Українські полярники з антарктичної станції Академік Вернадський зафільмували унікальне видовище масового занурення субантарктичних пінгвінів у крижане море. Ця поведінка птахів є частиною їхнього природного механізму пошуку їжі. Перед тим як відправитися у воду, пінгвіни збираються на узбережжі, тупцюють на місці, якби чекаючи сигналу, а потім один з них вибирається першим у хвилі, за ним йдуть інші, утворюючи “море життя”. Це дуже небезпечний момент для пінгвінів, оскільки в океані можуть чатувати морські хижаки, тому перший птах ризикує найбільше. Крім того, іноді пінгвіни навіть підштовхують одне одного у воду, щоб перевірити, чи безпечно.
Позначка: Антарктида
-
Пінгвіни біля станції Вернадський висадили перше яйце сезону
На острові Галіндез, поруч із українською антарктичною станцією Академік Вернадський, пінгвіни висадили перше яйце цього сезону. Його виявили на скелі неподалік лабораторії геофізиків, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ).
Цікаво, що другий рік поспіль пташине “новосілля” трапляється саме на цій ділянці острова. Біологиня 30-ї української експедиції Зоя Швидка помітила яйце під час планового обходу колонії.
“Я звернула увагу, що деякі пінгвіни лежать і не встають – вони і стали “підозрюваними”. Вирішила підійти ближче – виявилось недаремно. У одного пінгвіна справді вже є яйце” – розповіла дослідниця.
За словами фахівців, місце, де птахи почали гніздування, розташоване на одній із найвищих точок острова, де сніг тане швидше. Саме тому ця ділянка щороку приваблює перших “молодят”.
“Можливо, саме тому тут з’являються перші яйця. А може пінгвінам подобається слухати сигнали з далеких точок планети” – жартує Швидка.
Субантарктичні пінгвіни зазвичай будують гнізда з камінців і відкладають два яйця. Обоє батьків по черзі доглядають за потомством: поки один вирушає в океан на пошуки їжі, інший охороняє гніздо.
Минулого року перше яйце біологи зафіксували на початку листопада, тож нинішній сезон стартував трохи раніше. Перші пташенята на Галіндезі очікують приблизно за місяць. facebook.com/AntarcticCenter -
На станцію Академік Вернадський повернулися тисячі пінгвінів
На острові Галіндез знову з’явилися тисячі пінгвінів, які прибувають сюди на шлюбний сезон. Початково птахи прибули в серпні, але через складні льодові умови деякі з колоній тимчасово покинули острів. У вересні їх кількість сягала 5,5 тисяч, а зараз на острові майже 7 тисяч пінгвінів. Вони активно паряться, будують гнізда і змагаються за кращі місця й камінці. Деякі гнізда ще під снігом, але птахи з великим захопленням шукають камінці для своїх гнізд.
-
В Антарктиді фіксується майже рекордне танення льоду
У цьому році площа морського льоду в Антарктиці досягла третього найнижчого показника за останні 47 років. Це свідчить про зростання температури в океані, що призводить до танення льоду. Втрата морського льоду може призвести до підвищення рівня моря, а також зробити прибережні райони Антарктики більш вразливими на дію хвиль і вітрів. Хоча тепліші погодні умови можуть спричинити більше снігопадів, що тимчасово зменшить втрату криги, проте в довгостроковій перспективі льодовий щит все одно тане при постійному підвищенні температури.
-
Антарктичне диво: на Вернадському зафіксували застиглі хвилі зі снігу
Українські науковці з антарктичної станції Академік Вернадський розповіли про вражаючий природний феномен – застиглі хвилі зі снігу на острові Галіндез. Ці неймовірні снігові карнизи утворилися в результаті сильного вітру та хуртовини. Такі снігові формації часто утворюються на вершинах гір, скелях та краях льодовиків. Сніг має властивість злипатися й утримувати форму, що дозволяє цим гребінцям “застати” на певний час. Науковці пояснили, що конфігурація схилів створила сприятливі умови для утворення цих захоплюючих снігових карнизів.
