США близькі до згортання операції в Ірані – Трамп

Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати “дуже близькі” до досягнення поставлених цілей у конфлікті з Іраном та вже розглядають можливість поступового згортання військової присутності в регіоні Близького Сходу. Цю думку він висловив у заяві у Truth Social, де окреслив ключові завдання кампанії.

“Ми дуже близькі до досягнення наших цілей і розглядаємо можливість згортання наших масштабних військових зусиль на Близькому Сході щодо терористичного режиму Ірану”, – заявив Трамп.

За його словами, США поставили перед собою п’ять ключових цілей.

Лідер США наголосив на повному знищенні ракетного потенціалу Ірану, включно з пусковими установками, а також ліквідації його оборонно-промислової бази. Крім того, стратегічні цілі Вашингтона включають зруйнування військово-морських і повітряних сил Ірану, зокрема систем протиповітряної оборони.

Особливу увагу Трамп приділив питанням запобігання створенню Іраном ядерного арсеналу. Він наголосив, що “США ніколи не дозволять Тегерану наблизитися до реалізації ядерного потенціалу”.

Серед пріоритетів американської політики президент назвав також захист союзників по регіону, таких як Ізраїль, Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ, Бахрейн і Кувейт.

Трамп також торкнувся ситуації навколо Ормузької протоки. Відповідно до його заяви, безпека в цьому стратегічно важливому регіоні має стати відповідальністю країн, які активно користуються шляхом.

“Ормузька протока має охоронятися і патрулюватися іншими країнами, які нею користуються – Сполучені Штати цього не роблять”, – заявив Трамп.

Водночас США готові надати підтримку партнерам у разі відповідного запиту. Президент зазначив, що після усунення загрози з боку Ірану така допомога може більше не знадобитися, оскільки гарантувати безпеку стане значно простіше.

Раніше президент США Дональд Трамп сказав, що Сполучені Штати зацікавлені в переговорах із Іраном, але через відсутність відповідного партнера для діалогу це неможливо. За його словами, після останніх подій у країні “більше ніхто не хоче бути лідером”.

Нагадаємо, у Пентагоні заявляли, що війна США з Іраном триватиме від чотирьох до шести тижнів, але остаточне рішення щодо її завершення повинен приймати президент Сполучених Штатів Дональд Трамп.

Розблокування Ормузької протоки: Британія надала доступ США до своїх баз

Уряд Великої Британії дозволив Сполученим Штатам використовувати свої військові бази для операцій, спрямованих на розблокування Ормузької протоки. Про це 20 березня повідомляє BBC.

Як зазначає видання, це рішення було досягнуто на зустрічі британських міністрів, де йшлося про розширення можливостей співпраці між британськими та американськими військовими. Обговорювалися плани щодо операцій, метою яких є забезпечення безпеки судноплавства в регіоні. Зокрема, британські бази тепер можуть застосовуватися для оборонних дій США, спрямованих на нейтралізацію загроз кораблям у протоці.

У Даунінг-стріт заявили, що принципи Великої Британії щодо конфлікту залишаються незмінними. Наголошувалося, що країна не братиме участі в бойових операціях напряму, але підтримуватиме зусилля для деескалації напруженості та врегулювання конфлікту на Близькому Сході.

У той же час міністри підкреслили необхідність термінової деескалації та якнайшвидшого врегулювання конфлікту на Близькому Сході.

“Чесно кажучи, я був трохи здивований поведінкою Великої Британії – вони повинні були діяти набагато швидше”, – прокоментував рішення Лондона президент США Дональд Трамп.

Ормузька протока є важливим водним шляхом, через який проходить близько 20% світових поставок нафти. Її блокування Іраном спровокувало ризики для глобальної економіки, енергетичної безпеки та зростання цін на енергоносії.

Раніше президент США Трамп закликав союзників до участі в спільній військовій операції зі США щодо розблокування протоки. Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Канада та Японія вже висловили готовність підтримати забезпечення безпечного судноплавства в цьому стратегічно важливому регіоні.

