Президент США Дональд Трамп заявив, що отримав інформацію про те, що в Ірані припинилися страти та вбивства протестувальників. Він повідомив про це журналістам в Білому домі, вказавши, що США отримали ці повідомлення від важливого партнера. Трамп також сказав, що планувалися страти, але зараз вони скасовані. Перша публічна страта, запланована на 14 січня, не відбулася. Президент наголосив, що цю інформацію буде ретельно перевірено, і він особисто переконається у її достовірності. Трамп також зазначив, що спостерігатиме за розвитком ситуації та не виключає можливості вжиття військових заходів щодо Ірану. Попередньо він підтримав протести в Ірані та обіцяв допомогу.
Позначка: Дональд Трамп
-
Данія відповіла Трампу стосовно Гренландії
Міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен заявив, що Гренландія є членом НАТО з 1949 року і підпадає під дію “п’ятої статті”. Він висловив підтримку побоюванням США щодо питання безпеки в Арктиці, але зауважив, що інформація про наявність китайських військових кораблів навколо Гренландії не відповідає дійсності. Расмуссен також підкреслив, що Гренландія залишається частиною Данії і в майбутньому не планує змінювати свій статус.
-
Трамп вимагає від Данії “забиратися з Гренландії”
Президент США Дональд Трамп вимагає, щоб Данія негайно покинула Гренландію. Він зазначив це в своєму повідомленні в соцмережі, висловивши переконання, що лише США можуть впоратися з контролем над островом. Трамп стверджує, що Гренландія необхідна для національної безпеки американців, а НАТО має допомогти США встановити контроль над ним. Він підкреслив, що без великої сили США НАТО не зможе ефективно стримувати загрози. Трамп також вважає, що контроль над Гренландією повинен бути виключно у руках Сполучених Штатів, і будь-яка інша альтернатива є неприйнятною.
-
Зазіхання Трампа на Гренландію підтримують лише 17% американців
Лише 17% американців підтримують ідею президента США Дональда Трампа щодо взяття Гренландії під контроль. За даними опитування Reuters/Ipsos, 47% респондентів не схвалюють це рішення, а 35% ще не визначилися. Тільки 4% вважають, що використання військової сили для цього було б хорошою ідеєю. Більшість американців, а саме 66%, висловили стурбованість тим, що такі дії можуть пошкодити відносини з альянсом НАТО та європейськими союзниками. Опитування, проведене онлайн серед 1217 дорослих американців, показало, що лише невелика частка підтримує ідею використання військової сили для отримання нових територій.
-
Протести в Ірані: країни Перської затоки відмовляють США від втручання
Країни Перської затоки – передусім Саудівська Аравія – ведуть закулісні переговори з адміністрацією США, намагаючись відмовити від удару по Ірану. Про це у вівторок, 13 січня, пише The Wall Street Journal.
Зазначається що арабські суперники Ірану почали такі консультації після того, як США попередили їх про необхідність бути готовими до такого сценарію.
Публічно арабські держави Перської затоки здебільшого зберігають мовчання на тлі того, як протести поширюються територією сусідньої Ісламської Республіки, а правозахисні організації повідомляють про тисячі загиблих унаслідок жорсткого придушення демонстрацій режимом.
Втім, за зачиненими дверима Саудівська Аравія, Оман і Катар доносять до Білого дому, що спроба повалити іранський режим може розхитати нафтові ринки й у підсумку вдарити по американській економіці, розповіли посадовці з країн Перської затоки. Найбільше ж вони побоюються зворотного ефекту – наслідків для власної внутрішньої стабільності.
Адміністрація Трампа не уточнила, який саме формат військових дій вона розглядає щодо Ірану, однак, за словами співрозмовників, у Вашингтоні дали зрозуміти, що удар є радше ймовірним, ніж ні.
Представник Білого дому заявив, що в розпорядженні президента Трампа перебуває весь спектр можливих варіантів реагування на ситуацію в Ірані.
“Президент вислуховує широкий спектр думок з будь-якого питання, але зрештою ухвалює рішення, яке вважає найкращим”, – сказав він. -
Лідери G7 говоритимуть з Трампом про гарантії безпеки для України – ЗМІ
Лідери країн Великої сімки наступного тижня зустрінуться з президентом США Дональдом Трампом у Давосі, щоб заручитися його особистою підтримкою в питанні гарантій безпеки для України. Про це у вівторок, 13 січня, повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела.
“Лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії, а також голова Європейської комісії планують узяти участь у запланованій зустрічі лідерів із Трампом і президентом України Володимиром Зеленським на Всесвітньому економічному форумі наступного тижня”, – пише видання.
Зазначається, що нині офіційні особи ведуть переговори про деталі зустрічі, яка має відбутися 21 січня і може включити також інших лідерів Коаліції охочих. За словами чиновників, радники з нацбезпеки з Коаліції також планують провести окрему зустріч.
