Мирні переговори щодо припинення війни в Україні зайшли в глухий кут і перетворилися лише на “політичний театр” для американського президента, вважає редакція The Wall Street Journal.
Україна та Росія зійшлися навколо однієї спільної мети на переговорах: уникнути провокації Трампа та створити враження, що вони не перешкоджають мирному врегулюванню.
Переговори в Женеві за посередництва Вашингтона завершилися майже так само, як і попередні зустрічі цього року – жодна зі сторін не змогла вказати на відчутний прогрес. “Політична вистава” Як повідомляє видання, оптимістичні дипломатичні заяви учасників маскують глухий кут у мирному процесі, який, на думку багатьох спостерігачів і навіть деяких учасників, переріс у політичний театр.
Газета цитує колишнього посла США в НАТО Іво Даалдера, який висловив упевненість, що переговори не наближають кінця війни.
“Це гра, метою якої є уникнення звинувачень у нездатності Трампа завершити війну”, – сказав він.
Високопоставлений український чиновник, який побажав залишитися анонімним, заявив, що три раунди тристоронніх переговорів, що відбулися в Абу-Дабі, Об’єднаних Арабських Еміратах та Женеві, були виставою, покликаною переконати Трампа, що Україна не є перешкодою. Побоювання сторін Як зазначає WSJ, і Київ, і Москва побоюються, що президент США може завдати їм шкоди, якщо його терпіння вичерпається. Україна продовжує отримувати значну розвідувальну підтримку США та зброю, що фінансується Європою.
Росія стикається з перспективою жорсткіших санкцій, які можуть ще більше підірвати її ослаблену економіку. Аналітики кажуть, що Москва також потребує допомоги Вашингтона, щоб чинити тиск на Київ та домогтися поступок.
За словами кількох високопоставлених європейських чиновників, розвідувальні служби низки західних країн дійшли висновку, що Володимир Путін веде переговори недобросовісно та намагається використати їх для забезпечення здобутку, якого йому не вдалося досягти на полі бою.
Окрім цього, за даними ЗМІ, наразі не очікується припинення вогню. Високопоставлені європейські чиновники оцінюють, що війна може тривати ще від одного до трьох років.
Деякі американські чиновники все ще сподіваються, що мирної угоди вдасться досягти до проміжних виборів у США в листопаді. Однак, видання, посилаючись на американських чиновників, повідомило, що Трамп не чинить додаткового тиску на сторони, щоб домогтися угоди. Натомість його адміністрація втрачає інтерес до мирного процесу та переключає свою увагу на переговори з Іраном та відновлення Гази.
Думку щодо “глухого кута” в переговорах поділяє журналіст Axios Барак Равід. За його словами, ключовим фактором стали заяви очільника російської делегації Володимира Мединського, які ускладнили подальший діалог і фактично заблокували просування переговорів.
“Переговори в політичній групі в Женеві зайшли в глухий кут. Причиною стали позиції, які озвучив новий керівник російської делегації Володимир Мединський”, – йдеться у його повідомленні у соцмережі Х. Традиційний саботаж РФ Інформацію про те, що Росія не готова до миру і не має відчутних ознак серйозної взаємодії, підтверджують в ЄС. Зазначимо, що низка європейських представників були присутні на переговорах в Женеві.
“Ми бачимо, що Росія продовжує свої невпинні атаки на Україну. Це справді відображає те, що Росія не готова до миру. Ми досі не бачимо відчутних ознак того, що Росія серйозно займається питанням миру. …Навіть цього тижня, напередодні мирних переговорів, Україна зазнала чергового масованого ракетного та безпілотного удару, за даними української влади. …Доки триває кровопролиття, ми продовжуватимемо тиснути на Росію”, – прокоментував новий раунд перемовин речник ЄС з питань закордонних справ Ануар Ель-Ануні.
Він також додав, що “без Європи за столом переговорів нічого не можна вирішити щодо України”. “Справжні компроміси” Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Kyodo News, опублікованому 20 лютого заявив, що Київ на відмінну від Москви готовий до “реальних компромісів”, але не погодиться на умови, які підривають суверенітет країни.
