Приблизно 40 тис. (12%) вчителів вийшли із системи освіти у 2024/2025 навчальному році. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в інтервʼю Українська правда. Життя.
“Згідно з дослідженням Освіторії, у 2024-2025 навчальному році приблизно 40 тисяч (це близько 12%) вчителів вийшли із системи освіти. Безумовно, війна стала каталізатором, зокрема, для переходу в іншу сферу або, наприклад, для виїзду за кордон. Водночас серед причин зменшення кількості вчителів у професії – вихід на пенсію та звільнення” – зазначила вона.
За словами чиновниці, з одного боку, можна говорити про нестачу кадрів, зокрема для повної загальної та середньої освіти, а з іншого – загальної кількості ставок більше, ніж потребує система.
“І це цікава ситуація: одна теза не суперечить іншій, але є чітка і гостра нестача в окремих галузях, особливо в природничих науках (фізиці, біології, хімії) та математичній галузі. Натомість в інших галузях можемо фіксувати, що кількість вчителів в певних регіонах і громадах більша, ніж потребує система”, – розповіла заступниця міністра.
Також вона звернула увагу, що закриття шкіл і безробіття через це вчителів – це зовсім не системна проблема.
“Треба дивитися конкретні приклади, що там відбулося: яка кількість вчителів дійсно залишилася без роботи, якого віку вони, що їм запропонували, чи відмовлялися вони від цих пропозицій. Тому я дуже обережно ставлюся до узагальнень: “Школи закриваються, вчителі без роботи”. Є питання змін в мережі, які відбуваються. Це пов’язано з демографічною ситуацією. Безумовно, в часи війни фактор демографії посилюється, ускладнюється військовою агресією і ризиками. Це впливає на зменшення кількості учнів, які щорічно приходять до закладів загальної середньої освіти. Чисельність учнів у школах впливає на обсяг ставок учителів, які потрібні в тій чи іншій школі”, – заявила Кузьмичова.
Позначка: Міносвіти
Лісовий відповів щодо заборони смартфонів у школах України
Міністр освіти та науки Оксен Лісовий вважає, що питання заборони використання мобільних телефонів у школах потребує обговорення з громадськістю. Він зауважив, що підхід із залишенням гаджетів у спеціальному боксі в класі може допомогти учням зосередитися на навчанні. Однак, за його словами, загальна заборона смартфонів у школах наразі не є пріоритетом для Міністерства освіти. Ці думки Лісовий озвучив в інтерв’ю проєкту “Рандеву з Яніною Соколовою” на “5 каналі” в неділю, 15 лютого, пише Суспільне.
Міністр зазначив, що такі ініціативи потребують широкого обговорення, оскільки існують кардинально протилежні погляди на це питання.
“Те що стосується світової практики щодо культури взаємодії з гаджетами в закладі освіти, то вона є різною, в тому числі й такою, коли смартфон залишають в локері в школі, або залишають у боксику в класі, а на перервах беруть у руки. Така практика існує, і вона доводить свої позитивні результати”, – сказав міністр.
Він додав, що цей метод сприяє покращенню концентрації учнів на навчанні. Водночас міністр зазначив, що такий підхід можна реалізувати навіть без спеціальної директиви міністерства – через домовленості між школами і батьками.
“Це наша думка, але цю дискусію треба провести з громадськістю. Це ніхто не забороняє робити сьогодні школам, школа може такий соціальний договір з батьками укласти та запровадити такий підхід. Питання в тому, чи потрібна для цього директива Міністерства освіти? Хіба що для того, щоб сказати батькам, якщо не хочеш їм пояснювати, чому це важливо, що у вас наказ із міністерства”, – пояснив Лісовий.
Лісовий зазначив, що питання заборони користування смартфонами у школах не пріоритетне для відомства, тому його не розглядають наразі.
Раніше повідомлялося, що в Данії більшість партій парламенту досягла домовленості про заборону використання мобільних телефонів протягом дня для школярів початкових класів.
У Чехії розглянуть заборону соцмереж для дітей
Міносвіти призначило нового керівника КНУКіМ замість Поплавського
Міністерство освіти і науки України призначило виконувача обов’язків керівника Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) замість Михайла Поплавського. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий у Фейсбук у вівторок, 10 лютого.