США перекинули до Британії стратегічні бомбардувальники B-52H

США розпочали зачистку Ормузької протоки

США та їхні союзники почали використовувати штурмовики A-10 Thunderbolt II та ударні гелікоптери Apache для знищення іранських сил в Ормузькій протоці. Про це напередодні повідомила газета The Wall Street Journal.
Вказано, що це перший етап операції, яка має забезпечити кораблям ВМС США можливість зайти в протоку, організувавши охорону та супровід комерційних судів до Перської затоки та з неї.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн повідомив про цю операцію на прес-конференції у Пентагоні у четвер. За його словами, A-10 Thunderbolt II і Apache виконують польоти над протокою та біля південного узбережжя Ірану. Вони полюють на іранські швидкохідні катери, що переслідують торгові судна в Ормузькій протоці. Деякі союзники США, яких генерал не назвав, використовують гелікоптери для “боротьби з одноразовими ударними дронами”.
Відомо, що Іран атакував десятки суден, що намагалися пройти через Ормузьку протоку, використовуючи в тому числі дрони, як морські, так і повітряні. Також він застосовував ракети, у тому числі проти кораблів, що знаходилися в Оманській та Перській затоках.
Ширина Ормузької протоки в найвужчому місці складає всього 38 кілометрів, так що провести тільки її зачистку буде недостатньо, вважає Майкл Коннелл, аналітик Ірану з вашингтонського Центру військово-морських досліджень (CNA): “Крилаті ракети можна запустити з відстані в сотні кілометрів і все одно вразити кораблі в протоці”.
Газета пише, що незважаючи на масовані бомбардування американськими та ізраїльськими силами, що тривають уже майже три тижні, Іран, як і раніше, має в своєму розпорядженні величезні запаси мін, крилатих ракет на вантажівках і сотні катерів, які зберігаються на прихованих об’єктах з тунелями вздовж узбережжя і на островах, попереджає Фарзін Надімі, експерт з
“Думаю, будуть потрібні тижні на поновлення у протоці безпечного судноплавства. Але навіть тоді Ірану збереже значну частину (бойових) ресурсів”, – заявив експерт з Вашингтонського інституту близькосхідної політики Фарзін Надімі.
Тим часом Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM) опублікувало відеокадри “знищення іранських військово-морських цілей, що загрожують міжнародному судноплавству в Ормузькій протоці та поблизу неї”.

U.S. forces are destroying Iranian naval targets that threaten international shipping in and near the Strait of Hormuz. pic.twitter.com/qR6FJyI5ZS — U.S. Central Command (@CENTCOM) March 19, 2026 Раніше стало відомо, що США скеровують десантні кораблі і морпіхів на Близький Схід. Кораблі несуть винищувачі F-35, ракети та техніку для висадки десанту на суходіл. Загалом планується доставити близько 8 тисяч військових.
Інструктори ЗСУ шоковані діями США на Близькому Сході – ЗМІ

Розблокування Ормузької протоки: Макрон розповів, що планується

Франція ініціює переговори на рівні ООН, щоб відновити судноплавство через Ормузьку протоку. Про це заявив президент Еммануель Макрон після саміту ЄС у Брюсселі 19 березня.

За його словами, Франція розпочала консультації з ключовими партнерами. Країна планує обговорити з постійними членами Ради Безпеки ООН можливість створення міжнародних рамок для гарантування безпеки судноплавства після завершення бойових дій.

“Ми розпочали попередній аналіз ситуації, і найближчими днями побачимо, чи є у нього шанси на успіх”, – сказав Макрон, не розкриваючи деталей плану.

