Шлюб з 14 років: чому з нового Цивільного кодексу приберуть цю норму

Індивідуальний підхід Новий варіант Цивільного кодексу України складається з 1949 статей, тоді як нині чинний, від 2004 року, який замінив кодекс від 1963-го, – з 1308.
Метою запропонованого законопроєкту, як написано в пояснювальній записці, є системне оновлення приватного (цивільного) права України.
Зокрема, статтю 1478 “Право на шлюб” у цьому документі пропонують доповнити таким формулюванням: “За заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його інтересам, а у разі вагітності жінки або народження нею дитини – з чотирнадцятирічного віку”. “У випадку, якщо мати, дівчина, жінка завагітніє, або народить дитину, то законодавець зобов’язує забезпечити права дитини та матері, надавши можливість такій особі утримувати цю дитину та отримати повну цивільну відповідальність і стати повністю дієздатною особою. Таким чином, за рішенням суду такій особі можуть надати право вступити у законний шлюб. Інших варіантів немає, іншої мети немає”, – пояснив у соцмережі народний депутат, один із співавторів проєкту закону Ігор Фріс. Він наголосив, що така норма вже діяла в українському законодавстві з 2004 по 2012 роки. І відповідним законом за президентства Януковича такі норми були виключенні з тіла Сімейного кодексу. Водночас інші усталені закони відповідно до чинного законодавства залишаються незмінними. Шлюбний вік – 18 років, а з 16 років – виключно за згодою суду та батьків, органів опіки та піклування. “Запропонована редакція статті 1478 у межах нової редакції Цивільного Кодексу не змінює загального вікового цензу для укладення шлюбу, який, як і раніше, становить 18 років. Це повністю відповідає як чинній моделі сімейного права України, так і загальноєвропейським підходам до захисту прав дитини. Норма, яка передбачає можливість надання судом права на шлюб особі з 16 років, а у виняткових випадках з 14 років (у разі вагітності або народження дитини), не є прямим дозволом на укладення шлюбу”, – сказала юристка Анастасія Соловйова у коментарі для Еспресо. Вона додала, що йдеться виключно про індивідуальне судове рішення, яке ухвалюється після оцінки конкретних життєвих обставин та виключно з урахуванням найкращих інтересів дитини. “На мою думку, тут суд виступає не формальним реєстратором, а гарантом захисту прав неповнолітньої особи, що в жодному разі не порушує права дитини. Згадка про 14-річний вік корелює з частковою цивільною дієздатністю, а також з фактом отримання паспорта громадянина України (ID картки) вперше з 14 років”, – зазначила Соловйова. Суперечність з Кримінальним кодексом Однак є й інша думка з приводу вказаної норми законопроєкту. “Пряма норма ЦК (Цивільного кодексу – ред.) про можливість раннього шлюбу при наявності вагітності, чи дитини має свої плюси, так і мінуси. Легалізація шлюбу раннього дозволить захистити майнові та немайнові права малолітніх батьків, які вже створили сім’ю. Проте виникає і суперечність зі статтями Кримінального кодексу щодо статевих зносин з особами, які не досягли 16 річного віку. Можливість шлюбу при вагітності у 14 років може стати інструментом для уникнення кримінальної відповідальності. Якщо суд дозволяє шлюб у 14 років через вагітність, він фактично підтверджує склад злочину з боку партнера”, – пише Судово-юридична газета. Автор статті наголошує, що запропонована норма хоч і вирішує правовий статус малолітніх батьків, але однозначно породжує етичні та юридичні суперечності – шлюб у 14 років може зашкодити інтересам дитини більше, ніж захистити їх. Тобто вона може допомогти педофілам уникнути відповідальності. “У нас з правами жінок і дітей і так все погано, а тут ці порушення у формі репродуктивного насильства, можливостей для сексуального насильства, зловживань, порушень прав дітей хочуть узаконити. Важливо зробити розголос і не дати цьому закону існувати. Ми рухаємось впевнено до дитячих примусових шлюбів і країн, які знаходяться на відповідному рівні розвитку як суспільство”, – написала на своїй сторінки у facebook психотерапевт Ольга Лазаренко. Вона додала, що Конвенція про права дитини визначає дитиною кожну людську істоту до досягнення 18 років (Council of Europe), і Україна ратифікувала цю Конвенцію у 1991 році.
