Нові дані з Червоної планети ставлять під сумнів гіпотезу про те, що ранній Марс був переважно холодним і вкритим льодом, повідомляє Ars Technica. Дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance у кратері Jezero, вказує на те, що близько 4 мільярдів років тому клімат міг бути теплим і вологим – із тривалими дощами та стабільними водоймами.
Йдеться про період Ноахійської епохи (4,1-3,7 млрд років тому), коли Марс зазнавав інтенсивного метеоритного бомбардування. Саме тоді сформувалися гігантські ударні басейнина планеті. Попри катастрофічні події, цей період вважається одним із найбільш потенційно придатних для життя в історії планети.
У центрі нового дослідження – галька каолініту, багатого на алюміній глинистого мінералу. Аналіз показав, що ці породи зазнали інтенсивного хімічного вивітрювання у присутності великої кількості води. Вони збіднені на залізо та магній і збагачені на алюміній і титан – хімічний “підпис”, характерний для тривалого впливу опадів за помірних температур.
Це важливо, адже такі зміни менш імовірно могли виникнути внаслідок короткочасного нагрівання води під час активності вулканів чи падіння метеоритів. Натомість результати більше відповідають сценарію стабільного теплого клімату з рясними дощами – подібного до давніх “парникових” періодів в історії Землі.
Питання клімату Ноахійської епохи залишається предметом гострих дискусій. Одна гіпотеза припускає холодну й крижану планету з епізодичним таненням льоду через вулканічну активність або удари астероїдів. Інша – теплий, переважно безльодовий Марс із густою атмосферою, багатою на CO2.
Складність у тому, що в ранній період Сонце було приблизно на 30% менш яскравим, ніж сьогодні. Щоб підтримувати теплий клімат, атмосфера Марса мала бути значно щільнішою, ніж нині. Нові дані з Єзеро можуть стати вагомим аргументом на користь “теплого” сценарію.
Раніше NASA повідомляло, що Perseverance виявив потенційні біосигнатури у зразках із кратера. Проби запаковані у спеціальні контейнери для майбутньої місії з повернення марсіанських зразків на Землю. Втім, програму Mars Sample Return нещодавно було скасовано, тому лабораторний аналіз може відкластися на роки.
Ключовим у майбутніх дослідженнях стане так званий критерій Нолла, сформульований астробіологом Ендрю Ноллом: щоб вважати знахідку доказом життя, вона має бути не просто пояснюваною біологією, а неможливою без неї.
Якщо висновки про теплий і вологий клімат підтвердяться, це означатиме, що мільярди років тому в нині безжальному та пустельному кратері Єзеро могли існувати умови, близькі до тропічних – і, можливо, навіть зародки життя.
Позначка: Дослідження
У США знайшли пароплав, що затонув понад півтора століття тому
У США дослідники виявили уламки розкішного пасажирського пароплава Lac La Belle, який затонув понад 150 років тому під час сильного шторму на озері Мічиган. Про це повідомляє CNN з посиланням на організацію Shipwreck World.
Місцезнаходження судна намагалися встановити ще з 1960-х років. У жовтні 2022 року команда під керівництвом 80-річного “мисливця за кораблетрощами” з Іллінойсу Пола Егорна нарешті знайшла пароплав на дні озера -приблизно за 32 кілометри від узбережжя, між містами Расін і Кеноша у штаті Вісконсин.
Про знахідку одразу не оголошували: дослідники хотіли підготувати тривимірну відеомодель судна. Через негоду та інші обставини водолази змогли повернутися до місця аварії лише влітку 2025 року.
Пол Егорн займається пошуком затонулих кораблів із 15-річного віку та намагався знайти Lac La Belle ще з 1965 року. Прорив став можливим завдяки підказці його колеги – дослідника аварій і письменника Росса Річардсона, яка дозволила суттєво звузити район пошуків. Уламки виявили за допомогою бокового гідролокатора вже за дві години після початку робіт.
За даними Shipwreck World, пароплав збудували у 1864 році в Клівленді (штат Огайо). Судно завдовжки 66 метрів курсувало між Клівлендом і озером Верхнім. У 1866 році воно затонуло після зіткнення в річці Сент-Клер, але за три роки його підняли та відремонтували.
Фатальний рейс відбувся в ніч на 13 жовтня 1872 року. Пароплав вийшов із Мілвокі до Гранд-Гейвена під час сильного шторму. На борту перебували 53 пасажири й члени екіпажу, а також вантаж -ячмінь, свинина, борошно та віскі. Приблизно за дві години судно почало швидко набирати воду, а хвилі згодом загасили котли. Близько п’ятої ранку капітан наказав спускати рятувальні шлюпки, після чого пароплав затонув кормою вперед.
