Вища рада національної оборони Румунії схвалила запит США на тимчасове розгортання американських сил і техніки на базах країни на тлі операції проти Ірану. Про це заявив президент Румунії Нікушор Дан за підсумками засідання ради, повідомляє Romania Journal.
Серед основних тем обговорення засідання Вищої ради нацоборони був вплив конфлікту на Румунію та його економічна складова.
“Третім пунктом сьогоднішнього обговорення було тимчасове розміщення військової техніки та військ США в Румунії. Як уже було публічно обговорено, це стосується літаків-заправників, а також обладнання для спостереження та систем супутникового зв’язку… Якщо парламент схвалить це на засіданні, вони будуть розгорнуті в рамках партнерства між Румунією та США”, – зазначив румунський лідер.
За його словами, було проаналізовано прохання Сполучених Штатів про відправку нових сил і обладнання на авіабазу Михаїла Когелнічану в повіті Констанца.
База є одним з найважливіших військових об’єктів НАТО в регіоні і часто використовується американськими військами.
Категорія: Новини світу
Нафта по $200 за барель? Нові погрози Ірана
На Близькому Сході зростає напруженість через нафту. Так, Іран попередив, що ескалація ударів по його енергетичній інфраструктурі з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю може спричинити різке зростання світових цін, а пізніше, на цьому тлі, почав мінувати Ормузьку протоку.
В свою чергу США заявили, що атакували та знищили 16 іранських суден-мінерів на цьому стратегічно важливому водному шляху. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Нові погрози Цього тижня речник Центрального штабу Хатем аль-Анбія Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ебрагім Зульфікар виступив на іранському державному телебаченні і заявив, що подальша ескалація збоку США та Ізраїлю “може мати серйозні наслідки для світових енергетичних ринків”.
“В іншому випадку аналогічні кроки будуть вжиті в регіоні. Якщо ви можете терпіти ціну на нафту, що перевищує 200 доларів за барель, продовжуйте цю гру”, – сказав він.
Його заява прозвучала на тлі зростання напруженості після ударів США та Ізраїлю по нафтосховищах у Тегерані та його околицях, що, за словами іранських чиновників, може призвести до ударів по енергетичній інфраструктурі в усьому регіоні.
В окремій заяві, на яку посилаються ЗМІ, іранський чиновник зазначив, що Тегеран може переглянути свою стратегію вибору цілей, припускаючи, що потенційні відповіді можуть більше не обмежуватися суто військовими цілями, що належать Сполученим Штатам та Ізраїлю. Активні дії Після того як Зульфікар заявив, що “не дозволить навіть “одному літру нафти” залишити регіон, якщо американо-ізраїльські атаки продовжуватимуться” CNN, посилаючись на джерела в розвідці, повідомило, що Іран встановив кілька десятків мін у Ормузькій протоці та має можливість встановити ще сотні. соцмережі/судно під прапором Таїланду, атаковане сьогодні в Ормузькій протоці В свою чергу президент США Дональд Трамп у дописі в Truth Social зазначив, що “якщо Іран встановив будь-які міни в Ормузькій протоці, і ми поки не маємо жодних повідомлень про це, ми хочемо, щоб їх НЕГАЙНО видалили!”.
Проте менш ніж через дві години після його допису американські військові опублікували кадри своїх атак на іранські судна, що встановлювали міни. Пізніше у Пентагоні додали, що атакували та знищили 16 суден-мінерів поблизу Ормузької протоки.
U.S. forces eliminated multiple Iranian naval vessels, March 10, including 16 minelayers near the Strait of Hormuz. pic.twitter.com/371unKYiJs— U.S. Central Command (@CENTCOM) March 10, 2026 Загадковий допис На фоні цих подій розпочалися різкі коливання нафтового ринку. Олії у вогонь підлив і міністр енергетики США, який швидко видалив свій пост про нібито безпечну і відкриту Ормузьку протоку.
“ВМС США успішно супроводжували нафтовий танкер через Ормузьку протоку, щоб забезпечити безперервне надходження нафти на світові ринки”, – написав Кріс Райт у X і швидко видалив допис.
У відповідь на його повідомлення ф’ючерси на американську нафту впали на 19%, а біржовий фонд, пов’язаний з нафтовими ф’ючерсами, втратив ринкову капіталізацію на суму 84 мільйони доларів, повідомляє Wall Street Journal.
Представники адміністрації Трампа також спростували твердження Райта, пояснивши, що жодної такої експедиції не було. Речник міністерства енергетики заявив, що співробітники агентства “неправильно підписали” пост міністра.