Він назвав нинішню позицію України щодо припинення вогню поступкою, вказавши на нашу готовність вести переговори, виходячи з існуючих позицій на передовій, без відступу.
“”Ми стоїмо там, де стоїмо” – це вже суттєвий компроміс. Вони окупували майже 20% нашої території, і ми готові говорити про мир зараз, виходячи з цього принципу”, – сказав він.
Зеленський протиставив це позиції Москви, стверджуючи, що Росія не запропонувала суттєвих поступок.
“На що вони готові?. Вони сказали нам: “Ми готові не окуповувати ваші інші регіони”. Але це тероризм… “Я готовий вас не вбивати, просто віддайте нам усе. Це ультиматум””, – додав Зеленський, наголосивши, що Україна готова розглядати компроміси, але лише ті, що захищають її суверенітет, територіальну цілісність, збройні сили та громадян.
Позначка: Мирний план
Трамп втрачає інтерес до миру в Україні – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп, котрий раніше заявляв про намір завершити російсько-українську війну за 24 години, за понад рік перебування при владі не досягнувши мирної угоди між сторонами, поступово втрачає ентузіазм. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців.
За 13 місяців президентства Трампа відбулося кілька зустрічей представників України та Росії. Водночас три раунди переговорів цього року – два в Абу-Дабі та один у Женеві – не наблизили сторони до мирної домовленості. Джерела стверджують, що нині увага Трампа більше зосереджена на можливій угоді з Іраном та відновленні Гази.
Співрозмовники газети зазначають, що Трамп не чинить тиску ні на президента України Володимир Зеленський, ні на главу РФ Володимир Путін для досягнення компромісу. Раніше він публічно критикував Україну за нібито неготовність до поступок, а також запровадив нафтові санкції проти Росії, домагався скорочення закупівель її нафти Індією та посилив заходи проти танкерів так званого “тіньового флоту”. Проте, нині, за даними WSJ, адміністрація поступово втрачає інтерес до мирного процесу в Україні, приділяючи більше уваги іншим геополітичним питанням.
Основна увага Трампа зосереджена на Ірані. За даними видання, США сформували на Близькому Сході найбільше з 2003 року авіаційне угруповання, щоб посилити тиск на Тегеран у питанні збагачення урану та ракетної програми. Успіх на цьому напрямі міг би стати політичним аргументом напередодні проміжних виборів до Конгресу США в листопаді.
Тим часом Росія продовжує висувати максималістські вимоги, зокрема щодо повної передачі Донбасу. За оцінкою джерел, стратегічною метою Кремля залишається зміна влади в Києві та встановлення впливу. Тож наразі джерела скептично оцінюють перспективи досягнення миру цього року.
WSJ також повідомляє, що європейські посадовці прогнозують продовження війни ще на один-три роки.
Останні переговори відбувалися в умовах, коли обидві сторони намагалися не викликати невдоволення Трампа. Росія, як зазначається, затягує процес, намагаючись паралельно домовитися з Вашингтоном про послаблення санкцій та відновлення економічних зв’язків. Зокрема, спецпредставник Путіна Кирило Дмитрієв пропонував економічні проєкти на 14 трлн доларів.
Політолог Аббас Галлямов вважає, що Росія зацікавлена у підтримці США для тиску на Україну, водночас Кремль не може дозволити собі загострювати відносини з Вашингтоном через погіршення економічної ситуації та нові санкції.
У Києві, за даними WSJ, також прагнуть продемонструвати конструктивну позицію. Один із високопосадовців повідомив виданню, що цьогорічні переговори були спрямовані на те, щоб переконати главу Білого дому в тому, що саме Київ не є перешкодою для мирного врегулювання.
Нагадаємо, на переговорах між Україною, США і Росією в Женеві було досягнуто прогресу в питанні механізму припинення вогню.
Мерц вважає мирні переговори з РФ утопією
Зустріч у Женеві: про що вдалось домовитись з РФ
Дводенні переговори з російською делегацією за посередництва США в Женеві були “непростими”, заявив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, з попередньої доповіді української делегації, він може відзначити прогрес у військовому напрямку, але в політичному – “такого прогресу… не почув”. Деталі від президента “З того брифінгу, який щойно був у мене, в принципі військові розуміють, як моніторити припинення вогню і припинення війни, якщо на це буде політична воля. Вони там майже про все домовились. Моніторинг буде точно за участю американської сторони. Я вважаю, що це конструктивний сигнал”, – зазначив президент.
