Позначка: Інваліди

  • Після реформи МСЕК скасували майже 800 рішень про інвалідність чиновникам

    Після реформи МСЕК скасували майже 800 рішень про інвалідність чиновникам

    Станом на кінець липня фахівці Центру оцінювання функціонального стану особи скасували 795 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності державним посадовцям. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я в четвер, 31 липня.

    За результатами перевірки 795 рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам скасовано, ще у 400 випадках ухвалили нові рішення, зокрема, про зміну групи інвалідності (307) та про зміну терміну встановлення інвалідності (93).

    Найбільша кількість справ посадовців, яким надали інвалідність і щодо яких триває перевірка, припадає на:

  • Державну митну службу України – 810 справ, із яких 572 уже розглянуто. 236 рішень скасовано, а у ще 114 випадках рішення переглянуто;
  • Державну податкову службу України – 518 справ, із яких 413 розглянуто, 154 рішень скасовано, у 89 рішень змінено;
  • органи прокуратури – 448 справ, із яких 316 уже розглянули, 152 рішень скасували, у 71 випадку ухвалили нові рішення, ще 46 осіб викликали на дообстеження.
  • Загалом 2630 справ посадових осіб із понад 70 державних органів перебувають на розгляді. Ці дані надали Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Офіс Генерального прокурора. 83 осіб викликали на додаткове обстеження, щоб уточнити їхній стан та підтвердити або спростувати правомірність встановлення інвалідності.

    Наразі у Центрі опрацювали майже 2000 заяв. Перевірка досі триває у всіх регіонах.

    Як відомо, у грудні 2024 року Верховна Рада остаточно ліквідувала МСЕК. Їх замінили експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Усі процеси цифровізовані: документи зберігаються в електронній системі, а оцінювання проходить за певними критеріями.

