Представники Естонського паралімпійського комітету (ЕПК) та Міністерства культури не братимуть участі в офіційних церемоніях зимових Паралімпійських ігор у Мілані та Кортіні. Вони засудили допуск спортсменів країн-агресорів – Росії та Білорусі – під національними прапорами та символікою. Про це повідомляє естонський мовник ERR.
Офіційні представники ЕПК не братимуть участі в церемоніях відкриття та закриття Паралімпійських ігор, а також в офіційних прийомах IPC. Рішення прийнято на знак солідарності з Україною і у відповідь на рішення IPC та FIS виділити Росії та Білорусі десять квот на участь у трьох видах спорту – сноуборді, гірськолижному спорті та лижних гонках. З десяти місць шість були надані Росії і чотири – Білорусі.
ЕПК підтримує офіційне рішення України не брати участь в офіційних церемоніях і вважає важливим єдиний і принциповий підхід європейських країн. Позиція Естонії базується на розумінні того, що спорт не має бути інструментом нормалізації агресії.
Мінкульт Естонії підтримує позицію ЕПК і також засуджує допуск спортсменів країн-агресорів до Паралімпійських ігор під національною символікою.
Радник спортивного відділу міністерства Норман Пидер, що поїде на Паралімпійські ігри не буде присутній на церемонії відкриття, а підтримає естонських спортсменів на місці змагань.
Паралімпійські ігри 2026 року пройдуть з 6 по 15 березня.
Позначка: Гимн
ШІ розшифрував вавилонський гімн, втрачений більше тисячі років тому
У результаті міжнародної співпраці з Багдадським університетом професор Енріке Хіменес з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана виявив вавилонський гімн, який вважався втраченим майже тисячу років. Про це повідомляє ScienceX.
Гімн, ймовірно, датується початком I тисячоліття до н.е. і був широко поширений, оскільки його копіювали діти у школах. Це дивує науковців, адже попри таку популярність, текст був невідомий сучасній науці.
Завдяки використанню платформи Electronic Babylonian Library дослідники змогли не лише оцифрувати всі відомі фрагменти вавилонських клинописних текстів, а й за допомогою штучного інтелекту знайти які з них належать до одного тексту. В результаті вдалося зіставити 30 табличок, що виявилися частинами одного гімну – це дозволило відновити повний текст, який складається з приблизно 250 рядків.
У гімні автор висловлює захоплення містом, описує архітектуру Вавилона, а також природні явища, як наприклад весняне розливання Євфрату, що зрошує поля – надзвичайно рідкісні мотиви для месопотамської літератури.
Окремо дослідників здивували описи ролі жінок у суспільстві, зокрема як жриць, – подібні згадки раніше не траплялися у відомих вавилонських текстах.
Гімн також вказує на толерантність мешканців міста до іноземців, що стало несподіваним відкриттям для істориків.
Руїни стародавнього Вавилона, розташовані за 85 км від Багдада, нині є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО. Відновлення цього тексту є важливою віхою в осмисленні культурної спадщини Месопотамії.
Дослідження було опубліковане в науковому журналі Iraq.