Що стосується політичної складової, усіх чутливих питань, зокрема території Донецької області, використання Запорізької АЕС, то тут, за словами Зеленського, позиції сторін залишаються різними.
“У напрямку військовому прогрес я почув, а в напрямку політичному був діалог, домовились йти далі, домовились продовжувати. Там такого прогресу, як в військовому плані, я не почув”, – наголосив глава держави.
Він також зазначив, що очікує детальної доповіді від переговорної групи після їхнього повернення, бо багато деталей вони не могли розкрити телефоном.
Окрім цього Зеленський подякував американській та швейцарській сторонам за організацію переговорів і поінформував, що за підсумками перемовин буде мати розмову з європейськими колегами.
“Я радий, щоб була більш ширша їхня участь цього разу. Для нас дуже важлива присутність Європи”, – додав президент. “Просування є, але поки що без деталей” В свою чергу Голова української делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час пресконференції заявив журналістам, що переговори були “інтенсивними та предметними” , і що низку питань було з’ясовано, не надаючи додаткових подробиць.
“Частину питань вдалося уточнити, по частині – триває додаткове узгодження. Ми зосереджені на відпрацюванні ключових положень, необхідних для фіналізації процесу. Це складна робота, яка потребує погодження всіх сторін і часу. Просування є, але поки що без деталей”, – сказав він.
Умєров також додав, що наступний етап перемовин буде полягати в тому, щоб досягти необхідного рівня узгодженості і винести напрацьовані рішення на розгляд президентів.
“Наша задача – підготувати для цього реальну, а не формальну основу. Україна працює конструктивно. Кінцева мета незмінна – справедливий і стійкий мир”, – резюмував він. “Суттєвий прогрес” Спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф також заявив про “суттєвий прогрес” у переговорах між Росією та Україною.
Зазначимо, що саме він за вказівкою президента США виступив модератором третьої серії переговорів між Україною та Росією.
“Досягнення президента Трампа в об’єднанні сторін цього конфлікту сприяли суттєвому прогресу, і ми пишаємося тим, що працюємо під його керівництвом, щоб зупинити насильство в цьому жахливому конфлікті. Обидві сторони погодилися поінформувати своїх лідерів і продовжити роботу над угодою”, – повідомив Віткофф. “Складні, але ділові” В свою чергу глава російської делегації Володимир Мединський заявив, що переговори в Женеві були складними, але “діловими”.
“Переговори тривали два дні: дуже довго вчора в різних форматах і близько двох годин сьогодні. Вони були складними, але діловими”, – цитують його слова російські ЗМІ.
Наступна зустріч відбудеться найближчим часом, додав Мединський.
Переговори в Женеві: перші результати
У швейцарській Женеві закінчився новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Росією. Зустріч відбулася на тлі нового масштабного удару РФ та заяв Дональда Трампа про те, що Києву потрібно якомога швидше сісти за стіл переговорів. Тиск Трампа Напередодні переговорів у Женеві президент США Дональд Трамп посилив тиск на Київ, заявивши, що “Україні краще швидко сісти за стіл переговорів”.
“Ну, великі переговори. Це буде дуже легко… Україні краще швидко сісти за стіл переговорів. Це все, що я вам кажу. Ми зараз у такому становищі, що хочемо, щоб вони прийшли”, – сказав він журналістам на борту Air Force One. Перші результати Голова української делегації, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров після переговорів повідомив, що завершилась спільна частини зустрічі, робота продовжилась в групах за напрямами.
“Обговорення були зосереджені на практичних питаннях і механіці можливих рішень. На сьогодні і політичний, і військовий блоки завершили роботу”, – написав він у Facebook.
Окрім цього Умєров подякував американським партнерам за “конструктивну взаємодію та готовність працювати в робочому темпі”.
“Про результати першого дня перемовин у Женеві сьогодні буде доповідь президенту України. Завтра зранку політична та військова групи продовжать роботу”, – додав він.