За даними Bloomberg, на зустрічі лідерів у Давосі планують отримати схвалення Трампа на угоди, які вважаються критично важливими для запобігання повторній війні і які були досягнуті минулого тижня в Парижі.
“Лідери Італії, Німеччини, Франції, Канади та Великої Британії домагатимуться особистої підтримки президента США в питанні гарантій безпеки”, – йдеться в публікації видання.
Водночас у Європі сумніваються в особистій підтримці України з боку президента США, якщо буде мирна угода з РФ. Сумніви викликає низка інцидентів за останній рік, у яких він робив різко проросійські заяви щодо конфлікту.
“Без США нічого цього не відбудеться. Поки що незрозуміло, що насправді думає Трамп”, – пояснив один із європейських чиновників, який брав участь у переговорах, маючи на увазі спілкування Британії та Франції щодо відправки військ в Україну після припинення вогню. Нагадаємо, 6 січня в Парижі вже відбулося засідання Коаліції охочих, у якому взяли участь 35 делегатів зі сторін країн-учасниць.За результатами саміту було підписано тристоронню декларацію між Україною, Францією і Великою Британією щодо планів з розгортання багатонаціональних сил в Україні після завершення активних бойових дій. Окрім цього, держави-члени Коаліції спільно з Україною та за участю США узгодили декларацію з гарантіями безпеки для забезпечення стабільного та тривалого миру після закінчення війни.
-
Гренландія для Трампа. У США будуть переговори
Представники Данії та США проведуть переговори щодо Гренландії цього тижня у Вашингтоні. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен та міністр закордонних справ Гренландії Вівіан Мотцфельдт зустрінуться з держсекретарем США Марко Рубіо. У свою чергу міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зустрінеться з генеральним секретарем НАТО. На ній також буде присутній міністр закордонних справ Гренландії.
Поульсен зазначив, що тепер буде “продовжена робота” над питанням про більшу та постійну присутність данських збройних сил у Гренландії за участю інших країн НАТО.
Кризис імені Трампа
Гренландія є найменш населеною територією у світі. Її розташування між Північною Америкою та Арктикою робить острів надзвичайно зручним для розміщення систем раннього попередження у разі ракетних атак, а також для моніторингу судноплавства в регіоні.
Дональд Трамп неодноразово заявляв, що Гренландія має життєво важливе значення для національної безпеки США, без жодних доказів стверджуючи, що вона буквально кишить російськими та китайськими кораблями.
У США вже є понад 100 військовослужбовців, постійно розміщених на базі Пітуффік на північно-західному кінці Гренландії. Ця база перебуває під управлінням США з часів Другої світової війни.
Відповідно до чинних угод з Данією, США мають право направляти до Гренландії будь-яку кількість військ.
Однак минулого тижня Трамп заявив журналістам у Вашингтоні, що орендної угоди недостатньо — США повинні володіти островом, і НАТО має це розуміти.
У Білому домі вважають допустимою можливість купівлі острова, але не виключають і анексію з застосуванням сили.
Данія є союзником США по НАТО, і прем’єр-міністр Метте Фредеріксен попередила, що використання Вашингтоном військової сили означало б кінець трансатлантичного оборонного альянсу.
Позиція Данії та Гренландії
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен засуджує абсолютно неприпустимий тиск з боку найближчого союзника — США. Вона попередила, що багато що вказує на те, що найважче ще попереду.
Прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен заявив, що країна зіткнулася з геополітичним кризисом, але позиція острова ясна: “Якщо нам доведеться обирати між Сполученими Штатами та Данією тут і зараз, ми обираємо Данію”.
“Одне має бути зрозуміло всім. Гренландія не хоче належати Сполученим Штатам. Гренландія не хоче управлятися Сполученими Штатами. Гренландія не хоче бути частиною Сполучених Штатів”.
Розбірки у США
Американський конгресмен-республіканець Ренді Файн представив у Палаті представників США законопроєкт під назвою “Анексія Гренландії та надання їй статусу штату”.
Файн зазначає, що цей законодавчий акт спрямований на забезпечення “стратегічних інтересів національної безпеки США в Арктиці та протидію зростаючим загрозам з боку Китаю та Росії”.
“Гренландія – це не віддалений форпост, який ми можемо дозволити собі ігнорувати, – це життєво важливий актив національної безпеки”, – заявив конгресмен.
За його словами, той, хто контролює Гренландію, “контролює ключові арктичні морські шляхи та систему безпеки, що захищає Сполучені Штати”.
“Америка не може залишити це майбутнє в руках режимів, які зневажають наші цінності та прагнуть підірвати нашу безпеку”, – стверджує Файн.
Відповідно до повідомлення, закон про анексію Гренландії та надання їй статусу штату уповноважує президента приймати будь-які заходи, необхідні для анексії або придбання Гренландії як території Сполучених Штатів.
