Угорські оперативники зробили примусову ін’єкцію одному з семи затриманих інкасаторів-українців. Інцидент трапився на початку березня під час рейду на банківські автомобілі Ощадбанку, що перевозили золоті злитки та готівку. Про це заявляє британська газета The Guardian, посилаючись на власні джерела.
“Чоловіків тримали під вартою понад 24 години, більшу частину яких вони провели із зав’язаними очима та в наручниках, перш ніж їх депортували в Україну. Протягом цього часу одному з чоловіків – колишньому співробітнику Служби безпеки України – зробили примусову ін’єкцію.
Джерела додали, що, на їхню думку, ін’єкція містила релаксант, який мав на меті схилити підозрюваних до балакучості під час допитів. Однак, як повідомляється, препарат призвів до гіпертонічного кризу в чоловіка, який хворіє на діабет, та непритомності. Зрештою його повезли до лікарні”, – йдеться у повідомленні.
Одне з джерел видання в Україні описало примусову ін’єкцію як “метод у російському стилі”, що натякає на так звані “сироватки правди”. Останні використовувалися в минулому на допитах КДБ.
Сліди препарату цього класу було виявлено під час аналізів крові, проведених після повернення чоловіків до України, повідомило інше джерело.
Джерело в угорській поліції повідомило Guardian, що вони чули від колег, що було зроблено ін’єкцію, але не знають, що вона містила.
Угорський адвокат українців Лорант Хорват підтвердив, що “одній особі зробили ін’єкцію невідомого вмісту, попри її заперечення”.
В Ощадбанку повідомили виданню, що не можуть коментувати ці заяви, посилаючись на проблеми медичної конфіденційності, але підтвердили, що один із заарештованих був “людиною з інвалідністю, якому потрібна спеціальна дієта та регулярні ліки”. Його стан здоров’я погіршився, “медичну допомогу надали тільки після того, як він зомлів”.
Джерело в угорській поліції повідомили виданню, що операція з затримання українського конвою була дуже непрофесійною, і в Антитерористичному центрі Угорщини (TEK) “не всі були раді її проводити”.
“Вони навіть не знали, що в машині були GPS-трекери. Вони зрозуміли, що українці знають, де утримують чоловіків, лише коли почули про це в новинах”, – повідомив він виданню.
Українська сторона дізналася про місцеперебування колони, оскільки GPS-трекер в одній з машин показував, що вона перебуває на території TEK. Проте пройшло кілька годин, перш ніж Угорщина визнала захоплення інкасаторів.
Під час допиту українці були в наручниках кілька годин і не надавали перекладача з української мови, натомість надавали перекладача з російської.
Як відомо, 6 березня затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які перевозили готівку та банківські метали. Також затримано сімох працівників інкасації.
В Ощадбанку заявили, що гроші і золото транспортувались з Австрії для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку України.
МЗС повідомило, що Україна застерігає собі право ініціювати санкції проти причетних до захоплення українців в Угорщині та скликає іноземний дипломатичний корпус.
Також в Україні відкрили справу через викрадення інкасаторів в Угорщині.
Категорія: Новини України
Зеленський назвав теми переговорів у США
Під час українсько-американської зустрічі в США 21 березня буде йти мова про підготовку майбутніх тристоронніх переговорів з РФ, санкції проти Москви та роботу над двосторонніми договорами між Києвом та Вашингтоном. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, повідомив Укрінформ в п’ятницю, 20 березня.
“В нас двостороння зустріч, українсько-американська, у Сполучених Штатах Америки. Будуть підійматися всі питання. Підготовка щодо тристоронньої майбутньої зустрічі. Ми хочемо чітких дат, хоча б приблизно. Усі розуміємо, що ситуація на Близькому Сході, війна, впливає на перенесення цієї дати. Вже не перший раз переноситься тристороння зустріч. Хочеться більшої конкретики з цього”, – заявив він.
Зеленський переконаний, що діалог з американською стороною має продовжуватися в тісному форматі, зокрема щодо санкцій проти Росії.
