Конгрес – Антикор

Сенат не стримав повноваження Трампа щодо Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловлювалися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президенту потрібно “дозволити закінчити справу”, маючи на увазі розгром іранського режиму після ліквідації аятоли Алі Хаменеї.

Спікер Палати представників Майк Джонсон також назвав ідею обмеження повноважень Трампа “небезпечною”.

Врешті, рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав у суботу без попереднього узгодження із законодавцями.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Сенат США не заблокував нові удари Трампа по Ірану

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловилися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Клінтон розповів про дівчат, які супроводжували Епштейна під час польотів

Колишній президент США Білл Клінтон та його дружина Хіларі дали свідчення перед Комітетом у справі засудженого за сексуальні злочини фінансиста Джеффрі Епштейна. Політик заявив, що вважав дівчат, які супроводжували Епштейна під час польотів, стюардесами. Про це пише Рolitico у вівторок, 3 березня. Серед інших тем, які висвітлив експрезидент США, було питання про фотографію, де молода дівчина Чаунте Девіс, яка літала разом з Епштейном на його літаку і звинуватила фінансиста в насильстві, робить масаж аеропорту Клінтону в Португалії в 2002 році. “Ви бачили фотографії. Одного разу я сидів і мені зробили масаж спини та шиї”, – підтвердив Клінтон на запитання, чи отримував він колись масаж від жінок з оточення Епштейна.
Експрезидент США пояснив, що у нього “відбувся спазм” у шиї та жінка у літаку “запропонувала допомогу”. Клінтон зазначив, що дозволив надати цю допомогу, і підкреслив, що не вступав ні з ким у сексуальні стосунки на борту літака Епштейна, а також не був свідком таких дій, які здійснювалися іншими пасажирами.
За його словами, він вважав, що жінки, які робили масаж, були стюардесами. Експрезидента також спитали, чи бачив він неповнолітніх у літаку Епштейна, на що він відповів: “Наскільки мені відомо, ні”.

“Вам відомо, що Чаунте Девіс – жертва насильства, яка стверджує, що зазнавала йому протягом трьох років, у тому числі і в цей період?” – запитали Клінтона члени комітету Конгресу. “Тепер відомо”, – відповів той. Сама Девіс розповідала, що з Епштейном її познайомила Гілейн Максвелл, спільниця засудженого фінансиста, і що вона нібито зазнала насильства з його боку після того, як потрапила на особистий острів Епштейна, де той обіцяв допомогти їй з акторською кар’єрою.

Клінтон розповів конгресменам про деталі своїх зв’язків із покійним фінансистом, які, за його словами, були припинені після 2003 року, задовго до першого засудження фінансиста у 2008 році. Засідання комітету проходило за зачиненими дверима. Судячи зі звітів із засідань комітету доказів якихось злочинів з боку Клінтона, знайдено не було. Інтерес до подружжя Клінтонів та їхніх зв’язків з Епштейном загострився на тлі публікації нових файлів із досьє фінансиста. Серед них – численні фото колишнього президента, у тому числі у джакузі, басейні та в компанії дівчат, чиї особи приховані. Раніше повідомлялося про свідчення Гілларі Клінтон у Конгресі по справі Епштейна. Її розмови із законодавцями тривали 6,5 годин.

Гілларі Клінтон дала свідчення у Конгресі по справі Епштейна

Колишня держсекретарка США Гілларі Клінтон у четвер, 26 січня, дала свідчення перед Конгресом про минулі зв’язки її та її чоловіка, експрезидента США Білла Клінтона, із покійним сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном, повідомляє CNN.
Зазначається, що свідчення відбувалося без медійників, за зачиненими дверима. Розмови Гілларі Клінтон із законодавцями Комітету з нагляду Палати представників тривали 6,5 годин.
Після цього у розмові з журналістами вона сказала, що відповідала на кожне запитання в Конгресі якомога повніше, “виходячи з того, що знала”. Клінтон наголосила, що ніколи не зустрічалася з Епштейном і не спілкувалася з ним.
Вона розповіла, що знайома зі спільницею Епштейна, засудженою Ґіслейн Максвелл. Це була для Клінтон “випадкова знайома”, яка прийшла як гостя за запрошенням “плюс один” на весілля її дочки Челсі Клінтон у 2010 році.
У коментарі CNN Гіларі запевнила, що її чоловік не знав про злочини Епштейна в той час, коли спілкувався з ним. Їхні товариські стосунки, за її словами, закінчилися за кілька років до того, як стало відомо про злочинну діяльність Епштейна.
Голова Комітету з нагляду Палати представників Джеймс Комер натомість заявив, що Клінтон сказала не все: “Це двопартійне розслідування. У американського народу багато запитань. Наскільки мені відомо, Клінтони не відповіли на дуже багато запитань, якщо взагалі відповіли, щодо своїх знань або участі у справах Епштейна та Максвелл”.
Білл Клінтон свідчитиме перед Конгресом США у п’ятницю, 27 лютого.
Раніше подружжя відмовлялося давати свідчення, за що їм загрожувало покарання. Своє рішення вони змінили незадовго до голосування щодо можливого притягнення їх до кримінальної відповідальності за неповагу до суду через відмову з’явитися перед Комітетом з нагляду Палати представників.