Крім того, ЮНЕСКО визначає шлюби, укладені до 18 років, як форму примусового шлюбу. Міжнародні норми спрямовані на повну ліквідацію шлюбів між дітьми та угод між батьками дітей про їх одруження ще до досягнення ними шлюбного віку.
Психотерапевт вказала на основні проблеми, пов’язані з надзвичайно ранніми шлюбами:
– фізичне здоров’я: 14-річні діти фізично не готові до народження дітей, що створює серйозні ризики для здоров’я;
– психологічна незрілість: діти цього віку не мають достатньої зрілості для прийняття таких рішень;
– освіта: ранні шлюби часто призводять до припинення навчання;
– експлуатація: існує ризик примусу або маніпуляцій з боку дорослих.
Лазаренко нагадала, що зараз країни світу рухаються в бік підвищення шлюбного віку – наприклад, Замбія у 2023 році встановила абсолютний мінімум 18 років, тоді як цей законопроект пропонує рух у протилежному напрямку.
Сьогодні спікер парламенту Руслан Стефанчук відреагував на обговорення суспільством цієї скандальної норми нової редакції Цивільного кодексу.
У соцмережі він написав, що критика не відповідає дійсності. Адже в проекті закону передбачено, що у разі народження дитини в особи, яка досягла 14 років, або її вагітності, виключно за рішенням суду може бути дозволено укладення шлюбу. Тому така норма не має спонукального характеру для укладення шлюбу з 14 років. Вона є захисною – щоб захистити інтереси новонародженої дитини. Юридичні аргументи тут – однозначні. “Водночас робоча група бачить, що суспільство сприймає цю норму неоднозначно. Тому ми ухвалили рішення – за результатами дискусій – вилучити цю норму з проекту та залишити чинну, яка діє нині”, – повідомив Стефанчук і додав, що не можна ставити інші 1949 статей великого й фундаментального законопроекту у залежність від сприйняття або несприйняття положень однієї статті. Підсумовуючи, він подякував усім за небайдужість та дискусію. Поширені запитання Що в новому проєкті сказано про заручини? Одним із нововведень, запропонованих новою редакцією Цивільного кодексу, є те, що заручини не створюють обов’язку вступу в шлюб.
Водночас зазначається, що особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобов’язана відшкодувати іншій стороні кошти, які були витрачені на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду.
Однак це відшкодування скасовується за певних умов. Наприклад, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною або аморальною поведінкою одного із заручених. Можуть бути й інші вагомі причини, про які, можливо, раніше не було відомо – тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб. Які нові підстави пропонують для розлучення? Розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя може мати такі підстави, як небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини або нездатність жінки народити дитину. Недійсним може вважатися і той шлюб, що був зареєстрований з особою, яка змінила стать.
До слова, чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі, згідно з законопроєктом, можуть вимагати змінити прізвище на дошлюбне, якщо хтось із подружжя здійснює домашнє насильство, а також за умови кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Скільки дітей страждає від сексуального насилля? Згідно з інформацією ювенальних прокурорів, оприлюдненою на сайті Офісу Генпрокурора, у 2024 році від сексуального насильства постраждали 695 дітей:
– найбільше постраждалих – у віці 10-14 років (57%);
– підлітки 15-18 років – 23%;
– діти 5-9 років – 17%;
– діти до 5 років – 3%;
– дівчатка серед постраждалих становлять 85%.
Галина Гірак