  • Мобілізація з інвалідністю: за яких умов це можливо

    Мобілізація з інвалідністю: за яких умов це можливо

    Несподівана повістка Згідно з українським законодавством, громадяни, що мають посвідчення особи з інвалідністю, звільняються від мобілізації та не підлягають призову, незалежно від групи інвалідності, діагнозу чи тривалості захворювання. Це стосується осіб із 1, 2 або 3 групами інвалідності. Також, чоловіки з посвідченнями про наявність групи інвалідності можуть перетинати державний кордон без обмежень.
    Водночас, як повідомляє 24 Канал, за певних обставин особи з інвалідністю можуть отримати повістки. Працівники ТЦК мають право перевіряти таких осіб і направляти їх на медичний огляд. Тому хто, маючи інвалідність, отримав повістку, важливо виконати всі вимоги та надати документи, що підтверджують наявність відстрочки, щоб уникнути штрафів.
    Слід зазначити, що існує кілька умов, за яких мобілізація осіб з інвалідністю все ж може відбутися:
    – відсутність офіційного оформлення відстрочки. Наявність лише посвідчення про інвалідність не вважається підставою для звільнення від призову. Щоб отримати відстрочку, потрібно звернутися до ТЦК або подати заяву через систему “Резерв+”;
    – відсутність підтвердження інвалідності на медичному огляді;
    – якщо особа підписала контракт, адже мобілізація осіб з інвалідністю можлива лише за їхньою добровільною згодою. Законна відстрочка Загалом, окрім людей з інвалідністю, які отримали медичний висновок про непридатність до військової служби і, відповідно, мають відстрочку, мобілізації також не підлягають:
    – заброньовані працівники – співробітники органів влади, місцевого самоврядування, критично важливих підприємств і установ, чиї посади зарезервовані для забезпечення функціонування держави чи економіки під час війни;
    – багатодітні батьки – чоловіки та жінки, які мають трьох чи більше дітей у віці до 18 років;
    – самотні батьки – ті, хто самостійно виховує дітей віком до 18 років без підтримки іншого з подружжя;
    – батьки дітей з інвалідністю – батьки або опікуни дітей з інвалідністю, а також ті, хто доглядає повнолітніх дітей з інвалідністю І чи ІІ групи;
    – батьки дітей з важкими хворобами – якщо дитина має серйозні захворювання, зазначені в списку МОЗ, один з батьків може бути звільнений від мобілізації;
    – опікуни дітей-сиріт або дітей, чиїх батьків позбавили батьківського піклування;
    – особи, які здійснюють постійний догляд – це ті, хто офіційно доглядає хворих близьких родичів, таких як чоловік чи дружина, дитина або батьки;
    – чоловіки чи дружини осіб з інвалідністю;
    – опікуни осіб з інвалідністю – люди, які надають офіційний догляд особам з інвалідністю;
    – народні депутати;
    – працівники сектору оборони й безпеки – співробітники Збройних Сил України, СБУ, Нацгвардії, поліції та антикорупційних органів, а також працівники підприємств у сфері оборони. Мобілізація жінок з вересня Останнім часом в мережі активно поширюють інформації про нібито підготовку до обов’язкової мобілізації жінок в Україні, яка запланована на осінь. “Ворожі пропагандистські ресурси, посилаючись на “анонімні джерела”, заявляють, що начебто з 1 вересня 2025 року українська влада “планує мобілізувати до мільйона жінок”. Окремо підкреслюється нібито “зниження вікового порогу до 18 років”. Насправді жодних планів щодо мобілізації жінок в Україні не існує. На розгляді Верховної Ради немає законопроєктів, які б передбачали такі зміни. Також немає жодних рішень уряду чи заяв українських посадовців про масову мобілізацію жінок”, – заявили в Центрі протидії дезінформації. Зазначається також, що в рамках цієї ж інформаційної операції російські Telegram-канали поширювали deepfake-відео, на якому начебто віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина запропонувала законодавчо заборонити виїзд за кордон жінкам віком від 18 до 27 років, а Верховна Рада буцімто підтримала цю ініціативу. Мета подібних інформаційних вкидів – посіяти панічні настрої серед українців і дестабілізувати ситуацію в тилу. Тому довіряти слід тільки перевіреним джерелам інформації.
    А про тих, хто самостійно намагається долучитися до лав ЗСУ, розповіли в Міністерстві оборони.
    Йдеться про те, що вже понад 110 тисяч заявок на різні вакансії в Силах оборони залишили українці, скориставшись сервісом рекрутингу в застосунку Резерв+. Найчастіше військові професії обирають за такими напрямами, як піхота, штаб, БпЛА, медицина та транспорт. “Кількість заявок на вакансії в Резерв+ зросла вдвічі з лютого. Українці шукають і знаходять собі місце служби, яке відповідатиме їхнім навичкам найкраще. Теза про “війську потрібні всі” не втрачає своєї актуальності сьогодні. Бо кожна професія корисна і може збільшити спроможності війська”, – зазначила заступник міністра оборони Катерина Черногоренко.

  • Перевірка рішень МСЕК: майже 500 посадовців позбавили інвалідності

    Перевірка рішень МСЕК: майже 500 посадовців позбавили інвалідності

    В Україні скасовано 445 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовцям. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоровʼя у вівторок, 1 липня.

    У МОЗ нагадали, що до перевірки включено 2630 справ посадових осіб з понад 70 державних органів, яким було встановлено інвалідність.

    Центром оцінювання функціонального стану особи вже розглянуто 1692 справи. Ще 423 осіб викликано на дообстеження. За результатами перевірки 445 рішення МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовцям вже скасовано, а в 286 випадках прийняті нові рішення, зокрема про зміну групи інвалідності (226 випадки), чи зміни терміну встановлення інвалідності (60 випадків).