Журналіст порівняв виступ Трампа і промови Путіна

Під час виступу президента США Дональда Трампа в Конгресі у середу, 25 лютого, журналіст, який раніше очолював московське бюро, провів паралелі з манерою звернень російського диктатора Путіна. Про це пише Главком.

Репортер зауважив, що у виступі глави Білого длому можна побачити певну схожість із щорічними зверненнями Путіна.

“Є деякі подібності, наприклад, як правляча еліта оплесками аплодує президенту, коли він намагається запевнити громадськість, що він піклується про благополуччя кожного”, – написав медійник.

Водночас журналіст також наголосив на важливій відмінності: у Конгресі США під час промов президента присутні представники опозиційної партії, що створює іншу політичну атмосферу, ніж у російській Держдумі.

Інша американська журналістка акцентувала увагу на тому, що промова Трампа була детально продумана для телеглядачів і орієнтована на аудиторію прайм-тайму. Вона зазначила, що найвища кількість глядачів припадає на перші 30 хвилин ефіру, саме в цей проміжок президент озвучив основні тези, аби охопити якомога ширшу аудиторію по всій країні.

Примітно, що під час звернення кілька конгресменів з’явилися на засіданні у вбраннях і з символікою протестного характеру, демонструючи свою позицію.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп, виступаючи у вівторок перед Конгресом із щорічним зверненням про стан справ у країні, заявив, що Америка переживає “золоту добу” та підкреслив відновлення сили й авторитету Сполучених Штатів.

Пісторіус розкритикував підхід Трампа до Путіна та війни в Україні

“Золота доба” Америки: Трамп звітує у Конгресі

Президент США Дональд Трамп, виступаючи у вівторок перед Конгресом із щорічним зверненням про стан справ у країні, заявив, що Америка переживає “золоту добу” та підкреслив відновлення сили й авторитету Сполучених Штатів. Про це у середу, 25 лютого, повідомляє Укрінформ.

Трамп розпочав промову словами, що Америка повернулася і стала “більшою, кращою, багатшою і сильнішою, ніж будь-коли раніше”. Він також нагадав, що попереду 250-та річниця незалежності США, яку назвав “епічною віхою”.

Він охарактеризував нинішній період як “золоту добу Америки”, хоча зазначив, що на початку президентства країна перебувала в “стані кризи”. За його словами, під керівництвом його адміністрації відбувся “безпрецедентний поворот” в історії розвитку держави.

Президент наголосив, що сьогодні США “знову користуються значною повагою на міжнародній арені, можливо, як ніколи раніше”.

Він торкнувся питань боротьби з нелегальною імміграцією, повідомивши про зменшення кількості нелегальних перетинів кордону, активізацію заходів проти імпорту фентанілу та збільшення депортацій осіб без правового статусу. При цьому Трамп підкреслив, що Америка завжди прийматиме тих, хто “в’їжджає легально та своєю важкою працею сприяє зміцненню держави”.

Серед іншого він згадав про операцію США, спрямовану на усунення Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Ця ініціатива, на його думку, у поєднанні з його обіцянкою “бурити, бурити, бурити” в країні, допоможе знизити ціни на нафту.

Як відомо, це звернення президента Трампа відбулось під час спільного засідання обох палат Конгресу.

Нагадаємо, у Конгресі США попередили Дональда Трампа про можливу процедуру імпічменту, якщо він вирішить захопити Гренландію.

Раніше повідомлялося, що 11 лютого американські сенатори вперше з 2022 року відвідали Одесу. Вони ще раз підтвердили непохитну, двопартійну підтримку України в Конгресі США та серед американського народу.