Іран пропускає танкери через Ормуз за гроші – ЗМІ

Іран запровадив “мито” за пропуск торговельних суден через Ормузьку протоку, найважливіший морський шлях, через який проходить п’ята чатина світових поставок нафти та до 30% вантажів СПГ. Про це напередодні повідомила компанія Lloyd’s List з посиланням на джерела.
Стверджується, що створенням системи реєстрації суден, за допомогою якої “схвалені” танкери зможуть безпечно долати Ормуз, займається Корпус вартових ісламської революції (КВІР). За новим порядком суду мають проходити через іранські територіальні води поруч із підконтрольним Тегерану островом Ларак, щоб КВІР та портова влада здійснювали візуальну оцінку танкерів.
При цьому наразі лише одне судно заплатило іранській владі в рамках угоди про “безпечний прохід” через протоку. За наявними даними, йдеться про $2 млн, повідомили співрозмовники. Однак, як саме було здійснено платіж з урахуванням накладених на Іран санкцій, залишається незрозумілим.
За інформацією джерел, Індія, Пакистан, Ірак, Малайзія та Китай вже ведуть переговори з Іраном та координують прохід своїх суден із використанням нового механізму. Цього тижня як мінімум вісім суден пройшли через протоку, обравши “обхідний” шлях через Ларак, повідомила Financial Times із посиланням на дані моніторингового сервісу MarineTraffic.
Йдеться про нафтотанкери та балкери з Індії, Пакистану та Греції, а також власний нафтовий флот Ірану. Більшість із них раніше вже заходили до іранських портів, зазначає FT. Джерела Lloyd’s List говорять про дев’ять кораблів, які пройшли новим маршрутом через Ларак (включаючи два індійські газовози – Shivalik і Nanda Devi).
Зазначається, що найближчими днями КВІР створить чітку процедуру затвердження транспорту для транзиту, тоді як зараз питання використання коридору обговорюється у кожному конкретному випадку індивідуально. КВІР вимагає від капітанів, які планують використовувати новий маршрут, заздалегідь повідомляти докладні дані як про власника судна, так і пункт призначення вантажу. Ця інформація передається через низку осіб, пов’язаних з Іраном та діючих за межами країни.
Незважаючи на схвалення з боку Тегерана, транспорти все одно перебувають під загрозою, оскільки окремі підрозділи КВІР можуть затримувати транзит або навіть захоплювати судна, які нібито пропустили інші фракції всередині корпусу, кажуть аналітики. Крім цього, США, ймовірно, “цілеспрямовано атакуватимуть окремих осіб, об’єкти або морські засоби КВІР, які беруть участь у цій схемі”, заявили в середу в консалтинговій компанії Control Risks.
У свою чергу ВВС з посиланням на аналітичні дані компанії Kpler інформує, що через Ормузьку протоку з початку березня змогли пройти 99 комерційних суден – у середньому п’ять-шість суден на день.
Щоденний трафік скоротився приблизно на 95% від початку військової операції США проти Ірану. Раніше через протоку щодня проходило близько 138 суден за статистикою британського Управління морських торгових операцій (UKMTO).
А за даними S&P Global, близько 3200 суден застрягли в Перській затоці після початку війни в Ірані. Мінімум 22 корабля були атаковані з 28 лютого; частина з них – у результаті прямих ударів.
Раніше цього тижня стало відомо, що Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки. Мета повинна полягати в тому, щоб забезпечити постійний захист мирного судноплавства цим водним шляхом, заявили в МЗС Ірану.
Перед цим Іран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. А Пентагон заявляв, що Ормуз не закритий. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.

Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїті відмовила президенту США Дональду Трампу в проханні направити японський флот для участі у конфлікті з Іраном, наголосивши, що японська конституція не дозволяє таких дій. Про це повідомляє The Guardian.

За даними видання, відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи звертався Трамп із проханням надіслати японські військові кораблі для сприяння в розблокуванні Ормузької протоки, Такаїті зазначила, що надала йому вичерпні пояснення.

Зокрема, вона пояснила, що можливості Японії розгортати війська за кордоном досі обмежені конституцією, яка була розроблена для Японії Сполученими Штатами після Другої світової війни.