Шлюб з 14 років: нова ініціатива депутатів, яка може зашкодити дітям

Індивідуальний підхід Новий варіант Цивільного кодексу України складається з 1949 статей, тоді як нині чинний, від 2004 року, який замінив кодекс від 1963-го, – з 1308.
Метою запропонованого законопроєкту, як написано в пояснювальній записці, є системне оновлення приватного (цивільного) права України.
Зокрема, статтю 1478 “Право на шлюб” у цьому документі пропонують доповнити таким формулюванням: “За заявою особи, яка досягла шістнадцятирічного віку, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає його інтересам, а у разі вагітності жінки або народження нею дитини – з чотирнадцятирічного віку”. “У випадку, якщо мати, дівчина, жінка завагітніє, або народить дитину, то законодавець зобов’язує забезпечити права дитини та матері, надавши можливість такій особі утримувати цю дитину та отримати повну цивільну відповідальність і стати повністю дієздатною особою. Таким чином, за рішенням суду такій особі можуть надати право вступити у законний шлюб. Інших варіантів немає, іншої мети немає”, – пояснив у соцмережі народний депутат, один із співавторів проєкту закону Ігор Фріс. Він наголосив, що така норма вже діяла в українському законодавстві з 2004 по 2012 роки. І відповідним законом за президентства Януковича такі норми були виключенні з тіла Сімейного кодексу. Водночас інші усталені закони відповідно до чинного законодавства залишаються незмінними. Шлюбний вік – 18 років, а з 16 років – виключно за згодою суду та батьків, органів опіки та піклування. “Запропонована редакція статті 1478 у межах нової редакції Цивільного Кодексу не змінює загального вікового цензу для укладення шлюбу, який, як і раніше, становить 18 років. Це повністю відповідає як чинній моделі сімейного права України, так і загальноєвропейським підходам до захисту прав дитини. Норма, яка передбачає можливість надання судом права на шлюб особі з 16 років, а у виняткових випадках з 14 років (у разі вагітності або народження дитини), не є прямим дозволом на укладення шлюбу”, – сказала юристка Анастасія Соловйова у коментарі для Еспресо. Вона додала, що йдеться виключно про індивідуальне судове рішення, яке ухвалюється після оцінки конкретних життєвих обставин та виключно з урахуванням найкращих інтересів дитини. “На мою думку, тут суд виступає не формальним реєстратором, а гарантом захисту прав неповнолітньої особи, що в жодному разі не порушує права дитини. Згадка про 14-річний вік корелює з частковою цивільною дієздатністю, а також з фактом отримання паспорта громадянина України (ID картки) вперше з 14 років”, – зазначила Соловйова. Суперечність з Кримінальним кодексом Однак є й інша думка з приводу вказаної норми законопроєкту. “Пряма норма ЦК (Цивільного кодексу – ред.) про можливість раннього шлюбу при наявності вагітності, чи дитини має свої плюси, так і мінуси. Легалізація шлюбу раннього дозволить захистити майнові та немайнові права малолітніх батьків, які вже створили сім’ю. Проте виникає і суперечність зі статтями Кримінального кодексу щодо статевих зносин з особами, які не досягли 16 річного віку. Можливість шлюбу при вагітності у 14 років може стати інструментом для уникнення кримінальної відповідальності. Якщо суд дозволяє шлюб у 14 років через вагітність, він фактично підтверджує склад злочину з боку партнера”, – пише Судово-юридична газета. Автор статті наголошує, що запропонована норма хоч і вирішує правовий статус малолітніх батьків, але однозначно породжує етичні та юридичні суперечності – шлюб у 14 років може зашкодити інтересам дитини більше, ніж захистити їх. Тобто вона може допомогти педофілам уникнути відповідальності. “У нас з правами жінок і дітей і так все погано, а тут ці порушення у формі репродуктивного насильства, можливостей для сексуального насильства, зловживань, порушень прав дітей хочуть узаконити. Важливо зробити розголос і не дати цьому закону існувати. Ми рухаємось впевнено до дитячих примусових шлюбів і країн, які знаходяться на відповідному рівні розвитку як суспільство”, – написала на своїй сторінки у facebook психотерапевт Ольга Лазаренко. Вона додала, що Конвенція про права дитини визначає дитиною кожну людську істоту до досягнення 18 років (Council of Europe), і Україна ратифікувала цю Конвенцію у 1991 році.
Крім того, ЮНЕСКО визначає шлюби, укладені до 18 років, як форму примусового шлюбу. Міжнародні норми спрямовані на повну ліквідацію шлюбів між дітьми та угод між батьками дітей про їх одруження ще до досягнення ними шлюбного віку.
Психотерапевт вказала на основні проблеми, пов’язані з надзвичайно ранніми шлюбами:
– фізичне здоров’я: 14-річні діти фізично не готові до народження дітей, що створює серйозні ризики для здоров’я;
– психологічна незрілість: діти цього віку не мають достатньої зрілості для прийняття таких рішень;
– освіта: ранні шлюби часто призводять до припинення навчання;
– експлуатація: існує ризик примусу або маніпуляцій з боку дорослих.
Лазаренко нагадала, що зараз країни світу рухаються в бік підвищення шлюбного віку – наприклад, Замбія у 2023 році встановила абсолютний мінімум 18 років, тоді як цей законопроект пропонує рух у протилежному напрямку. Поширені запитання Що в новому проєкті сказано про заручини? Одним із нововведень, запропонованих новою редакцією Цивільного кодексу, є те, що заручини не створюють обов’язку вступу в шлюб.
Водночас зазначається, що особа, яка відмовилася від укладення шлюбу після заручин, зобов’язана відшкодувати іншій стороні кошти, які були витрачені на підготовку до весілля та компенсувати моральну шкоду.
Однак це відшкодування скасовується за певних умов. Наприклад, якщо відмову від укладення шлюбу зумовлено протиправною або аморальною поведінкою одного із заручених. Можуть бути й інші вагомі причини, про які, можливо, раніше не було відомо – тяжка хвороба, наявність дитини, судимості, зміна статі, перебування у фактичному сімейному союзі, попередній шлюб. Які нові підстави пропонують для розлучення? Розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя може мати такі підстави, як небажання чоловіка мати дитину або нездатність його до зачаття дитини або нездатність жінки народити дитину. Недійсним може вважатися і той шлюб, що був зареєстрований з особою, яка змінила стать.
До слова, чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі, згідно з законопроєктом, можуть вимагати змінити прізвище на дошлюбне, якщо хтось із подружжя здійснює домашнє насильство, а також за умови кримінального правопорушення, аморального вчинку, зради тощо. Скільки дітей страждає від сексуального насилля? Згідно з інформацією ювенальних прокурорів, оприлюдненою на сайті Офісу Генпрокурора, у 2024 році від сексуального насильства постраждали 695 дітей:
– найбільше постраждалих – у віці 10-14 років (57%);
– підлітки 15-18 років – 23%;
– діти 5-9 років – 17%;
– діти до 5 років – 3%;
– дівчатка серед постраждалих становлять 85%.
Галина Гірак

