян та колишній командувач Армії оборони Левон Мнацаканян.
Вірменія відмовилася видавати РФ політичних втікачів
Вірменія не видаватиме росіян, котрих переслідують на батьківщині з політичних мотивів, заявив голова парламенту республіки Ален Сімонян. Про це повідомляє TMT у понеділок, 16 лютого.
“Я вам гарантую – жодна людина з політичних причин не буде затримана або видворена до будь-якої третьої країни. Я офіційно це гарантую”, – наголосив спікер.
Він визнав, що “поодинокі випадки” затримань за запитом Росії були, проте “після з’ясування обставин” таких громадян відпускали.
“Жодна людина не була депортована з Вірменії”, – акцентував Сімонян. Він додав, що до республіки також приїжджають із концертами багато артистів, яких у Росії оголосили “іноземними агентами”, і такі заходи “проходять дуже добре”.
Після вторгнення Росії в Україну Вірменія затримала чотирьох російських військових, які дезертирували через небажання брати участь у війні, однак згодом їх відпустили. У липні 2025 року республіка відмовила Росії у видачі 25-річного стрільця ракетних військ Семена Субботіна, який утік до Єревана.
Тоді як у 2023 році Вірменія відпустила затриманого за запитом Москви Юрія Тростянського, якого підозрювали в дезертирстві. Ще одного військового, Дмитра Сетракова, викрала російська військова поліція. Посол Вірменії при ЄС Тіґран Балаян розповідав, що це сталося в обхід існуючих правових домовленостей між країнами. Прем’єр-міністр республіки Нікол Пашинян називав затримання “незаконним”.
Водночас інакша ситуація з видачею росіян склалася у Казахстані. З початку 2026 року республіка погодилася задовольнити запити Москви про екстрадицію чотирьох осіб: колишньої співробітниці штабу Олексія Навального в Санкт-Петербурзі Юлії Ємельянової, чеченського опозиціонера Мансура Мовлаєва, дезертира Семена Бажукова та IT-спеціаліста Олександра Качкуркіна, якого в РФ звинувачують у держзраді.
Прокуратура відсудила 304 млн за зрив будівництва фортифікацій на Сумщині
Господарські суди Сумської та Дніпропетровської областей задовольнили 25 позовів щодо стягнення 304,5 млн грн, виділених на будівництво фортифікацій на Сумщині. Мова про повернення авансових коштів та штрафні санкції через невиконання підрядником договірних зобов’язань. Про це повідомляє прокуратура області у понеділок, 16 лютого.
Як зазначається, Сумська область має найбільшу протяжність кордону з РФ, тому фортифікації є вкрай необхідні для ефективного стримування ворога.
Відтак ОВА було укладено договори з суб’єктами господарювання на будівництво оборонних укріплень. Втім, прокуратура виявила систематичні факти невиконання договірних зобов’язань одним із підрядників.
Зокрема, ТОВ, отримавши значні суми авансу коштом бюджету, мало їх використати упродовж шести місяців шляхом виконання робіт зі зведення фортифікацій з наданням відповідних підтверджуючих документів.
Водночас Товариство не виконало взяті на себе зобов’язання. Тож у минулому році прокуратура подала позов про стягнення авансу, а також штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань.
Нині рішеннями Господарських судів Сумської та Дніпропетровської області задоволено 25 позовів на 304,5 млн грн, зокрема у 2025 році – 1 позов на 23,9 млн грн, у 2026 році – 24 позови на 280,6 млн грн.
Коригували атаки по енергетиці Дніпра: агентів ФСБ засудили до 15 років
По 15 років ув’язнення з конфіскацією майна отримали два агенти ФСБ, котрих викрили на коригуванні повітряних атак РФ по Дніпру. Про це інформує пресслужба СБУ у п’ятницю, 13 лютого.
Основними “цілями” російських обстрілів на початку опалювального сезону були електро- і теплогенеруючі підприємства прифронтового міста.
Як з’ясувалося, наведенням ударів займались завербовані ФСБ водії-напарники з місцевої логістичної компанії. Один з них потрапив у поле зору російської спецслужби ще до початку повномасштабної війни, коли перевозив товари до РФ.
Восени 2025 року йому зателефонував співробітник ФСБ і запропонував співпрацю в обмін на гроші. Згодом агент “підтягнув” до співпраці з росіянами свого напарника.
Задокументовано, як зрадники під час вантажних перевезень фотографували розташування енергообʼєктів, які забезпечують теплом і світлом більшу частину міста.
Суд визнав агентів винними у держзраді за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України.
Раніше стало відомо, що агенти РФ готували дрони-бомбери для атак по Одесі. Їх затримали напередодні спланованого запуску БпЛА, коли у них уже була готова бойова частина для скиду і погоджена російським куратором “ціль” для удару.
