Археологія – Антикор

У Туреччині під водою виявили 2400-річні історичні споруди

У районі Еїль провінції Діярбакир на дні місцевого водосховища виявлено давні споруди, яким приблизно 2,4 тисячі років. Про це повідомляє TRT Haber із посиланням на підводні команди пошуку та рятування (SAK) жандармерії провінції.
Згідно з повідомленням, район Еїль, що знаходиться за 52 км від центру Діярбакира, з давніх часів був домівкою для численних цивілізацій і відомий своїми релігійними, природними та культурними цінностями.
Будівництво водосховища почалося у 1986 році та завершилося у 1997-му. Воно забезпечує місто питною та технічною водою, а також приховує під своїми глибинами численні історичні об’єкти.
Раніше гробниці пророків Хазрат Зулькіфль та Хазрат Ельяс були перенесені на пагорб Небі Харун, щоб уникнути затоплення. Проте деякі скельні гробниці, а також мечеть, медресе та хамам залишаються під водою й досі привертають увагу дослідників та туристів.

Знайдено найстарішу печеру на планеті

Дослідники виявили найдавнішу печеру на планеті. Вона утворилася задовго до появи динозаврів і збереглася до наших днів у віддаленому районі Австралії. Про це пише IFLScience.
Печери Дженован розташовані у муніципалітеті Обертон, Новий Південний Уельс, на сході країни.
Комплекс складається з численних залів, деякі з них мають підземні водойми, а на поверхні відомо понад 300 входів. Довгі роки вчені вважали ці печери порівняно молодими, сформованими річками Блакитних гір, але дослідження 2006 року змінило уявлення про їхній вік.
Щоб визначити час утворення печер, геологи вивчали глинисті мінерали, які кристалізувалися з вулканічного попелу сотні мільйонів років тому. За методом калій-аргонового датування встановлено, що печери Дженован мають приблизно 340 мільйонів років.
Це означає, що вони старші за більшість геологічних формувань континенту, динозаврів і навіть Блакитні гори.
За словами співавтора дослідження доктора Армстронга Осборна Дженованські печери на сотні мільйонів років старші за будь-яку іншу відому відкриту печеру у світі. Вік печери дозволяє вченим вивчати еволюцію підземних екосистем та давніх кліматичних умов на Землі.
Відкриття робить печери Дженован не лише геологічною пам’яткою, а й унікальним науковим об’єктом, що допомагає зрозуміти формування континентів і розвиток природи на планеті. Фото: Shutterstock Дженован

У Швейцарії знайшли рідкісну бронзову сокиру віком 3500 років

Археологи у Швейцарії виявили добре збережену бронзову сокиру віком близько 3500 років, повідомляє Arkeonews. Знахідку датують приблизно 1500 роком до нашої ери, що відповідає періоду середньої Бронзової Доби. Довжина артефакту становить близько 22 сантиметрів, і дослідники зазначають, що він відзначається високою якістю виготовлення.
Поруч із сокирою археологи знайшли бронзову застібку. Це дає підстави припускати, що обидва предмети могли бути частиною більшого скарбу, який з часом був розпорошений або зруйнований. Саму сокиру, ймовірно, врятувало її розташування – вона лежала у вузькій тріщині скелі на крутому схилі Шлоссфельсена поблизу кордону з Францією.
Це вже не перший археологічний артефакт, знайдений у цьому місці. Ще у 1858 році тут виявили бронзовий серп. Дослідники не виключають, що він також був частиною того самого скарбу, оскільки всі знайдені предмети датуються приблизно одним і тим самим періодом.
“Скарби бронзової доби” були досить поширеним явищем у Європі. У таких схованках могли зберігатися десятки або навіть сотні предметів – інструменти, зброя та прикраси. Вважається, що їх використовували як ритуальні дари богам. Предмети спеціально закопували у землю, ховали в глибоких тріщинах скель або навіть опускали у водойми.
Знайдену сокиру археологи відносять до “гренхенського типу”. Назва походить від міста Гренхен, де у 1856 році під час будівельних робіт знайшли чотири подібні сокири, чотири серпи та фрагмент меча. Саме тоді фахівці описали характерні особливості цього типу інструментів із виступом на корпусі.

Лунка на полі для гольфу відкрила 200-річну таємницю

На гольф-полі Davyhulme Park в Траффорді, Великому Манчестері, сталася незвичайна подія: утворена воронка на 13-й лунці розкрила таємний винний погріб, що зберігався під землею понад 200 років, пише The Sun.

