У Верховній Раді не підтримали поправку до законопроєкту, яка мала скасувати відстрочку від мобілізації для студентів, які почали навчання після 25 років. Цю новину повідомив нардеп Олексій Гончаренко. За включення поправки до закону проголосували лише 137 депутатів, хоча для прийняття потрібно було 226 голосів. Поправку представляв член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, який аргументував її необхідністю, вказуючи на зловживання правом на відстрочку від призову на військову службу. Наразі діючі правила стосовно відстрочки для студентів залишаються без змін.
Позначка: Рада
-
НАБУ проти Тимошенко. Підкуп нардепів
Національне антикорупційне бюро вручило підозру колишньому прем’єр-міністру України та голові фракції Батьківщина Юлії Тимошенко у підкупі депутатів Верховної Ради. Тимошенко відкидає звинувачення, називаючи їх політичним замовленням. Однак НАБУ опублікувало відео, на якому Тимошенко пропонує хабарі депутатам за підтримку законопроектів. Ця схема передбачала регулярні виплати за лояльну поведінку під час голосувань. Наразі НАБУ та САП перевіряють близько 20 народних депутатів щодо їх причетності до цієї схеми. Тимошенко відмовляється від звинувачень, кажучи, що це політичне переслідування.
-
Фонд держмайна отримав нового керівника
На пленарному засіданні Верховної Ради було підтримано призначення Дмитра Наталухи на посаду голови Фонду державного майна України. На його користь проголосували 244 народних депутатів. Наталуха вже подав заяву про відставку з посади народного депутата, яку підтримали 260 парламентарів. Під час свого виступу у Раді новий глава ФДМУ обіцяв активізувати процес передачі неефективних підприємств, які перебувають на балансі Міноборони, до фонду для подальшої приватизації. Наталуха також заявив про свою підтримку законопроєкту №4020, який містить перелік стратегічних об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Він надіється, що комітет Ради швидко розгляне цей законопроєкт і затвердить відповідний перелік.
-
Рада визначилась щодо воєнного стану і мобілізації
Верховна Рада ухвалила продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні вже в 18-й раз. За відповідні законопроекти проголосували 330 нардепів. Воєнний стан і мобілізацію продовжено на 90 діб до 3 травня 2026 року. Це рішення було прийняте після того, як Україна вперше в історії ввела воєнний стан у лютому 2022 року через вторгнення Росії. З тих пір термін дії воєнного стану та мобілізації продовжували 17 разів, кожного разу на 90 днів.
-
Шмигаль і Федоров не змогли отримати нові посади
Верховна Рада провалила голосування за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Також не вдалося призначити Михайла Федорова міністром оборони. Про це свідчить трансляція пленарного засідання парламенту у вівторок, 13 січня.
Так, народні депутати зібрали лише 210 голосів з 226 необхідних “за” призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики.
Крім того, за призначенно Федорова міністром оборони набралося лише 206 голосів “за”.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук порадився з членами погоджувальної ради і оголосив перерву у засіданні до ранку середи. -
Парламент підтримав відставку Малюка
Верховна Рада підтримала подання президента про звільнення голови Служби безпеки України (СБУ) Василя Малюка. За постанову №14368 у цілому проголосували 235 нардепів у вівторок, 13 січня.
Депутати розглядали питання за скороченою процедурою. Василь Малюк не був присутній у залі. Спікер Руслан Стефанчук заявив, що Малюку надсилалося запрошення, причини неявки – невідомі.
Голоси народних обранців розподілилися таким чином:- Фракція Слуга народу – “за” 168;
- Батьківщина – 11;
- Група Платформа за життя та мир – 12;
- Відновлення України – 10;
- За майбутнє – 11;
- Довіра – 18.
Фракції Європейська солідарність та Голос не дали жодного голосу за звільнення Малюка.
Як відомо, Василь Малюк очолював СБУ від 18 липня 2022 року (в.о.). Був офіційно призначений 7 лютого 2023 року. -
Верховна Рада звільнила міністра оборони Шмигаля
Верховна Рада прийняла відставку міністра оборони Дениса Шмигаля. За це рішення проголосували 265 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту у вівторок, 13 січня.
Голоси нардепів розподілилися таким чином:- фракція Слуга народу – за 180
- Батьківщина – 17
- група Платформа за життя та мир – 16
- Відновлення України – 11
- За майбутнє – 12
- Довіра – 18.
Фракції Європейська солідарність та Голос не дали жодного голосу у підтримку звільнення міністра оборони.
“Я залишаю цю посаду з упевненістю, що наступні процеси стануть фундаментом для подальших змін та реформ, а наші спільні здобутки слугуватимуть основою стійкості України”, – сказав Шмигаль, виступаючи у парламенті.
Також сьогодні Рада звільнила Михайла Федорова з посади першого віце-прем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації за його заявою. За постанову № 14371 у цілому проголосували 270 нардепів. Очікується, що він тане новим мінітром оборони.
Як відомо, Денис Шмигаль займав посаду міністра оборони з 17 липня 2025 року. А 3 січня стало відомо, що президент Володимир Зеленський запропонував йому посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики. -
У Раді не підтримали звільнення Малюка
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки не підтримав включення до порядку денного сесії Верховної Ради звільнення голови СБУ Василя Малюка. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Телеграм у понеділок, 12 січня.
За його словами, під час розгляду подання президента Володимира Зеленського про звільнення Малюка в оборонному комітеті голоси розподілилися так: “за” – 7 осіб, “проти” – 6, утрималися – 2.
“Це не сильно заважає винести (подання – ред.) у зал. Просто виходить “комітет не рекомендує на розгляд зали””, – написав Железнік і висловив думку, що в Раді не знайдеться 226+ голосів за відставку Василя Малюка.
Разом з тим оборонний комітет підтримав звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони: “за” – 8 осіб, а “проти” – 6 осіб. -
Раді пропонують заборонити російську у приватних школах
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14361, котрий пропонує заборонити використання мови держави-агресора як мови навчання у приватних закладах загальної середньої освіти. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті парламенту.
Документ передбачає зміни до частини 10 статті 5 закону “Про повну загальну середню освіту”.
Ініціатори пропонують встановити виняток із права приватних закладів самостійно визначати мову навчання: заборонено використовувати державну (офіційну) мову країни, яку Рада визнала агресором або окупантом.
У пояснювальній записці зазначили, що ця зміна повністю відповідає аналогічному положенню, яке запровадили для приватних суб’єктів освітньої діяльності у галузі дошкільної освіти законом “Про дошкільну освіту” від 6 червня 2024 року, що був введений у дію з 1 січня 2025 року.
Відтак, проєкт закону забезпечує системність та узгодженість мовної політики у приватних закладах на всіх рівнях освіти.
Раніше Рада ухвалила закон, що вносить зміни до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.
Підпільна російська школа в Києві: деталі скандалу -
Рада починає підготовку законодавства про вибори
У Верховній Раді було створено сім підгруп, які працюватимуть над законодавством про вибори під час особливого стану. Цю інформацію оголосив Олександр Корнієнко, перший заступник голови парламенту, на засіданні робочої групи. Підгрупи будуть працювати над різними аспектами виборчого процесу, такими як адміністрування виборів, безпекові критерії, голосування військовослужбовців та інших груп громадян, які знаходяться у складних умовах. Дедлайн для роботи підгруп – кінець січня, і наступне засідання робочої групи відбудеться на початку лютого.