З проєкту Цивільного кодексу вилучили норму про шлюб із 14 років

З проєкту закону Цивільного кодексу вилучать норму, яка стосується можливості укладення шлюбу з 14 років за визначених умов. Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, коментуючи суспільну критику відповідного положення документа.

Стефанчук наголосив, що інформація про нібито зниження шлюбного віку до 14 років не відповідає дійсності. Він пояснив, що проєктом закону передбачалася норма, котра дозволяла укладення шлюбу особам, що досягли 14 років, виключно за рішенням суду і лише у разі народження дитини або вагітності. За задумом авторів, ця норма мала захисний характер і була спрямована на захист інтересів новонародженої дитини.

Спікер запевнив, що положення не мало спонукального характеру й не заохочувало укладення шлюбу з 14 років, натомість застосування такої можливості обмежувалося двома умовами – фактом народження дитини або вагітності та обов’язковим судовим рішенням.

Водночас робоча група врахувала неоднозначне сприйняття цієї норми у суспільстві. За результатами обговорень ухвалили рішення вилучити її з проєкту закону та залишити чинне регулювання.

“Цієї норми у проєкті не буде”, – резюмував голова Ради, додавши, що одна стаття не може ставити під загрозу ухвалення всього законопроєкту, який містить 1949 статей.

Нагадаємо, раніше Рада підвищила мінімальний вік жінок для вступу в шлюб
У Києві засудили чоловіка, який розбещував 14-річну дівчину