Американський сенатор-демократ Кріс Мерфі заявив, що загрози президента США Дональда Трампа щодо взяття під контроль Гренландії створюють екзистенційний кризис для НАТО.
“Це буде кінець НАТО, чи не так? НАТО буде зобов’язане захищати Гренландію”, – заявив сенатор від Коннектикуту і член комітету з міжнародних відносин Сенату.
Мерфі додав, що це означатиме “що ми будемо воювати з Європою, з Англією, з Францією”.
Мерфі звинуватив Трампа в тому, що той намагається відвернути увагу американського народу.
“Президент кожен день думає про вторгнення в Гренландію, управління економікою Венесуели, будівництво бального залу. Він зовсім не думає про американський народ. Цього місяця страхові внески на медичне страхування для 22 мільйонів американців зростають, в деяких випадках удвічі. Діти не можуть їсти тричі на день, бо адміністрація Трампа скоротила допомогу на харчування”, – сказав сенатор.
Саме тому, переконаний він, президент Трамп “думає про Гренландію, свій баловий зал, Венесуелу”.
“Він не витрачає час на роздуми про реальні кризи, які спіткали американські сім’ї. Це є основною реальністю Білого дому, який вийшов з-під контролю”, – резюмував Мерфі. -
Зеленський розповів про “дуже продуктивну роботу” з Трампом
Президент України Володимир Зеленський заявив про “дуже продуктивну роботу” зі своїм американським колегою Дональдом Трампом та його командою. Про це свідчить відеозвернення Зеленського 13 січня.
“Говорив із конгресменами США – Ліндсі Гремом, Річардом Блюменталем. Вдячний за незмінну двопартійну підтримку Конгресу. У нас є зараз дуже продуктивна робота з президентом Сполучених Штатів, з його командою. Деталі всього цього ми обговорили”, – зазначив голова держави.
Він також поінформував про ситуацію з російськими ударами, про потребу ППО.
“Говорили, як додатковий тиск на Росію може забезпечити сильні дипломатичні результати. І важливо, щоб в адміністрації США було якнайбільше інструментів для правильного тиску. Також говорили про програми підтримки, які ще не були реалізовані повністю та можуть бути використані. Зокрема, це стосується саме захисту неба”, – наголосив голова держави. -
Гренландія відкинула варіант приєднання до США
Гренландія відкидає варіант приєднання до США та воліє бути в союзі з Данією. Острів поки що відкладає плани на незалежність на тлі погроз президента Дональда Трампа анексувати Гренландію. Про це заявив прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені 13 січня, повідомляє Bloomberg.
“Нині ми стикаємося з геополітичною кризою, і якщо нам доведеться вибирати між Сполученими Штатами та Данією тут і тепер, то ми обираємо Данію… Ми обираємо Гренландію, яку ми знаємо сьогодні, яка є частиною Королівства Данія”, – заявив він.
За його словами, ситуація “дуже серйозна”. Самі погрози Трампа він назвав абсолютно недоречними.
ВГренландії, де проживає 57 тисяч людей, давно обговорюється ідея здобути незалежність від Данії, але рівночасно переважна більшість категорично проти ідеї приєднатися до США.
“Сьогодні саме час бути разом. Гренландія входить до складу Королівства Данія та повністю єдина у захисті основоположних принципів”, – наголосив Нільсен.Гренландія обирає Данію, а не США, – глава уряду острова Єенс Фредерік Нільсен pic.twitter.com/erI7Lj64yu— Максим (@lipcansmaks1) January 13, 2026
-
Трамп заявив, що допомога Ірану “на підході”
Американський президент Дональд Трамп підтримав населення Ірану у маових протестах та заявив, що “допомога вже на підході”. Про це він написав в соцмережі Truth Social у вівторок, 13 січня.
“Іранські патріоти, продовжуйте протестувати – захоплюйте свої інституції! Запам’ятайте імена вбивць і насильників. Вони заплатять високу ціну. Я скасував усі зустрічі з іранськими чиновниками, доки не припиняться безглузді вбивства протестувальників. Допомога вже на підході. MIGA!”, – написав Трамп.
MIGA – абревіатура від Make Iran Great Again (Зробимо Іран знову великим). Це варіація внутрішнього слогана Трампа Make America Great Again (Зробимо Америку знову великою).
Раніше у вівторок стало відомо, що Трамп запровадив вторинні санкції проти Ірану. Для країн, що ведуть бізнес з Ісламською Республікою, запровадять тариф 25% на будь-які операції зі США.
Також сьогодні редакційна колегія Iran International повідомила, що в ході придушення протестів було вбито щонайменше 12000 людей. Вбиті були в основному розстріляні силами Корпусу ісламської революційної гвардії та Басідж.