Такаїті зазначила, що під час переговорів сторони дійшли згоди щодо важливості забезпечення безпеки Ормузької протоки. Вона підкреслила, що Японія має законодавчі рамки, які визначають спектр можливих дій країни у військовій сфері. За її словами, Японія може використовувати Морські сили самооборони для правоохоронних місій, таких як боротьба з піратством, як це було в рамках операції поблизу берегів Сомалі у 2009 році.

Водночас японське законодавство прямо забороняє направлення військових кораблів для участі в бойових діях за межами країни. Такаїті утрималася від коментарів щодо того, чи оцінює Японія дії США проти Ірану як такі, що відповідають нормам міжнародного права.

Нагадаємо, про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду. Трамп нагадав про Перл-Гарбор під час зустрічі із прем’єркою Японії

Відновлення проходу Ормузькою протокою: шість країн готові допомогти

Про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду.
Яким саме чином країни доєднаються до відновлення судноплавства протокою, не уточнюється.
Також країни висловлюють засудження через атаки Ірану на цивільні об’єкти та комерційні судна і закликають до негайного припинення цих дій.
“Відповідно до Резолюції 2817 Ради безпеки ООН, ми наголошуємо, що таке втручання в міжнародне судноплавство та порушення глобальних ланцюгів постачання енергії становлять загрозу міжнародному миру та безпеці. У зв’язку з цим ми закликаємо до негайного всеосяжного мораторію на напади на цивільну інфраструктуру, включаючи нафтогазові установки”, – йдеться у заяві.
Крім того, країни висловили готовність вживати заходів для стабілізації енергетичних ринків, включаючи співпрацю з певними країнами-виробниками для збільшення видобутку.

Саудівська Аравія відновила експорт нафти на 50% в обхід Ормузу

Саудівська Аравія відновила свій нафтовий експорт більш ніж наполовину від довоєнного рівня, незважаючи на транспортну блокаду, спричинену війною в Ірані. Це перша явна ознака успіху амбітного антикризового плану королівства з обходу паралізованої Ормузької протоки, повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що Саудівська Аравія екстрено перенаправила потоки сирої нафти трансаравійським трубопроводом завдовжки 1200 кілометрів до західного порту Янбу на узбережжі Червоного моря. Водночас королівство оперативно зібрало гігантську флотилію танкерів, які зараз накопичуються на рейді в очікуванні навантаження.
За останні п’ять днів середньодобовий обсяг відвантажень з порту Янбу досяг 4,19 млн. барелів. Це колосальний стрибок: до початку війни через цей термінал проходило лише близько 1,4 млн. барелів на добу. Поточні обсяги вже покривають значну частину тих 7 млн ​​барелів, які Саудівська Аравія сумарно експортувала на світові ринки у мирний час.
Як повідомляється, Саудівська Аравія виявилася єдиною державою в регіоні, що володіє альтернативним маршрутом порівняльного масштабу, що реально працює. ОАЕ також мають трубопровід до Оманської затоки, проте цей канал виявився вкрай уразливим: відвантаження у Фуджейрі неодноразово переривалися через атаки безпілотників.
Аби максимально швидко переорієнтувати експортні потоки Саудівська Аравія зіткнулася з логістичним вузьким місцем вже на виході з країни. Біля узбережжя Червоного моря утворилася безпрецедентна пробка: щонайменше 32 супертанкери чекають своєї черги на навантаження поблизу Янбу, ще десятки танкерів перебувають у дорозі.

