Президент США Дональд Трамп офіційно продовжив ще на рік санкції проти Росії через війну в Україні. Указ Трампа, який набирає чинності 20 лютого, передбачає продовження низки антиросійських санкцій, введених указами президентів США у 2014, 2018 та 2022 роках.
Історія санкцій
Перший указ про санкції щодо Росії був виданий у 2014 році. Тоді указ президента США Барака Обами № 13660, який був опублікований 6 березня 2014 року, передбачав заморожування майна низки осіб.
Спочатку санкції були застосовані до тих, хто сприяв окупації Росією Криму. Згодом список санкцій кілька разів оновлювався за президентства Джо Байдена.
Підкуп від РФ
Спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв заявив, що Росія запропонувала США проєкти на понад 14 трильйонів доларів в обмін на скасування санкцій. За його словами,
скасування санкцій проти РФ нібито відповідає інтересам США, а тому Вашингтон врешті-решт піде на такий крок.
Дмитрієв написав, що антиросійські обмеження “коштували американському бізнесу понад 300 млрд доларів”.
Журнал The Economist повідомляв, що росіяни пропонували людям, близьким до родини американського президента Дональда Трампа, придбати акції в російських енергетичних активах.
У матеріалі The Economist йдеться, що в серпні 2025 року перед зустріччю Путіна з Трампом для Ради національної безпеки Росії підготували меморандум, у якому прописувалося, як продати Трампу «найкращу угоду».
Як пише видання, з квітня 2025 року Дмитрієв дев’ять разів зустрічався зі спецпосланцем Трампа Стівом Уіткоффом.
У матеріалі зазначається, що під час переговорів росіяни запропонували американській стороні частки в енергетичних проєктах, зокрема з видобутку арктичної нафти і газу, розробці родовищ рідкісних металів, а також створенню атомного центру обробки даних і тунелю під Беринговою протокою.
Як пише The Economist, президент України Володимир Зеленський, посилаючись на українську розвідку, повідомляв, що Росія пообіцяла США угоди на суму 12 трильйонів доларів в обмін на послаблення санкцій. За словами одного з інсайдерів видання, пакет угод уже погоджено.
Позначка: Дональд Трамп
Трамп назвав світових лідерів, які “стали популярними завдяки йому”
Президент США Дональд Трамп вважає, що популярність деяких світових лідерів зросла завдяки його підтримці. Про це політик заявив на першому засіданні Ради миру у Вашингтоні в четвер, 19 лютого.
Американський лідер згадав прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі, президента Аргентини Хавʼєра Мілея та прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
“Мені не слід підтримувати людей, але я підтримую, коли вони мені подобаються. У мене дуже хороший показник підтримки кандидатів у Сполучених Штатах, але тепер я підтримую іноземних лідерів, включно з Віктором Орбаном”, – сказав Трамп. Президент США зазначив, що його підтримка угорського прем’єра не була однозначно сприйнята в Європі.
“Не всі в Європі схвалюють цю підтримку. Це нормально. Він виконує неймовірну роботу. Він зробив неймовірну роботу в питанні імміграції, на відміну від деяких країн, які завдали шкоди самі собі”, – наголосив Трамп.
Говорячи про Мілея, лідер США зазначив, що той трохи відставав у опитуваннях, але в підсумку переміг на виборах з великою перевагою.
Щодо прем’єрки Японії Трамп заявив: “У неї були напружені перегони, але вона, схоже, збиралася перемогти, і вона хотіла отримати найбільший результат в історії Японії. Тож вона дуже мене любить”.
Нагадаємо, сьогодні Трампа відкрив перше засідання Ради миру, створеної за його особистої ініціативи. Під час зустрічі США оголосили про внесок у розмірі 10 мільярдів доларів до Ради миру.
Трамп продовжив санкції проти Росії на рік
Президент США Дональд Трамп продовжив на рік режим надзвичайного стану, що передбачає дію низки санкцій проти Росії. Відповідний указ опубліковано на сайті Федерального реєстру США.
“Я продовжую на рік національний режим надзвичайного стану, введений указом 13660”, – йдеться в документі.
Цей режим передбачає продовження низки антиросійських санкцій, запроваджених у вересні 2018 року за окупацію РФ українського Криму та в лютому 2022 року за визнання Москвою незалежності “ДНР” і “ЛНР”, а також надзвичайні заходи, запроваджені у 2014 році через загрозу територіальної цілісності України.
Термін дії цих санкцій спливав 6 березня 2026 року.