“Санкції нещодавні, які американська сторона зняла з російської енергетики, – все це ризики для нас, все це збільшення грошей для Росії та збільшення їхніх можливостей потім на фронті. Це небезпечно. Я вважаю, що ця зустріч з цього погляду також важлива”, – зауважив він.
Водночас, за словами президента, триватиме робота над двосторонніми документами для майбутнього закінчення війни, для прийдешніх гарантій безпеки та відновлення України.
Зеленський зазначив, що політична частина переговорної групи проводитиме переговори у США, незважаючи на небажання росіян продовжувати мирний діалог.
“У нас був прогрес в трьохсторонньому засіданні саме на військовому форматі. Три сторони, в принципі, погодили, як моніторити припинення вогню, коли (на це – ред.) буде політична воля. Політичної волі поки що немає. Саме тому в дорозі політична підгрупа, вони будуть розмовляти з американською стороною, будуть розмовляти в Америці”, – сказав Зеленський.
Він додав, що в Україні розуміють, що росіяни не хочуть приїжджати до США, а американська сторона, поки йде війна на Близькому Сході, вважає свою присутність в Америці пріоритетом.
“Тому наша група їде в Сполучені Штати”, – пояснив президент.
Головним завданням української переговорної групи у США він визначив встановлення чітких параметрів продовження тристоронніх зустрічей.
“Друге – це підготовка до відповідних зустрічей, готовність документів. Третє – це програма PURL, через яку ми купуємо ракети для Patriot. Ці можливості (необхідно – ред.) обговорити з американською стороною, а також продовження цієї програми. І четверте, безумовно, – будемо говорити з ними про наші взаємовідносини і про Drone Deal”, – резюмував глава держави.
Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що делегація України вже прямує до США. Переговори повинні відбутися 21 березня.
Як відомо, 17-18 лютого відбувся третій раунд тристоронніх перемовин між Україною, США в Женеві. Після цього наступна зустріч кілька разів відкладалася через війна на Близькому Сході, а Зеленський назвав поточну ситуацію з переговорами “Санта-Барбарою”.
При цьому ЗМІ повідомляли, що Росія взагалі може вийти з переговорів.
З окремих районів Слов’янська примусово евакуюють дітей
Голова Донецької ОВА Вадим Філашкін 20 березня повідомив, що підписав наказ про проведення примусової евакуації дітей з окремих районів Слов’янська, найбільш уразливих для ворожих обстрілів.
Зазначається, що наказ передано на погодження до Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утвореним Кабінетом Міністрів України.
Банки продовольства: які продукти харчування видаватимуть вони безкоштовно
Замість утилізації – благодійність Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства таУкраїнська федерація банків продовольства (УФБП) підписали меморандум про співпрацю, яка передбачає розвиток системи food banking – механізму передачі придатних до споживання продуктів вразливим групам населення. Ця модель вже десятиліттями успішно працює в ЄС та США,де продукти збирають, сортують та розподіляють через благодійні організації.
Запровадження такої системи має на меті зменшення обсягів утилізації їжі, яка ще придатна для споживання, та передачу її потребуючим. Це допоможе вирішити питання продовольчої безпеки та зменшити навантаження на довкілля. Адже замість того, щоб утилізувати продукти, в яких добігає кінця термін придатності, виробники та торговельні мережі зможуть безкоштовно передавати їх благодійним організаціям. Таким чином буде зменшено обсяги харчових відходів в Україні щонайменше наполовину.
Зараз вже готується законопроєкт, який має створити податкові та регуляторні умови для впровадження роботи системи продуктових банків. Обговорюється зокрема, пільги для бізнесу та запровадження штрафів за утилізацію їжі, яку можна було б передати потребуючим.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що вже триває робота над цими ініціативами. Їх опрацюють профільні департаменти, інші органи виконавчої влади, після чого текст законопроєкту запропонують для обговорення всім зацікавленим сторонам. Орієнтовно це може відбутися вже на початку квітня. “Ця ідея лежить на перетині усіх напрямків, якими опікується наше велике об’єднане міністерство. Система food banking – це і про економіку, і про сільське господарство, і про екологію. Тому що чим менше відходів, тим краще для економіки, тим краще для сільського господарства і для екології. В ідеалі ми маємо прагнути до 100% раціонального використання. Ми розуміємо, що це амбітна мета, але принаймні проміжна мета у 50% зменшення відходів – це те, що ми маємо закладати в наші стратегії”, – зазначив Висоцький. Які продукти рятуватиме проєкт Коли говорять про харчі, які ідуть на утилізацію, йдеться про значні обсяги їжі. “Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів – попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства – механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації. Така модель вже багато років успішно працює у країнах ЄС та США”,- пояснив голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський. За його словами, це світова практика, яка дозволяє рятувати продукти, які ще безпечні для вживання, але вже не можуть стояти на полицях магазинів. Для того, щоб придатна для вживання їжа не потрапляла на смітники, пропонується запровадити штрафи за утилізацію продуктів у тих випадках, коли була можливість передати їх на потреби людей.
