Вбивство пʼятьох переселенців на Рівненщині: в СІЗО помер підозрюваний

На Рівненщині у слідчому ізоляторі помер підозрюваний у вбивстві п’ятьох людей у Судобичах. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури в понеділок, 2 березня.

“У слідчому ізоляторі помер підозрюваний у вбивстві п’яти людей. 72-річному чоловікові стало зле ввечері у п’ятницю, 27 лютого. Медики врятувати його життя не змогли. Згідно з даними експертизи, причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність”, – йдеться у повідомленні.

Чоловіка підозрювали в тому, що 10 лютого в селі Судобичі Дубенського району він через побутовий конфлікт вбив трьох жінок та двох чоловіків, вимушених переселенців із Донеччини.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у разі смерті підозрюваного кримінальне провадження закривається. Однак якщо близькі родичі наполягають на невинуватості померлого, провадження продовжується для його реабілітації.

Нагадаємо, 10 лютого на Рівненщині у місці проживання внутрішньо переміщених осіб 72-річний чоловік молотком і сокирою вбив п’ятьох людей. Його затримали, повідомили про підозру та обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Українці за кордоном отримали доступ до компенсацій

МЗС України повідомило про запуск нової категорії A1.2 “Вимушене переміщення за межі України” в міжнародному Реєстрі збитків, що дозволяє українцям біженцям подавати заявки на компенсацію.

Усі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися внаслідок агресії РФ чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави.
Якщо під час перебування за кордоном особі надавався захист чи притулок, про це треба вказати під час подання заяви на порталі Дія. Заяви в цій категорії стосуються безпосередньо факту вимушеного переміщення за межі України як форми шкоди, завданої агресією.
Особи, котрі перебувають за межами України, також можуть подавати заяви в інших категоріях Реєстру. Окрім А1.2, наразі відкрито 14 інших категорій, що охоплюють різні види шкоди – від пошкодження або знищення житла до тяжких особистих втрат.
“З урахуванням широкої географії проживання українців за кордоном, закордонні дипломатичні установи України сприятимуть інформуванню потенційних заявників та поширенню офіційних роз’яснень і посилань на ресурси міжнародного Реєстру збитків”, – додали у МЗС. Нагадаємо, Міжнародний реєстр збитків, спричинених війною Росії проти України (RD4U), оголосив про запуск двох нових категорій заяв, які стосуються випадків насильницького переміщення або депортації дітей і дорослих.

Раніше офіційний сайт Реєстру збитків повідомляв, що станом на січень надійшло 100 тисяч заяв від фізичних осіб щодо компенсації шкоди, збитків або шкоди здоров’ю, завданих російською агресією.

У ЦВК назвали кількість ВПО, які мають виборчі права

Виборчі права мають понад 3 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомив заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик під час засідання Робочої групи з підготовки пропозицій щодо виборів у п’ятницю, 20 лютого.

“Міністерство соціальної політики надало інформації щодо 4 619 962 громадян України. Під час порівняння реєстрів були виявлені ознаки наявності виборчих прав у 3 788 285 громадян України, внесених до реєстру ВПО”, – сказав він.

За словами заступника голови ЦВК, з них 538 023 громадянина вказали в реєстрі ВПО свої адреси, які віднесені до тимчасово окупованої території, 174 113 – до місць, де ведуться активні бойові дії.

Окрім того, 405 ВПО зареєстровані в невеликих населених пунктах, де, згідно з даними Державного реєстру виборців, відсутні постійні виборчі адреси виборців для голосування.

Уряд спрощує механізм забезпечення ВПО тимчасовим житлом

Уряд спрощує механізм забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб. Про це 19 лютого повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
Зазначається, що організації, які надають прихисток ВПО, можуть орендувати державне та комунальне майно на пільгових умовах.
“Громадські об’єднання та благодійні організації можуть брати в оренду приміщення для проживання ВПО за символічною ставкою – 0,01 від розрахункової орендної плати. Державні і комунальні установи у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури й спорту, та соціального захисту можуть орендувати майно для розміщення ВПО без аукціону – за 1 гривню на рік за кожен об’єкт. Господарські товариства із державною часткою понад 50% можуть передавати свою нерухомість для проживання ВПО на період воєнного стану та ще шість місяців після його завершення – також за 1 гривню на рік”, – зазначила Свириденко.
За її словами, такі умови спрощують доступ до вільних гуртожитків, санаторіїв, тренувальних баз та інших приміщень і дозволяють громадам швидше облаштовувати місця тимчасового проживання для людей, які вимушено залишили свої домівки через війну.