Нагадаємо, у Білому домі заявили, що розглядають можливість посилення санкцій проти Росії. Подальші обмеження залежатимуть від перебігу мирних переговорів. ЗМІ дізналися, які країни ЄС чинять опір новим санкціям проти РФ
США внесли $10 млрд: відбулася зустріч Ради миру
США оголосили про внесок у розмірі 10 мільярдів доларів до Ради миру. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час промови на інавгураційному засіданні Ради миру в четвер, 19 лютого.
За його словами, ця сума є “незначною” у порівнянні з витратами на війну, але здатна стати важливим кроком до запобігання новим конфліктам та відновлення стабільності у регіонах, які тривалий час страждають від насильства.
“Сполучені Штати зроблять внесок у 10 мільярдів доларів до Ради миру. Це дуже мала сума, якщо порівнювати її з вартістю війни. Це лише два тижні бойових дій”, – зазначив Трамп. Американський лідер висловив переконання, що ініціатива Ради миру може допомогти врегулювати навіть ті конфлікти, які десятиліттями вважалися нерозв’язними, та стати прикладом для врегулювання інших криз у світі.
Трамп також оголосив, що Казахстан, Азербайджан, ОАЕ, Марокко, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Узбекистан і Кувейт пожертвували понад 7 млрд доларів на допомогу Газі, а Індонезія, Марокко, Албанія, Косово та Казахстан “надішлють військові та поліцейські сили для стабілізації Гази”, значну допомогу нададуть також Єгипет та Йорданія. Норвегія, за словами президента США, проведе захід, на якому збереться Рада миру, а Японія також проведе благодійний захід для країн регіону.
Трамп додав, що додатково Офіс ООН з координації гуманітарних питань збирає 2 млрд доларів для підтримки Гази. Президент США висловив надію, що Китай та Росія також будуть залучені до цих зусиль.
Американський лідер також заявив, що його Рада миру певною мірою “наглядатиме” за ООН.
“Колись мене тут не буде. ООН, я думаю, стане набагато сильнішою, а Рада миру майже наглядатиме за ООН і стежитиме, щоб вона працювала як слід.. Ми збираємося зміцнити Організацію Об’єднаних Націй.. Їм потрібна допомога, і їм потрібна допомога фінансова. Ми збираємося допомогти їм фінансово, і ми збираємося переконатися, що Організація Об’єднаних Націй є життєздатною”, – сказав Трамп.
Нагадаємо, 22 січня у Давосі президент США офіційно представив Раду миру, яка об’єднує понад 20 країн. Згідно з планом Трампа, Рада миру має зосереджуватися на закріпленні миру в Газі та її відбудові, а згодом взяти на себе ширшу роль для врегулювання глобальних конфліктів.
Трамп обіцяє рішення щодо Ірану за 10 днів
Президент США Дональд Трамп вважає, що ситуація із укладанням угоди з Іраном щодо ядерної програми стане більш ясною в найближчі 10 днів. Про це він заявив в четвер, 19 лютого, під час першого засідання Ради миру у Вашингтоні, на якому зібралися представники близько 20 держав.
Під час виступу американський лідер перераховував свої досягнення на посаді президента, зокрема мир на Близькому Сході.
“Протягом багатьох років підтверджувалося, що непросто досягти суттєвої угоди, але нам потрібно виробити таку. Інакше відбудуться погані події”, – зазначив Трамп, говорячи про Іран.
Він додав, що “протягом, напевно, наступних 10 днів ви побачите, чи досягнемо ми угоди”.
За словами Трампа, його представники – спецпосланець Стів Уіткофф та радник Джаред Кушнер – ведуть активну роботу в цьому напрямі. Він додав, що мають “хороші стосунки з представниками Ірану”.
Президент США підкреслив, що не можна допустити, щоб Іран мав доступ до ядерної зброї.
“Не можна, щоб вони отримали ядерну зброю. І їм про це зрозуміло повідомили”, – резюмував Трамп.
Раніше ЗМІ повідомили, що США можуть атакувати Іран вже цими вихідними, але остаточного рішення поки не прийнято.
Напередодні американські та іранські перемовники заявили про прогрес під час переговорів, що відбулися у Женеві.
США планує побудувати в Газі військову базу на 5000 осіб – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа планує побудувати військову базу на 5000 осіб у секторі Гази. Вона займатиме площу понад 350 акрів. Про це йдеться у документах Ради миру, повідомляє The Guardian.
Об’єкт планується як військова оперативна база для майбутніх Міжнародних сил стабілізації (ISF) – багатонаціональних військових формувань, які надаватимуть свою допомогу в анклаві. ISF є частиною новоствореної Ради миру, яка має керувати Газою. Раду миру очолює Трамп, а частину керівництва здійснює його зять Джаред Кушнер.
Плани адміністрації США передбачають поетапне будівництво військового форпосту розмірами 1400 на 1100 метрів з 26 броньованими спостережними вежами, стрільбищем та складом для військового обладнання та мережею бункерів.