Одна зі шлюпок перекинулася -загинули восьмеро людей. Іншим вдалося дістатися узбережжя Вісконсину.
За словами Егорна, корпус судна зберігся відносно добре, хоча вкритий інвазивними молюсками. Верхні каюти зруйновані, проте дубові дерев’яні інтер’єри залишилися у хорошому стані.
У системі Великих озер, яка є найбільшою у світі системою прісноводних озер, може перебувати від 6 до 10 тисяч затонулих кораблів, більшість із яких досі не знайдені. Lac La Belle став уже 15-м судном, виявленим Полом Егорном.
Ядро Землі може бути найбільшим резервуаром водню – нове дослідження
Найбільший резервуар водню на нашій планеті може міститися не в океанах чи атмосфері, а глибоко під поверхнею – у ядрі Землі. Такого висновку дійшли дослідники, про що повідомляє CNN із посиланням на статтю, опубліковану в журналі Nature Communications.
За оцінками науковців, частка водню в ядрі може становити від 0,07% до 0,36% його загальної маси. Це відкриття може суттєво вплинути на розуміння процесів формування планет і появи умов для життя.
Під час формування Землі під впливом надвисоких температур і тиску з заліза та нікелю утворилося рідке металеве ядро. У перший мільйон років існування планети саме воно могло містити основну частину води – головного джерела водню.
“Водень міг розчинитися в металевій рідині, з якої формувалося ядро, лише якщо він був присутній на ранніх етапах формування Землі”, – пояснив Радждіп Дасгупта з Rice University.
Дослідження також свідчить, що значна частина води з’явилася на Землі ще під час її формування, а не була принесена пізніше кометами. На користь цієї гіпотези вказує зокрема відносно низька щільність ядра.
Щоб оцінити можливий обсяг водню, вчені провели лабораторний експеримент: розплавили залізо за допомогою лазерів у пристрої високого тиску, що імітує умови в центрі планети. Далі вони застосували атомно-зондову томографію – метод, який дозволяє вимірювати склад речовини на рівні окремих атомів.
Раніше дослідники покладалися на рентгенівську дифракцію кристалів заліза, однак цей метод не давав точних результатів. Новий підхід показав, як водень взаємодіє з кремнієм і киснем у наноструктурах під час охолодження металу. Поєднавши ці дані з попередніми оцінками вмісту кремнію в ядрі, команда змогла приблизно розрахувати кількість водню.
Втім, автори визнають: реальний обсяг може бути ще більшим, адже частина водню могла вивільнитися зі зразків під час декомпресії, і цей фактор складно врахувати.
Якщо гіпотеза підтвердиться, це означатиме, що водень закладався в ядро протягом усього періоду формування Землі. Його джерелом могли бути як первинні гази з протопланетної туманності, так і вода, принесена кометами та астероїдами.
Вчені пов’язали вживання кави з повільнішим старінням мозку
Кофеїн давно є невід’ємною частиною повсякденного життя мільйонів людей. Чай посідає друге місце серед найпопулярніших напоїв у світі після води, а більшість дорослих у США починають ранок із кави. Нове масштабне дослідженнясвідчить, що цей стимулятор може бути корисним не лише для бадьорості, а й для здоров’я мозку в довгостроковій перспективі, повідомляє Nature.
Автори роботи проаналізували, як регулярне споживання кофеїну впливає на когнітивні функції з віком, і дійшли висновку, що помірне вживання кави або чаю пов’язане зі зниженням ризику деменції та повільнішим когнітивним старінням. На відміну від більшості попередніх робіт, які охоплювали відносно короткі періоди, нове дослідження ґрунтується на 43 роках спостережень.
Команда під керівництвом епідеміолога Гарвардського університету Ю Чжана використала дані двох довготривалих проєктів – Nurses’ Health Study та Health Professionals Follow-up Study. У них брали участь понад 130 тисяч медичних працівників, які регулярно звітували про свій раціон, зокрема споживання кави та чаю.
Крім анкет, учасники проходили когнітивні тести, зокрема на запам’ятовування слів, що дозволяло об’єктивно оцінити зміни розумових здібностей із часом.
Найкращі результати продемонстрували люди, які споживали 2-3 чашки кави або 1-2 чашки чаю на день. Саме в цій групі зафіксовано найбільше зниження ризику деменції та темпів когнітивного спаду. Водночас позитивний ефект спостерігався і при меншій кількості кофеїну.