В Україні скасували Господарський кодекс

Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

Господарський кодекс втратив чинність

Верховна Рада ухвалила Закон № 4196-ІХ, ініційований народними депутатами, котрий передбачає скасування Господарського кодексу з 28 серпня 2025 року та запроваджує трирічний перехідний період для адаптації державних, комунальних і приватних підприємств. Про це нагадує пресслужба парламенту.
У повідомленні наголосили, що реформа оновлює організаційно-правові форми юридичних осіб, робить їх прозорішими й зрозумілішими, а також усуває дублювання та застарілі норми.
У Мін’юсті нагадали, що з сьогоднішнього дня діє Закон України № 4196-IX “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”. Ним офіційно припинено дію Господарського кодексу України та визначено перехідний період тривалістю 3 роки для впорядкування правових режимів і форм діяльності юросіб.
З введенням в дію цього закону розпочинається трирічний перехідний період – як своєрідний “м’який старт” реформи.
“Підсумовуючи результати проведеного аналізу, вважаємо, що суспільні відносини, які охоплював предмет регулювання ГКУ, не залишаться поза межами правового поля, а його скасування не матиме суттєвого впливу на діяльність суб’єктів господарювання як у період реформи, так і після її завершення”, – повідомили у відомстві.
Перші шістьмісяців (до 28.02.2026): суб’єкти управління держвласністю мають ухвалити рішення про припинення державних підприємств – через перетворення (в АТ або ТОВ) чи ліквідацію; можливе також рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу.
Якщо у відведений строк рішення не ухвалено, Кабмін приймає рішення про передачу єдиного майнового комплексу такого ДП до сфери управління Фонду держмайна, а ФДМУ протягом року від дати оформлення передачі вирішує питання припинення підприємства або приватизації його комплексу.
Від сьогодні заборонено створювати юросіб у формах державного, комунального, приватного підприємства тощо.
Через три роки (з 28.08.2028) набуде чинності заборона вносити зміни до відомостей у ЄДР щодо державних і комунальних підприємств (крім спеціально передбачених винятків: перетворення/ліквідація, зміна керівника/комісії з припинення, передача до ФДМУ, відкриття справи про банкрутство).
Закон реформує інститути права господарського відання та права оперативного управління. Після завершення перехідного періоду правовий режим майна таких суб’єктів становитиме право власності або узуфрукт (особисте безоплатне володіння й користування державним майном).
Вже з сьогоднішнього дня заборонено закріплювати майно за юрособами на праві господарського відання або оперативного управління.
Реформа торкнеться й підприємств комунальної та приватної форм власності, адже низку організаційно-правових форм (зокрема “підприємство” як таке) виведено з правового поля; діяльність госптовариств регулюється ЦКУ та спеціальними законами.
Уточнюється, що у частині регулювання відносин щодо створення або діяльності товариств, заснованих приватними суб’єктами, слід звертатися до спеціальних законів (наприклад “Про акціонерні товариства” й “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”).
Своєю чергою, у Комітеті з питань економічного розвитку ще раз акцентували, що для бізнесу та державних органів важливо вже у перші шість місяців ухвалити рішення про перетворення державних підприємств у сучасні форми – акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю.

Meta відмовилася підписати кодекс практики ЄС щодо штучного інтелекту

Менше ніж за місяць до набуття чинності нових правил Європейського Союзу для розробників моделей штучного інтелекту загального призначення, компанія Meta відмовилася підписати добровільний кодекс практики, створений для допомоги у дотриманні цих норм, повідомляє TechCrunch.
“Європа йде неправильним шляхом у питанні штучного інтелекту”, – заявив директор Meta з глобальних питань Джоел Каплан у дописі на LinkedIn. “Ми ретельно проаналізували Кодекс практики Європейської комісії щодо моделей штучного інтелекту загального призначення (GPAI) і Meta не буде його підписувати. Цей Кодекс створює низку юридичних невизначеностей для розробників моделей, а також передбачає заходи, які виходять далеко за межі Закону про штучний інтелект”.
Кодекс практики, оприлюднений Єврокомісією цього місяця, покликаний допомогти компаніям впровадити необхідні процеси для відповідності до законодавства. Зокрема, він передбачає регулярне оновлення документації щодо ШІ-сервісів, забороняє використання піратського контенту для навчання моделей та зобов’язує дотримуватися вимог правовласників щодо використання їхніх даних.
Каплан вважає підхід ЄС надмірним і таким, що може загальмувати розвиток передових моделей ШІ в Європі та зашкодити європейському бізнесу, який прагне створювати продукти на основі цих технологій.
Провідні світові технологічні компанії – включно з Alphabet, Microsoft, Mistral AI та самою Meta – неодноразово закликали Єврокомісію відтермінувати впровадження регламенту, однак ЄС не планує змінювати графік.