Лідери Франції, Італії та Греції планують “координувати відправку військової техніки” в район Кіпру та східного Середземномор’я, також вони домовилися працювати разом, щоб гарантувати свободу судноплавства в Червоному морі. Про це повідомило AFP з посиланням на джерело, близьке до президента Емманюеля Макрона.
Як відомо, війна на Близькому Сході призвела до зупинки судноплавства в Ормузькій протоці та обстрілу британської військової бази на Кіпрі. Тому морські держави Європи прагнуть захистити транспортні маршрути, що поки ще працюють.
Як пише Bloomberg, Макрон вранці 5 березня провів телефонні переговори з прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні та прем’єр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом, Міцотакіс поінформував Макрона про внесок Греції у безпеку Кіпру після атаки іранських дронів. Афіни першими відправили військові кораблі та винищувачі на підтримку Кіпру. Після цього до них приєдналися Франція та Великобританія.
Раніше Макрон повідомив, що направляє до східного Середземномор’я авіаносець Шарль де Голль і фрегати, які його супроводжують, для забезпечення безпеки морських шляхів та економічних інтересів Європи в регіоні.
“Ми повинні захищати наші економічні інтереси, тому що ця війна серйозно вплинула на ціни на нафту та газ, а також на міжнародну торгівлю”, – заявив президент.
Також сьогодні Міноборони Іспанії анонсувало відправку свого найсучаснішого фрегата для захисту Кіпру. Таку ж заяву зробив і міністр оборони Італії Гвідо Крозетто. Про це повідомляють LBC та The Guardian.
Іспанія ухвалила таке рішення після того, як удар безпілотника по британській базі на Кіпрі втягнув її у війну на Близькому Сході.
Як повідомило іспанське Міноборони, фрегат Крістобаль Колон приєднається до французького авіаносця Шарль де Голль і кораблів грецького військово-морського флоту.
Цей крок планується, щоб “забезпечити захист і протиповітряну оборону”, а також “підтримати евакуацію мирного населення”.
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що найближчими днями країна направить військово-морські сили для захисту Кіпру. Крім того, він анонсував розгортання систем протиповітряної оборони від безпілотників і ракет для країн Близького Сходу.
“Ми не єдина країна, яка зіткнулася з такою ситуацією, і всі ми отримували запити про допомогу. Ми разом оцінюємо ситуацію, в тому числі те, як розділити відповідальність. Ми повинні переглянути наші позиції в регіоні і реагувати на запити дружніх країн, які опинилися в скрутному становищі”, – зазначив Крозетто.
Він додав, що Італія має намір забезпечити “багатосферну присутність” на Близькому Сході, “розмістивши системи ППО із захистом від дронів і ракет в рамках наших санкціонованих операцій і відповідно до наших місій”.
Як відомо, у 2024-2025 роках транспортні потоки через Червоне море скоротилися, коли підтримувані Іраном єменські хусити стали обстрілювати кораблі, що проходять. Їхня терористична активність практично зійшла нанівець після того, як Ізраїль під час 12-денної війни у червні 2025 року сильно підірвав військові можливості Ірану, а США провели бомбардування хуситських позицій. Сьогодні безпека судноплавства в Червоному морі набуває особливого значення на тлі фактичного закриття Ормузької протоки з іншого боку Аравійського півострова. США пообіцяли забезпечити військовий захист танкерам у протоці та допомогти з їх страхуванням, але термін та масштаби такої підтримки залишаються неясними.
Категорія: Новини світу
В ОАЕ заявили про трьох загиблих і 94 постраждалих від ударів Ірану
Кількість поранених унаслідок атак Ірану в Об’єднаних Арабських Еміратах сягнула 94 осіб, загинули троє людей. Про це повідомляє BBC з посиланням на заяву Міністерство оборони ОАЕ.
За даними відомства, загинули троє іноземців – громадяни Пакистану, Непалу та Бангладеш. Від початку атак 94 особи дістали поранення.
Як заявило Міністерство оборони ОАЕ, сьогодні військові перехопили та знищили шість балістичних ракет та 131 безпілотник, проте одна ракета та шість безпілотників впали на території країни.
Загалом з моменту початку відвертої іранської агресії в ОАЕ виявлено 196 балістичних ракет, а також знищено вісім крилатих ракет.