На відміну від деяких попередніх досліджень, цього разу захисний зв’язок зберігався навіть у тих, хто споживав багато кави. У групі з найвищим рівнем вживання -до п’яти чашок на день – ризик деменції був на 18% нижчим, ніж у тих, хто майже не вживавкофеїн.
Ці результати також підтвердилися серед людей із генетичним варіантом APOE4, який у 2-3 рази підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Такий ефект здивував частину наукової спільноти, адже носії APOE4 зазвичай менш чутливі до захисних факторів.
Авторів також зацікавив один важливий нюанс: люди, які пили декофеїнізовану каву, не отримували жодних когнітивних переваг. Це вказує на те, що потенційний ефект пов’язаний саме з кофеїном, а не з іншими сполуками кави, такими як поліфеноли чи алкалоїди.
Водночас дослідники наголошують, що вплив кофеїну є помірним і не замінює інших чинників здорового старіння мозку – фізичної активності, повноцінного сну, збалансованого харчування та соціальної активності.
Середземноморська дієта може знизити ризик інсульту на 25% – вчені
Дотримання середземноморської дієти здатне суттєво знизити ризик інсульту – в окремих випадках до 25%. Про це свідчать результати масштабного дослідження, яке тривало понад 20 років, повідомляє The Guardian.
Раціон, багатий на оливкову олію, горіхи, рибу та морепродукти, цільнозернові продукти, овочі й фрукти, раніше вже пов’язували зі зменшенням ризику серцево-судинних захворювань. Однак нове дослідження вперше продемонструвало зв’язок між середземноморською дієтою та зниженням імовірності всіх основних типів інсульту = як ішемічного, так і геморагічного.
У дослідженні взяли участь 105614 жінок із Каліфорнії, середній вік яких на початку спостережень становив 53 роки. Усі учасниці не мали в анамнезі інсульту. Їхній раціон оцінили за шкалою від 0 до 9 балів залежно від ступеня дотримання принципів середземноморської дієти. Найвищі бали отримували ті, хто споживав більше за середній рівень овочів, фруктів, бобових, цільнозернових продуктів, риби та оливкової олії, а також помірно вживав алкоголь. Додаткові бали нараховувалися за низьке споживання червоного м’яса й молочних продуктів.
Учасниць спостерігали в середньому 21 рік. Після корекції результатів з урахуванням куріння, фізичної активності та рівня артеріального тиску з’ясувалося, що жінки з найвищим рівнем дотримання дієти мали на 18% нижчий ризик інсульту загалом. Ризик ішемічного інсульту в цій групі був нижчим на 16%, а геморагічного – на 25% порівняно з тими, хто дотримувався дієти найменше.
Попри те, що дослідження має обмеження – воно охоплювало лише жінок і ґрунтувалося на самозвітах про харчування, – незалежні експерти позитивно оцінили його значущість. За їхніми словами, до 90% інсультів можна запобігти, а зміни в раціоні мають великий потенціал для зниження ризику цього небезпечного захворювання, яке щороку вражає понад 15 мільйонів людей у світі.
Вчені назвали вік, при якому ризик інфаркту у чоловіків різко зростає
Ризик серцево-судинних захворювань у чоловіків починає помітно зростати вже у середині четвертого десятка життя – приблизно з 35 років. Про це свідчить нове довготривале дослідження американських науковців, яке вказує на необхідність більш раннього обстеження чоловіків на ризик інфаркту та інших серцевих патологій, повідомляє Science Alert.
Дослідження охопило 5112 учасників, за станом здоров’я яких спостерігали в середньому протягом 34 років. На момент старту проєкту в середині 1980-х років усі учасники були здоровими та перебували у віці від 18 до 30 років. Це дозволило дослідникам простежити, як із віком розвивалися серцево-судинні захворювання, зокрема інфаркти, інсульти та серцеву недостатність.
Згідно з отриманими даними, саме у 35 років починає формуватися помітний розрив між чоловіками та жінками за рівнем серцево-судинного ризику. Основну роль у цьому відіграє ішемічна хвороба серця – найпоширеніша причина інфарктів, пов’язана з накопиченням жирових відкладень в артеріях і порушенням кровотоку.
За словами епідеміологині Північно-Західного університету США Алекси Фрідман, хоча такий вік може здаватися надто раннім, серцеві захворювання формуються десятиліттями, а їхні перші маркери можна виявити ще в молодому віці. Саме тому ранній скринінг дає змогу вчасно визначити фактори ризику та зменшити ймовірність серйозних проблем у майбутньому.