Квитки на Титанік: чому Європа не допомагає Трампу у війні з Іраном

Стратегія Ірану та право Європи на недовіру Ключові події цієї історії розгорнулися у середині березня 2026 року. Зокрема, 15-17 березня президент США Дональд Трамп публічно закликав країни НАТО та партнерів сформувати коаліцію для військової присутності в регіоні Перської затоки.
Адже Іран поступається США та НАТО у традиційній військовій силі, перебуває під санкціями, має обмежені ресурси, тому він будує оборону за принципом “якщо нас атакують – наслідки будуть непропорційно болючими для всіх”.
Нині це виражається не лише в блокаді Ормузу, а й в ударах по країнах Затоки та намаганні перекрити обхідні шляхи транспортування нафти (нафтопровід ОАЕ до порту Фуджейра, Petroline саудитів, а також через єменських хуситів – Баб-ель-Мандебську протоку, інфраструктуру у Червоному морі). Аналітики це називають “стратегією скунса”.
Однак вже 16-18 березня стало очевидно, що більшість європейських урядів не готові підтримати заклик Трампа.
Серед держав, які прямо або фактично відмовилися від участі: Німеччина, що заявила про повну відсутність намірів брати участь у військовій операції; Франція, котра виступила за альтернативні, невійськові формати забезпечення безпеки. А також і Велика Британія, що відмовилася від участі у війні, хоча й залишила простір для обмеженої співпраці.
При цьому Іспанія та Італія наголосили на дипломатичних методах врегулювання, а Греція, Нідерланди та інші країни ЄС теж висловили скепсис або ж відмову від військової участі Також на рівні Європейського Союзу не було досягнуто консенсусу щодо розширення місій чи створення нової військової операції.
Між тим колишній командувач французького Іноземного легіону та високопосадовець НАТО, генерал Мішель Яковлефф, як заважує у своєму пості військовий блогер Олександр Онищенко, видав критику на адресу Трампа, порівнявши його заклики до європейців негайно приєднатися до війни в Ірані з “купівлею дешевих квитків на Титанік після зіткнення з айсбергом”.
Ось п’ять причин, чому світ каже Трампу “ні”, за версією генерала. По-перше, Трамп не розуміє, як працюють альянси. Він не може одноосібно почати бомбардування, а потім просто “запросити” союзників на окрему підтанцовку. При цьому у США спостерігається відсутність стратегії, ніхто не розуміє кінцевої мети операції: що це – зміна режиму, стримування чи примус до переговорів? Сам Трамп мовчить, окрім того, спостерігається хаос замість координації. “Неможливо планувати військову операцію через твіти, що змінюються щохвилини. Для участі в бойових діях союзникам потрібні чітко прописані цілі, а не істерики капслоком у соцмережах”, – додає Яковлефф. До того ж, Трамп неодноразово кидав союзників, як тільки це ставало йому політично вигідним. “Ормузька криза оголила суперечності всередині НАТО. Коли Іран заблокував протоку і ціни на нафту злетіли, Трамп раптово звернувся до союзників по Альянсу – того самого, який він роками підривав і зневажав.Європейці відмовили, і мають для цього вагомі підстави. Вони не тлумачать цю ситуацію як випадок, що підпадає під статтю 5 Статуту НАТО”, – пише з цього приводу й директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. За його словами, європейці до того ж не є критично залежними від нафти, що проходить через Ормуз (лише 4–5%).Й, до, речі, у них “живою залишається пам’ять про провали в Іраку та Афганістані”. Що це означає для України? Що ж, контекст взаємної недовіри тут є вирішальним, визнає Семиволос. Трамп намагався анексувати Гренландію, нав’язує Україні капітуляційну угоду, знімає санкції з Росії. За таких умов вимога солідарності виглядає для європейців як маніпуляція, а не як партнерство.
Тому союзники США по НАТО й діють за принципом “не підсилюй поразку”. Для пояснення його Яковлефф нагадав американську військову доктрину: якщо стратегія провальна, не треба вливати в неї нові ресурси. “Слідувати за Трампом у цю бійню безглуздо. Результат: Японія, Австралія, Велика Британія та ЄС офіційно відмовили. Тим часом ціни на нафту летять у космос, Путін заробляє додаткові мільярди, страхові компанії не страхують танкери в Ормузькій протоці, а Трамп залишився у повній міжнародній ізоляції у війні, яку сам же роздмухав”, – резюмує він. Втім загадковий “Бандерівець на службі Держдепу” (щось, вірогідно, на кшталт “леді Віслдаун” зі славнозвісних Бріджертонів) днями повідомив у Facebook, що між генсеком НАТО Марком Рютте та держсекртетарем США Марко Рубіо нібито відбулася розмова, присвячена Україні та Ірану, де сторони дійшли згоди щодо етапів можливого ухвалення на рівні НАТО рішення про деблокаду Ормузької протоки. “Держсекретар погодився з тим, що рішення про спільну місію на рівні НАТО повинно ухвалити виключно після консультацій всередині Альянсу у спосіб, прописаний у Статуті. Сторони домовилися про “безперебійне та без затримок” функціонування програми PURL та наголосили на необхідності подальшої підтримки України… Сторони дійшли згоди у питанні необхідності майбутньої тісної координації майбутніх військових операцій у рамках НАТО між усіма членами Альянсу. Держсекретар США визнав, що одноосібне рішення США атакувати Іран було ухвалене в обхід прописаних у статуті НАТО процедур і наперед такої практики необхідно позбутися”, – зауважує джерело. Вірогідність цього частково підтверджується заявою Рютте про те, що союзники в НАТО обговорюють, як розблокувати Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом для світового експорту нафти, повідомляє CNN 18 березня.
Втім для нас найважливішим є український фільтр, зауважує Семиволос. І тут ми теж маємо добрі новини. “Вони (європейці – ред.) дивляться на все крізь призму України. Довша війна з Іраном означає більше грошей для Путіна і менше ракет Patriot для Києва”, – констатує експерт. При цьому війна у Перській затоці поки не зачепила і не зачепить до кінця березня процес постачання зброї до України, у тому числі ракет-перехоплюівачів до системPatriot. І якщо операція США та Ізраїлю закінчиться у першій декаді квітня, то Україна майже напевно не відчує її наслідків у сфері постачання зброї з США, переконаний Яковлефф.
Ірина Носальська