Більше того, за даними Reuters, ВМС США відмовили усім танкерам у супроводі в Ормузькій протоці через дуже високі ризики атак. З початку війни проти Ірану судноплавна галузь майже щодня звертається до американських військових із проханням забезпечити ескорт для торговельних суден. Однак ВМС США наразі відмовляються виконувати такі запити.
Коментуючи видалене повідомлення Райта, речник Корпусу вартових ісламської революції Ірану також заперечив супровід нафтоносного судна: “Будь-який рух флоту США та їхніх союзників буде зупинено нашими ракетами та безпілотниками”.
У РФ закликали готуватися до безстрокових відключень інтернету
Прессекретар глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що відключення інтернету, які охопили десятки регіонів Росії, а з початку березня дійшли до Москви, здійснюватимуться стільки, скільки потрібно. Про це повідомляють росЗМІ.
Скарги бізнесу, який зіткнувся з паралічем роботи, неможливістю проводити платежі та зазнає збитків, які тільки в Москві обчислюються сумою близько 1 млрд рублів на день, за словами Пєскова, “мають обов’язково стати темою для розмов у відповідних відомствах”.
За даними проекту На зв’язку, на обмеження мобільного інтернету зараз фіксуються у 62 регіонах Росії, а у 58 суб’єктах застосовуються “білі списки” дозволених владою сайтів. З березня до цього списку потрапила Москва, де в деяких районах зафіксовано повний локальний шатдаун мобільного інтернету.
Як пишуть ЗМІ, інтернет-блекаут відбувається за дорученням “зверху” – його отримали всі оператори, що працюють у столиці. У деяких районах відкриваються лише сайти з “білого списку”, його почали запускати в московському метро.
За підрахунками експертів, за весь минулий рік російська економіка втратила близько 1 трлн рублів від уповільнення доступу до інтернету, шатдауну та блокування соцмереж. Загалом інтернет-шатдауни в РФ у 2025 році склали 37166 годин і торкнулися практично всього населення країни – 146 млн осіб.
У рейтингу країн за масштабами відключень інтернету Росія посіла перше місце, більш ніж утричі випередивши Пакистан (11482 години), М’янму (9888 годин) та Екваторіальну Гвінею (8760 годин).
Нафта по $200 за барель? Нові погрози Ірану
На Близькому Сході зростає напруженість через нафту. Так, Іран попередив, що ескалація ударів по його енергетичній інфраструктурі з боку Сполучених Штатів та Ізраїлю може спричинити різке зростання світових цін, а пізніше, на цьому тлі, почав мінувати Ормузьку протоку.
В свою чергу США заявили, що атакували та знищили 16 іранських суден-мінерів на цьому стратегічно важливому водному шляху. Детальніше про ситуацію – далі у сюжеті. Нові погрози Цього тижня речник Центрального штабу Хатем аль-Анбія Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) Ебрагім Зульфікар виступив на іранському державному телебаченні і заявив, що подальша ескалація збоку США та Ізраїлю «може мати серйозні наслідки для світових енергетичних ринків».
“В іншому випадку аналогічні кроки будуть вжиті в регіоні. Якщо ви можете терпіти ціну на нафту, що перевищує 200 доларів за барель, продовжуйте цю гру”, – сказав він.
Його заява прозвучала на тлі зростання напруженості після ударів США та Ізраїлю по нафтосховищах у Тегерані та його околицях, що, за словами іранських чиновників, може призвести до ударів по енергетичній інфраструктурі в усьому регіоні.
В окремій заяві, на яку посилаються ЗМІ, іранський чиновник зазначив, що Тегеран може переглянути свою стратегію вибору цілей, припускаючи, що потенційні відповіді можуть більше не обмежуватися суто військовими цілями, що належать Сполученим Штатам та Ізраїлю. Активні дії Після того як Зульфікар заявив, що “не дозволить навіть “одному літру нафти” залишити регіон, якщо американо-ізраїльські атаки продовжуватимуться” CNN, посилаючись на джерела в розвідці, повідомило, що Іран встановив кілька десятків мін у Ормузькій протоці та має можливість встановити ще сотні. соцмережі/судно під прапором Таїланду, атаковане сьогодні в Ормузькій протоці В свою чергу президент США Дональд Трамп у дописі в Truth Social зазначив, що “якщо Іран встановив будь-які міни в Ормузькій протоці, і ми поки не маємо жодних повідомлень про це, ми хочемо, щоб їх НЕГАЙНО видалили!”.