    Зазначається, що найбільша кількість посадових осіб, яким було встановлено інвалідність і щодо яких триває перевірка, припадає на:

  • Державна митна служба України – 810 справ, із яких 369 уже розглянуто, 129 рішень скасовано, а у 78 випадках – рішення змінено;
  • Державна податкова служба України – 518 справ, із яких 291 розглянуто, 90 рішень скасовано, 64 – змінено;
  • Органи прокуратури – 448 справ із яких 203 вже розглянуто, 80 рішень було скасовано, у 45 випадках рішення змінено, а 121 осіб викликано на дообстеження.
  • Не Європа: чому у нас працює втричі менше людей з інвалідністю, ніж в ЄС

    Не Європа: чому у нас працює втричі менше людей з інвалідністю, ніж в ЄС

    Немає контакту Серед українців – близько 3 млн осіб з інвалідністю. “У нас 3 млн людей з інвалідністю і, на жаль, тільки близько 420 тисяч з них працюють, це трохи більше ніж 16%. В той час як в європейських країнах цей відсоток стартує від 50%. Тому нам точно є до чого прагнути”, – сказала міністр соцполітики Оксана Жолнович в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Підприємці, які взяли участь в опитуванні, оприлюдненому Конфедерацією роботодавців України, вказали на недоліки, що заважають працевлаштуванню людей з інвалідністю. “Головною проблемою у працевлаштуванні людей з інвалідністю є їх фізична відсутність у регіоні, де працюють підприємства. Причому відсутність як людей потрібної кваліфікації, так і інформації про них. Роботодавці не мають можливості напряму або через посередників вийти на контакт з такими людьми для того, щоб запросити їх на роботу або принаймні поінформувати про такі можливості”, – зауважив радник Конфедерації Родіон Колишко у коментарі Укрінформу. Зазначається, що 92% опитаних роботодавців вказали, що не відчувають підтримки у пошуках працівників з інвалідністю ні від державних органів, ні від приватних агентств із працевлаштування, ні від громадських організацій.
    За результатами опитування, 60% підприємств не можуть знайти людей з інвалідністю потрібної кваліфікації для найму на роботу. Тому 48% респондентів шукали працівників з інвалідністю через знайомих, ще 27% знайшли їх за сприяння Держслужби зайнятості.
    Окрім того, серед основних проблем, що виникають при працевлаштуванні працівників з особливостями, 23% роботодавців назвали труднощі при створенні архітектурної доступності, 22% опитаних бракує коштів на розумне пристосування робочого місця особи з інвалідністю, 18% назвали відсутність доступної інформації щодо внесення змін до посадових інструкцій, нормативів виробітку, графіку робіт.
    Але попри це 90% керівників підприємств розуміють важливість пристосування робочого місця під потреби конкретного працівника з інвалідністю, 73% зазначили, що вони адаптували робочий простір за власний кошт, 20% скористалися державною підтримкою для облаштування робочих місць.
    Варто зазначити, що за рахунок компенсацій роботодавцям фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ групи від Держслужби зайнятості в 2024 році було створено робочі місця для майже 1,9 тис. працівників, з них 164 – з інвалідністю І групи. У 2025 році в держбюджеті передбачено близько 300 млн грн, яких має вистачити на облаштування 5 тис. інклюзивних робочих місць. Без вибору Громадська спілка “Ліга сильних”теж провела комплексне дослідження, поспілкувавшись також і з самими людьми з інвалідністю. “Поміж цифр, які мене особливо вразили, – те, що 68% учасників проведено в межах дослідження опитування говорили, що їм вистачає коштів лише на харчування та одяг. І тільки 3% сказали, що можуть дозволити собі придбати якісь дорогі речі”, – сказала виконавчий директор спілки Дар’я Сидоренко під час презентації результатів дослідження “Потреби людей з інвалідністю у засобах до існування та доступу до ринку праці в умовах війни в Україні”. Серед інших неприємних вражень вона назвала й те, що більшість опитаних кажуть, що готові виконувати будь-яку, навіть найбільш некваліфіковану роботу. А це, на думку Сидоренко, свідчить не про їхню гнучкість, а про те, що в них немає особливого вибору. Тому виникає ризик загроз залучення людей з особливими потребами у різні неправомірні схеми, а також вчинення проти них різних злочинів.
    В цілому ж, запевняє експерт, результати дослідження свідчать про те, що люди з особливими потребами – неоцінений потенціал в Україні з огляду на те, що триває війна, зростає кількість інвалідів, посилюються проблеми на ринку праці. На її думку, критично важливо створювати такі умови, щоб люди з пораненнями могли якнайшвидше повернутися до активного способу життя. Коли чекати змін Міністр соцполітики зауважила, що нині в Україні ухвалені нові законодавчі норми, спрямовані на те, щоб кожна людина, яка хоче і може працювати, отримала таку можливість. Ці зміни наберуть чинності вже з 1 січня 2026 року.
    Зокрема, передбачене виконання квоти у 4 % при працевлаштуванні осіб з інвалідністю. Ця норма буде поширена на всі підприємства, в тому числі й державної сфери, на державні органи, органи місцевого самоврядування.
    Також, за її словами, буде скасовано обмеження щодо сфер зайнятості для осіб з інвалідністю. Їх залишать тільки на ті сфери, де робота людини з особливостями може загрожувати життю або здоров’ю її самої чи оточуючих. “Ще ми запроваджуємо підтримку роботодавцю у вигляді компенсації за те, що працевлаштована ним людина з інвалідністю виконуватиме свої обов’язки не з повною продуктивністю. Саме цю різницю, цей відсоток, ми надаватимемо у вигляді субсидії”, – додала Жолнович. До слова, Кабмін погодив законопроєкт, який передбачає значне посилення відповідальності за порушення правил паркування на місцях, призначених для людей з інвалідністю.
    Як повідомило Міністерство у справах ветеранів, відповідні зміни пропонують внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
    Законопроєкт передбачає, зокрема, збільшення штрафів за незаконну зупинку чи стоянку на місцях для людей з інвалідністю порушникам загрожує штраф у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 5100 грн (зараз це покарання становить від 60 до 100 таких мінімумів).
    За офіційними даними, кількість порушень правил зупинки, стоянки та паркування на місцях для людей з інвалідністю щорічно зростає: у 2023 році було зафіксовано 5756 випадків, а у 2024 – вже 7259. Тож ухвалення урядового законопроєкту допоможе зменшити кількість правопорушень і створити комфортні умови для людей з інвалідністю.
    Цей проєкт закону незабаром направлять до Верховної Ради. Наскільки швидко його розглянуть та ухвалять – залежить від народних депутатів.
    Галина Гірак