Вбивство переселенців на Рівненщині: підозрюваного взяли під варту

Суд задовольнив клопотання слідчого та обрав підозрюваному у вбивстві п’ятьох людей на Рівненщині запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном 60 діб без можливості внесення застави. Судове засідання відбулося 11 лютого у Дубенському міськрайонному суді. Про це повідомила поліція Рівненської області.
Зазначається, що слідчий за процесуального керівництва прокурора повідомив 72-річному уродженцю Донеччини про підозру у вчиненні злочину – умисне вбивство двох або більше осіб.
На момент скоєння злочину чоловік був тверезий. Він пояснив поліцейським, що вчинив злочин через неприязні відносини із загиблими. Свою провину у скоєному визнає повністю.
Відповідно до санкції статті, фігуранту може загрожувати від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне.

На Рівненщині знайшли вбитими п’ятьох переселенців

У Рівненській області затримали 72-річного чоловіка, який убив п’ятьох переселенців. Про це повідомила Нацполіція у вівторок, 10 лютого.
Вказано, що сьогодні приблизно о 4:00 надійшло повідомлення про конфлікт у приміщенні колишньої школи в селі Судобичі Дубенського району, де нині проживають люди, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Там чули крики у коридорі.
“Поліцейські встановили, що близько 04:10 за спільним місцем проживання внутрішньо-переміщених осіб між 72-річним уродженцем Донецької області та іншими мешканцями на ґрунті побутових питань виник конфлікт, який переріс у бійку. Під час сутички чоловік почав наносити удари молотком та сокирою п’ятьом особам”, – йдеться у повідомленні.
Від отриманих травм на місці події загинули п’ятеро громадян: 60-ти та 68-річні чоловіки, дві жінки 81 та 78 років із Донеччини, а також 56-річна уродженка Кіровоградської області.
Правоохоронці на місці виявили і затримали нападника. На міці працюють слідчо-оперативні групи і криміналісти.
Розпочато досудове розслідування за статтею про умисне вбивство двох або більше осіб (п.1 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України). Вирішується питання про повідомлення фігуранту про підозру та обрання йому запобіжного заходу.
Дивіться фото: На Рівненщині знайшли вбитими п’ятьох переселенців