Виявлені десятки порожніх пляшок вина, шампанського та портвейну свідчать про те, що колись це місце було частиною помістя Davyhulme Hall, яке було зруйноване ще в 1888 році.

Ситуація стала справжнім відкриттям для місцевих мешканців. Наглядач поля для гольфа, Стів Хопкінс, який першим виявив цю воронку, не міг повірити своїм очам. Погріб, оточений арочними стінами, здивував усіх, адже такі знахідки є рідкісними навіть для таких історичних регіонів, як цей.

За словами Мартіна Хамера, професійного гравця клубу, 13-а лунка неодноразово ставала місцем для прогулянок, і навіть не здогадувались, що під ногами заховано таке старовинне місце. Відкриття стало справжнім підтвердженням багатої історії місцевості.

Гольф-клуб Davyhulme Park вже почав обговорення з місцевими властями про збереження цієї унікальної історичної пам’ятки. Пляшки з погреба вже були вилучені для зберігання, а сам погріб тимчасово опечатано, поки не буде ухвалено рішення про подальші кроки.

Нагадаємо, у Панамі знайшли королівську гробницю з золотом віком понад тисячу років.

У Румунії знайшли більше 30 римських гробниць

Музей національної історії та археології Констанца повідомив про відкриття 34 гробниць римського періоду під час превентивних археологічних досліджень на території міської лікарні в Констанці, портовому місті в Румунії. Як повідомляє Arkeonews, ділянка розташована в межах некрополя античного міста Томіс – великого греко-римського міста на західному узбережжі Чорного моря.
У ході розкопок задокументовано 34 поховання, частина з яких мала катакомбну структуру з кількома захороненнями в одній камері. Це свідчить про впорядковану поховальну архітектуру та, ймовірно, родинний або громадський характер поховань.
Серед знахідок – прикраси, скляний посуд, монети та значна кількість кераміки, зокрема африканські амфори. Останні особливо важливі, адже вказують на активні торговельні зв’язки Томіса з Північною Африкою в період Римської імперії. Використання таких посудин у поховальному контексті може свідчити про статус померлих і символічні аспекти ритуалу.
Дві знахідки вирізняються особливо. Перша – грецький напис III століття н.е., що підтверджує існування в місті релігійної асоціації, однак значення самого тексту ще вивчається.
Друга – умбон парадного щита, центральна металева частина, характерна для церемоніальних, а не бойових зразків. Подібні предмети вкрай рідко трапляються у поховальному контексті, що може вказувати на високий статус похованої особи – можливо, військового офіцера або члена міської еліти.
Роботи проводилися у два етапи з вересня 2025 по лютий 2026 року за дозволом Міністерства культури Румунії. Через те, що лікарняний комплекс розташований у межах охоронної археологічної зони, дослідження були обов’язковими перед початком інфраструктурних оновлень. Попри складні умови, включно з демонтажними роботами та ризиком обвалів сусідніх конструкцій, археологи відпрацювали 39 активних днів у межах визначеного периметра.
Відкриття в Констанці вже називають одним із найважливіших археологічних результатів останніх років на румунському узбережжі Чорного моря – і ще одним підтвердженням того, що під сучасним містом приховані численні шари античної історії.

У США знайшли 1000-річну скелю з загадковими слідами

У східній частині штату Огайо археологи та туристи відкрили величезний піщаний валун під назвою Петрогліф Барнсвілля, на якому налічується понад сотню стародавніх різьблень і відбитків. Про це пише Daily Galaxy.

Зазначається, що їх походження та призначення досі залишаються загадкою, приваблюючи дослідників, місцевих жителів і прихильників теорій змови.

Скеля, яку місцеві називають Скелею слідів, містить зображення тварин, людей, змій, абстрактні спіралі та обличчя. Деякі висічення добре збереглися, інші – пошкоджені часом і зовнішніми факторами.

Науковці довгий час намагалися встановити авторів цих малюнків. Спершу їх пов’язували з культурою Адена (500 р. до н.е.-300 р. н.е.), проте пізніше з’ясували, що багато елементів схожі на пам’ятки культури Мононгахела (близько 1200 р. н.е.). Є й ознаки впливу народу оджибве.

Вчені підкреслюють, що різьблення створювали корінні народи свідомо, з чітким задумом і розміщенням.

Наразі туристи та дослідники можуть побачити понад 100 різьблень, серед яких відбитки ведмедів, оленів, птахів, людей, змій, абстрактні спіралі та вирізьблені обличчя. Частина зображень нагадує розтягнуті шкури тварин.