Пріоритетними для передачі банкам будуть продукти, які мають тривалий термін зберігання, та товари, що потребують швидкої реалізації через наближення дати “вжити до”. Зокрема, йдеться про такі категорії:
– бакалія – крупи, макаронні вироби, борошно, цукор, сіль та олія;
– консервація – м’ясні, рибні та овочеві консерви;
– продукти з коротким терміном (Day-end) – хлібобулочні вироби, молочна продукція, свіжі овочі та фрукти, які не встигають продати;
– дитяче харчування – суміші, каші та пюре;
– напої – вода, соки, чай та кава.
Важливою умовою буде те, що продукти мають бути безпечними для споживання, у них повинна бути цілісна упаковка та чітке маркування термінів придатності.
Щороку в Україні утилізують близько 2,7 млн тонн продуктів харчування, значна частина яких могла ще б бути використана. Це при тому, що понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги – значну частину вразливих груп становлять пенсіонери та люди з інвалідністю, крім того, зареєстровано понад 4,59 млн внутрішньо переміщених осіб.
Тож впровадження системи банків продовольства має стати важливим елементом державної політики у сфері продовольчої безпеки.
До слова, в Україні системна робота у цьому напрямку почалася ще у 2011 році з появою організації КМБФ Фудбенк (FoodBank Ukraine). Пізніше, у 2019 році, Ростислав Косюра заснував у Львові проєкт “Тарілка”, який продовжує успішно масштабуватися та приносити користь громаді. У 2022 році аналогічний осередок “Тарілки” було відкрито в Херсоні. Активісти херсонського відділення тісно співпрацювали зі львівською командою, переймаючи досвід безпосередньо на місцях через волонтерську діяльність. Коли з’явилися у світі продовольчі банки Нині світова практика демонструє різноманітні підходи до функціонування продовольчих банків, проте найчастіше зустрічаються два основні методи роботи:
– перший варіант передбачає, що організація бере на себе повний цикл: безоплатне отримання товарів, їхнє складування, перевірку придатності та логістику з подальшою прямою роздачею їжі людям, які цього потребують;
– другий – функціонує як логістичний хаб, де банк їжі приймає та зберігає продукцію, контролює її якість, але передає не кінцевим споживачам, а партнерським структурам. Це можуть бути державні установи, громадські об’єднання або благодійні фонди, які вже безпосередньо займаються розподілом допомоги серед вразливих верств населення.
Окрім роботи з продуктами, продовольчі банки займаються залученням фінансових внесків від громадян та бізнесу, щоб покривати видатки на оренду складів та перевезення вантажів. Життєздатність таких проєктів значною мірою тримається на зусиллях волонтерів. Саме добровольці домовляються з постачальниками, займаються фасуванням товарів, стежать за термінами придатності та допомагають із доставкою.
Історія цього руху розпочалася у 1967 році в американському місті Фенікс. Засновником ідеї став Джон Ван Хенгел. Поштовхом для нього стала зустріч із багатодітною матір’ю, яка намагалася знайти їжу у сміттєвих баках біля крамниці. Допомігши родині, чоловік переконав власників магазину віддавати продукти з пошкодженим пакуванням або близьким терміном реалізації йому, а не викидати їх. Результатом цієї ініціативи стало створення першого у світі банку їжі St. Mary’s Food Bank Alliance.