Фортифікаційні споруди планується звести на посушливій рівнині на півдні Гази. Невеликій групі учасників тендеру – міжнародним будівельним компаніям, які мають досвід роботи у зонах військових дій, – вже показали цю місцевість, заявило джерело.
У документі згадано, що у разі виявлення підозрілих людських останків або культурних артефактів усі роботи в безпосередній близькості від місця знахідки повинні бути негайно припинені. За даними видання цивільної оборони Гази, під завалами, ймовірно, поховані тіла близько 10 000 палестинців.
Невідомо, кому належить земля, на якій планується будівництво військового комплексу, але більша частина південної Гази нині перебуває під контролем Ізраїлю.
Рада Безпеки ООН уповноважила Раду миру створити тимчасові ISF в Газі. За даними ООН, ISF відповідатимуть за охорону кордонів Гази та підтримання миру в цьому районі.
Як відомо, 19 лютого Білий дім планує провести першу зустріч лідерів Ради миру, яку створив американський президент Дональд Трамп. Раніше повідомлялося, що диктатори Росії та Білорусі Володимир Путін та Олександр Лукашенко пропустять перше засідання Ради світу.
Трамп на прийомі в Білому домі публічно освідчився в симпатії Нікі Мінаж
Президент США Дональд Трамп під час урочистого прийому в Білому домі з нагоди Місяця історії темношкірих американців публічно висловив симпатію до реперки Нікі Мінаж. Виступаючи зі сцени, він кілька разів звертався до артистки, не приховуючи захоплення її зовнішністю.
Особливу увагу Трампа привернули довгі нігті Мінаж. Президент розповів, що під час однієї з попередніх зустрічей поцікавився, чи є вони справжніми, однак відповіді так і не отримав. Цю історію він згадав перед публікою, викликавши жваву реакцію гостей.
У своїй промові Трамп назвав реперку красивою та харизматичною, підкресливши, що вона “чудово розуміє, як влаштований світ”. Заява прозвучала на тлі нещодавньої публічної підтримки Мінаж на адресу адміністрації президента.
“А як щодо Нікі Мінаж? Ми любимо Нікі Мінаж? Я люблю Нікі Мінаж. Вона була тут кілька тижнів тому. Вона така красива. Я сказав: “Нікі, ти така красива”. Її нігті такі довгі, що я запитав: “Нікі, вони справжні?” Вона не хотіла на це відповідати. Але вона була така красива і така чудова, і, що найважливіше, вона це розуміє”, – сказав він.
Зокрема, у День президентів, 16 лютого, артистка опублікувала в соцмережі X зображення, створене за допомогою штучного інтелекту, на якому вона разом із Трампом їде в кабріолеті та рахує гроші.
США можуть атакувати Іран цими вихідними – ЗМІ
У Білому домі розглянули можливість атаки на Іран у найближчі вихідні, але остаточного рішення поки не прийнято. Про це у середу, 18 лютого, повідомило CBS News із посиланням на джерела в американському уряді.
“Високопосадовці апарату національної безпеки доповіли президенту Трампу, що військові готові до потенційних ударів по Ірану уже в суботу (21 лютого – ред.), але терміни будь-яких дій, імовірно, будуть зміщені”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що в адміністрації тривають динамічні дискусії із приводу заходів проти іранського режиму, однак американський лідер іще не прийняв остаточного рішення чи завдавати удару. У Білому домі триває оцінка ризиків ескалації, а також політичних та військових наслідків утримання від потенційної атаки.
Співрозмовники CBS News також розповіли, що протягом наступних трьох днів Пентагон тимчасово виведе частину американських контингентів із регіону Близького Сходу до Європи або назад до Сполучених Штатів, аби убезпечити їх від потенційних ударів із боку Ірану у відповідь, якщо США розпочнуть свою операцію.
“Проте переміщення сил і засобів перед потенційною військовою активністю США є стандартною практикою для Пентагону і не обов’язково сигналізує про неминучість нападу на Іран”, – підкреслюється в публікації.
У ній зауважується, що держсекретар США Марко Рубіо планує приблизно через два тижні відвідати Ізраїль та обговорити подальші кроки стосовно іранського режиму із прем’єр-міністром цієї країни Біньяміном Нетаньягу.
Також у середу журналіст Axios Барак Равід із посиланням на обізнані джерела написав, що переговори з Іраном у Женеві був “гамбургером, начиненим нічим”. Це одна з причин, чому Трамп близький до рішення про атау на Іран.
Масштабна війна США з Іраном дедалі ближче – ЗМІ
Безрезультатність переговорів США з Іраном у Женеві наближають війну між цими країнами. Про це у середу, 18 лютого, заявив журналіст Axios Барак Равід із посиланням на обізнані джерела.