Проте менш ніж через дві години після його допису американські військові опублікували кадри своїх атак на іранські судна, що встановлювали міни. Пізніше у Пентагоні додали, що атакували та знищили 16 суден-мінерів поблизу Ормузької протоки.
U.S. forces eliminated multiple Iranian naval vessels, March 10, including 16 minelayers near the Strait of Hormuz. pic.twitter.com/371unKYiJs— U.S. Central Command (@CENTCOM) March 10, 2026 Загадковий допис На фоні цих подій розпочалися різкі коливання нафтового ринку. Олії у вогонь підлив і міністр енергетики США, який швидко видалив свій пост про нібито безпечну і відкриту Ормузьку протоку.
“ВМС США успішно супроводжували нафтовий танкер через Ормузьку протоку, щоб забезпечити безперервне надходження нафти на світові ринки”, – написав Кріс Райт у X і швидко видалив допис.
У відповідь на його повідомлення ф’ючерси на американську нафту впали на 19%, а біржовий фонд, пов’язаний з нафтовими ф’ючерсами, втратив ринкову капіталізацію на суму 84 мільйони доларів, повідомляє Wall Street Journal.
Представники адміністрації Трампа також спростували твердження Райта, пояснивши, що жодної такої експедиції не було. Речник міністерства енергетики заявив, що співробітники агентства “неправильно підписали” пост міністра.
Більше того, за даними Reuters, ВМС США відмовили усім танкерам у супроводі в Ормузькій протоці через дуже високі ризики атак. З початку війни проти Ірану судноплавна галузь майже щодня звертається до американських військових із проханням забезпечити ескорт для торговельних суден. Однак ВМС США наразі відмовляються виконувати такі запити.
Коментуючи видалене повідомлення Райта, речник Корпусу вартових ісламської революції Ірану також заперечив супровід нафтоносного судна: “Будь-який рух флоту США та їхніх союзників буде зупинено нашими ракетами та безпілотниками”.
В Німеччині українського підлітка засудили за вбивство українки і її дитини
Земельний суд німецького міста Ессен визнав 16-річного українця винним у вбивстві 32-річної жінки з України та її однорічної дочки. Хлопцю тепер загрожує до десяти років ув’язнення в колонії для неповнолітніх. Про це повідомляє німецький журнал Der Spiegel.
Вбивство сталося торік улітку в місті Дорстен, що в німецькій землі Північний Рейн-Вестфалія.
Поліція виявила тіла жінки та її дитини з ознаками насильницької смерті на лісовій дорозі.
Обвинувачений, 16-річний українець, сам звернувся до правоохоронців з визнанням своєї причетності до трагедії.
За словами речниці суду Ессена, підліток зізнався, що в червні 2025 року вбив сусідку та її однорічну дочку, завдавши їм ударів ногами та руками. Перед скоєнням злочину між вбитою жінкою та підлітком відбулися сексуальні дії.
Судді не змогли встановити, чому обвинувачений потім вдався до насильства.
Підлітка визнали винним у подвійному вбивстві та присудили до 10 років в колонії для неповнолітніх.
судовий процес через вік обвинуваченого відбувався повністю за зачиненими дверима. Присуд ще не набрав законної сили.
В Ормузькій протоці атаковано три кораблі – ЗМІ
Невідомі снаряди пошкодили три кораблі в Ормузькій протоці. Від початку війни в Ірані кількість таких суден збільшилася до 14, повідомляє Reuters в середу, 11 березня.
Так, судно Mayuree Naree під прапором Таїланду, що перевозило насипні вантажі, було пошкоджене “двома снарядами невідомого походження” під час проходження протокою, що спричинило пожежу та пошкодило машинне відділення.
“Троє членів екіпажу зникли безвісти і, як вважається, опинилися в пастці в машинному відділенні. Компанія співпрацює з відповідними органами влади, щоб порятувати цих трьох зниклих безвісти членів екіпажу”, – йдеться у повідомленні оператора судна.
Контейнеровоз ONE Majesty під японським прапором зазнав незначних пошкоджень від невідомого снаряда за 46 км на північний захід від Рас-ель-Хайми в Об’єднаних Арабських Еміратах. Судно постраждало, коли стояло на якорі в затоці, а огляд корпусу виявив незначні пошкодження вище ватерлінії.