Коментарів від російської сторони ще не було, хоча сьогодні вдень Кремль закликав не очікувати прориву – або навіть будь-яких новин – від переговорів в Женеві.
“Я не думаю, що нам варто очікувати якихось новин сьогодні”, – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков, додавши, що переговори продовжаться в середу. Питання територій Посол США при НАТО Метью Вітакер зазначив, що сьогодні на зустрічі в Женеві все зводиться до питання територій. Воно є найскладнішим.
Водночас американський дипломат назвав перемовини “детальними й дуже продуктивними”.
“Ця війна має закінчитися. Кровопролиття має зупинитися, як чітко заявив Президент Трамп. Але водночас це дуже складні та заплутані питання. Все зводиться, як сказав Стів Віткофф пару тижнів тому, до одного питання – територій. І це буде найскладнішим, найважчим моментом”, – сказав Метью Вітакер в ефірі Fox News.
Окрім цього Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія направили своїх представників до Женеви, повідомляють La Repubblica та Corriere della Sera.
Радники з національної безпеки з цих країн “стежать за переговорами” та, як очікується, зустрінуться з делегаціями України та США пізніше сьогодні. Довгий маршрут до Женеви Літак, на борту якого, ймовірно, була частина російської делегації, уникнув прямого маршруту над повітряним простором ЄС.
За даними FlightRadar24, російське судно вилетіло з Москви і прямувало до Женеви непрямим маршрутом через Туреччину, Середземне море та над Італією.
Політ тривав більше дев’яти годин, хоча типовий тривав би від трьох до чотирьох годин.
Зустріч у Женеві. Новий раунд переговорів з РФ
Новий раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією та Сполученими Штатами заплановано на 17-18 лютого в Женеві. Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим вже вирушила до Швейцарії.
Незважаючи на поновлені зусилля США щодо відродження дипломатії і бажання України на мир, надії на будь-який раптовий прорив залишаються низькими, оскільки Росія продовжує висувати старі ультиматуми для Києва. Склад делегацій Україна направить у Женеву ту саму делегацію, що й на попередніх раундах. Зокрема, до її складу увійдуть: секретар РНБО Рустем Умєров, керівник Офісу президента України Кирило Буданов, заступник начальника ГУР МО Вадим Скібіцький, заступник голови ОП Сергій Кислиця, начальник Генштабу генерал Андрій Гнатов та голова фракції Слуга народу Давид Арахамія.
Щодо РФ, то очікується, що радник російського президента Володимир Мединський, який раніше ставив під сумнів суверенітет України, очолить російську переговорну групу в Женеві.
За словами Москви, до нього приєднаються Ігор Костюков, керівник російської військової розвідки, та заступник міністра закордонних справ Михайло Галузін.
Раніше президент України повідомляв, що на перемовинах в Абу Дабі російська делегація під керівництвом Костюкова виявилася більш конструктивною, ніж під час зустрічей з Мединським. Хто буде представляти США на зустрічі в Женеві поки офіційно не повідомлялось. Місце зустрічі Як пишуть західні ЗМІ, вибір Швейцарії знаменує собою перший випадок, коли переговори відбудуться на європейській частині після попередніх раундів в Абу-Дабі та Стамбулі.
Вибір Женеви, схоже, був наполегливо спрямований на Вашингтон. Посланці Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер , які, як очікується, очолять взаємодію США з Росією та Україною, планують провести окремі зустрічі з іранськими чиновниками в місті пізніше цього тижня. Теми для розмови та російський ультиматум Рустем Умєров зазначав, що порядок денний зустрічей в Женеві ймовірно включатиме обговорення можливого припинення вогню в енергетиці.
Тим часом прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що буде обговорено “ширше коло питань” порівняно з попередніми зустрічами в Абу-Дабі, включаючи територіальні питання.
“Ми неодноразово зазначали, що будь-який переговорний процес має враховувати реалії на землі. Питання територій, безумовно, буде на столі під час зустрічі в Женеві. Це складний кейс, але ми готові до розмови в межах наших національних інтересів”, – цитують Пєскова російські медіа. Без “торгівлі територіями” Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки в суботу, Володимир Зеленський чітко заявив, що Україна не буде віддавати території.
