Верховний суд Росії за позовом Генпрокуратури оголосив Фонд боротьби з корупцією (ФБК) “терористичною організацією”. Засідання суду відбулось в закритому режимі. Про це повідомляє провладне російське агентство Интерфакс.
Справу розглядав верховний суддя Олег Нефьодов, який свого часу оголосив “міжнародний рух ЛГБТ” та “міжнародний рух сатанізму”, яких не існує, екстремістськими в Росії.
“Позовну заяву ненпрокуратури задовольнити. Визнати некомерційну корпорацію Anti-Corruption Foundation, Inc (ACF, ACF international, “Фонд боротьби з корупцією, Інк.”) терористичною та заборонити на території Російської Федерації її діяльність та діяльність її структурних підрозділів”, – оголосив рішення суддя.
В російській Генпрокуратурі cвоєю чергою повідомили, що ACF створили лідери екстремістських та заборонених у Росії організацій Фонд боротьби з корупцією, Фонд захисту прав громадян та громадського руху Штаби Навального “з метою продовження деструктивної діяльності на території Росії”. Anti-Corruption Foundation Inc. створили влітку 2022 року після того, як російський суд визнав ФБК екстремістською організацією та заборонив її діяльність у РФ.
В грудні 2022 року організацію внесли до списку іноагентів.
Позначка: Боротьба з корупцією
-
В Росії ФБК визнали “терористичною організацією”
-
Умєров дав свідчення детективам НАБУ щодо справи Міндіча
Детективи НАБУ опитали секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова у справі бізнесмена Тимура Міндіча. Українські ЗМІ спочатку повідомили, що Умєрова викликали до НАБУ як свідка щодо втручання в діяльність держслужбовця. Прес-служба РНБО підтвердила цю інформацію, а в Раді нацбезпеки і оборони наголосили, що спілкування Умєрова з детективами було продуктивним.
-
Викрило мільйонні розкрадання на відновленні Донеччини
Правоохоронці розкрили діяльність організованої групи під керівництвом високопосадовця Донецької ОДА, яка вкрала понад 140 млн гривень, призначених для теплопостачання та водопостачання трьох населених пунктів на Донеччині. Група завищувала вартість робіт, фіктивно проводила торги та забезпечувала перемогу контрольованій фірмі. Після укладення контракту на понад 200 млн гривень на постачання та підключення котелень лише дві з них були підключені і працювали неправильно. Також група провела схему в Святогірську за виглядом відновлення водопостачання, в результаті чого держава зазнала збитків на суму понад 140 млн гривень. П’ять учасників групи було оголошено підозрюваними, ще одному колишньому працівнику Міноборони також повідомили про підозру у схемі зі збитками у 2 млрд гривень.
-
На Львівщині військові вкрали мільйони на закупівлі генераторів
У Львівській області відбулася корупційна схема, коли командування військової частини витратило понад 10 мільйонів гривень на закупівлю генераторів за завищеними цінами. У цій справі були причетні командир частини, начальник інженерної служби та цивільна співучасниця, які уклали угоду на закупівлю обладнання вдвічі дорожче його реальної вартості. Державні кошти були незаконно витрачені та привласнені учасниками схеми. Всім трьом особам пред’явлено обвинувачення за привласнення майна в особливо великих розмірах з використанням службового становища, за що може бути накладено до 12 років ув’язнення. Суд встановив домашній арешт для фігурантів справи, які були також відсторонені від посад. Також в області виявлено інші випадки корупції в Збройних Силах, зокрема, неправдиві дані у рапортах і фіктивний призов.
-
“Бек-офіс” Міндіча збирав досьє на детективів НАБУ, нардепів і журналістів
У “бек-офісі” Тимура Міндіча виявили велику кількість закритих персональних даних про детективів НАБУ, депутатів, урядовців, журналістів та силовиків. Ці документи містили адреси проживання, паспортні дані та іншу конфіденційну інформацію. Деякі з них були створені за кілька днів до нападу на НАБУ та САП у липні. Серед осіб, чиї дані були у “бек-офісі”, були детективи НАБУ, депутати, міністри, журналісти, співробітники СБУ та інші. НАБУ встановило, що Міндіч керував корупційною схемою, яка включала вимагання відкатів від угод у Енергоатомі та легалізацію грошей через “бек-офіс” у центрі Києва. Міндіч виїхав з України за кілька годин до обшуків НАБУ.
-
Апеляція залишила у силі запобіжний захід Чернишову
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду підтвердила вирок про тримання під вартою колишнього Віце-прем’єр-міністра Олексія Чернишова. Замість тримання визначили внесення застави у розмірі 51,6 млн гривень. Суд також відхилив апеляційні скарги сторони захисту. Чернишова звинувачують у причетності до “пральні”, де легалізувалися кошти, отримані злочинним шляхом. Він відкидає ці обвинувачення та не визнає зв’язку з іншими фігурантами справи. Чернишов відмовився відповідати на питання про свої знайомства з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого НАБУ підозрює в організації розкрадань в Енергоатомі.