Не лише переселенці: хто може отримати фінансову допомогу в Україні

Підтримка для ВПО Внутрішньо переміщені особи (ВПО) – це ті, хто був вимушеним залишити свої домівки через війну, включно з переселенцями з тимчасово окупованих територій (ТОТ).
Державна підтримка у вигляді щомісячних виплат – одна з головних опор фінансової допомоги для переселенців. Вона допомагає забезпечувати базові потреби та частково компенсує витрати на життя після вимушеного переїзду.
Переселенці можуть отримувати допомогу щомісяця протягом певного періоду за умови відповідності критеріям доходу та реєстрації як ВПО. Загальні розміри виплат станом на 2025–2026 рік*: приблизно 2 000 грн на дорослого та 3 000 грн на дитину або особу з інвалідністю.
Ці суми призначені для найбільш вразливих категорій: сімей з дітьми, людей з інвалідністю або тих, хто не має роботи.
Для ВПО передбачається також житлова компенсація та додаткові надбавки: окремо від допомоги на проживання діє механізм компенсації частини витрат на житло. Це критично важливо для тих, хто винаймає квартиру або проживає в орендованому помешканні.
Але існує й додаткова підтримка для працюючих: переселенці, які отримували допомогу на проживання і протягом 6 місяців працювали або займались підприємницькою діяльністю, можуть претендувати на одноразову додаткову виплату після завершення цього періоду.
Втім присутня й міжнародна фінансова допомога. Окрім державних програм, міжнародні організації теж надають фінансову підтримку переселенцям.
Це здійснює, зокрема, UNHCR* (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), що може надати багатофункціональну грошову допомогу приблизно 10 800 грн на особу за три місяці для малозабезпечених сімей переселенців. Це рішення спрямоване на тимчасове покриття базових потреб (таких, як харчування, купівля одягу чи медикаментів) для людей, котрі не мають інших джерел доходу і відповідають критеріям вразливості.
Передбачаються для ВПО й інші одноразові та спеціальні виплати.
Так, у зимовий період та за спеціальними рішеннями Кабміну передбачено одноразові виплати для певних категорій ВПО. Це діти з інвалідністю, діти з сімей, які отримують соціальну допомогу, а також особи з інвалідністю серед переселенців.
Одноразова сума може складати до 6 500 грн на особу у рамках соціальних ініціатив.
Де і як оформити допомогу? Для отримання виплат переселенці мають звернутися до органів Пенсійного фонду, центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), або через електронний сервіс Дія, як онлайн, так і особисто.
Подати документи можна також у територіальних підрозділах Пенсійного фонду, органах місцевого самоврядування чи через Дію. Хто ще має право на підтримку? Втім, окрім ВПО, отримує фінансову підтримку в Україні ще ціла низка вразливих категорій населення.
Це, насамперед, діти та сім’ї з дітьми. Так, вагітні жінки (що не застраховані в системі соцстраху) можуть отримати допомогу під час вагітності та пологів; одноразова виплата при народженні дитини нині становить* 50 000 грн на кожну новонароджену (після 1 січня 2026 р.); кошти можуть отримати батьки чи опікуни за умови подання заяви протягом строку, визначеного урядом.
При цьому щомісячна допомога для догляду за дитиною до 1 року становить 7 000 грн (або 10 500 грн у випадку дитини з інвалідністю); діє програма “єЯсла” – щомісячна допомога батькам або законним представникам, котрі виходять на роботу, для покриття послуг догляду за дитиною від 1 до 3 років. Право на ці виплати мають батьки або законні представники дитини, котрі відповідають умовам, встановленим законодавством.
Водночас отримують матеріальну підтримку й люди похилого віку, пенсіонери: у 2026 році тривають виплати та соціальні гарантії особам, які досягли пенсійного віку та отримують пенсію а також тим, у кого пенсія нижче встановленого мінімального рівня (додаткові виплати або компенсації можуть надаватись у рамках загального бюджету соціального захисту).
Держава підтримує і громадян з інвалідністю, це щомісячні соціальні виплати, додаткові компенсації для дітей з інвалідністю та осіб, які втратили працездатність, а також фінансування на реабілітацію, протезування та допоміжні засоби (за бюджетними програмами).
Уряд передбачає й підтримку для соціально вразливих громадян. Це одноразові зимові виплати, такі, як разова виплата 6 500 грн, призначена для окремих категорій: діти під опікою чи під піклуванням; діти з інвалідністю, які виховуються у сім’ях або дитячих закладах; діти з малозабезпечених родин; інваліди I групи серед ВПО; самотні пенсіонери з виплатою по догляду.
Діють і пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Ці гарантії не завжди супроводжуються прямими грошовими виплатами, але мають фінансовий ефект для бюджету родини: певні категорії мають право на компенсацію частини або всієї суми оплати комунальних послуг (залежно від доходів); ветерани, інваліди війни та члени сімей загиблих можуть отримувати компенсацію за оплату житлових послуг незалежно від доходу.
Студенти та молодь теж отримують підтримку: частина студентів у 2026 р. має право на соціальні стипендії. Це сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, студенти з інвалідністю чи з родин з низьким доходом, а також діти учасників Революції Гідності та діти захисників.
Допомога також надається великим сім’ям, самотнім батькам або сім’ям, де один із батьків не платить аліменти, людям, які втратили працездатність без права на пенсію і громадянам у складних життєвих обставинах, відповідно до критеріїв соціального захисту.
Тож фінансова підтримка нужденних в Україні сьогодні – це сукупність державних та міжнародних програм, спрямованих на те, аби люди могли забезпечити базові потреби для себе та своїх сімей. Звичайно, ця система допомоги не є ідеальною, та вона стала реальним інструментом підтримки від держави і партнерів, котрий варто використовувати тим, хто має на нього право. Поширені питання: *Якими є державні виплати для ВПО у 2026 році? Загальні розміри виплат станом на 2026 рік*: приблизно 2 000 грн на дорослого та 3 000 грн на дитину або особу з інвалідністю щомісячно. Ці суми призначені для найбільш вразливих категорій: сімей з дітьми, людей з інвалідністю або тих, хто не має роботи. Для ВПО передбачається також житлова компенсація й додаткові надбавки. *На яку міжнародну підтримку можуть розраховувати ВПО? Це здійснює, зокрема, UNHCR (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), що може надати багатофункціональну грошову допомогу, приблизно 10 800 грн на особу за три місяці для малозабезпечених сімей переселенців. Це рішення спрямоване на тимчасове покриття базових потреб (таких, як харчування, купівля одягу чи медикаментів) для людей, котрі не мають інших джерел доходу і відповідають критеріям вразливості. *Скільки зараз складає одноразова виплата від держави по народженню дитини? Одноразова виплата при народженні дитини нині становить* 50 000 грн на кожну новонароджену (після 1 січня 2026 р.). Віра Коваленко

Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про розблокування пенсій для внутрішньо переміщених осіб. Цю інформацію омбудсман опублікував на Telegram-каналі у вівторок, 3 лютого.

Він зазначив, що спільними зусиллями вдалося домогтися розв’язання проблеми.

“Є результат – пенсії розблоковані Це зробили ми разом: громадський сектор, пенсіонери, які писали мені особисто, люди в коментарях, усі, хто не змовчав і не погодився з несправедливістю. Разом із командою ми напрацювали подання на ім’я міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з вимогою внести зміни в процедуру ідентифікації. Держава в першу чергу зобов’язана використати всі наявні ресурси, а не перекладати відповідальність на людей”, – написав Лубінець.

Омбудсман нагадав, що через постанову №299 певні категорії виплат було призупинено, зокрема пенсії з інвалідності, у зв’язку зі втратою годувальника (включно з дітьми загиблих військових), за віком, за вислугу років, а також страхові виплати через нещасні випадки на роботі чи професійні захворювання та щомісячне довічне грошове утримання.

Він підкреслив, що всі ці категорії громадян мають право на своєчасне отримання пенсій без додаткових умов чи перешкод. Лубінець назвав це конституційним правом, а не соціальною пільгою.

Крім того, омбудсмен додав, що заплановану зустріч із міністром соціальної політики було скасовано, однак необхідні кроки для врегулювання питання вже здійснено.

У свою чергу, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін у Facebook повідомив, що Пенсійний фонд України відновить виплати пенсіонерам з тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщеним особам, які пройшли фізичну ідентифікацію, але не подали заяву про неотримання пенсій від РФ. До 1 квітня потрібно буде подати відповідну заяву, щоб пенсію й надалі нараховували.

За словами Улютіна, зараз триває робота у двох напрямках. Зокрема, ПФУ оперативно проводить ідентифікацію.

Так, з початку січня вже близько 50 тис. громадянам поновили виплати. В пріоритеті люди з інвалідністю та підключають соцпрацівників.

“Ми не боїмося визнавати помилки. Бачимо, де система дала збій, не приховуємо цього і вже працюємо над виправленням. Водночас держава має бути впевненою, що кожна виплата доходить саме до тієї людини, для якої вона призначена. Це необхідно, щоб уникнути зловживань, спекуляцій і захистити українських пенсіонерів від шахрайства”, – зауважив міністр.

Нагадаємо, до кінця 2025 року пенсіонери та одержувачі соцвиплат, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, були зобов’язані проходити обов’язкову фізичну ідентифікацію для продовження отримання виплат.

Раніше у Мінсоцполітики пояснили ситуацію з пенсіями для ВПО: станом на 1 січня 2026 року пенсійні виплати були призупинені 337 тисячам пенсіонерів, які не пройшли фізичну ідентифікацію до 31 грудня 2025 року та не повідомили, що не отримують пенсію від Російської Федерації.

