До Антарктики на станцію Академік Вернадський вирушила 31-ша українська антарктична експедиція, яку вперше в історії України очолила жінка – метеорологиня Анжеліка Ганчук. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр повідомив.
Зазначається, що учасники експедиції автобусом дістануться до Варшави, а звідти літаками до найпівденнішого міста Чилі – Пунта-Аренас.
У подальшому на борту криголама Ноосфера науковці вирушать до фінального пункту призначення – антарктичного острова Галіндез, де розташована станція Академік Вернадський.
Експедиція працюватиме на станції рік, замінивши колег із 30-ї УАЕ. Традиційно команда підхопить дослідження за трьома основними напрямами: геофізика, метеорологія, біологія. Також забезпечуватиме сталу роботу станції.
За словами директора НАНЦ Євгена Дикого, цьогоріч відзначали ювілейну дату присутності незалежної України в Антарктиці.
“30 років, відколи Британія передала нам свою антарктичну станцію, і ми пишемо власний літопис полярної науки. Але насправді наша робота там – про набагато ширший вимір. Як територіально, адже Антарктика – це регіон, де ми “міряємо пульс” усієї планети, так і часово, бо продовжуємо ряди найдовших антарктичних спостережень, яким далеко не 30 років. Дуже важливо, що навіть в умовах повномасштабної війни ми зберігаємо і тяглість безперервних досліджень, і розвиваємо нові напрями”, – зазначив Дикий.
У 31-й УАЕ – 14 учасників та учасниць. Це дев’ятеро вчених (чотири метеорологи/ні, два геофізики, три біологи), кухар, лікарка, сисадмін, дизеліст та механік.
Позначка: Антарктида
Біля Антарктиди вперше зафіксували акулу
У крижаних водах Антарктиди вперше зафіксували акулу. Камера зафільмувала велику особину завдовжки приблизно від 3 до 4 метрів на глибині 490 метрів, де температура води становила 1,27 градуса за Цельсієм. Про це повідомляє AP.
Камеру встановили біля Південних Шетландських островів поблизу Антарктичного півострова – в межах Антарктичного океану.
За словами директора Центру дослідження глибоководних екосистем Minderoo-UWA Алана Джеймісона, раніше вважалося, що акули не мешкають у холодних водах Антарктики. Він зазначив, що зафільмована особина була значних розмірів, близько 3-4 метрів.
Як зазначають дослідники, зміни клімату та потепління океанів потенційно можуть впливати на переміщення акул у холодніші води Південної півкулі, однак через віддаленість регіону дані про зміни ареалу обмежені.
Тож фахівці припускають, що малорухливі акули могли тривалий час мешкати в Антарктиці, залишаючись непоміченими. Зафільмована акула трималася на глибині близько 500 метрів уздовж схилу морського дна, яке переходить у значно більші глибини. Саме на цій глибині розташований найтепліший шар води серед кількох шарів, що простягаються до поверхні.
Південний (Антарктичний) океан має виражену стратифікацію до глибини приблизно 1000 метрів через поєднання різних властивостей води, зокрема холодніших і щільніших вод із глибини та прісної води від танення льоду.
Науковці припускають, що інші акули у регіоні можуть мешкати на такій глибині та живитися рештками китів, гігантських кальмарів та інших морських істот, які опускаються на дно після загибелі.
Нагадаємо, температура поверхні моря з 2019 року зростає в 4,5 рази швидше, ніж наприкінці 1980-х років.
У Гренландії зафіксували найтепліший січень за 109 років
Полярники створили живу валентинку в Антарктиді
Українські полярники та полярниці до дня закоханих передали валентинку з Антарктиди. На сторінці Національного антарктичного наукового центру у Facebook науковці опублікували фото, де вишикувалися у формі серця.
“Це -наше зізнання всім, хто пише нам теплі слова, ставить уподобайки нашим дописам, приходить на наші події або інакше підтримує нас. Зізнання рідній Україні, яка так далеко, але завжди туть – у серці. Зізнання близьким людям, за якими неймовірно сумуємо, але знаємо, що вони поруч попри будь-яку відстань. Зізнання нашим воїнам і воїнкам, завдяки яким можемо гордо тримати український прапор на краю світу. Любимо і міцно обіймаємо”, – підписали фото полярники.
Антарктиду накриє кільцеподібне затемнення
У вівторок, 17 лютого, над крижаними просторами Антарктиди відбудеться рідкісне кільцеподібне сонячне затемнення, відоме як “вогняне кільце”. Про це повідомляє Daily Galaxy.
Під час цього астрономічного явища Місяць проходить перед Сонцем, однак через більшу відстань від Землі він здається меншим за сонячний диск. У результаті краї Сонця залишаються видимими, формуючи яскраве світлове кільце навколо темного силуету Місяця.
На відміну від повного сонячного затемнення, кільцеподібне не занурює Землю в темряву, проте створює ефектне та незвичайне видовище. За оцінками вчених, Місяць перекриє близько 96% сонячного диска, а саме явище триватиме до 2 хвилин 20 секунд.
Спостерігати за затемненням можна лише з використанням спеціальних захисних окулярів, адже прямий погляд на Сонце без захисту може спричинити серйозне ушкодження зору.
Повністю побачити “вогняне кільце” зможуть лише мешканці Антарктиди, тоді як часткове затемнення буде доступне для спостереження в окремих регіонах Південної Америки та Африки.
