Позначка: Кремль

  • У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою

    У Кремлі зробили заяву щодо дронів над Європою

    Російський речник Дмитро Пєков відкидає звинувачення у запуску безпілотників над країнами Європи як “огульні”. Він стверджує, що ці обвинувачення не мають підґрунтя, і при цьому наводить приклад авіалюбителя з Європи, який, на його думку, ніяк не зв’язаний з Росією і просто випробовував дрон. Російські посадовці також натякають, що запуск дронів над європейськими країнами може бути спробою шпигунства та поширення паніки. В останні тижні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення невідомих безпілотників у свій повітряний простір, що викликає серйозні обурення та ситуації, коли доводиться навіть зупиняти роботу аеропортів, як сталося сьогодні в Осло, Норвегія.

  • Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду

    Витрати Кремля на державну пропаганду сягли нового рекорду

    У Росії витрати на державну пропаганду досягли нових рекордних показників. Правлячий режим запланував збільшити фінансування державних телеканалів, ЗМІ та пропагандистських проектів в інтернеті на 146,3 млрд рублів у проекті бюджету на 2026 рік. Це на 7% більше, ніж у попередньому році, і на 32% більше, ніж у 2021 році. Витрати на пропаганду перевищують бюджети деяких регіонів Росії. Середньомісячні витрати на державну пропаганду складатимуть 12,1 млрд рублів, а головними одержувачами коштів будуть державні ТВ-канали. Незважаючи на великі витрати, аудиторія провладних медіа починає зменшуватися. Наприклад, кількість глядачів деяких телеканалів вже скоротилася, а різні ЗМІ втрачають частину своєї аудиторії.

  • Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ

    Кремль заблокував вихід Raiffeisen Bank з Росії – ЗМІ

    Австрійський банк Raiffeisen Bank International не зміг домовитися про продаж свого бізнесу в Росії через опозицію російської влади. Банк шукав покупця для своєї частки, але угода була заблокована. Росія боїться санкцій, які можуть бути введені проти банку, якщо власники стануть росіянами. Російська влада прагне зберегти економічні зв’язки з Європою через торгівлю нафтою та газом. Raiffeisen Bank виконує важливу роль у фінансових операціях з Європою через Москву. Банк також обробляє платежі за газопроводом Турецький потік, який постачає газ до Євросоюзу. Банк намагався продати свою частку в російському бізнесі після початку війни в Україні, але зустрів опір у російській владі. Влада заборонила угоди з іноземними банками з “недружніх” країн, до яких відноситься Австрія. Гендиректор банку намагався продати частку в бізнесі в Росії, проте поки безуспішно.

  • СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес

    СЗРУ: Кремль приховує безробіття, маскуючи його під соціальний прогрес

    У Росії введення чотириденного робочого тижня стало наслідком економічної кризи. Підприємства переводять працівників на скорочений графік, щоб уникнути масових звільнень і замаскувати падіння виробництва. У той час як в європейських країнах коротший робочий час вводиться для підвищення продуктивності та покращення якості життя працівників, у Росії це стало вимушеним кроком через кризу на ринку праці та зниження попиту на продукцію. Служба зовнішньої розвідки РФ вказує, що цей крок вже став частиною державної стратегії в Японії для підвищення народжуваності. Але в Росії це поки що лише підтверджує економічну кризу, спричинену санкціями та війною.

  • Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”

    Кремль назвав заплановане підвищення ПДВ “очевидною стабільністю”

    Російський уряд підтримує підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22% і надав аргументацію для цього кроку главі правлячого режиму. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що аргументація відповідна і дії продумані, а економіка РФ розвивається стабільно. Мінфін РФ пропонує підвищити ПДВ, щоб забезпечити додаткові кошти на оборону та безпеку. Путін раніше вказував на необхідність збільшення бюджету без підвищення податків. ПДВ є ключовим податком для бюджету РФ, і у 2024 році він забезпечив значну частину доходів федерального бюджету. При цьому дефіцит бюджету зрос до рекордних рівнів у 2025 році, що потребує додаткового фінансування.

  • Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України

    Лукашенко планує постачати електроенергію в окуповані РФ регіони України

    Президент Білорусі Олександр Лукашенко планує побудувати ще одну атомну електростанцію в країні і навіть розглядає можливість продавати електроенергію на територію українських областей, які окуповані Росією. Він висловив ці плани на зустрічі з російським президентом Путіним у Кремлі. Лукашенко також зазначив, що компанія Росатом вже запропонувала варіанти для будівництва. Путін висловив готовність до фінансування проекту, якщо буде знайдено споживача електроенергії, який оплатить відповідний тариф. Також варто відзначити, що Лукашенко використовував термін “звільнені” для позначення окупованих російськими військами територій на сході України.

  • Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії

    Кремль відреагував на інцидент з дронами в Данії

    У Москві заявили, що звинувачення уряду Данії щодо причетності Росії до інциденту з безпілотниками поблизу аеропорту Копенгагена є голослівними. Речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що такі заяви не мають підґрунтя і не слід їх серйозно сприймати. Він також зазначив, що російські військові дії відповідають міжнародним правилам і не порушують їх. Кремль вважає, що країна, яка займає серйозну позицію, повинна утримуватися від недообґрунтованих звинувачень.

  • Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу

    Путін побачив “нові загрози” і пригрозив Заходу

    Російський правитель Володимир Путін заявив, що Москва нібито готова реагувати на “будь-які стратегічні загрози” з боку Заходу не словами, а “військово-технічними заходами”. Про це він сказав під час засідання ради безпеки у понеділок, 22 вересня.
    За його словами, стратегічна стабільність у світі “продовжує деградувати” і в цьому начебто винні “руйнівні кроки” Заходу. При цьому РФ нібито неодноразово висувала ідеї для того, щоб виправити ситуацію, але “виразного відгуку” від західних країн не було.
    В результаті, “суттєво підірвано основи конструктивних відносин і практичного взаємодії між країнами, які володіють ядерною зброєю”.
    “Підкреслю, і в цьому ні в кого не повинно бути сумніву, Росія в змозі відповісти на будь-які наявні загрози, що існують і знов виникають. Відповісти не на словах, а шляхом застосування військово-технічних заходів. Приклад тому – наше рішення про відмову від одностороннього мораторію на розгортання наземних ракет середньої і меншої дальності”, – заявив Путін.
    Він додав, що відмова від мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності стала для Росії “вимушеним кроком”.
    Водночас Путін вважає, що вихід із Договору про стратегічні наступальні озброєння (ДСНО) був би “помилкою”. Тому Росія готова формально дотримуватися його ще рік після завершення чинності в лютому 2026 року, але додав, що збереження Москвою обмежень можливе лише у разі “аналогічних кроків США”.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що його країна повністю готова до ядерної війни з Росією. Перед цим він відправив дві дві атомні субмарини у “відповідні” регіони після погроз з боку Росії.

  • Росія розробила план зриву виборів у Молдові – ЗМІ

    Росія розробила план зриву виборів у Молдові – ЗМІ

    У Молдові виявилися документи, які свідчать про те, що Російська Федерація планує втручатися в парламентські вибори з метою змінити курс країни на євроінтеграцію. Ця стратегія була узгоджена з Кремлем і передбачає різноманітні тактики, включаючи вербування голосів за кордоном, організацію протестів та дезінформаційну кампанію в соцмережах. Президент Молдови Майя Санду попереджала про ці плани раніше і зараз поліція країни активно протидіє дезінформації та підкупу голосів. Європейський Союз підтримує Молдову у зусиллях зберегти свій європейський курс, а європейські лідери відвідали країну, висловивши підтримку. За документами, Москва спрямовує свої зусилля на молодь, кримінальні угруповання та спортивні клуби для провокацій у день виборів.

  • РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС

    РФ урізає фінансування окупованих територій – ЦНС

    Окупаційні адміністрації, що контролюють певні території, стикаються з економічними проблемами, які обмежують виділення коштів на майбутні роки. У Москві зустрілися делегації з окупованих регіонів для участі в економічному форумі, де російські посадовці пояснили про скорочення бюджетів на цих територіях через економічну нестабільність. Уряд висловив незадоволення з приводу відсутності ринкової економіки на окупованих територіях, що робить їх фінансово залежними від Росії. Це може призвести до скорочення фінансування соціальних програм і заробітної плати. Крім того, Кремль намагається активізувати примусову мобілізацію місцевого населення на окупованих територіях, що свідчить про колоніальний підхід та контроль над територіями.