Згодом ця концепція здобула популярність у всьому світі. На європейському континенті перший такий заклад відкрився у Франції влітку 1984 року.
Галина Гірак
Війна з Іраном: Швейцарія призупинила експорт зброї в США
Швейцарія через свій нейтральний статус не видаватиме ліцензії компаніям на експорт зброї в США на тлі його атак на Іран. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на заяву швейцарського уряду.
“Експорт військових матеріалів в країни, що беруть участь у міжнародному збройному конфлікті з Іраном, не може бути дозволений під час конфлікту. Експорт військових матеріалів в США нині не може бути дозволений”, – йдеться в повідомленні.
З часу атак Ізраїлю та США по Ірану 28 лютого не було видано жодної нової ліцензії на експорт військового майна в Штати.
На додачу до цього, протягом останніх кількох років не було видано жодної ліцензії на експорт військових матеріалів до Ізраїлю.
Швейцарія заявила, що група експертів регулярно переглядатиме ситуацію щодо експорту відповідних товарів у США та оцінюватиме, чи потрібно вживати заходів відповідно до закону про нейтралітет.
Після вторгнення США в Ірак у 2003 році Швейцарія заборонила польоти у своєму повітряному просторі та експорт зброї до країн, що беруть участь у війні. Пізніше вона скасувала заборони.
Генштаб розповів, де ЗСУ ведуть бої з початку доби
Від початку доби на фронті відбулось 81 боєзіткнення української армії з російькими агресорами. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в п’ятницю, 20 березня.
Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках зупинено чотири ворожі штурми. Ще два боєзіткнення тривають до цього часу.
На Південно-Слобожанському напрямку противник тричі атакував поблизу населених пунктів Приліпка, Зелене та Стариця.
На Куп’янському напрямку противник здійснив один штурм поблизу Курилівки.
На Слов’янському напрямку триває ворожа спроба наблизитися до позицій наших військ у районі Рай-Олександрівки.
На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 12 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Русиного Яру та Софіївки.
На Покровському напрямку ворог 11 разів атакував в районах населених пунктів Родинське, Білицьке, Мирноград, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Новопавлівка, Філія. Два боєзіткнення ще не завершені.
На Олександрівському напрямку ворог здійснив дві наступальні дії, в бік Тернового та Калинівського.
На Гуляйпільському напрямку відбулося вісім атак у районах Добропілля, Залізничного, Зеленого та Лугівського.
На Оріхівському напрямку ворог йшов вперед у районі Степногірська.
На Придніпровському напрямку відбувся один бій поблизу Антонівського мосту.
На Лиманському і Краматорському напрямках наступальних дій ворога поки не зафіксовано.
Росіяни знищили “візитівку” Алушти – білу ротонду
У тимчасово окупованій Алушті російські посадовці демонтували білу ротонду на набережній. Про це повідомляє UNITED24, публікуючи відео знесення архітектурної пам’ятки.
Так звана “голова адміністрації Алушти” Галина Огнєва повідомила, що демонтаж колон, мовляв, провели через “непридатний стан”.
Як пише Кримський вітер, місяць тому окупанти розпочали ремонт пам’ятки – робітники мали привести до ладу колони та відновити напис “Громадяни СРСР мають право на відпочинок”. Втім, вже 19 березня раптово приїхав екскаватор і почав руйнувати об’єкт культурної спадщини.
Об’єкт культурної спадщини регіонального значення Полуротонда побудований у 1951 році. Як зазначається, “реставрація” стартувала у середині лютого і мала завершитися до 31 травня. Вартість контракту становила близько 9,8 млн рублів
Який вигляд має набережна в Алушті нині публікують росЗМІ. Крым24 Ротонда в Алушті – одна з головних архітектурних памʼяток міста Алушта, розташована на набережній. Її було побудовано у 1950-х роках після Другої світової війни як символ відновлення курорту.
Раніше в ЮНЕСКО розповіли про знищення пам’ятників культури в Криму
Світ має вивчити урок Криму: МЗС про 12 років окупації півострова
Батько Української церкви. Помер Патріарх Філарет
В п’ятницю, 20 березня, у віці 97 років помер почесний Патріарх Філарет. Про смерть ієрарха повідомив предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній.
