Антикор

Позначка: Міносвіти

  • В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ

    В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ

    Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження “нульового курсу” для абітурієнтів, які не здали національний мультипредметний тест. Про це повідомив очільник МОН Оксен Лісовий під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 5 вересня, передає Інтерфакс-Україна.

    “Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо і уже розробили відповідний проєкт постанови, – це так званий “нульовий курс”. Це вступ без НМТ на “нульовий курс”, який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на “нульовий курс” і провчити їх рік”, – сказав міністр. Лісовий зазначив, що забрати дітей можна не тільки під час вступної кампанії, але й організувати іншу вступну кампанію, наприклад, “зимовий вступ”, “весняний вступ”. “Забирати всіх, але потім, після навчання на “нульовому курсі”, вивести дітей на НМТ, щоб не порушувати справедливий розподіл державних ресурсів”, – пояснив очільник МОН.

    Серед іншого міністр заявив, що не підтримує ідею відкладення НМТ на прифронтових територіях. Водночас Лісовий виступив за збільшення регіонального коефіцієнту для прифронтових закладів вищої освіти.

  • В Україні навчальний рік розпочали 3,5 млн школярів

    В Україні навчальний рік розпочали 3,5 млн школярів

    Новий навчальний 2025/2026 рік в Україні розпочинають 3,5 млн школярів. Більшість з них – офлайн. Про це на своїй Facebook-сторінці написав міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
    “Сьогодні 3 млн 500 тис. школярів розпочинає новий навчальний рік. Попри війну більшість дітей сіли за парти офлайн. За рік ми змогли повернути понад 100 тис. учнів у класи… Ми разом із громадами не зупиняли роботу над створенням безпечних умов для навчання”, – написав урядовець.
    Навчання триває навіть там, де ворог намагався знищити українську освіту: в деяких містах запрацювали чотири релоковані школи з Донеччини. Загалом у всій країні релоковані 56 шкіл.
    Іще понад 338 тис. дітей продовжують здобувати освіту дистанційно в українських школах.
    До закладів вищої освіти, без урахування вступників до військових та інших спеціалізованих закладів, вступили понад 178 тис. молодих людей.
    “Багато хто обирає напрями, критично потрібні для відбудови та розвитку країни, а саме: медицину, інженерію, будівництво. Держава продовжує підтримувати студентів: понад 50% з них отримають фінансову допомогу”, – зауважив Лісовий.
    Понад 66 тис. заяв подано на вступ до профтехів та понад 248 тис. — до закладів фахової передвищої освіти. Міністр освіти та науки додав, що вступна кампанія до профтехів триватиме до жовтня.
    Прем’єр-міністр Юлія Свириденко своєю чергою в Telegram повідомила, що в новому 2025/2026 навчальному році дистанційно навчатиметься на 103 тис. учнів менше, ніж торік. Майже 2,3 мільйона учнів навчатимуться очно.
    Також вона розповіла, що до кінця 2026 року в Україні заплановано відкриття 203 нових укриттів.
    “На жаль, за деякими партами сьогодні нікого не буде. Деякі діти підуть до школи без батька чи матері. Деякі вчителі не зможуть зустріти своїх учнів. Кожна відремонтована школа, кожна стипендія, кожен новий клас – це наш борг перед тими, хто віддав життя за наше майбутнє”, – написала голова українського уряду.

  • В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи

    В МОН пояснили нюанси реалізації реформи старшої профільної школи

    Для ефективної реалізації реформи старшої профільної школи в закладі освіти має бути не менше 600 учнів. Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю проєкту Newsмейкер на телеканалі Інтер.
    “Демографія на сьогодні і існуюча мережа не дозволяють якісно реалізувати підхід старшої профільної школи. Тому що оце профільне навчання, можливість формування груп за профілями, можливість розбудови індивідуального треку, індивідуальних освітніх траєкторій для дітей, потребує великої кількості вчителів і великої кількості учнів… Якщо ми говоримо в контексті імплементації реформи старшої профільної школи, то це 600 дітей в закладі освіти. Це та нижня межа, яка дозволить дійсно реалізувати ідеологію вибору”, – зазначив він.
    За словами міністра, в ході цієї реформи з найбільшим викликом зіштовхнуться самі малозаселені регіони. Цю проблему можна буде вирішити кількома рішеннями, зокрема, пансіони продовж тижня навчання з поверненням на вихідні додому.
    “Ці пансіони треба розбудувати і багато областей уже займається цією роботою. Вони бачать велику школу або колишній заклад професійної освіти і частину, одне крило, виділяють під реконструкцію, перебудову його під можливість для проживання дітей”, – розповів Лісовий.
    Ще одним рішенням є довезення дітей, але бажано, щоб на доїзд діти не витрачали більше 30 хв.
    Як відомо, з 1 вересня 2025 року стартувала пілотування реформи старшої профільної школи: апробація нових підходів до навчання, розробка курсів, тестування навчальних матеріалів. На 2024/2025 навчальний рік підібрано 30 ліцеїв-амбасадорів, які допомагають готуватися до пілотування. Після чого з 1 вересня 2027 року 10 класи розпочнуть навчання в профільній школі. Очікується, що навесні-влітку 2030 року відбудуться перші випуски з 12 класу, після чого у 2030-2033 роках відбудеться трансформація мережі закладів освіти залежно від демографічної ситуації та перших результатів реформ.