“Днями у президента (читайте – ректора) Київського національного університету культури і мистецтв Михайла Поплавського завершився строк дії контракту. Юридично і фактично Михайло Поплавський керував закладом понад 30 років… У квітні 2023 року Михайло Поплавський сам публічно заявляв про те, що важливо, щоб в університет прийшов новий керівник. Я вважаю, що саме зараз настав момент підтвердити ці слова”, – написав він.
Лісовий зазначив, що “коли одна людина очолює університет понад три десятиліття, це виходить за межі здорової управлінської змінюваності” і що “публічний стиль і тон, який транслював керівник закладу протягом років формували викривлене уявлення про те, якою має бути культурна інституція та українська культура загалом”.
“Я вважаю, що університет культури має бути прикладом етичних стандартів, а не постійним джерелом дискусій про них. Міністерство освіти і науки України призначило виконувача обов’язків керівника закладу, який має організувати проведення відкритих і конкурентних виборів – реальних, об’єктивних і позбавлених впливу”, – додав міністр.
Як відомо, Михайло Поплавський очолював вуз з 1995 року, коли уперше був призначений його ректором КНУКіМ. У 2021 році його було переобрано президентом університету.
Як відомо, раніше Міносвіти призначило виконуючою обов’язки ректора Національного авіаційного університету (НАУ) Ксенію Семенову.
Також повідомлялося, що в Острозькій академії обрали нового ректора, ним став доктор психологічних наук Едуард Балашов.
МОН продовжило канікули в Україні до 1 лютого
Міністерство освіти та науки прийняло рішення про продовження канікул в усіх освітніх закладах України через безпекову ситуацію. Зараз це рішення стосується переходу на дистанційне навчання або продовження зимових канікул до 1 лютого 2026 року. В Києві також будуть продовжені канікули до зазначеної дати. Президент Володимир Зеленський раніше оголосив про надзвичайну ситуацію в енергетиці та створення штабу для координації роботи в цьому напрямку.
Відомо, коли в усіх школах України запрацює 12-річне навчання
По всій Україні 12-річну систему шкільної освіти повністю запровадять з 1 вересня 2027 року. Про це повідомила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова в коментарі РБК-Україна.
За її словами, перехід на 12-річне навчання не є питанням дискусії або політичного вибору, а прямою вимогою чинного законодавства.
“12-річна система освіти в усіх регіонах, в усіх школах та ліцеях буде запроваджена з 1 вересня 2027 року відповідно до закону Про повну загальну середню освіту”, – заявила Кузьмичова.
Закон, ухвалений ще у 2020 році, не передбачає альтернативних сценаріїв.
“Усі діти, які підуть у 10 клас у 2027 році, навчатимуться 12 років. У цій системі вже є діти, які почали навчання у 2018 році зі стартом реформи”, – додала Кузьмичова.
Водночас вона окремо підкреслила, що перехід на 12-річну освіту не означає зміни правил щодо віку вступу до школи. “В якому віці віддавати дитину до першого класу – це виключно рішення батьків. Жодних обов’язкових вимог держава не встановлює і встановлювати не буде”, – заявила посадовиця.
Міносвіти оголосило конкурси на посади ректорів 5 університетів
Міністерство освіти і науки оголосило конкурси на заміщення посад ректорів ще в університетах Вінниці, Харкова, Кропивницького і Чернігова.
Йдеться про посади ректорів Вінницького національного технічного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, Центральноукраїнського національного технічного університету і Національного університету “Чернігівська політехніка”.
Зазначається, що у конкурсах можуть брати участь громадяни України, які володіють державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови (вільне володіння державною мовою першого або другого ступеня), мають вчене звання та науковий ступінь і стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як десять років.
Строк подання заяв – два місяці з дня опублікування оголошення на офіційному вебсайті Міносвіти.
Міносвіти: Охочих призовного віку вступати до магістратури поменшало
Міністерство освіти та науки зафіксувало зменшення попиту на навчання в магістратурі, особливо на контракт. Це пояснюється зменшенням кількості вступників старше 25 років. У цьому році на магістратуру подали заявки понад 217 тисяч осіб, що на 63 тисячі менше, ніж рік тому. Зараз на навчання було зараховано понад 97 тисяч майбутніх магістрів, що на 28 тисяч менше, ніж у попередньому році. На аспірантурі помітно збільшення кількості жінок-вступників, а кількість чоловіків, які вступили, скоротилася на 70%. Також в Україні закрили або знизили рівень 457 закладів середньої освіти через малокомплектність. Кожен шостий заклад освіти в Україні постраждав від агресії Росії.
