Уповноважена з прав дитини при главі Росії Марія Львова-Бєлова визнала, що викрала українську дитину та спробувала “перевиховати” її як росіянину. Цю інформацію оприлюднив український журналіст Денис Казанський, який розкрив уривок з інтерв’ю російської жінки, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом за незаконну депортацію українських дітей. Жінка визнала, що фактично викрала та усиновила українську дитину з Маріуполя. Дитина, яку вони назвали Пилипом, був українцем, але після “перевиховання” став росіянином. Цей випадок підтверджує практику Росії депортувати українських дітей та змінювати їхню ідентичність. Журналіст вважає, що це має бути доказом для Міжнародного кримінального суду.
Позначка: Омбудсмен
З ТОТ повернули ветерана ЗСУ і нацгвардійця
У відомостях військового омбудсмена Ольги Решетилової повідомлено, що вдалося звільнити з полону 29-річного ветерана ЗСУ та 34-річного військовослужбовця Нацгвардії. Мати ветерана звернулася до омбудсмена з проханням допомогти знайти її сина, який переховувався на території Луганської області. Спеціальні загони спеціальної розвідки ВМВ ЗСУ Янголи взяли участь у рятувальній операції. Зазначено, що спецоперація була складною і ризикованою, оскільки потрібно було діяти одночасно звільнюючи обох військових. Учасники операції були позбавлені можливості знаходитися разом і повністю довірилися плану дій.
Військовий омбудсман назвала найчастіші скарги на фронті
Військова омбудсманка Ольга Решетилова повідомила, що отримує все більше скарг від військових, які тривалий час перебувають на передовій без перерви. Вона підкреслила важливість проведення ротацій, оскільки виснаження особового складу стає критичним у сучасних умовах війни. Решетилова також зазначила, що багато скарг стосуються соціальних і правових гарантій, і порадила в разі потреби звертатися до відповідних органів Міністерства оборони чи Міністерства внутрішніх справ. Вона наголосила на тому, що командири не повинні виснажувати своїх підлеглих і важливо проводити ротації для збереження ресурсів та здоров’я військовослужбовців.
Зеленський призначив військового омбудсмена
Президент Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову військовим омбудсменом України, звільнивши її зі своєї попередньої посади. Це стало історичною подією, оскільки вона перша жінка, яка обіймає цю посаду в країні. Ольга Решетилова є правозахисницею і має великий досвід роботи у сфері захисту прав людини. Вона також зазначила, що її основною метою буде забезпечення захисту прав військовослужбовців та їхніх родин. Офіс військового омбудсмена буде важливим механізмом цивільного контролю за дотриманням прав усіх військових структур України, а також розв’язуватиме проблеми, пов’язані з проходженням служби та розглядатиме скарги військовослужбовців.
Колишня керівниця секретаріату омбудсмена отримала підозру
Колишня керівниця секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (омбудсмена) підозрюється у службовій недбалості. Про це повідомив Офіс генпрокурора в середу, 8 жовтня.
“За даними слідства, в травні 2021 року посадовиця, діючи всупереч вимогам Бюджетного кодексу України, підписала договір оренди нежитлового приміщення у м. Києві для потреб працівників секретаріату без належного економічного обґрунтування вартості орендної плати”, – йдеться у повідомленні.
Встановлено, що орендна плата була завищена удвічі від ринкової вартості. Але упродовж 2021-2022 років жінка продовжувала підписувати акти приймання-передачі послуг, на підставі яких орендодавцю було перераховано понад 3,1 млн грн бюджетних коштів.
Експертиза встановила, що орендна плата була завищена на понад 1,5 млн грн, внаслідок чого держбюджету заподіяно збитки.
Колишній посадовиці повідомили про підозру у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки державним інтересам (ч.2 ст.367 КК України). Їй вручено клопотання про обрання запобіжного заходу.
До мовного омбудсмена надійшло на 27% більше скарг, ніж торік
Уповноважена із захисту державної мови повідомила, що за три квартали 2025 року отримала 2227 скарг від українців на порушення законодавства. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1633).
Найбільше порушення стосувалися:
Крім того, скарги стосувалися щодо інформації про товари та послуги (на етикетках, чеках, меню), порушень у сфері медіа, транспорту, книговидання, спорту та інших галузях.
За даними омбудсменки, найбільше скарг надійшло з Києва. Звідти отримали 39% звернень (870). Також на порушення мовного законодавства часто скаржилися в Одеській (339 звернень), Харківській (286 звернень) та Дніпропетровській (201 звернення) областях.
В Україні призначено першого військового омбудсмена
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Офісу військового омбудсмена та призначив на цю посаду Ольгу Решетилову. Ця нова установа буде вирішувати проблеми, пов’язані з проходженням військової служби, розглядати скарги та приймати рішення. Військовий омбудсмен буде щороку звітувати президенту та Верховній Раді. Офіс військового омбудсмена буде забезпечувати цивільний контроль за дотриманням прав усіх осіб, які беруть участь у бойових діях. Ольга Решетилова є правозахисницею та має досвід роботи в громадських організаціях, спрямованих на захист прав людини.
Президент схвалив закон про військового омбудсмена
Президент Володимир Зеленський підписав закон про військового омбудсмана, який був ухвалений Верховною Радою у другому читанні. Згідно з цим законом, військовослужбовці тепер можуть подати офіційну скаргу на порушення своїх прав безпосередньо до військового омбудсмена. Ця нова інституція призначена для захисту прав і свобод військовослужбовців, а її завдання та основи діяльності визначені в документі.
Рада прийняла закон про військового омбудсмена
У Верховній Раді ухвалили закон про військового омбудсмена, який передбачає можливість військовослужбовцям подавати скарги на порушення прав безпосередньо до омбудсмена. Ця нова інституція буде відповідати за захист прав і свобод військових. Законопроект підтримали 283 народних депутати і визначає статус, завдання та основи діяльності військового омбудсмена.
Україна і РФ планують возз’єднати родини у вересні
Росія та Україна планують провести заходи із возз’єднання сімей, які постраждали через повномасштабну війну. Організація таких заходів запланована на початок вересня, коли сторони мають узгодити необхідну логістику, питання безпеки та взаємодію гуманітарних організацій. Про це повідомили росЗмі з посиланням на уповноважену з прав людини в РФ Тетяну Москалькову.
Згідно з інформацією, російська омбудсменка заявила, що йдеться про близько восьми сімей, які хочуть возз’єднатися. Процес ускладнюється через низку бюрократичних і технічних питань, таких як прострочені паспорти або необхідність оформлення інших документів. Особлива увага приділяється людям похилого віку, адже для них потрібно забезпечити проїзд, медичну допомогу, а також співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста. За її словами, сторони домовилися провести низку возз’єднань уже в вересні.
Російська сторона наголошує, що для успішної реалізації процесу потрібне ретельне узгодження міждержавних питань, координація з гуманітарними організаціями та дотримання всіх заходів безпеки.
Раніше, 25 серпня, Тетяна Москалькова повідомила про зустріч із представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за посередництва білоруської сторони. Під час розмови обговорювали питання щодо возз’єднання родин та організували обмін листами від військовополонених для їхніх близьких.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.