Словенія вносить 500 тис.євро до Фонду підтримки енергетики України
Словенія приєдналася до Фонду підтримки енергетики України з внеском у розмірі 500 000 євро. Про це повідомляє Міністерство енергетики України.
Зазначається, що загальна кількість донорів зросла до 37.
Загалом до Фонду підтримки енергетики вже надійшло 1,849 млрд євро від іноземних партнерів. З моменту запуску фонду укладено понад тисячу контрактів на постачання обладнання на близько 850 млн євро. Українські енергетики наразі отримали обладнання, послуги та заходи пасивного захисту на суму понад 618 млн євро.
Азербайджан не братиме участі в операціях проти Ірану – Алієв
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан не має наміру брати участь в операціях проти Ірану, політика країни не допускає таких дій проти сусідніх країн, передає Інтерфакс-Україна.
“Азербайджан не брав і не братиме участі в операціях проти Ірану ні тоді, ні зараз. Тому що це наша позиція”, – сказав Алієв на засіданні Ради безпеки 5 березня.
За його словами, Азербайджан “не зацікавлений у проведенні будь-яких операцій проти сусідніх країн, і наша політика цього не допускає”.
Алієв додав, що Азербайджан рішуче засуджує “терористичний акт проти території Азербайджану, проти Азербайджанської держави” з боку Ірану по Нахічеванській Автономній Республіці (НАР). Азербайджан вимагає від Ірану роз’яснень, вибачень, а також притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які скоїли цей теракт.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна засуджує удар Ірану по Азербайджану.
“Ми засуджуємо удар Ірану по Азербайджану, який став продовженням його безрозсудних атак на країни Близького Сходу та Європи. Ніколи не існувало жодних підстав іранським терористам завдавати шкоди Азербайджану, Україні – постачаючи свої дрони Росії, – чи іншим країнам, де вони спричинили хаос, убивства та дестабілізацію”, – написав він у соцмережі Х.
Сибіга наголосив, що напад Ірану на Азербайджан вкотре демонструє, що режим у Тегерані є глобальною, а не лише регіональною загрозою.
“І йдеться не лише про Іран, а й про його терористичних спільників, зокрема Росію. Усі міжнародні зусилля мають бути консолідовані, щоб нейтралізувати загрози, які становить іранський режим, дати шанс на нормальне життя іранському народові та відновити безпеку й стабільність на Близькому Сході та за його межами”, – наголосив міністр.
Раніше ЗМІ писали, що Азербайджан посилив військову присутність на кордоні з Іраном та перевів частину армії в підвищену бойову готовність.
Людські рештки, знайдені на Балі, належать хлопцю блогерки Мішалової – ЗМІ
Індонезійська поліція за допомогою аналізу ДНК підтвердила, що понівечені людські останки, виявлені вздовж східного узбережжя Балі, належать зниклому безвісти громадянину України Ігорю Комарову, хлопцю блогерки Єви Мішалової, повідомляє місцеве видання Jakarta Globe.
Речник поліції Балі Аріасанді заявив, що лабораторні тести, проведені в Національному поліцейському судово-медичному центрі в Джакарті, збігаються з ДНК-профілем знайдених частин тіла з генетичними зразками, наданими батьками жертви.
“Профіль ДНК з частин тіла, які ми надали, було порівняно з контрольними зразками батьків жертви. Результати показали збіг”, – сказав Аріасанді в Денпасарі в середу.
Як нагадує ЗМІ, останки вперше виявили мешканці 26 лютого поблизу пляжу Кетевел в окрузі Сукаваті. Подальші пошуки вздовж гирла річки та узбережжя поблизу призвели до виявлення додаткових частин тіла, включаючи голову, тулуб, руки та ноги.
Через складний стан останків візуальна ідентифікація була неможливою. Слідчі надіслали шість зразків кісток до національної судово-медичної лабораторії для проведення аналізу ДНК. Результати підтвердили, що останки належать 28-річному Ігорю Комарову, громадянину України, який раніше вважався зниклим безвісти.
Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США
Тиск політичний, а не реальний Чи справді Іран здатний створити таку блокаду? Так, він щосили намагатиметься це зробити, але повністю й надовго перекрити Ормузьку протоку складно.