За кордоном верифікували перші суботні та недільні українські школи
Перші суботні та недільні українські школи, які працюють за кордоном, пройшли верифікацію. Тепер діти, які живуть за межами України, можуть навчатися у них за програмою українознавчого компонента. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України в четвер, 9 жовтня.
Зазначається, що результати навчання у верифікованих закладах будуть визнані в Україні, тож діти зберігають зв’язок з українською освітою.
“Такі школи – це не лише уроки, а й живе спілкування з однолітками, атмосфера української спільноти та збереження традицій. Українська мова є обов’язковою для всіх учнів. У 1-4 класах учителі подають українознавчий зміст разом з українською мовою через інтегрований курс Я досліджую світ.
Починаючи з 5 класу, школярі вивчають окремі предмети – українську літературу та історію України. Залежно від класу до програми також входять географія, громадянська освіта та предмет Захист України”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, в Україні 457 закладів середньої освіти припинили існування чи понизили ступінь через малокомплектність. Атестація учнів 4-х класів: відомо, як відбуватиметься оцінювання знань
В Україні може з’явитися “нульовий курс” для тих, хто не склав НМТ
Міністерство освіти і науки України ініціює запровадження “нульового курсу” для абітурієнтів, які не здали національний мультипредметний тест. Про це повідомив очільник МОН Оксен Лісовий під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 5 вересня, передає Інтерфакс-Україна.
“Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо і уже розробили відповідний проєкт постанови, – це так званий “нульовий курс”. Це вступ без НМТ на “нульовий курс”, який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на “нульовий курс” і провчити їх рік”, – сказав міністр. Лісовий зазначив, що забрати дітей можна не тільки під час вступної кампанії, але й організувати іншу вступну кампанію, наприклад, “зимовий вступ”, “весняний вступ”. “Забирати всіх, але потім, після навчання на “нульовому курсі”, вивести дітей на НМТ, щоб не порушувати справедливий розподіл державних ресурсів”, – пояснив очільник МОН.
Серед іншого міністр заявив, що не підтримує ідею відкладення НМТ на прифронтових територіях. Водночас Лісовий виступив за збільшення регіонального коефіцієнту для прифронтових закладів вищої освіти.
В Україні навчальний рік розпочали 3,5 млн школярів
Новий навчальний 2025/2026 рік в Україні розпочинають 3,5 млн школярів. Більшість з них – офлайн. Про це на своїй Facebook-сторінці написав міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
“Сьогодні 3 млн 500 тис. школярів розпочинає новий навчальний рік. Попри війну більшість дітей сіли за парти офлайн. За рік ми змогли повернути понад 100 тис. учнів у класи… Ми разом із громадами не зупиняли роботу над створенням безпечних умов для навчання”, – написав урядовець.
Навчання триває навіть там, де ворог намагався знищити українську освіту: в деяких містах запрацювали чотири релоковані школи з Донеччини. Загалом у всій країні релоковані 56 шкіл.
Іще понад 338 тис. дітей продовжують здобувати освіту дистанційно в українських школах.
До закладів вищої освіти, без урахування вступників до військових та інших спеціалізованих закладів, вступили понад 178 тис. молодих людей.
“Багато хто обирає напрями, критично потрібні для відбудови та розвитку країни, а саме: медицину, інженерію, будівництво. Держава продовжує підтримувати студентів: понад 50% з них отримають фінансову допомогу”, – зауважив Лісовий.
Понад 66 тис. заяв подано на вступ до профтехів та понад 248 тис. — до закладів фахової передвищої освіти. Міністр освіти та науки додав, що вступна кампанія до профтехів триватиме до жовтня.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко своєю чергою в Telegram повідомила, що в новому 2025/2026 навчальному році дистанційно навчатиметься на 103 тис. учнів менше, ніж торік. Майже 2,3 мільйона учнів навчатимуться очно.
Також вона розповіла, що до кінця 2026 року в Україні заплановано відкриття 203 нових укриттів.
“На жаль, за деякими партами сьогодні нікого не буде. Деякі діти підуть до школи без батька чи матері. Деякі вчителі не зможуть зустріти своїх учнів. Кожна відремонтована школа, кожна стипендія, кожен новий клас – це наш борг перед тими, хто віддав життя за наше майбутнє”, – написала голова українського уряду.