За його даними, американська сторона залишиласч незадоволена результатами переговорів.
“Високопоставлений американський чиновник сказав мені, що раунд переговорів з Іраном у Женеві був “гамбургером, начиненим нічим”. Це одна з причин, чому Трамп близький до рішення про те, чи розпочинати війну з Іраном”, – написав Равід у соцмережі Х.
Пізніше він додав, що США схиляються до початку великої війни з Іраном.
“Трамп наближається до великої війни з Іраном. Джерела повідомляють мені, що вона може статися швидше і бути набагато масштабнішою, ніж більшість вважає”, – резюмував журналіст.
Арктичний вартовий. Відповідь НАТО Трампу
В НАТО анонсували ініціативу Арктичний вартовий, яка з’явилася на тлі ускладнення відносин США та європейських країн через Гренландію. З неофіційних коментарів представників НАТО можна зробити висновок, що замість принципу “США забезпечують власну безпеку, контролюючи Гренландію”Вашингтону запропонували новий принцип: “НАТО забезпечує безпеку всіх своїх членів, включно зі США, у всій Арктиці, включно з Гренландією”.
Реакція США
Про старт ініціативи Марк Рютте оголосив на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Голова Пентагону Піт Хегсет на неї не приїхав. Реакція Вашингтона на цю ініціативу поки не надійшла. Однак в її організації, ймовірно, брали участь і американські військові, оскільки США були і залишаються провідним членом Альянсу.
У свій нинішній президентський термін Дональд Трамп заговорив про те, що Гренландія має увійти до складу США, ще на початку 2025 року, Але на початку січня 2026 року це питання викликало серйозну міжатлантичну політичну кризу.
6 січня пресслужба Білого дому повідомила, що «президент і його команда обговорюють низку способів досягнення цієї важливої зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди розглядається як один із варіантів, які є у головнокомандувача».
Ці претензії викликали обурення європейських країн, союзників США по НАТО. Президент США згодом пом’якшив свою позицію, заявивши, що після переговорів з Данією, європейськими союзниками і Канадою розглядає можливість укладення угоди.
За словами Трампа, Гренландія потрібна США, щоб забезпечити безпеку Америки на тлі зростаючої активності в Арктиці Росії та Китаю.
Ініціатива, а не операція
«Страж» називають «підходом», «ініціативою», але не операцією. І це відображає певну невизначеність самої його суті.
«Спочатку він (Арктичний страж) об’єднає навчання, такі, як данська „Арктична витривалість“ і норвезьке „Холодна реакція“, у яких візьмуть участь десятки тисяч людей і буде задіяне обладнання для ефективної роботи в арктичних умовах. Це чітко продемонструє те, що ми всі готові спільно сприяти безпеці в Арктиці — і, по суті, загальній безпеці всього Альянсу”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи в штаб-квартирі перед початком конференції міністрів оборони.
Це дало підставу багатьом коментаторам говорити про формальне «перейменування» існуючих регулярних навчань.
Рютте з цим твердженням категорично не погодився і пояснив, відповідаючи на відповідне питання, що головною відмінністю буде єдине командування (ініціативу очолює Головнокомандувач об’єднаними силами НАТО в Європі) і єдиний інформаційний простір, зокрема і з застосуванням новітніх технологій.
При цьому ніхто не називає «Арктичний страж» якимось новим структурним підрозділом, до якого будуть приписані певні сили і засоби.
Нарешті, ініціатива не обмежена в часі. Але говорити про те, що вона завершиться після досягнення певного результату складно, оскільки її цілі та завдання не були озвучені публічно.
Говорячи про нову ініціативу, в НАТО нагадують, що альянс уже проводить дві операції з подібними назвами — «Балтійський страж» і «Східний страж».
Перша почалася в січні 2025 року для захисту кабелів на дні Балтійського моря, а друга — у вересні після того, як кілька російських дронів впали на території Польщі.
В НАТО відзначають, що з часу початку операції на Балтиці пошкоджень кабелів більше не траплялося. Великих нальотів безпілотників на країни альянсу останнім часом також не було. Тобто ці операції можна вважати цілком ефективними.
Однак, на відміну від цих двох кампаній, викликаних конкретними інцидентами і спрямованих проти певних загроз, причини початку «Арктичного стража» настільки ж чітко не позначені.
На офіційній сторінці «Арктичного стража» на сайті НАТО йдеться, що приводом для початку цієї ініціативи стала військова активність Росії в регіоні, зростаючі північні амбіції Китаю та російсько-китайське співробітництво. Всі три фактори присутні в Арктиці вже багато років.