Мерц назвав умову для “розблокування” Ормузької протоки

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц переконаний: будь-які дії щодо забезпечення безпеки судноплавства в Ормузькій протоці можливі тільки після завершення бойових дій та за наявності міжнародного мандата. Про це він заявив журналістам перед початком саміту Європейської ради в Брюсселі, пише Укрінформ.
“Ми зможемо і будемо готові долучитися лише тоді, коли стихне зброя. Тоді, однак, ми також будемо в тісному обміні – не тільки з Ізраїлем, а й із країнами Перської затоки, які також дивляться на Німеччину і які я відвідав на початку року. І тоді ми зможемо зробити дуже багато, аж до відкриття морських шляхів і забезпечення їх свободи”, – наголосив канцлер.
За його словами, це має робитися “не під час продовження бойових дій, а лиш тоді, коли бойові дії будуть припинені”.
“Для цього також потрібен міжнародний мандат, якого поки що в нас немає. І тому перед нами ще багато кроків, перш ніж ми взагалі зможемо подумати про таку тему”, – наголосив Мерц.
Канцлер Німеччини також привітав сигнали з боку президента США щодо готовності до завершення операції проти Ірану, зауваживши, що це залежить від відмови Тегерану від ядерної програми, припинення підтримки тероризму та готовності до переговорів.
Зауважимо, Ормузька протока фактично закрита з моменту початку авіаударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
Пентагон пізніше заявив, що Ормузька протока не закрита. Однак згодом виявлось, що це не зовсім так.
Додамо, що на тлі цієї плутанини, президент США Дональд Трамп заявив, що США не потребують допомоги країн НАТО у війні проти Ірану. Утім, раніше він закликав західні країни направити військові кораблі дв Ормузьку протоку. Проте союзники прохолодно сприйняли ініціативу президента США.
Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки