Прем’єр-міністр Баварії Маркус Седер запропонував скоротити соціальну допомогу українським біженцям і перевести її на рівень допомоги для шукачів притулку. Він вважає, що це допоможе усунути нерівність у ставленні до різних груп біженців та стимулювати працевлаштування. Проте соціал-демократи заперечують цю ідею, наголошуючи на необхідності збереження поточного формату допомоги для українських переселенців. Ця ініціатива викликала політичне напруження в уряді Німеччини, оскільки ставить під сумнів стабільність узгоджених підходів до підтримки українських біженців.
Позначка: Біженці
-
З України виїхали та не повернулися близько 3 млн людей
Від початку повномасштабної війниз Украхни виїхали та не повернулися близько 3 млн українців.Такими є дані моніторингового сервісу Опендатабот.
Зазначається, що цього року Україну покинуло на 250 тисяч осіб більше, ніж повернулося: 7,17 млн громадян виїхали з України з січня по червень, а 6,92 млн – повернулись. Це у 1,6 раза менше, ніж за аналогічний період торік.
У середньому, щомісяця українці перетинають кордон 2,35 млн разів. -
Трамп зробив заяву щодо українських біженців в США
Президент США Дональд Трамп ствердно відповів на запитання журналіста про те, чи дозволить він біженцям з України залишатися у Сполучених Штатах до кінця війни. Про це американський лідер повідомив у Білому домі.
“Ми дозволимо. У нас багато людей, які прибули з України, і ми працюємо з ними”, – сказав Трамп.
Раніше повідомлялося, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування тимчасового юридичного статусу для багатьох українців.
Нагадаємо, з січня 2025 року адміністрація Трампа почала переглядати гуманітарні програми, запроваджені за часів Джо Байдена, зокрема ініціативу Єднання заради України (U4U), яка дозволяла українцям перебувати в США до двох років на основі гуманітарного паролю. Цією програмою вже скористалися понад 240 тис. українців. Певна кількість громадян України, які перебувають у США на законних підставах за гуманітарною програмою, отримали електронні листи про анулювання їхнього статусу та вимогу покинути Америку протягом семи днів.
-
У Німеччині пропонують скасувати виплати військовозобов’язаним українцям
У Німеччині запропонували скасувати соцвиплати для українських чоловіків призовного віку. Політики ХСС вимагають, аби вони або працювали в Німеччині, або служили в Україні. Про це інформує BILD у вівторок, 29 липня.
У партії ХСС обурені тим, що понад 150 тисяч українських чоловіків призовного віку отримують у ФРН соціальні виплати на близько 1,3 млрд євро на рік. Експерт ХСС із зовнішньої політики Штефан Маєр вимагає припинити ці виплати.
“Потрібно покласти край отриманню соціальної допомоги українськими чоловіками призовного віку. Якщо майже 151 тисяча українців віком від 18 до 63 років отримують у нас підтримку – щось тут не так. Ця категорія осіб не має права на соціальну допомогу і повинна або працювати в Німеччині, або проходити військову службу в Україні”, – пояснив він.
З початку повномасштабної війни до Німеччини прибуло рівно 304 144 українських чоловіків призовного віку. З них 150 660 у березні 2025 року перебували на обліку як отримувачі соцвиплат.
Середній розмір допомоги станом на березень становив 882 євро на місяць. Відтак, загальна сума соціальних виплат для українців призовного віку становить 1,328 млрд євро на рік. До цієї суми входять як базові виплати, так і витрати на житло та додаткові потреби.
Своєю чергою, українське посольство в Німеччині не вважає ситуацію проблемною.
“Було б неправильним звинувачувати всіх українських чоловіків за кордоном у порушенні закону або в ухиленні від мобілізації. Перебування українських чоловіків за кордоном не заборонено. Для виїзду потрібні відповідні документи. Значна частина чоловіків у Німеччині перебуває на законних підставах і зареєстрована у системі військового обліку”, – мовиться у відповіді на запит BILD.
Раніше повідомляли, що уряд Німеччини планує запровадити більш суворі правила отримання соціальної допомоги безробітними, яку отримують, зокрема і біженці з України. -
Дистанційне навчання не скасовано – однак є нововведення для шкіл
Дистанційну освіту отримують сотні тисяч школярів
-
В ЄС зменшилась кількість клопотань про притулок
У країнах ЄС, за підсумками квітня 2025 року, подали менше клопотань про отримання притулку, ніж у березні, та суттєво менше, ніж у квітні 2024 року. Про це це 17 липня повідомив Євростат.
Зазначається, що протягом квітня 2025 року первинні клопотання про міжнародний захист у ЄС подали 48 520 осіб. Це на 16% менше, ніж у попередньому місяці, та на 37% менше, ніж за квітень 2024 року. Серед заявників – 1570 неповнолітніх без супроводу дорослих, в основному це діти з Сирії, Афганістану і Єгипту.
Кількість повторних заявок становить 7 245, що лише на 1-2% менше, ніж у попередній місяць та у квітні 2024 року.
Квітень став третім поспіль місяцем, коли обидва показники зменшуються. 75% первинних заявок від шукачів притулку припадають на Іспанію, Францію, Німеччину та Італію.
Відносно кількості власного населення країни найбільша концентрація заявок на притулок – у Греції, в Кіпру та в Іспанії.
Серед прохачів притулку найчисельнішою групою є громадяни Венесуели, Афганістану, Сирії, а також українці, від яких надійшло 2115 заявок (зауважимо, притулок-asylum і тимчасовий захист – зовсім різні юридичні механізми з різними умовами. Абсолютна більшість громадян України, які виїхали через війну, отримали право проживання у ЄС саме за механізмом тимчасового захисту).
Як відомо, 15 липня Рада ЄС остаточно продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2027. -
Польща закриє притулки для більшості біженців з України
Польський уряд ухвалив проєкт закону, згідно з яким поступово припинить дію притулків для біженців з України в Польщі. З 1 листопада притулки будуть приймати лише представників захищених груп, таких як пенсіонери, вагітні жінки та люди з інвалідністю. Після трьох місяців перебування у притулку, біженці повинні будуть сплачувати за проживання та харчування. Крім того, для 6000 біженців, які не входять до захищених груп, планується програма Разом до незалежності, що передбачає субсидії на оренду квартир та курси польської мови за кошти ЄС.
-
У Німеччині посилять умови виплати соцдопомоги біженцям
У Німеччині планують впровадити строжіші правила отримання соціальної допомоги для безробітних, включаючи біженців з України. Канцлер Фрідріх Мерц заявив, що громадяни, які можуть працювати, повинні працювати, а уряд планує посилити вимоги до отримання допомоги. Також розглядається можливість обмеження витрат на житло. З 2026 року можливо виплачуватимуть базовий дохід замість допомоги громадянам. Мерц закликав до поступової зміни системи соціальної допомоги, щоб уникнути недекларованої роботи та заощадити кошти.
-
Компенсації за зруйноване житло: чи можуть отримати їх переселенці
Відшкодування для ВПО Закон щодо запуску цієї програми набрав чинності ще у 2023 році, однак Кабмін і досі не ухвалив відповідне рішення, тому виходить, що Закон імплементовано не повністю. Це і гальмує його впровадження.
Як тільки уряд вирішить це питання, люди зможуть отримати компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло, розташоване в тому числі й на тимчасово окупованих територіях. “Уряду потрібно якнайшвидше імплементувати цю опцію. Ми наполягаємо на цьому вже більше року, з моменту проведення публічних консультацій, присвячених удосконаленню програми. Тоді розширення програми на ТОТ був найпоширенішим запитом від учасників”,- зауважила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. Доки в Кабміні готуються ухвалити доленосне для тих, хто залишився без даху над головою рішення, українці намагаються з’ясувати деякі особливості виплат цих компенсацій.
Наприклад, нещодавно у ЗМІ біла поширена інформація про те, що за одне зруйноване житло отримати компенсацію єВідновлення можна двічі – чи так це насправді.
У парламенті зазначили, що єдина можливість для цього – за умови, якщо ваш будинок або квартира двічі постраждали від наслідків російської збройної агресії й відповідна комісія це підтвердила. “Але можна двічі подавати заявки. Наприклад, якщо ваша перша заявка була відхилена або ви хочете подати нову. Або якщо змінилися обставини вашої заявки тощо”, – резюмувала парламентар. Ще питання, яке жваво обговорюють переселенці: чи зможуть переселенці з ТОТ отримати компенсацію і за програмою єВідновлення, і по заяві до Міжнародного реєстру збитків.
За словами Шуляк, після розширення програми єВідновлення на ТОТ, власники житла, розташованого там, зможуть подавати заявки і на українську компенсацію, і в Міжнародний реєстр збитків. Але, акцентувала вона, це не означає, що отримати компенсації вдасться і там, і там.
Шуляк пояснила, що зараз у формі Міжнародного реєстру збитків (RD4U) потрібно обов’язково вказувати, чи вже отримували компенсацію і яку саме суму. Тому не виключено, що при нарахуванні виплат за формою RD4U ця сума буде вирахувана. Тобто ця компенсація буде доповнюючою, а не ще однією рівноцінною. Більш точніша інформація стане відома згодом, адже правила щодо цього пізніше буде формувати Компенсаційна комісія в Гаазі. “Тобто такий варіант можливий. Це не альтернатива єВідновленню, а додатковий ресурс, особливо якщо єВідновлення покрило не всю вартість Але є нюанси з права власності – після отримання компенсації за єВідновлення право на майно має бути припинено. Якщо компенсація неповна, це може вплинути на можливість заявитися до RD4U”, – зазначила народний депутат. Міжнародні виплати Щодо можливих термінів міжнародних виплат, то чекати їх доведеться ще щонайменше кілька років.