Третє судно, суховантаж Star Gwyneth, що плаває під прапором Маршаллових островів, також було пошкоджене невідомим снарядом приблизно за 50 миль на північний захід від Дубая, коли воно стояло на якорі.
Водночас Британська служба морських торгових операцій (UKMTO) повідомила, що з 28 лютого по 11 березня отримано 17 повідомлень про інциденти, що стосуються суден в Перській затоці, Ормузькій протоці, Оманській затоці та їхніх околицях. У 13 випадках мова йде про атаки на кораблі, а ще в чотирьох – про підозрілу діяльність.
Напередодні президент США Дональд Трамп повідомив, що військові знищили 10 човнів та кораблів Ірану, які могли бути причетні до можливого мінування Ормузької протоки.
Перед цим Іран попереджав, що атакуватиме всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку.
Іран заявив про арешт 30 “шпигунів” США та Ізраїлю
Міністерство розвідки Ірану заявило, що ідентифікувало та заарештувало 30 осіб, яких підозрюють у шпигунстві на користь Сполучених Штатів та Ізраїлю. Про це поінформувало опозиційне медіа Iran International.
У відомстві зазначили, що серед затриманих – “ймовірні шпигуни, внутрішні агенти та особи, пов’язані з медіа”, у кількох провінціях країни.
“Протягом минулих кількох днів було ідентифіковано та заарештовано 30 шпигунів, внутрішніх найманців і оперативних елементів американсько-сіоністського ворога”, – мовиться у заяві міністерства.
Раніше влада Кіпру заарештувала 28-річного громадянина Азербайджану та 27-річну громадянку Естонії за підозрою у тероризмі та шпигунстві на користь Ірану. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що Іран збільшує кількість страт “із загрозливою швидкістю”. В Ірані стратили чотирьох чоловіків, звинувачених у шпигунстві на Ізраїль
Дрони впали на території дубайського аеропорту: четверо поранених
Безпілотники впали на території дубайського аеропорту. Внаслідок інциденту було поранено чотирьох людей, всі вони – іноезмці. Про це повідомив уряд емірату Дубай у соцмережі X.
“Влада підтверджує, що деякий час тому в районі міжнародного аеропорту Дубая (DXB) впали два безпілотники, внаслідок чого двоє громадян Гани та один громадянин Бангладеш дістали легкі поранення, а один громадянин Індії – поранення середнього ступеня тяжкості”, – сказано в повідомленні.
Згодом влада також підтвердила, що звуки, які чулися в різних частинах міста, були результатом успішних операцій протиповітряної оборони.
Як ми вже писали раніше, Об’єднані Арабські Емірати вперше завдали удару по території Ірану.
Додамо, що 7 березня президент ОАЕ шейх Мухаммад бін Заїд Аль Нагаян заявив, що його країна пробуває в стані війни з Іраном.
В Ормузькій протоці уражено судно під прапором ОАЕ, є загиблі
МВФ: конфлікт на Близькому Сході призведе до кризи в світовій економіці
В МВФ вважають, що тривалі бойові дії на Близькому Сході можуть негативно вплинути на світову економіку. Які саме ризики існують та як вони позначаться на економіці України? Чому МВФ прогнозує кризу? МВФ попереджає про можливе сповільнення світової економіки та зростання інфляції, якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться. “Якщо новий конфлікт виявиться затяжним, він має очевидний потенціал вплинути на ринок, зростання та інфляцію, ставлячи нові вимоги до політиків”, – сказала директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Основною причиною кризи можуть стати перебої у постачанні нафти через Ормузьку протоку та дестабілізація енергетичних ринків через військові дії в регіоні.
За словами Георгієвої, через протоку проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та СПГ, включно з половиною імпорту нафти в Азію та чвертю постачань СПГ.
Блокування іранцями протоки вже призвело до серйозного зростання цін на нафту. У понеділок ціна бареля сировини досягла 120 дол., після чого частково коригувалася на тлі ескалації конфлікту.
В МВФ кажуть, що здорожчання енергоресурсів автоматично прискорює інфляцію у більшості країн світу. “10%-ве зростання цін на енергоносії протягом року додасть 40 базисних пунктів до світової інфляції та уповільнить економічне зростання”, – перерахувала потенційні економічні наслідки Георгієва. За її словами, наслідки можуть проявлятися навіть після завершення конфліктучерез перспективу подальшої невизначеності.