-
Українські полярники показали косаток біля станції Академік Вернадський
Українські дослідники на станції Академік Вернадський в Антарктиді зустріли групу косаток під час експедиції в океані. Відео цієї зустрічі було опубліковане Національним антарктичним науковим центром. Біологиня Зоя Швидка розповіла, що косатки швидко втекли, ускладнивши їх ідентифікацію. Науковці припускають, що це була родина косаток, яку вже вивчали раніше. Косатки живуть у власних сімейних кланах, де кожна родина має власну мову звукових сигналів. Після смерті ватажки група розпадається, а дочки з потомством створюють нові об’єднання.
-
Українські полярники показали дивовижні бурульки в Антарктиді
В Антарктиді українські полярники помітили незвичайні бурульки, що утворилися завдяки поєднанню двох рідкісних природних процесів. Фото оприлюднила біологиня Зоя Швидка під час морського виходу, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі.
Як пояснив керівник відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Денис Пішняк, форма “крижаного намиста” з’явилася завдяки таненню сніжників та раптовій хуртовині.
Спершу товсті снігові нашарування почали танути, і тала вода стікала навіть після похолодання. Саме в цей час здійнялася короткочасна хуртовина, що підняла в повітря хмару кристалів снігу. Вони налипли на мокрі бурульки, надавши їм химерної рельєфності.
Найбільше сніжинок зібралося на кінчиках, де краплі води замерзали, утворюючи кульки. Завдяки цьому бурульки набули вигляду справжнього “крижаного намиста”. -
На арктичній станції Академік Вернадський зафіксували руйнівний землетрус
Обладнання на українській арктичній станції Академік Вернадський зафіксувало потужний землетрус у протоці Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою в ніч на п’ятницю, 22 серпня. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр України.
“Осередок знаходився на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера). Такі землетруси відносять до руйнівних. У Чилі вже оголосили загрозу цунамі”, – сказано в повідомленні.
Фіксація сейсмічного поштовху на станції відбулася 21 серпня о 23:16, тобто коли в Україні була 5:16 22 серпня.
Українські полярники фізично землетрус не відчули, але його виявило сейсмоакустичне обладнання станції. Також мареографи зафіксували припливну хвилю від поштовху.
“На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин”, – йдеться в повідомленні.
На станції проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року і є внеском України в глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі.
На станції вже фіксували сильний землетрус у протоці Дрейка у поточному році — це було 2 травня. -
В Антарктиді знайшли тіло британського дослідника, зниклого 66 років тому
В Антарктиді знайшли тіло британського вченого Денніса Белла, який зник безвісти понад шість десятиліть тому. Про це повідомляє BILD.
Останки разом із наручним годинником, радіоприймачем, лижними палицями та ліхтариком відкрив танучий льодовик на острові Кінг-Джордж.
Белл працював метеорологом на британській науковій станції у 1959 році: спостерігав за погодою, готував їжу для команди, підтримував зв’язок з Великою Британією та доглядав їздових собак. Під час зимової експедиції він ішов попереду, щоб підбадьорити тварин, і провалився в тріщину льодовика. Колега намагався врятувати його мотузкою, але ремінь, за який тримався Белл, обірвався. Пошуки результатів не дали, і його визнали зниклим безвісти.
На початку 2025 року польські дослідники, працюючи неподалік своєї станції, виявили останки та особисті речі Белла. ДНК-аналіз підтвердив особу загиблого.
Директорка Британського інституту антарктичних досліджень Джейн Френсіс назвала це “завершенням багаторічної загадки” та наголосила на внеску Белла у вивчення Антарктики у вкрай суворих умовах. Його брат Девід, якому 86 років, зізнався, що втратив надію коли-небудь знайти Денніса, та назвав його “своїм героєм”. Родина планує поховати дослідника в Англії. -
Полярники зафіксували тюленя на тлі “чорничного” неба
Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” опублікували унікальне фото тюленя-крилеїда, яке лежить на крижині посеред океану. Знімок зняла біологиня Зоя Швидка під час 30-ї експедиції. На фото тюлень спокійно пливе на шматку льоду під незвичайним рожевим-чорнично-фіолетовим небом, яке є характерним для антарктичної зими. Це явище зумовлене тим, що сонце майже не піднімається над горизонтом, а світло проходить більш великий шлях через атмосферу, що призводить до таких незвичайних кольорів неба.