Чому так затягується цей процес:
– міжнародне право працює повільно;
– наразі функціонує лише Міжнародний реєстр збитків – він фіксує заявки, але поки не передбачає виплат;
– самі виплати неможливі без запуску Компенсаційної комісії, яка визначатиме механізми підрахунку і створення Компенсаційного фонду, звідки здійснюватимуться виплати. До того моменту фіксація збитків не означає компенсації, а лише створює юридичну передумову для них. “Міжнародне право, згідно з яким і має відбуватися такий складний, але необхідний процес – досить повільне. Спочатку мають запустити Міжнародний реєстр збитків, завданням якого є саме фіксація збитків, а не виплати за них. Серед іншого, аналогічну функцію виконує і наш Реєстр пошкодженого та знищеного майна, куди громадяни подають інформаційні повідомлення про пошкодження та руйнування житла. Тобто Міжнародний реєстр створили, але додали туди ще далеко не всі заплановані категорії. Таким чином, прийом заяв лише на початковій стадії. А далі буде ще два процеси, від яких залежатимуть виплати”, – зауважила Шуляк. Вона зазначила, що наступним етапом стане запуск Компенсаційної комісії, яка буде розробляти необхідні алгоритми для підрахунку компенсацій по всіх категоріях. А фінальним етапом, після якого почнуть здійснювати перші виплати, стане створення Компенсаційного фонду, з якого вони і відбуватимуться. “Тобто без фінансування, яку б кількість заяв не було зареєстровано в Міжнародному реєстру збитків, виплати, в тому числі за житло на ТОТ, не почнуться. У цьому випадку вони можуть початися не раніше ніж за кілька років у найкращому випадку”,- підсумувала народний депутат. Як працює єВідновлення Днями стали відомі результати програми єВідновлення станом на 1 липня 2025 року. Ця програма компенсацій активно допомагає українцям, чиє житло постраждало внаслідок збройної агресії Росії. Уже понад два роки громадяни мають змогу отримати державну допомогу на ремонт пошкодженого житла або ж придбати нове – замість зруйнованого. Компенсації за пошкоджене житло. Їх отримали понад 97 тис. осіб на загальну суму понад 9,6 млрд грн. Ці компенсації поділяються на дві категорії:
– дрібні ремонти – середній розмір відшкодування склав 72 700 грн;
– капітальні ремонти – середній розмір компенсації склав 341 600 грн. Компенсації за зруйноване житло: – кількість отримувачів житлових сертифікатів – понад 20 000 осіб;
– загальна сума – 29,1 млрд грн;
– подано заяв – 52 618.
Станом на початок липня понад 11 600 громадян вже придбали нове житло за сертифікатами, з них більше 5 000 – внутрішньо переміщені особи (ВПО). На підтримку компенсацій саме для ВПО Уряд на початку 2025 року перерозподілив окремим рішенням 15 млрд грн. Відбудова на власній земельній ділянці. У 2025 році в Україні стартувала нова форма державної підтримки – виплати для відбудови зруйнованого житла на власній земельній ділянці.
За даними на 1 липня стан справ такий:
– кількість отримувачів становить 527 осіб;
– сума першого траншу – 675,7 млн грн.
Галина Гірак -
Литва відтермінувала для українських біженців вимогу щодо знання мови
Уряд Литви схвалив відтермінування на пів року вимоги, згідно з якою від українських біженців, які планують влаштувалися на роботу або вже працюють, вимагатимуть знання литовської мови.
Про це у середу, 9 липня, повідомляє литовський мовник LRT.“Згідно з рішенням, мовна вимога буде призупинена ще щонайменше на шість місяців – до закінчення статусу тимчасового захисту, наданого українцям”, – йдеться у повідомлені.
Зазначається, що спочатку Міністерство освіти, науки та спорту Литви пропонувало не застосовувати мовну вимогу протягом чотирьох років від набуття статусу тимчасового захисту. Пізніше відомство запропонувало скасувати відстрочку у 2028 році, але відмовилося від цієї ідеї після тиску з боку інших міністерств.
Міністр культури Литви Шарунас Бірутіс раніше стверджував, що відстрочка мовної вимоги не виправдана. А у письмовій заяві, яку опублікував у середу його прессекретар, посадовець сказав, що нова пропозиція міністерства – це “баланс між необхідністю та реальною можливістю”.
“Володіння литовською мовою є ключовим фактором успішної інтеграції у литовське суспільство. Відтермінування не прискорюють цей процес, а також не допомагають людям ефективніше отримати доступ до ринку праці або державних послуг”, – сказав він.
За даними Департаменту міграції, з лютого 2022 року в Литві зареєстровано приблизно 96 тисяч українських біженців. Станом на вересень минулого року працевлаштованими в країні були близько 33 900 українців.