Проте збереження скелі ускладнене: після 1984 року деякі малюнки були зафарбовані, а окремі камені викрадені або зруйновані природними процесами, що унеможливлює точне датування.

Незважаючи на це, Петрогліф Барнсвілля залишається популярним об’єктом серед археологів і туристів, відомим ще з XIX століття.

Нагадаємо, на Кіпрі знайшли гробниці бронзової доби з розкішними скарбами. Вони використовувалися кількома поколіннями, що вказує на значення родинних зв’язків у давньому суспільстві.

У Панамі знайшли королівську гробницю з золотом віком понад тисячу років

У провінції Кокле в Панамі археологи розкрили гробницю віком понад тисячу років, заповнену золотими прикрасами та керамікою, повідомляє Arkeonews. Про відкриття “Гробниці 3” на території археологічної пам’ятки в Ель-Каньо повідомило Міністерство культури Панами.
Поховання розташоване в окрузі Ната-де-лос-Кабальєрос приблизно за 200 кілометрів на південний захід від Панами. Усередині археологи виявили кілька людських останків і багатий поховальний інвентар – золоті нагрудні прикраси, сережки, браслети та витончену кераміку. За словами дослідників, це одне з найважливіших відкриттів останніх років для панамської археології.
Хоча саму гробницю ідентифікували ще у 2009 році через велику кількість уламків металу й кераміки, лише тепер вдалося повністю розкрити її структуру. Поховання датується приблизно 800-1000 роками нашої ери.
Центральна фігура, ймовірно представник місцевої еліти, була похована в оточенні коштовних предметів із зображеннями кажанів і крокодилів – мотивів, характерних для регіонального мистецтва. Керівниця проєкту, археолог Джулія Майо, зазначила, що саме ця особа мала найвищий соціальний статус серед похованих, що свідчить про чітку ієрархічну структуру суспільства.
Науковці вважають, що Ель-Каньо функціонував як елітний некрополь приблизно протягом двох століть. Раніше тут уже знайшли щонайменше дев’ять подібних гробниць, однак “Гробниця 3” розширює уявлення про політичну організацію, ритуальні практики та торговельні зв’язки регіону. Знайдені золоті вироби демонструють високий рівень металургійних знань і доступ до цінних ресурсів. Дослідники наголошують, що ці предмети були не лише прикрасами, а й символами влади, які підкреслювали статус лідера як за життя, так і після смерті.
Відкриття також має культурне значення для сучасної Панами. Уряд країни заявив про намір розвивати музейний проєкт Ель-Каньо як центр досліджень і популяризації історичної спадщини.

У Мексиці знайшли 1400-річну гробницю сапотеків із унікальним склепінням

У штаті Oaxaca на півдні Meксики археологи виявили 1400-річну гробницю корінного народу сапотеків. Поховання, яке отримало назву Гробниця 10, знайшли в місті San Pablo Huitzo після анонімного повідомлення про можливе мародерство. Про відкриття повідомляє The Art Newspaper.
За даними National Institute of Anthropology and History (INAH), гробниця датується Пізньокласичним періодом (600–900 роки н.е.). Дослідники вважають, що поховання призначалося для видатної особи та використовувалося кількома поколіннями, що може допомогти краще зрозуміти місцеві династії.
Будівля завдовжки 5,5 метра, завширшки 2 метри і заввишки 2 метри добре збереглася. Особливу увагу фахівців привернуло ступінчасте склепіння, сформоване перекривними шарами каменю – воно демонструє майстерність сапотекських будівничих і вирізняється серед інших поховань регіону.
Вхід до гробниці прикрашає скульптура сови, з дзьоба якої постає людська голова – імовірно, зображення предка, якому присвятили поховання. На порозі вирізьблено чоловічу та жіночу фігури з предметами в руках – їх трактують як охоронців усипальниці.
Усередині археологи знайшли настінний розпис із процесією людей, які несуть смолу священного дерева для ритуалів, а також рельєфи з написами, керамічні вироби та людські рештки.
Дослідники припускають, що Гробниця 10 пов’язана з Гробницею 5, відкритою 1985 року на території давнього поселення Cerro de la Campana. Найбільший центр сапотеків – Monte Albán – налічував понад 200 поховань різного масштабу й оздоблення, що відображали соціальний та політичний статус померлих.
За словами дослідників, символіка тварин – ящірок, змій, ягуарів і птахів -у гробницях долини Етла відображає ідентичність і становище похованих. Образ сови, пов’язаний із підземним світом і смертю, свідчить про спадкоємність традицій у пізніших похованнях.
Міністерка культури Мексики Клаудія Куріель повідомила, що наразі тривають стабілізаційні роботи. До кінця року гробницю планують відкрити для відвідувачів, однак через ризик пошкодження розписів розглядають варіант обмеженого доступу або створення точної копії – як це зробили з Гробницею 5.