По-перше, у регіоні діє американський флот, включно з авіаносними групами та базами у країнах Перської затоки. Тому США можуть швидко розмінувати протоку, знищити іранські ракетні батареї на узбережжі та забезпечити військовий супровід танкерів. До того ж, Ормуз має ширину приблизно 50 км, але судноплавні коридори значно вужчі.
Однак Іран може (умовно, з надувних човнів) мінувати акваторію, атакувати танкери ракетами і дронами, використовувати свої швидкісні катери (котрі зараз теж успішно вибивають його супротивники).
Водночас це вдарить і по самому Ірану, через Ормузьку протоку проходить майже весь експорт іранської нафти. Якщо її закрити, Іран лишається доступу до ринку, бюджет країни втрачає основне джерело доходів, а його союзники (Китай) також страждатимуть.
Тому Тегеран зазвичай використовує погрозу блокади як політичний тиск, а не реальний. “Єдине, що вони роблять – попереджають про те, що Ормузька протока закрита. Відповідно, цього достатньо, щоб танкери не ходили”, – констатував днями директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі RadioNV. Втім зазначивши, що ключове питання у тому, наскільки довго буде тривати війна та чи наважиться Корпус вартових Ісламської революції (КСІР) спровокувати масштабну екологічну й економічну катастрофу на Близькому Сході.
Й ось вчергове, після серії авіаударів по іранських об’єктах та ударів у відповідь, понад 200 суден і танкерів опинилися заблокованими біля входу до Перської затоки, великі нафтові й газові компанії почали масово змінювати маршрути поставок, а частина держав Перської затоки скоротила видобуток або зупинила експорт.
При цьому, за оцінками енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить понад 20% світових морських поставок нафти та значна частина зрідженого природного газу.Тому навіть часткове блокування викликало шок на глобальних ринках.Ціни на нафту вже почали стрімко зростати, страхові компанії відмовляються покривати ризики, що додатково обмежує рух через регіон.
Як може розвиватися ситуаціянадалі? Найбільш ймовірний сценарій – це часткова блокада: протока формально залишається відкритою, але транзит різко скорочується. Тоді ціни на нафту залишатимуться підвищеними, танкери будуть рухатися під військовим супроводом, логістика стане дорожчою.
При повній військовій блокаді, якщо Іран почне мінування акваторії або системні атаки на танкери, це може повністю зупинити рух. Наслідки можуть бути драматичними: різке зростання цін на нафту вище 100 дол. за барель, дефіцит скрапленого газу на ринках Азії, а також можливе втручання міжнародних військово-морських сил для відновлення навігації.
Однак розмови про можливий стрибок до 100 дол. і вище є значною мірою спекулятивними, переконаний експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар.
За його словами, поступовий підйом цін відбувався ще з середини січня і враховував плату за ризик на тлі зростання напруженості між Іраном і Сполученими Штатами. “Іран традиційно експлуатує тему перекриття Ормузької протоки, хоча насправді її фізичного перекриття ніколи не було. Відповідно з’явилася премія за ризик з боку і експортерів, і судновласників, які надають танкери з завищеною ставкою фрахту, і страхувальників тощо. Мені здається, американці та ізраїльтяни підгадали спеціально, щоб розпочати операцію у вихідний день, коли нафтові біржі не працюють”, – зазначив Гончар у коментарі Главкому. Однак після удару 2 березня по нафтовому комплексу у Рас-Таннурі (найбільшому не тільки в Саудівській Аравії, але і в усій Перській Затоці, та й у світі) ситуація почала змінюватися. До того ж, напередодні було уражено видобувну морську платформу в ОАЕ. Але все це ще поодинокі ураження (котрі, безперечно, справляють ефект, бо ніхто не знає, що буде далі), проте принципово ситуацію не змінюють, каже Гончар. “Якогось раптового виникнення дефіциту нафти немає. Так, зараз призупинився рух танкерів в Ормузькій протоці. Іран оголошував про закриття Ормузу, хоча якихось реальних дій, мінування фарватеру чи масованого бомбардування танкерів авіацією не було. Як немає в цілому руйнації нафтової інфраструктури Перської затоки, тобто Іран тут діє достатньо виважено. Така виваженість пояснюється просто: він не хоче отримати удари по своїй нафтотранспортній та нафтовидобувній інфраструктурі, оскільки його експорт та імпорт так само йде через Ормузьку протоку”, – пояснив експерт. Тож третім варіантом є політичні переговори, після яких судноплавство поступово відновиться. Але навіть у такому випадку ринок енергоносіїв залишатиметься нестабільним ще кілька місяців. Головний біль Китаю та інших Між тим Китай є одним з головних зацікавлених гравців у цій кризі, адже значна частина його нафтового імпорту надходить саме через Ормузьку протоку.Тож Пекін уже закликав сторони конфлікту гарантувати безпеку судноплавства.
Для врегулювання ситуації, крім дипломатичних заяв, Китай тисне на Іран із вимогою не атакувати танкери, термново шукає альтернативні джерела нафти й може використовувати свої стратегічні нафтові резерви (ті самі заповнені під зав’язку дешевою іранською, венесуельською та російською нафтою свої сховища) для стабілізації ринку.
Однак через високу залежність від імпорту енергоносіїв саме Китай може стати однією з найбільш постраждалих економік у разі тривалої блокади.
Скільки ж ще триватиме фактичне перекриття Ормузу? Історично блокування тут має короткостроковий характер, оскільки воно шкодить не лише імпортерам, а й самим експортерам нафти.
Експерти припускають три часові горизонти: кілька тижнів, якщо сторони швидко перейдуть до переговорів; 2-3 місяці, якщо конфлікт залишиться у фазі обмежених бойових дій; а також довше півроку (у разі масштабної регіональної війни).
Втім тривала блокада виглядає малоймовірною, бо вона, повторимо, б’є й по економіці самого Ірану.
Разом із тим наслідки можуть бути негативнимиі для США. По-перше, це створює ризики для союзників Штатів у Перській затоці, по-друге викликає необхідність масштабування військово-морської операції. Але з’являються й потенційні вигоди, такі, як зростання попиту на американську нафтута посилення ролі США як гаранта безпеки морських шляхів.
Тож експерти напівіронічно (а може й ні) передбачають реальну можливість спільного патрулювання танкерів з нафтою у Ормузі і американськими, й китайськими військовими кораблями.
Водночас агресивна Росія з енергетичної кризи отримує короткострокові економічні вигоди: частина азійських покупців може збільшити закупівлі російської нафти. Однак є і ризики, такі, як глобальна рецесія завдяки скороченню попиту на енергоносії (саме тому ОПЕК+ не “задирають” безкінечно нафтові ціни).
Для України ж наслідки будуть переважно непрямими. Це насамперед зростання світових цін на паливо.Але є й потенційні плюси: це зменшує можливості Росії демпінгувати енергоносії, а потреба глобальної безпеки енергетичних шляхів посилює співпрацю з союзниками.
Ірина Носальська
Спланований удар чи помилка? Атака на Азербайджан
На фоні ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану безпілотники Тегерана нібито атакували пасажирський термінал аеропорту в Азербайджані та школу поблизу села Шакарабад, що неподалік від кордону з Іраном.
Тегеран заперечує свою причетність до інциденту, а в Баку вимагають вибачень і називають удар терористичним актом. Що відомо про атаку Згідно із заявою азербайджанської влади, один дрон врізався в термінал аеропорту в Нахчивані, а інший упав біля школи в селі Шакарабад.
“Ми рішуче засуджуємо ці атаки безпілотників, здійснені з території Ісламської Республіки Іран, в результаті яких було пошкоджено будівлю аеропорту та поранено двох мирних жителів”, – йдеться у заяві.
Міністерство закордонних справ Азербайджану заявило про виклик посла Ірану в країні. Баку також запросив офіційні пояснення від Тегерана “у найкоротші терміни” та зажадав, щоб напади не повторювалися.
Відомство додало, що повну відповідальність за інцидент несе Іран. Зараз у Баку вивчають технічні характеристики безпілотників та деталі атаки.
Міністерство оборони країни також готує необхідні заходи реагування для захисту територіальної цілісності та суверенітету, а також для забезпечення безпеки інфраструктури.
“Ці акти агресії не залишаться без відповіді”, – заявили у відомстві. Заява Алієва Президент Азербайджану Ільхам Алієв після обстрілу скликав Раду національної безпеки і заявив, що Іран все ж таки має вибачитися і пояснити атаку.
За його словами, Азербайджан не буде брати участь в операціях проти Ірану, але сьогоднішню подію вважає необґрунтованим терористичним актом.