Намагався спалити електропідстанцію: агент ФСБ отримав вирок
ЄСПЛ відхилив скаргу проти України щодо рейсу MH17
Європейський суд з прав людини відхилив групу скарг родичів загиблих у катастрофі MH17 проти України. Заявники стверджували, що влада не закрила повітряний простір над зоною бойових дій у липні 2014 року. Відповідне рішення цитує ЄП у четвер, 12 лютого.
Скаргу подали родичі трьох загиблих на борту MH17, котрі наполягали, що українська влада не вжила необхідних заходів для захисту життя їхніх родичів, оскільки лише частково закрила повітряний простір над зоною бойових дій, хоча мала би знати про наявність у маріонеткових сил РФ типів озброєння, здатних уразити літак цивільної авіації.
Своєю чергою, суд зауважив, що українське законодавство передбачає можливість звернення до українських судів зокрема іноземних громадян, а також вказав, що після Скнилівської трагедії Україна забезпечила ефективне розслідування подій і особи, визнані відповідальними, отримали вироки. Тож вказав, що заявники мали спершу звернутися до судів в Україні.
Окрім того, суд зауважив, що паралельно з розслідуванням збиття MH17 як акту тероризму Україна того ж дня, 17 липня, ініціювала розслідування щодо авіаційної безпеки, яке потім делегували нідерландській Dutch Safety Board.
Щодо безпосерднього скарги, судді пояснили, що “не можуть спекулювати”, чи українські органи цивільної авіації знали або мали би знати про наявність ЗРК Бук у збройних формувань так званого “ДНР”. Також, додали у рішенні, було б неправильно спекулювати, чи мала Україна знати, що розрахунок ЗРК не мав радара, щоб розібратися, яка ціль перед ними.
Судді нагадали, що розслідування у Гаазі щодо MH17 встановило, що ЗРК Бук приїхав на контрольовану бойовиками територію з Росії лише ввечері 16 липня.
Скаргу визнали неприйнятною на підставі того, що можливості у межах судової системи національного рівня ще не були вичерпані.
Як ми вже писали, Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у великій міждержавній справі, що об’єднує скарги України та Нідерландів стосовно численних порушень прав людини під час війни до й після 24 лютого 2022 року та щодо збиття рейсу MH17.
Зазнаимо, що в травні рада Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) поклала на Росію відповідальність за збиття пасажирського літака рейсу MH17 в липні 2014 року на Донбасі.
Додамо, що в 2022 році Окружний суд Гааги заочно засудив до довічного ув’язнення Ігоря Гіркіна, Сергія Дубінського та Леоніда Харченка за їхню роль у збитті MH17.
Одного з найбільших критиків КНР Джиммі Лая засудили до 20 років
Медіамагнат і критик Китаю в Гонконзі Джиммі Лай отримав 20 років ув’язнення за звинувачення у змові з іноземними силами та закликів до повалення влади. Судовий процес завершився після майже п’ятирічного розгляду, що привернув міжнародну увагу до обмеження свобод у місті. Про це пише Reuters у понеділок, 9 лютого.
78-річний британський підданий Джиммі Лай, засновник газети Apple Daily, заперечував усі звинувачення, називаючи себе “політичним в’язнем”, що зазнає переслідувань з боку Пекіна. Його заарештували в серпні 2020 року, вирок оголосили минулого року.
Судді зазначили, що 20-річне покарання відповідає найсуворішому рівню для тяжких злочинів і є найсерйознішим вироком за національним законом про безпеку Гонконгу.
Судді обґрунтували рішення доказами обвинувачення, що Лай був ініціатором та рушійною силою постійних іноземних змов, які полягали у лобіюванні санкцій, блокад та подібних ворожих дій проти Китаю з боку США та інших країн. Окрім того, Лай нібито залучив до “незаконної діяльності” мережу осіб, включаючи працівників Apple Daily, активістів та іноземців.
Шість колишніх працівників Apple Daily, активіст та параюрист отримали терміни від шести до десяти років ув’язнення.
Австралія, Велика Британія, ЄС, Японія та Тайвань висловили занепокоєння через вирок. Міністр закордонних справ Британії Іветт Купер закликала звільнити Лая з гуманітарних міркувань, зазначивши, що вирок “рівнозначний довічному ув’язненню”. Японський уряд висловив “серйозне занепокоєння” через наслідки вироку для свободи слова, об’єднань і зборів у Гонконзі.
Офіційні особи Китаю і Гонконгу наголосили, що вирок є виконанням закону про національну безпеку та засвідчує рівність усіх перед законом. Лідер Гонконгу Джон Лі заявив, що Лай “скоїв численні тяжкі злочини”.