Команду 31-ї Української антарктичної експедиції вперше очолить жінка
Українську антарктичну експедицію на станцію Академік Вернадський у 2026-2027 роках очолить метеорологиня Анжеліка Ганчук. Це стане першим разом, коли жінка очолить таку експедицію. Анжеліка вже має досвід роботи на станції та брала участь у попередній експедиції. З початку 2018 року в українській антарктичній програмі відбувається гендерний прорив, і з того часу у експедиціях працювали багато жінок. Директор Національного антарктичного наукового центру підкреслив важливість цього кроку у розвитку програми.
Український криголам Ноосфера вперше перетнув Південне полярне коло
Український науково-дослідний криголам Ноосфера вперше у своїй історії перетнув Південне полярне коло. Експедиція відбулася в межах міжнародних океанографічних і геологічних досліджень, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Маршрут судна розпочався з антарктичної станції Академік Вернадський, що розташована перед полярним колом. Далі Ноосфера пройшла через затоку Маргарет-Бей на західному узбережжі Антарктичного півострова до британської станції «Ротера», розташованої на острові Аделейд.
Під час переходу криголаму понад дві години довелося маневрувати між айсбергами. За словами капітана судна Андрія Старіша, така навігація потребує великого досвіду та точного розуміння можливостей судна.
“Це надзвичайно ювелірна робота” -зазначив він.
Упродовж усього маршруту океанографи досліджували морські теплові хвилі -кліматичні аномалії, які виникають унаслідок глобального потепління навіть у холодних водах Антарктики. Для точнішого визначення таких зон за допомогою акустичного обладнання було створено детальну карту морського дна.
Крім того, вчені за допомогою спеціального зонда CTD у 12 точках Південного океану виміряли температуру води, солоність, рівень кисню, кислотність, а також проаналізували хімічні та біологічні показники.
Українські та мексиканські геологи також відібрали зразки донних відкладів за допомогою мультикореру. Їхній аналіз допоможе краще зрозуміти зміни клімату протягом сотень і тисяч років.
Після завершення досліджень експедиція відвідала станцію Ротера -найбільшу антарктичну базу Великої Британії. У літній період там працює до 100 полярників, узимку -близько 22. Українські та британські науковці вже планують спільні дослідження цього сезону.
У НАНЦ також зазначили, що нині поблизу Ротери температура повітря коливається від +1 до –2 °C -майже так само, як зараз в Україні, попри те, що в Антарктиці триває літо.
Наразі криголам Ноосфера повертається до станції Академік Вернадський. facebook.com/AntarcticCenter
Українські полярники зафільмували масове занурення пінгвінів у море
Українські полярники з антарктичної станції Академік Вернадський зафільмували унікальне видовище масового занурення субантарктичних пінгвінів у крижане море. Ця поведінка птахів є частиною їхнього природного механізму пошуку їжі. Перед тим як відправитися у воду, пінгвіни збираються на узбережжі, тупцюють на місці, якби чекаючи сигналу, а потім один з них вибирається першим у хвилі, за ним йдуть інші, утворюючи “море життя”. Це дуже небезпечний момент для пінгвінів, оскільки в океані можуть чатувати морські хижаки, тому перший птах ризикує найбільше. Крім того, іноді пінгвіни навіть підштовхують одне одного у воду, щоб перевірити, чи безпечно.
Пінгвіни біля станції Вернадський висадили перше яйце сезону
На острові Галіндез, поруч із українською антарктичною станцією Академік Вернадський, пінгвіни висадили перше яйце цього сезону. Його виявили на скелі неподалік лабораторії геофізиків, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Цікаво, що другий рік поспіль пташине “новосілля” трапляється саме на цій ділянці острова. Біологиня 30-ї української експедиції Зоя Швидка помітила яйце під час планового обходу колонії.
“Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають – вони і стали “підозрюваними”. Вирішила підійти ближче – виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце” – розповіла дослідниця.
За словами фахівців, місце, де птахи почали гніздування, розташоване на одній із найвищих точок острова, де сніг тане швидше. Саме тому ця ділянка щороку приваблює перших “молодят”.
“Можливо, саме тому тут з’являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети” – жартує Швидка.
Субантарктичні пінгвіни зазвичай будують гнізда з камінців і відкладають два яйця. Обоє батьків по черзі доглядають за потомством: поки один вирушає в океан на пошуки їжі, інший охороняє гніздо.
Минулого року перше яйце біологи зафіксували на початку листопада, тож нинішній сезон стартував трохи раніше. Перші пташенята на Галіндезі очікують приблизно за місяць. facebook.com/AntarcticCenter
На станцію Академік Вернадський повернулися тисячі пінгвінів
На острові Галіндез знову з’явилися тисячі пінгвінів, які прибувають сюди на шлюбний сезон. Початково птахи прибули в серпні, але через складні льодові умови деякі з колоній тимчасово покинули острів. У вересні їх кількість сягала 5,5 тисяч, а зараз на острові майже 7 тисяч пінгвінів. Вони активно паряться, будують гнізда і змагаються за кращі місця й камінці. Деякі гнізда ще під снігом, але птахи з великим захопленням шукають камінці для своїх гнізд.
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці досягла третього найнижчого показника за останні 47 років. Це свідчить про зростання температури в океані, що призводить до танення льоду. Втрата морського льоду може призвести до підвищення рівня моря, а також зробити прибережні райони Антарктики більш вразливими на дію хвиль і вітрів. Хоча тепліші погодні умови можуть спричинити більше снігопадів, що тимчасово зменшить втрату криги, проте в довгостроковій перспективі льодовий щит все одно тане при постійному підвищенні температури.