“Ось чому зараз я не хочу бути президентом, який повторюватиме помилки своїх попередників чи інших людей… Бо Путіна не зупиниш поцілунками чи квітами. Я ніколи цього не робив, і тому не вважаю, що це правильно. Моя порада всім: не робіть цього з Путіним”, – сказав президент України.
Водночас він визнав, що існують розбіжності зі США щодо гарантій безпеки. Зокрема, адміністрація Трампа пропонує 15 років, тоді як Київ хоче американських зобов’язань тривалістю 30-50 років.
У неділю він висловив сподівання, що тристоронні переговори в Женеві “будуть серйозними, предметними” та “корисними для всіх нас”.
“Але, чесно кажучи, іноді складається враження, що сторони говорять про зовсім різні речі”, – сказав Зеленський.
“Американці часто повертаються до теми поступок, і занадто часто ці поступки обговорюються лише в контексті України, а не Росії”, – додав він. Тролінг від Буданова Кирило Буданов сьогодні опублікував фотографію свого відправлення потягом на переговори з українською делегацією. Він написав: “В дорозі до Женеви. Попереду наступний раунд переговорів. Дорогою ми обговорюватимемо уроки нашої історії з колегами та шукатимемо правильних висновків. Інтереси України мають бути захищені”.
Посилання на історію, схоже, було жартом, спрямованим на Мединського. Вважається, що колишній міністр культури РФ написав есе 2021 року, яке приписують Путіну, в якому стверджувалося, що Україна та Росія були єдиним народом і державою зі спільним походженням у дев’ятому столітті. Його присутність під час переговорів інтерпретується як ознака того, що Кремль не сприймає переговори серйозно.
Рубіо: США не вийдуть із переговорів щодо України
Державний секретар США Марко Рубіо в суботу, 14 лютого, під час зустрічі з главами МЗС країн G7 запевнив, що Штати налаштовані на подальші переговори для завершення війни в Україні. Про це заявив заступник прес-секретар Держдепу Томмі Піготт.
Окрім цього, за його словами, лідери обговорили нагальні питання, як-от поточні конфлікти, які загрожують миру і стабільності в Африці, Європі та на Близькому Сході.
Також сторони говорили про виклики регіональній безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні та Західній півкулі.
“Держсекретар підтвердив прихильність Сполучених Штатів сприянню стабільності у Венесуелі та переговорам про припинення російсько-української війни”, – додав Піготт.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський також провів зустріч із державним секретарем США Марко Рубіо в Мюнхені. Під час зустрічі йшлося про послідовність наступних кроків. Україна вважає, що зрештою має відбутися зустріч на рівні лідерів України та РФ, щоб вирішити найбільш проблемні питання.
Зеленський пояснив підхід Трампа до миру
Президент США Дональд Трамп прагне швидкого укладення масштабної мирної угоди щодо війни в Україні, однак ключовим залишається поетапний підхід до домовленостей.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, пише The Guardian.
За словами Зеленського, Трамп зацікавлений у швидкому укладенні комплексної мирної угоди, оскільки надає перевагу масштабним рішенням.
“Він хоче укласти угоду відразу, тому що любить великі пакети”, – зазначив Зеленський, порівнявши цей підхід із попередніми великими законодавчими ініціативами американського лідера.
Також Зеленський наголосив, що для України важливою є послідовність укладення домовленостей, адже спочатку мають бути визначені гарантії безпеки та інші ключові умови.
Він додав, що Україна могла б провести вибори у разі досягнення тимчасового перемир’я з Росією на два-три місяці. За його словами, проведення виборів можливе лише після припинення активних бойових дій і отримання гарантій безпеки для країни.
Вибори і референдум в Україні: ЗМІ виявили деталі
Україна почала планувати проведення президентських виборів, які мають відбутися в один день спільно з референдумом щодо мирної угоди з Росією. Про це повідомляє Financial Times, посиаючись на українських і західних чиновників та осіб, обізнаних із ситуацією.
Такий крок зроблено на тлі тиску на Київ з боку Вашингтона з метою завершити мирні переговори між Україною і Росією навесні, зазначає ЗМІ.