  • БЗВП для студентів: створно полігон із умовами “4-зіркового хостела”

    БЗВП для студентів: створно полігон із умовами “4-зіркового хостела”

    В одній з областей України вже є полігони на яких студенти зможуть пройти базову загальновійськову підготовку (БЗВП). Про це повідомив очільник Міністерства освіти та науки України Оксен Лісовий в ефірі Радіо Хартія у вівторок, 8 липня.

    “Є області, у яких створені уже полігони для студентів. Давайте так, одна область, де створені полігони для студентів. Вона є достатньо безпечною й готова приймати молодь з усієї України. Вони відкриті вже зараз, вони вже працюють”, – сказав він.

    Міністр додав, що полігони мають умови “4-зіркового хостела”, щоб не налякати молодь та поступово заглиблювати її у “бомж-стайл”.

    Нагадаємо, торік Кабінет міністрів затвердив порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських.

    Обов’язкова БЗВП для студентів має розпочатись вже у вересні поточного року. Водночас жінки, які придатні за станом здоров’я, зможуть долучитися до практичних занять виключно добровільно. Не створюватимуть термінаторів: що передбачає базова військова підготовка

  • В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників

    В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників

    Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
    “Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
    За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
    “Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
    Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики.

  • Відомо, з якого предмету учасники НМТ-2025 найчастіше набирають 200 балів

    Відомо, з якого предмету учасники НМТ-2025 найчастіше набирають 200 балів

    За результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки у вівторок, 1 липня.

    “На сьогодні найбільша кількість 200-бальників – з математики: таких учасників уже 1163. На другому місці англійська мова – 765 максимальних результатів; на третьому – українська мова, де 658 учасників отримали 200 балів. Усього 2414 вступників склали хоча б один предмет на 200 балів. З них 250 склали два предмети на максимальний бал, 31 учасник – три предмети, а троє мають 200 балів із чотирьох предметів”, – йдеться у повідомленні.
    Статистика тих, хто не склав математику, нині становить 11,7%, а торік цей показник був вищим – 14%.

    Водночас серед вибіркових предметів найскладнішими виявилися фізика – 10% учасників не впоралися, хімія – 6% та іспанська мова – 4,5% учасників не подолали порогового балу.

    “Ті, хто не подолав поріг НМТ із деяких предметів, зберігають можливість вступити до закладів фахової передвищої та професійної освіти. Україна потребує механіків, будівельників, фахівців з агросфери, молодшого медичного персоналу – саме такі напрями є перспективними на ринку праці та ключовими для відновлення країни”, – заявили в Міносвіти.

    Нагадаємо, у 2025 році НМТ включає тестування з обов’язкових навчальних предметів: українська мова, математика, історія України та навчального предмета за вибором (іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія, українська література). Тестування відбуватиметься під час основних і додаткових сесій. Основні відбулися протягом 14 травня – 25 червня; додаткові пройдуть 14-25 липня. Повідомлялося, що в основний період реєстрації для участі в НМТ 2025 року зареєструвалося 312 тис. вступників.

  • Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН

    Близько 100 тис. українських школярів перейшли на очну форму навчання – МОН

    Протягом 2024-2025 навчального року щонайменше 100 тисяч українських школярів перейшли з дистанційної на очну форму навчання. Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова під час брифінгу 2 травня, передає Укрінформ.
    Як відомо, всього в Україні 3,7 мільйона школярів, з них: 2,2 мільйона навчаються очно; 759,1 тисячі – на змішаній формі, 391,3 тисячі -дистанційно; 363,9 тисячі – перебувають за кордоном і дистанційно навчаються в українських школах; 42,5 тисячі – живуть на тимчасово окупованих територіях і продовжують дистанційно навчатися в українських школах.
    Зазначається, що кількість дітей, які навчаються дистанційно і перебувають на підконтрольній Україні території, протягом 2024-2025 навчального року скоротилась на 100-150 тисяч.
    За словами Кузьмичової, розбіжність у 50 тисяч можна пояснити тим, що дистанційна форма навчання залежить від безпекової ситуації в кожному конкретному регіоні.
    “Тому на різних етапах це могло бути 100 тисяч, але пікове значення, яке ми спостерігали протягом цього навчального року, – скорочення до 150 тисяч”, – зазначила вона.
    Заступниця міністра освіти та науки додала, що цього далося досягнути завдяки будівництву підземних навчальних закладів. У 2024 році на це спрямували 7,5 мільярдів гривень, коштом яких збудували та відремонтували 15 шкіл-укриттів.