Алієв нагадав, що це не перший випадок, коли іранська держава здійснює терористичні акти проти Азербайджану та азербайджанців.
Зазначимо, що наразі немає підтвердженої інформації про прямий удар по терміналу аеропорту.
В соцмережах повідомляють, що дрон впав поблизу аеропорту. Незрозуміло, чи йдеться про один і той самий інцидент, чи про два окремих. Заперечення від Тегерана Збройні сили Ірану заперечили запуск безпілотника в напрямку Азербайджану та заявили, що Тегеран поважає суверенітет усіх країн, особливо сусідніх та мусульманських держав.
“Ісламська Республіка Іран, поважаючи суверенітет усіх країн, особливо мусульманських та сусідніх, заперечує запуск будь-яких безпілотників своїми збройними силами в напрямку Азербайджанської Республіки”, – йдеться у заяві Генерального штабу Збройних сил.
Окрім цього Тегеран також заперечив запуск ракети в напрямку Туреччини.
Іран заявив про спробу прориву кордону з боку Іраку
Іран завдав удару по “сепаратистським групам”, які мали намір прорватися в країну через західні кордони з боку Іраку. В іранському Міністерстві розвідки заявили, що атаковані зазнали тяжких втрат. Про це пише Reuters у четвер, 5 березня. Йдеться, мабуть, про курдські сили, що базуються на території Іраку, які знаходяться в опозиції до Тегерана.
Джерела Reuters повідомили, що іранські курдські формування в останні дні консультувалися зі США щодо того, чи варто і як саме атакувати сили безпеки Ірану в західній частині країни. Про те, що проамериканські курдські формування готуються до наземної атаки на Іран з метою допомогти поваленню режиму аятол, з посиланням на іракських чиновників та високопоставлених представників угруповань іранських курдів, пише The New York Times.
За словами джерел, президент США Дональд Трамп цього тижня говорив із лідерами іракських курдів про можливість пропуску іранських курдських сил з Іраку до Ірану. Також голова Білого дому обговорив це питання з головою Демократичної партії Іранського Курдистану, яку вигнали з країни, Мустафою Хіджрі.
Раніше CNN повідомляв, що ЦРУ працює над озброєнням іранських курдів, щоб розпалити народне повстання в країні. За словами одного з джерел телеканалу, курдські бійці мають розпочати бій з іранськими силовиками і таким чином відтягнути їх на себе.
Тим часом президент Іракського Курдистану Нечірван Барзані заявив у розмові з главою іранського МЗС Аббасом Арагчі, що його сили не братимуть участь у війні США та Ізраїлю проти Ірану.
Італійські довгожителі назвали свій улюблений вид кави
Еспресо може бути секретом довголіття, адже правильно заварений напій має безліч корисних властивостей для здоров’я. Про це пише портал terazgotuje.pl.
Зазначається, що це не лише улюблений напій італійців, але й частина раціону тих, хто живе в регіонах Блакитної зони, зокрема на Сардинії, де мешкає багато людей віком 100 років і більше.
Еспресо виготовляється під високим тиском і має насичений смак. Він містить поліфеноли, які є потужними антиоксидантами, що допомагають знижувати окислювальний стрес і зменшують ризик розвитку багатьох захворювань.
Кофеїн в еспресо підвищує рівень енергії, покращує настрій і допомагає прискорити метаболізм. Регулярне вживання цього напою може знизити ризик серцево-судинних захворювань, інсульту та діабету.
Еспресо готується швидко під високим тиском. Для цього потрібно використовувати близько 12 грамів дрібномеленої кави. Весь процес заварювання триває всього 35 секунд.
Найпростіший спосіб приготувати еспресо – за допомогою автоматичної кавоварки. Для традиційного приготування з поршневим механізмом потрібно буде трохи більше зусиль, оскільки треба перемолоти каву, висипати її в ситечко і добре утрамбувати.
Безпечна норма кофеїну для дорослих – до 300 мг на день, але можна споживати до 400 мг без ризику для здоров’я. Одна чашка еспресо (30 мл) містить близько 60 мг кофеїну.
Рекомендується пити не більше 3-4 чашок кави на день. Однак людям з певними захворюваннями, такими як виразка шлунка, хвороби серця або синдром подразненого кишечника, слід обмежити споживання кави.