Навіть після врахування таких чинників, як артеріальний тиск, рівень холестерину й цукру в крові, куріння, фізична активність та маса тіла, різниця між чоловіками та жінками зменшувалася, але не зникала повністю. Це свідчить про наявність додаткових, поки що не до кінця вивчених причин.
Дослідники встановили, що середній рівень захворюваності на серцево-судинні хвороби у 5% чоловіків фіксується приблизно на 50,5 році – майже на сім років раніше, ніж у жінок (57,5 року). Для ішемічної хвороби серця різниця ще більша: поріг у 2% чоловіки досягають приблизно на десять років раніше за жінок.
Водночас ризик інсульту виявився майже однаковим для обох статей, а відмінності щодо серцевої недостатності починали проявлятися вже у старшому віці. Науковці зазначають, що вибірка залишалася відносно молодою – на момент завершення спостережень усім учасникам було менше 65 років, тоді як інсульти та серцева недостатність зазвичай розвиваються пізніше.
Разом із тим автори роботи звертають увагу, що жінки зазвичай частіше проходять профілактичні огляди, тоді як чоловіки мають суттєву “фору” у розвитку серцевих хвороб. Саме тому дослідники закликають активніше заохочувати молодих чоловіків проходити перевірку стану серця ще до 40 років, щоб знизити ризик інфарктів у майбутньому.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що мозок чоловіків старіє швидше, ніж у жінок.
Вчені визначили вік, коли організм стає найбільш слабким
Вчені пояснили механізм втрати пам’яті при хворобі Альцгеймера
Нове дослідження вчених з Університетського коледжу Лондона показало, що проблеми з пам’яттю при хворобі Альцгеймера можуть бути пов’язані з порушенням того, як мозок “переграє” нещодавній досвід у стані спокою. Як повідомляє ScienceDaily, робота базується на експериментах на мишах і допомагає краще зрозуміти механізми ранньої втрати пам’яті.
За словами дослідників, у здоровому мозку під час відпочинку активується особливий процес: нейрони повторюють послідовності, які відповідали нещодавнім подіям. Це вважається ключовим етапом формування та закріплення спогадів. Однак у мишей із накопиченням амілоїдних бляшок, характерною ознакою хвороби Альцгеймера, – цей процес виявився порушеним.
Співавторка дослідження докторка Сара Шиплі зазначила, що хоча зв’язок між хворобою Альцгеймера та накопиченням токсичних білків у мозку давно відомий, механізми впливу цих змін на роботу нервових клітин залишалися недостатньо зрозумілими. Саме тому команда вирішила зосередитися на тому, як змінюється активність окремих нейронів у міру розвитку захворювання.
Ключову роль у дослідженні відіграв гіпокамп – ділянка мозку, відповідальна за навчання та пам’ять. Тут працюють так звані “клітини місця”, які активуються залежно від положення людини або тварини у просторі. Під час руху вони спрацьовують у певній послідовності, а під час відпочинку зазвичай відтворюють цю ж схему, допомагаючи мозку закарбувати спогад.
Під час експериментів мишей запускали в лабіринт і паралельно реєстрували активність приблизно сотні таких нейронів за допомогою спеціальних електродів. Це дозволило порівняти, як працює механізм “повтору” спогадів у здорових тварин та у тих, у кого розвивалася патологія, схожа на Альцгеймер.
Результати показали, що у хворих мишей процес повтору формально відбувався з тією ж частотою, що й у здорових, але його структура була хаотичною. Замість чіткого відтворення досвіду активність нейронів ставала дезорганізованою. Крім того, клітини місця втрачали стабільність і переставали надійно “відповідати” за одні й ті самі ділянки простору, особливо після періодів відпочинку.
Ці зміни мали й помітні поведінкові наслідки: миші з порушеним механізмом повтору гірше справлялися з навігаційними завданнями, часто поверталися на вже пройдені маршрути та виглядали так, ніби не пам’ятають, де вони вже були.
Співавтор роботи професор Касвелл Баррі підкреслив, що дослідження вперше демонструє збій у консолідації пам’яті на рівні окремих нейронів. За його словами, мозок не припиняє намагатися закріплювати спогади – сам механізм просто починає працювати неправильно.