У Південній Індії знайшли унікальний 2300-річний теракотовий саркофаг

В індійському штаті Тамілнаду археологи виявили унікальний теракотовий саркофаг віком близько 2300 років, який вирізняється незвичною конструкцією – він спирається на дванадцять ніжок. Як повідомляє Arkeonews, знахідку зробили під час розкопок у Паллаверемі, передмісті Ченнаї, на глибині приблизно двох метрів.
Глиняна труна має близько 170 сантиметрів завдовжки, 45 сантиметрів завширшки та приблизно 50 сантиметрів завглибшки. За словами представників Археологічної служби Індії, саме форма та ретельність виконання одразу привернули увагу дослідників. Дванадцять акуратно сформованих ніжок свідчать про складну технологію виготовлення та продуману поховальну архітектуру. Фото: Archaeological Survey of India Як зазначив старший археолог ASI Амв Субраман’ям, відкриття підтверджує існування в цьому регіоні розвиненої мегалітичної культури у III столітті до нашої ери. За його словами, така конструкція вказує на осілу громаду з достатнім рівнем технологічних знань для створення складних керамічних поховальних споруд. Це також свідчить про організоване суспільство з розвиненими ремеслами та, ймовірно, чіткою соціальною структурою.
Період, до якого відносять саркофаг, відзначався активними торговельними зв’язками Південної Індії з іншими регіонами та формуванням складних суспільств. Виявлення настільки ретельно виготовленої поховальної конструкції підтверджує, що місцеві мешканці не були кочовими, а належали до стабільної й технологічно розвиненої спільноти.
Цікаво, що район Паллаверема вже має археологічну історію. Близько 140 років тому британський археолог Александр Рі виявив у місцевих пагорбах ще одну стародавню труну. Водночас системні розкопки довгий час відкладалися через судові суперечки щодо землі. Лише наприкінці минулого року, після відповідного рішення суду, Археологічна служба Індії змогла відновити дослідження.
Для точного визначення віку знахідки планують застосувати метод термолюмінесцентного датування. Подальші дослідження можуть пролити світло на поховальні обряди, соціальну ієрархію та матеріальну культуру ранньої історії Тамілнаду.

У Німеччині знайшли шаманський головний убір кам’яної доби

На археологічній ділянці в Німеччині дослідники знайшли ритуальний головний убір із черепа та рогів дорослої косулі, який може довести, що мисливці-збирачі кам’яного віку ділилися священними предметами, технологіями та знаннями з неолітичними землеробами близько 7500 років тому. Про це повідомляє Live Science.
Знахідку зробили поблизу села Ейльслебен -давнього поселення, яке, за словами археологині Лаури Дітріх з Університету Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі, могло бути важливим “форпостом” перших землеробів у Центральній Європі. Геомагнітні дослідження показали, що поселення займало майже 8 гектарів і, ймовірно, було найбільшим у регіоні того часу.
Мешканці села належали до неолітичної культури LBK, що мігрувала з Анатолії та Егейського регіону. Водночас археологи знайшли багато артефактів мезолітичного періоду, що свідчить про контакти між землеробами та місцевими мисливцями-збирачами.
Особливу увагу науковців привернув головний убір із оленячого черепа -предмет, характерний саме для мезолітичної культури. Подібні артефакти раніше знаходили на стоянках віком до 11 тисяч років, зокрема у Стар-Каррі у Великій Британії.
Дослідники вважають, що ця знахідка є доказом “передачі технологій” між двома спільнотами. На ділянці також виявили інструменти з оленячих рогів – матеріалу, нетипового для неолітичних землеробів, що може свідчити про запозичення методів мисливців.
Водночас залишки валів і ровів навколо поселення вказують на те, що воно було укріплене, хоча досі незрозуміло, від кого саме захищалися його мешканці.
“Це парадоксальна ситуація: неолітичні укріплення говорять “ми тут оселилися”, але водночас у поселенні простежується сильний вплив мезолітичної культури” – зазначила Лаура Дітріх.