  • У РФ попит на протези рук і ніг зріс у 1,5 рази

    У РФ попит на протези рук і ніг зріс у 1,5 рази

    У 2023 році жителям Росії з інвалідністю видано 152,5 тисячі протезів верхніх і нижніх кінцівок, що на 53% більше, ніж у 2022 році. Кількість виданих протезів рук зросла на 75%, до 14,5 тисяч, а протезів ніг на 51%, до 138 тисяч. Також збільшилася кількість виданих інвалідних візків на 18%. Експерт вказав, що це зростання пов’язане зі збільшенням кількості людей, які втратили кінцівки через війну в Україні.

  • Інвалідність: кому необхідно повторно пройти медогляд

    Інвалідність: кому необхідно повторно пройти медогляд

    Міністерство охорони здоров’я повідомило, що з 1 квітня деяким людям з інвалідністю потрібно пройти медичне оцінювання їхнього повсякденного функціонування. Це означає, що їм можуть продовжити або скасувати статус інвалідності. Чоловікам віком від 25 до 60 років з другою та третьою групою інвалідності треба обов’язково пройти медогляд до 1 листопада 2025 року, якщо вони не зробили цього раніше. Пізніше аналогічний медогляд потрібно буде пройти іншим людям з інвалідністю. Також у новині йшлося про те, що люди, які отримали інвалідність через війну, можуть отримати від держави грошову допомогу. Уряд також удосконалив правила соціального захисту ветеранів і їхніх родин, щоб спростити їхній доступ до пільг та допомоги.