Підготовка почалася після того, як адміністрація президента США зажадала провести обидва голосування до 15 травня та пригрозила втратою запропонованих США гарантій безпеки.
Також джерела кажуть, що президент України Володимир Зеленський має намір оголосити про проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого, у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії.
Джерела, близькі до Зеленського, кажуть, що він і його команда дали зрозуміти адміністрації тип Трампа, що вони готові до надзвичайно обмежених строків, попри логістичні труднощі проведення виборів в обмежений термін в умовах війни.
Згідно з робочим графіком, Верховна Рада в березні та квітні займатиметься внесенням необхідних правових змін, які дадуть змогу проводити вибори в умовах воєнного часу.
Утім, українські та західні офіційні особи наголосили, що ні графіку, ні ультиматуму США навряд чи буде додержано. Річ у тім, що вони залежать від серії чинників, зокрема й від можливості досягнення прогресу в мирній угоді з главою Кремля Володимиром Путіним, зазначає ЗМІ.
Президент США Дональд Трамп дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від укладення ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, включатиме можливу передачу Донбасу Росії, і яку Вашингтон хоче завершити до 15 травня.
Як ми вже писали на початку січня, у Верховній Раді створили сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори під час особливого стану.
Як відомо, 9 грудня президент США Дональд Трамп заявив про необхідність провести президентські вибори в Україні.
Президент України Володимир Зеленський відповів, що готовий до виборів, якщо міжнародні партнери зможуть забезпечити безпеку під час їх проведення.
Глава МЗС пояснив, з ким Україна підпише 20-пунктний мирний план
Україна підпише 20-пунктну мирну угоду про врегулювання російсько-української війни зі США, а США окремо підпишуть документ з Росією. Про це розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю Європейській правді.
За його словами, угода на 20 пунктів, яка тепер перебуває у центрі мирного процесу, – це двосторонній документ.
“Якщо говорити суто про цю 20-пунктову рамку, то це нині документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США”, – сказав міністр та додав, що перемови ще тривають, це процес.
Європейська сторона “присутня в мирному процесі і в домовленостях про безпекові гарантії”, додав Сибіга.
“До речі, важливо, що вперше йдеться саме про термін “безпекові гарантії”, а не “запевнення” чи щось подібне”, – додав глава МЗС.
Гарантії безпеки мусять мати юридично-зобов’язальний характер.
“Тому важливо, що є згода щодо потреби ратифікації гарантій – зокрема, їхньої ратифікації у Конгресі США”, – резюмував Сибіга.
Віцепрем’єр Італії розкритикував Зеленського: в МЗС відповіли
Віцепрем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні закликав президента України Володимира Зеленського підписати мирну угоду з Росією. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий відреагував на дану заяву у соцмережі Х.
Сальвіні у своєму дописі в Х заявив, нібито Зеленський програє війну, і йому “доведеться вибирати між поразкою та розгромом”. “Ми чули Зеленського, який після всіх отриманих грошей, зусиль та допомоги все ще має нахабство скаржитися. Друже мій, ти програєш війну, ти втрачаєш людей, авторитет і гідність: підпиши мирну угоду якомога швидше. Тобі доведеться вибирати між поразкою та розгромом”, – написав італійський політик.
Речник МЗС Георгій Тихий у відповідь на заяву віцепремʼєр-міністра Італії заявив: “Від 3000 до 5000 українців брали участь у битві за Монте-Кассіно, одній з найтяжчих битв Другої світової війни. Вони не обирали “між поразкою та розгромом”, хоча перемога іноді здавалася дуже далекою. Вони билися пліч-о-пліч з іншими союзниками, бо йшлося про свободу Італії та всієї Європи. Якою би тяжкою не була боротьба України сьогодні, вона так само принципова, як 80 років тому”.
Тихий висловив подяку Італії та італійцям, які, на відміну від Сальвіні, “розуміють, що доля миру в Європі вирішується на полі бою в Україні”.
“Якщо пан віцепрем’єр-міністр стурбований мирною угодою, радимо йому звертатися не до президента України – країни, яка захищається від агресії, – а до Путіна, який розв’язав цю війну”, – наголосив речник МЗС.