Причиною смерті стали ускладнення від хронічних захворювань. Раніше, 9 березня, Патріарха госпіталізували через погіршення стану здоров’я.
У своїй заяві Епіфаній висловив глибокий жаль з приводу смерті Патріарха, відзначивши глибокий вплив його життя та служіння.
“Сьогодні моє серце, як і серця багатьох українців, сповнене великим сумом… Земний шлях Його Святості Патріарха Філарета завершився”, – йдеться у його повідомленні.
Філарет був одним із найвпливовіших релігійних діячів у сучасній історії України, відігравши ключову роль у становленні та розвитку незалежної Української православної церкви, детальніше про його життя – далі у сюжеті. Біографія Філарета Філарет, також відомий як Михайло Денисенко, народився в родині шахтаря в 1929 році в Донецькій області. У 1950 році прийняв чернецтво.
Філарет очолював Український екзархат Російської православної церкви (РПЦ). Він був Патріаршим екзархом України та митрополитом Київським і Галицьким з 1966 по 1990 рік.
Після здобуття Україною незалежності виступив поборником відновлення української церковної самостійності та за надання автокефалії православній церкві в Україні. Добився від РПЦ для Української православної церкви прав незалежності й самостійності в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіють, наприклад, Фінляндська православна церква чи Японська православна церква).
Філарет порвав з Російською православною церквою та став співзасновником невизнаного Київського патріархату в 1992 році, а з 1995 по 2018 рік був патріархом України. Він був залучений до запеклого протистояння з російською церквою, яка наклала на нього анафему та демонізувала. Роль у забезпеченні незалежності української церкви У 2018 році Київський патріархат було перетворено на Православну церкву України на чолі з митрополитом Епіфанієм та офіційно визнано Вселенським патріархатом Константинополя. Філарет став почесним патріархом нової церкви – почесний титул без жодної реальної влади, –хоча Константинополь цей титул не визнає. Філарет у 2019 році вплутався в боротьбу за владу з Епіфанієм щодо нової церкви, прагнучи відродити Київський патріархат як окрему від Православної церкви України сутність. Він також звинуватив Константинополь у спробі обмежити незалежність української церкви Однак спроби Філарета відновити власну церкву зрештою виявилися невдалими.
ПЦУ відзначила, що Філарету вдалося зберегти церковне життя під час обмежень радянської епохи та підтримати релігійне та національне відродження України.
Навіть, незважаючи на внутрішні суперечки в українській церкві, Філарет залишався впливовою фігурою та зберіг почесний титул Патріарха.
У 2019 році йому було присвоєно звання Героя України, найвищої державної нагороди країни.
Зеленький відреагував на смерть Філарета
Почесний патріарх Київського і всієї Руси-України Філарет (Денисенко) був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Про це написав президент Володимир Зеленський в Телеграм у п’ятницю, 20 березня.
“Завершився земний шлях патріарха Філарета. Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України. Пам’ятаємо й те, як патріарх Філарет учив єднатись навколо ідеї сильної, незалежної України. Царство небесне!” – написав Зеленський
Він висловив співчуття всім православним віруючим та митрополиту Київському і всієї України Епіфанію.
Франція затримала танкер “тіньового флоту” РФ
У Середземному морі затримано судно Deyna, який належить до “тіньового флоту” танкерів Росії. Про це 20 березня повідомив президент Франції Емманюель Макрон.
За даними морської префектури Франції, танкер йшов під прапором Мозамбіку і прямував із російського Мурманська. Операцію із затримання провели спільно з Великою Британією на підставі статті 110 Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права. Судно підозрюється у використанні фальшивого прапора.
Зазначається, що військові супроводжують танкер на місце стоянки, де на нього чекають додаткові перевірки.
Макрон наголосив, що це є свідченням того, що війна в Ірані не відвертає увагу Парижа від підтримки України.
“Ці кораблі, які обходять міжнародні санкції та порушують морське право, є військовими спекулянтами. Вони прагнуть накопичити прибуток та фінансувати воєнні зусилля Росії. Ми цього не допустимо”, – зазначив він.
Це вже другий танкер російського “тіньового флоту”, затриманий французькими військовими.