Державна підтримка переселенців: що може завадити її отримувати

Уряд встановив нові правила щодо виплат допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на умовах автоматичного продовження її на півроку. Розміри щомісячних виплат визначені у розмірі 3 тис. грн для дітей та осіб з інвалідністю та 2 тис. грн для інших осіб. Але допомогу можуть скасувати, якщо сім’я перевищить встановлені критерії, наприклад, якщо повернеться на місце проживання або виїде за кордон. Також умовою для продовження виплат є неперевищення розміру пенсії 4 прожиткових мінімумів для непрацездатних, що становить 10 380 грн на 2026 рік. Більшість ВПО проживає в Харківській, Донецькій та Дніпропетровській областях та у Києві. За даними Мінсоцполітики, у країні зареєстровано 4,62 млн ВПО, з яких більшість – жінки. У 2025 році на виплати допомоги заплановано 31,8 млрд грн, а цьогоріч планують виділити 39,6 млрд грн.

У Білій Церкві почали будувати соціальне житло для переселенців з Маріуполя

У Білій Церкві (Київська область) офіційно запустили пілотний проєкт будівництва житлового комплексу на 1000 квартир для переселенців із Маріуполя. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“Сьогодні у Білій Церкві на Київщині ми дали старт будівництва муніципального житла для родин, які втратили свої домівки в Маріуполі. Це проєкт, який ми реалізуємо спільно з Маріупольською громадою, Київською ОВА, бізнесом, урбаністами та нашими міжнародними партнерами. На ділянці площею майже 11 гектарів буде зведено 16 будинків – це тисяча квартир для понад трьох тисяч людей. Плануємо завершити перший етап до кінця 2026 року”, – повідомив він.
Віце-прем’єр додав, що квартал буде сформовано як повноцінний житловий простір із доступом до освіти, медицини та сервісів: запланована 6-7-поверхова забудова з вбудованими дитсадками, комерційними приміщеннями та квартирами, адаптованими для людей з інвалідністю. Загальна площа житла – понад 46 тисяч квадратних метрів.
“Фінансується проєкт із кількох джерел: коштів державного бюджету, бюджету Маріупольської громади, а також підтримки Європейського Союзу.
Він поєднує два ключові механізми підтримки:
– створення фонду муніципального орендного житла, яке громада надаватиме внутрішньо переміщеним особам на соціальних умовах через прозору систему розподілу. Квартири здаватимуть у соціальну оренду, дешевшу від ринкової вартості, вже з ремонтом, меблями та побутовою технікою.
– пільгове іпотечне кредитування для тих, хто хоче придбати власне житло. Передусім це родини військових, загиблих бійців, це ветерани, багатодітні родини та люди з інвалідністю”, – зауважив Кулеба.
За інформацією ТСН, збудовані квартири передадуть у власність Маріупольської громади Орендна плата становитиме не більше 30% середнього доходу родини, але не більше 4-6 тис. грн на місяць. Окремі категорії ВПО зможуть проживати безоплатно в рамках державних програм. Також тривають переговори щодо міжнародної підтримки для масштабування проєкту.
Будівництво відбувається в межах урядової ініціативи Мій дім. Україна, що передбачає формування державної системи доступного житла для соціально вразливих громадян.
“Пілот для маріупольців реалізується відповідно до постанови уряду №814 Маріупольською міською радою за участю Мінрозвитку, Київської ОВА, Білоцерківської міськради та за підтримки групи Метінвест”, – пише ТСН.
Видання додає, що будівництво вже пройшло етап землевідведення та основні підготовчі роботи.
“Після затвердження порядку фінансування розпочнеться отримання дозволів і старт активних робіт. Першу чергу, – вісім будинків для понад 500 родин, – планують звести за технологією сталевого каркаса, що скоротить строки та зменшить витрати. Група Метінвест вже передала державі та Маріупольській міськраді документацію кварталу Сталева мрія для подальшого використання: у компанії кажуть, що проєкт дозволяє розширити використання української сталі в соціальному будівництві та сприяти підсиленню стійкості громад”, – вказують автори публікації, та додають, що у подальшому пілот планують масштабувати на регіони з найбільшою кількістю маріупольців – Львів та Дніпро.