Учені вважають, що ці висновки можуть допомогти у створенні методів ранньої діагностики хвороби Альцгеймера, а також у розробці нових підходів до лікування. Зокрема, команда вже досліджує можливість впливу на цей процес через нейромедіатор ацетилхолін, на який спрямовані деякі з наявних препаратів. Це може зробити майбутні терапії більш ефективними, якщо втрутитися на ранньому етапі розвитку хвороби.
До весни сягне 2 млн: CSIS озвучив втрати у війні
Втрати України у війні можуть становити приблизно 600 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими, тоді як втрати Росії сягають близько 1,2 мільйона. Загальні втрати, включаючи зниклих безвісти, становлять близько 1,8 мільйона осіб і можуть досягти 2 мільйонів до весни 2026 року. Такі дані наводить у своєму новому дослідженні Центр стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні (CSIS),
Як повідомляють експерти, точні дані назвати складно через надмірну та навмисну закритість інформації з боку обох сторін конфлікту: Москва занижує втрати, а Київ не розкриває їх офіційно. Згідно з дослідженням, лише у 2025 році кількість російських військових жертв становила 415 тисяч, що дорівнює близько 35 тисячам на місяць. Водночас з початку війни загинули від 100 до 140 тисяч українських військовослужбовців. Також оцінюється, що серед північнокорейських найманців із 15 тисяч відправлених КНДР, кількасот могли загинути.
Зазначається, що інформація базується на оцінках урядів США та Великої Британії і демонструє “млявий прогрес” російських військ на фронті: за добу окупанти просуваються від 15 до 70 метрів. З січня 2024 року Росія окупувала 1,5% території України. У ключових битвах цей темп значно поступається навіть повільним наступам часів Першої світової війни.
Приклади наступів Росії:
– Часів Яр – 15 метрів на день (10 км за 23 місяці).
– Куп’янськ – 23 метри на день (9,5 км за 14 місяців).
– Покровськ – 70 метрів на день (50 км за 23 місяці).
– Гуляйполе – 297 метрів на день (як і раніше, оцінено як повільний темп).
Водночас список відзначає швидкі операції Збройних сил України:
– Звільнення Херсона в листопаді 2022 року – 590 метрів на день.
– Наступ у Роботиному влітку 2023 року – середній темп 90 метрів на день.
– Харківський контрнаступ у вересні 2022 року – близько 7400–7500 метрів на день, що увійшло до числа найшвидших наступів сучасності завдяки ефекту несподіванки та слабкій російській обороні.
– Курська операція серпня 2024 року – близько 1250 метрів на день, забезпечена фактором несподіваності та недоліками у підготовці оборони російських військ.
Нагадаємо, у грудні в боях проти України гинули 1000 російських солдатів на день. Про це 21 січня заявив генсек НАТО Марк Рютте, підкресливши, що йдеться саме про вбитих, а не про поранених.
Армія Росії зменшила кількість атак – Генштаб
Альтернативна еволюція: вчені провели експеримент з бактеріями на МКС
Вчені з Університету Вісконсин-Медісон дослідили вплив мікрогравітації на еволюцію бактерій E. coli і вірусів-бактеріофагів T7 на борту Міжнародної космічної станції. Вони порівняли ріст бактерій та вірусів на Землі і в космосі, де відсутність гравітації змінює умови. На Землі рідини постійно перемішуються, що сприяє швидкому поширенню інфекцій, а у мікрогравітації ці процеси сповільнюються. Вчені виявили, що в мікрогравітації віруси заражали бактерії повільніше, що призвело до їхньої адаптації: віруси стали ефективніше “чіплятися” за клітини, а бактерії змінювали поверхневі рецептори, щоб стати стійкішими до атак. Крім того, вчені виявили унікальні мутації у космічних зразках, яких не було в земній контрольній групі.
Вчені відкрили новий квантовий стан матерії, який вважали неможливим
Група фізиків виявила новий квантовий стан матерії, який не повинен існувати згідно зі звичайними теоріями. Це відкриття може змінити наше розуміння про поведінку електронів в екстремальних умовах і мати важливі наслідки для квантових технологій. Дослідники виявили, що сполука CeRu₄Sn₆ переходить у новий квантовий стан при дуже низьких температурах, коли досягається квантова критичність. Це означає, що електрони в цьому матеріалі зберігають “частинкову” впорядкованість навіть за умов, коли вони втрачають класичну фізичну поведінку. Одним із ключових доказів нового стану є аномальний ефект Холла, коли електрони відхиляються вбік без зовнішнього магнітного поля. Дослідники вважають, що це відкриття може відкрити двері до нових квантових матеріалів з високою стабільністю та чутливими властивостями.