Сибіга: США готові ратифікувати гарантії безпеки

Україна отримала інформацію від США про готовність ратифікувати гарантії безпеки в Конгресі. Про це у п’ятницю, 13 лютого, повідомляє МЗС України із посиланням на слова очільника відомства Андрія Сибіги.
Як зазначили у МЗС, йдеться саме про юридично зобовʼязуючі гарантії, а не запевнення – уперше в історії України. Проєкт двосторонніх гарантій майже готовий.
“Другий ключовий елемент безпекової архітектури – військова присутність з американським бекстопом. Без ролі США ефективна система безпеки в Європі неможлива”, – зазначив Сибіга.
На його думку, потрібно виснажити російську економіку та виснажити військові спроможності Росії:
“Або, що найкраще, – одночасно і економіку, і військові спроможності.”
Міністр зазначив, що російський диктатор Володимир Путін не досяг жодної стратегічної цілі в Україні.
“Він має визнати, що ніколи не досягне жодних військових цілей в Україні”, – додав глава МЗС.
Сибіга переконаний, що настав належний час заборонити видачу віз учасникам російської агресії.
Маю на увазі російських військових і членів їхніх родин – та позбавити їх можливості відвідувати Європу, Канаду й Сполучені Штати”, – пояснив він, додавши, що це було б для них справді болісно.

Маск відновив стосунки з Трампом і пожертвував республіканцям $10 млн – ЗМІ

Американський мільярдер Ілон Маск поновив стосунки з президентом США Дональдом Трампом, пожертвувавши 10 мільйонів доларів у передвиборчі фонди республіканців. Про це видання повідомляє Financial Times, посилаючись на документами Федеральної виборчої комісії.
У січні Ілон Маск пожертвував по 5 млн доларів кожній з основних організацій, що збирають кошти для республіканських кандидатів у Сенат і Конгрес.
Нові пожертви свідчать, що Маск, який кілька місяців тому заявив буцімто “досить” витратив на політику, знову став фінансовою силою в республіканській політиці.
ЗМІ нагадав, що торік Маск посварився з Трампом, назвавши “обурливим” і “корупційним” законопроєкт американського президента Big beautiful bill.
На піку своєї ворожнечі з Трампом він оголосив про плани створити Американську партію для боротьби з “однопартійною системою”, яку він звинувачував у “банкрутстві країни”.
Та останні пожертви свідчать, що Маск відмовився від своєї погрози створити конкурентну праву партію, резюмує видання.

США знову на порозі шатдауну через вбивство у Міннеаполісі

Амриканські Сенатори від Демократичної партії почали відмовлятися від підтримки законопроєкту про фінансування Міністерства внутрішньої безпеки (DHS), що може зірвати зусилля з недопущення шатдауну федерального уряду. Про це у неділю, 25 січня, повідомляє The Hill.
Зазначається, що законодавці були близькі до завершення роботи над фінансуванням на 2026 фінансовий рік після того, як Палата представників минулого тижня ухвалила останні чотири законопроєкти про бюджетні витрати.
Однак стрілянина в суботу в Міннеаполісі, внаслідок якої загинув 37-річний Алекс Претті від рук співробітника прикордонної служби, поставила під загрозу перспективи ухвалення цих документів у Сенаті.
П’ятеро з восьми демократів Сенату, які в листопаді голосували за припинення тривалого шатдауну, повідомили, що не підтримають новий пакет фінансування, доки до нього включено закон щодо DHS, пов’язаний з п’ятьма іншими законопроєктами – про виділення коштів міністерствам оборони, транспорту, житлового будівництва й міського розвитку, охорони здоров’я і соціальних служб, праці та освіти.
Очікується, що в неділю сенатори-демократи проведуть телефонну нараду, щоб визначити план дій.
Тим часом у Білому домі заявили, що сподіваються на перемогу здорового глузду, і шатдауну удасться уникнути.
На сьогодні федеральний уряд США працює за тимчасовим законом щодо бюджетних витрат, ухваленим у листопаді. Строк дії цього документа завершується 30 січня, тоді як Конгрес ще не завершив ухвалення повного пакета асигнувань на 2026 фінансовий рік.
За браку домовленості після цієї дати може настати частковий шатдаун – призупинення роботи окремих напрямків роботи федерального уряду.

В Конгресі планують обмежити дії Трампа в справі Гренландії

Американські посадовці готові скористатися повноваженнями Конгресу, щоб заблокувати рішення президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Сенаторка Ліза Мурковскі погрожує вжити заходів, щоб перешкодити Трампу в захопленні Гренландії. Її колега Кріс Куонс також планує представити законопроект, що обмежить повноваження президента у цьому питанні. Рішення Трампа викликало обурення, коли він закликав Данію “негайно продати” Гренландію. Європа розглядає три можливі сценарії захисту Гренландії від втручання США.