Нагадаємо, нове масштабне дослідження свідчить, що цей стимулятор може бути корисним не лише для бадьорості, а й для здоров’я мозку в довгостроковій перспективі.
Женя Галич відкрив кавовий бренд для “хоробрих”
Масова депортація українців з Польщі: всі деталі
Близько 27 тисяч правоохоронців Польщі провели масштабну операцію проти нелегальної міграції по всій території країни. В результаті було затримано понад 140 іноземців, серед них є 91 українець. За одну ніч всі затримані особи отримали рішення про примусове повернення на батьківщину. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Масштабний рейд 2 та 3 березня 2026 року 26 500 польських офіцерів провели широку загальнонаціональну операцію, спрямовану проти осіб, які переховувалися від правоохоронних органів або системи правосуддя.
🟢Skuteczne działania funkcjonariuszy #StrażGraniczna i @PolskaPolicja ❗️Ponad 700 funkcjonariuszy Straży Granicznej przeprowadziło ogólnopolską akcję wymierzoną w nielegalną migrację:✅ blisko 1800 skontrolowanych cudzoziemców,✅ ponad 140 osób zatrzymanych,✅ ponad 130… pic.twitter.com/MPpATVm6G9— Straż Graniczna (@Straz_Graniczna) March 4, 2026
Спеціалізовані підрозділи, зокрема Центральне бюро кіберзлочинності та Центральне бюро поліцейських розслідувань, також брали участь у операції. Поліція назвала її четвертою такою загальнонаціональною операцією та першою цього року.
Загалом правоохоронці затримали 1944 особи, яких розшукують за ордерами на арешт або судовими рішеннями, зокрема 147 іноземних громадян, яких розшукує польська влада. В результаті перевірок було затримано понад 140 особу і розпочато адміністративні провадження, які вимагають від них повернення до країни походження.
W dniach 2–3 marca 2026 r. podczas ogólnopolskich działań koordynowanych przez Komendę Główną Policji zatrzymano blisko 2000 osób poszukiwanych listami gończymi i nakazami doprowadzenia.🔹 W akcji wzięło udział 26 496 funkcjonariuszy Policji🔹 Zatrzymano 147 obcokrajowców… pic.twitter.com/mIDBGEEJYp— Polska Policja 🇵🇱 (@PolskaPolicja) March 4, 2026
Найбільшу групу перевірених становили громадяни України – понад 640 осіб. В результаті 91 наш співвітчизник буде депортований.
Окрім цього географія затриманих іноземців така:
За даними поліції, під час трьох попередніх загальнонаціональних операцій у лютому, червні та листопаді минулого року влада затримала загалом 4766 осіб, включаючи 515 іноземців. Чому перевіряють саме українців Статистика затримань в наслідок таких операцій показує, що число українців становлять понад 60%. Основні причини, через які наші громадяни отримують штампи про депортацію: Порушення обмежень на перебування, таке як ігнорування закінчення терміну дії віз або статусу тимчасового захисту.
Нелегальна праця залишається основним фактором, що призводить до депортації під час цих рейдів. Робота без офіційного контракту – це найшвидший спосіб отримати постанову про повернення.
Кримінальні ордери. Серед затриманих є ті особи, котрі перебували в розшуку за правопорушення, скоєні раніше на території ЄС. Що буде далі із затриманими Польська прикордонна служба вже розпочала понад 110 адміністративних проваджень щодо депортації. Для більшості з 91 затриманого українця це призводить до негайного скасування права на перебування в Польщі та примусового супроводу до кордону.
Їм також загрожує заборона на в’їзд до Шенгенської зони на період від шести місяців до п’яти років.
Польська влада наголосила, що тепер ці операції здійснюватимуться на регулярній основі.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький підписав новий закон, який змінив порядок надання допомоги українцям, що тікають від повномасштабного вторгнення Росії. Це законодавство перенесло існуючі інструменти підтримки до загального Закону про захист іноземців, фактично поклавши край окремій правовій базі, яка діяла з 2022 року.
Хоча закон продовжив законне право громадянам України залишатися в Польщі до 4 березня 2027 року. Цей крок відбувся після попередніх заяв Навроцького про те, що спеціальна допомога буде поступово скасована, ставлячись до українців так само, як і до інших національних меншин згідно зі стандартними правилами.