-
Чернишов подав апеляцію щодо запобіжного заходу
Колишній віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов оскаржив рішення Вищого антикорупційного суду щодо запобіжного заходу у справі про незаконне збагачення. Захист Чернишова подав апеляційну скаргу на перегляд ухвали суду. Наразі справа перебуває в стадії “призначено склад суду”, але не відомо, як саме хоче захист змінити це рішення.
-
У Держпраці викрили масштабну корупційну схему
Правоохоронці викрили і затримали трьох топпосадовців одного з міжрегіональних управлінь Держпраці, які брали учать у корупційній схемі. Про це повідомила Нацполіція у понеділок, 24 листопада.
“Задокументовані численні факти одержання хабарів. Ціна за “вирішення питання” коливалися від 1500 гривень до 1000 доларів. Серед затриманих – начальник одного з міжрегіональних управлінь, начальник структурного підрозділу та його заступник, а також керівник товариства, яке здійснює професійне навчання працівників та оформлення документації”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що на території Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей було проведено майже 40 обшуків. Було вилучено понад 1 млн гривень, 25 тисяч доларів, телефони, документацію.
За даними слідства, посадовці вимагали гроші за вирішення низки питань, що входять до сфери їх впливу. Зокрема, непритягнення до відповідальності за виявлені порушення трудового законодавства під час перевірок чи не втручання у господарську діяльність, проведення фіктивних навчань з питань охорони праці та видачу відповідних посвідчень, виготовлення декларацій-дозволів на виконання робіт із підвищеною небезпекою та відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці, а також “належне” розслідування нещасних випадків на виробництві.
“До прикладу, фіктивне проходження навчання – 1500 гривень, видача посвідчень про перевірку знань без фактичного навчання – 4500, виготовлення та реєстрація декларацій відповідності матеріально-технічної бази – 30000, “належне” розслідування нещасного випадку на підприємстві – 40000. Проте, ціна могла зрости, залежно від складності питання”, – розповіли в Нацполіції.
Усім фігурантам повідомили про підозру за статтями про прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України).
Суд обрав їм запобіжні заходи – тримання під вартою із правом внесення застави: від 400 тис до 2,9 млн гривень.
Максимальне покарання за скоєне – до 10 років позбавлення волі.
Дивіться фото: У Держпраці викрили масштабну корупційну схему -
В Одесі суддю і адвоката затримали за хабарі
Правоохоронці викрили і затримали суддю та адвокатку з Одеси. Вони за хабарі ухвалювали “потрібні” рішення в судах, повідомила СБУ у понеділок, 24 листопада.
Вказано, що операцію з нейтралізації судових оборудок провели спільно з НАБУ.
“Фігуранти запропонували відповідачу у цивільній справі домовитися з суддею одного з районних судів Одеси щодо “потрібної” ухвали. Вартість такої “послуги” становила 10 тис. американських доларів”, – йдеться у повідомленні.
За матеріалами справи, першу частину хабаря відповідач мав передати фігурантам як «аванс» до розгляду справи, а другу – безпосередньо перед ухваленням судового рішення.
СБУ та НАБУ задокументували злочини організаторів схеми та викрили їх “на гарячому” ‒ після передачі останньої частини грошей.
Обом фігурантам повідомлено про підозру за статтею про закінчений замах на підбурювання до пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч.2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 Кримінального кодексу України).
Вирішується питання про обрання міри запобіжного заходу. Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх учасників судових махінацій.
Зловмисникам загрожує до 8 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Раніше стало відомо, що посадовець одеської Військової академії вимагав гроші у курсантів. Загалом вони мали заплатити 8,8 тис. доларів.
Також у Києві затримали співробітника Нацполіції, який вимагав 25 тисяч доларів за “кришування” нелегального бізнесу. -
Справа Мідас: Міндіча і Цукермана оголосили у розшук
Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук бізнесменів Тимура Міндіча та Олександра Цукермана. Відповідні дані з’явилися у базі Міністерства внутрішніх справ України у суботу, 22 листопада.
Зазначається, що обидва фігуранта операції Мідас знаходяться у категорії осіб, що переховуються від органів досудового розслідування.
Згідно з базою даних МВС Міндіч та Цукерман зникли 20 листопада. МВС оголосило в розшук двох фігурантів справи Мідас. Скриншот
Нагадаємо, Міндіч та Цукерман є одними із фігурантів гучного корупційного скандалу в Енергоатомі. Серед учасників злочинної організації вони користувалися псевдонімами, відповідно, Карлсон і Шугармен. 10 листопада НАБУ та САП опублікували так звані “плівки Міндіча”, які свідчать про те, що в Енергоатомі працювала схема відкатів – від фірм-підрядників вимагали 10-15% від суми угоди. Незаконно отримані гроші легалізовували через так званий “бек-офіс” у центрі Києва, йдеться про 100 млн доларів.
НАБУ встановило, що корупційною схемою керував співвласник 46-річний Міндіч. За версією слідчих, він розпоряджався фінансовими потоками, визначав суми виплат і впливав на керівників центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах, зокрема в енергетиці та обороні. Бізнесмен виїхав з України 10 листопада за кілька годин до обшуків НАБУ.61-річного Олександра Цукермана слідчі вважають співорганізатором схем у сфері енергетики. Він також виїхав з України кілька тижнів тому.
13 листопада президент Володимир Зеленський підписав указ про запровадження персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.