Президент США Дональд Трамп ще на один рік продовжив дію всіх санкційних пакетів проти Росії, введених з 2014 до 2022 року за агресію проти України. Що спонукало його це зробити та як це вплине на хід війни в Україні? Режим національної надзвичайної ситуації подовжено Всупереч сподіванням Кремля, який хотів укласти “велику угоду” з адміністрацією президента США Дональда Трампа, пропонуючи Вашингтону утопічні проєкти на трильйони доларів, Білий дім відповів продовженням санкцій.
Адміністрація Трампа офіційно підтвердила збереження санкційного тиску на Росію, підписавши документ про подовження режиму національної надзвичайної ситуації. Це рішення дозволяє уникнути автоматичного припинення дії обмежень, термін яких спливав би на початку березня. Таким чином США зберігають юридичну базу для блокування активів та заборони будь-яких фінансових операцій із російськими підсанкційними особами та компаніями. “Дії та політика російської влади продовжують становити незвичайну та надзвичайну загрозу національній безпеці та зовнішній політиці США. Тому я вважаю за необхідне продовжити національний надзвичайний стан”, – йдеться у офіційному повідомленні Білого дому у Федеральному реєстрі. Чому Трамп прийняв це рішення У Кремлі серйозно розраховували, що новий політичний цикл у США та особисті амбіції глави Білого дому дозволять обійти ці обмеження в ході переговорів, однак недооцінили складність американської демократії.
За словами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олег Пендзина, росіяни сподівалися, що Трамп на тлі переговорного процесу відкладе підписання указу про продовження ще на рік санкційних обмежень, введених у 2014-му. Але потрібно розуміти, що Трамп – це верхівка політичної піраміди США. Він є представником Республіканської партії й не може не зважати на думку виборців.
Ключовим стримуючим фактором для Білого дому стала позиція американців, рівень підтримки України з боку яких залишається стабільно високим, що робить будь-які поступки Москві політично небезпечними. Напередодні листопадових довиборів до Конгресу Трамп не може не реагувати на позицію своїх виборців.
Рішення Трампа продовжити санкції проти РФ також має стратегічний розрахунку в межах поточної зовнішньої політики США. Воно розглядається передусім як створення потужного важеля для майбутніх мирних переговорів. Адміністрація Трампа демонструє Кремлю, що жодні поступки в санкційному режимі не будуть односторонніми чи безкоштовними. Збереження тиску дає змогу американській стороні вимагати конкретних кроків у відповідь під час обговорення умов завершення конфлікту. “Президент Трамп хоче знайти рішення, яке раз і назавжди покладе край кровопролиттю, проте ми не можемо дозволити тим, хто відкрито порушує світову стабільність, ховатися за абстракціями міжнародного права.”, – сказав держсекретар США Марко Рубіо. Специфіка американських санкцій Специфіка американських санкцій полягає в їхній унікальній здатності впливати на світові ринки завдяки домінуванню долара та глобальному контролю над технологічними патентами. Оскільки США утримують ключі від міжнародної фінансової системи, будь-яка спроба російського бізнесу обійти обмеження наштовхується на ризик вторинних санкцій.
Найбільш болючим для російської економіки залишається технологічний вакуум у нафтогазовому сервісі. США володіють ексклюзивними правами на програмне забезпечення та обладнання для горизонтального буріння і розриву пласта, без яких ефективний видобуток на виснажених родовищах стає неможливим. Це провокує поступове зниження обсягів виробництва енергоносіїв, що в довгостроковій перспективі підриває стабільність наповнення бюджету.
Фінансова ізоляція, підкріплена жорстким банківським контролем, перетворює кожну зовнішньоторговельну операцію на складний та дорогий квест. Російські імпортери змушені закладати в ціну товарів величезні видатки на логістику та послуги посередників, що безпосередньо відбивається на гаманцях споживачів через інфляцію.
Попри спроби Москви применшити вплив обмежень, методичний тиск на експорт і фінансовий сектор позбавляє російське керівництво живих грошей. “Для РФ санкції, природно, болючі. Оскільки насамперед вони торкнулися експортно-орієнтованих галузей російської економіки, і це істотно вдарило по доходах бюджету. Тут навіть питання не в імпортозаміщенні, а у фізичному надходженні грошей. Будь-які санкції, які введені сьогодні, діють руйнівно. Я вже не кажу про санкції на фінансовий сектор і про заморожування міжнародних валютних активів РФ”, – зазначив Пендзин в ефірі телеканалу FREEДОМ. Трансатлантична єдність Важливо і те, що США та ЄС остаточно синхронізували свої зусилля, перетворивши трансатлантичну єдність на головний інструмент санкційного тиску проти Росії у 2026 р. Така стратегічна згуртованість дозволяє Вашингтону та Брюсселю діяти як єдиний механізм, де американська фінансова потужність поєднується з масштабним регуляторним впливом Європи. Головна мета цієї координації полягає у створенні герметичного економічного простору, який унеможливлює використання лазівок для підтримки російського ВПК. Спільна стратегія передбачає не лише запровадження нових обмежень, а й жорсткий контроль за їхнім дотриманням на глобальному рівні, що фактично позбавляє Кремль можливості отримувати критичні технології та фінансові ресурси через треті країни. “Наша трансатлантична єдність залишається нашим найпотужнішим інструментом. Ми координуємо кожен крок із нашими американськими партнерами, щоб наші санкції були не лише масштабними, але й точними. Разом ми закриваємо двері для обходу обмежень і позбавляємо російську військову машину ресурсів, необхідних для продовження цієї війни”, – зазначила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Реакція Москви У Москві рішення Дональда Трампа про подовження санкцій сприйняли стримано, назвавши цей крок очікуваним та “автоматичним” проявом інерції американської внутрішньої політики. У Кремлі наголошують, що подібні дії не сприяють покращенню двосторонніх відносин, проте вже не викликають шоку, оскільки російська економіка нібито адаптувалася до постійного зовнішнього тиску. Офіційні речники РФ підкреслюють, що санкції залишаються частиною “гібридної війни” Заходу, але запевняють, що вони не зможуть змусити Росію змінити свій політичний курс. “Процес продовження санкцій став для Вашингтона автоматичним рішенням, що не додає конструктиву, але й не є чимось новим для нас. Переговорний процес, як ми говорили неодноразово, складний і розтягнутий за часом, тому ми не маємо завищених очікувань у контексті українського врегулювання”, – сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков. Як впливає на хід війни збереження санкцій Збереження санкцій у 2026 р. критично впливає на хід війни, позбавляючи Кремль ресурсів для швидкої перемоги та ставлячи російську економіку на межу виснаження. Технологічна блокада гальмує модернізацію ВПК, що змушує армію РФ дедалі частіше використовувати застарілу техніку та іноземні компоненти низької якості.
Постійний фінансовий тиск і дефіцит нафтогазових доходів, які у 2025 р. впали на п’яту частину, обмежують можливості Москви фінансувати тактику “м’ясних штурмів” та масованих обстрілів. У поєднанні з трансатлантичною єдністю США та ЄС, санкції стають головним невоєнним інструментом, що робить продовження агресії економічно нестійким і створює необхідні умови для дипломатичного завершення війни на користь міжнародного права.
Вікторія Хажирадєва