Додатковим фактором ризику є оголошена президентом США Дональдом Трампом тарифна війна. Вона може підірвати стабільність світової економіки. Які є економічні ризики? МВФ наразі прогнозує зростання світової економіки на 3,3% у 2026 р., проте ці цифри можуть бути переглянуті у квітні.
Поєднання тарифів та війни на Близькому Сході створює для світу три головні проблеми.
По-перше, це глобальна інфляція. Дорога нафта через конфлікт та дорогі товари через мита змушують центральні банки тримати високі відсоткові ставки. Це здорожує кредити для бізнесу та гальмує споживання.
По-друге, це руйнування логістики. Закриття шляхів на Близькому Сході та торговельні бар’єри змушують компанії переплачувати за доставку та шукати нових постачальників, що підвищує собівартість усього – від техніки до продуктів.
По-третє, це фрагментація ринків. Замість єдиної глобальної торгівлі світ розпадається на закриті блоки. Це знижує загальну ефективність економіки, оскільки інвестиції тепер ідуть не туди, де вигідно, а туди, де безпечніше політично. Хто вже постраждав найбільше? Війна з Іраном вже спричинила відтік іноземних інвестицій. Найбільше постраждали технологічні сектори Південної Кореї та Тайваню, де інвестори продали акції на мільярди доларів.
Окрім Південної Кореї та Тайваню, значних збитків зазнали й інші великі економіки.
Японія зафіксувала різке падіння індексу Nikkei, оскільки інвестори побоюються дефіциту енергоносіїв через критичну залежність країни від постачань через Ормузьку протоку.
Китайські технологічні гіганти також опинилися під тиском, адже Китай купує близько 90% іранського експорту нафти, і будь-яке порушення логістики б’є по промислових потужностях країни.
В Індії національна валюта впала відносно долара. Для індійської економіки війна означає не лише дороге пальне, а й пряму загрозу інвестиціям у стратегічні об’єкти регіону, зокрема в іранський порт Чабахар.
Навіть країни Перської затоки, такі як ОАЕ, Катар та Саудівська Аравія, відчули відтік капіталу.
США теж відчули удар через падіння акцій техгігантів та зростання внутрішніх цін на пальне, що знову підігріло інфляцію. Фінансовий сектор постраждав від загальної нестабільності на світових ринках.
ЄС зазнав збитків через подорожчання енергоносіїв та логістичний хаос, що вдарило по промисловості Німеччини та Італії. Європейські банки також зафіксували втрати через заморожування інвестиційних проєктів у регіоні конфлікту. Як вплине на Україну? Для України конфлікт на Близькому Сході несе три головні загрози.
По-перше, це економічний удар: стрибок світових цін на нафту понад 115 дол. за барель автоматично піднімає ціни на пальне на українських АЗС, що провокує здорожчання логістики та продуктів харчування. По-друге, виникає гостра конкуренція за військову допомогу, оскільки США та союзники змушені ділити дефіцитні ракети ППО та боєприпаси між двома фронтами.
Найбільшим ризиком є стратегічне посилення агресора. Високі ціни на енергоносії дозволяють Росії отримувати надприбутки для фінансування війни в обхід санкцій. Водночас увага політиків зміщується на події довкола Ірану, що ускладнює просування українських інтересів та отримання нових пакетів фінансової підтримки. Що робити? Глава МВФ закликала країни Азії зміцнювати внутрішню інтеграцію та знижувати торговельні бар’єри, щоб мінімізувати залежність від зовнішніх геополітичних факторів. “Немає сенсу нарікати на те, що відбувається поза вашою компетенцією. Зосередьтеся на тому, що у ваших руках, на тому, що ви можете зробити, щоб ваша країна, ваша економіка були в найкращому стані для цього світу, в який ми вступили”,- наголосила Георгієва. Вона закликала уряди готуватися до “нової норми” та посилювати внутрішні політичні й економічні інституції.
Наразі світові лідери та міжнародні інституції зосереджені на трьох ключових напрямах, щоб стримати глобальну кризу.
По-перше, для стабілізації цін країни G7 та Міжнародне енергетичне агентство розпаковують стратегічні запаси нафти. Це має на меті збити паніку на ринку та компенсувати логістичні перебої. Водночас центральні банки змушені тримати високі відсоткові ставки, щоб зупинити нову хвилю інфляції, спричинену дорогою енергією.
По-друге, держави Азії та Європи терміново диверсифікують торговельні шляхи в обхід зони конфлікту. Уряди Південної Кореї та Японії проводять фінансові інтервенції, щоб зупинити втечу інвесторів і стабілізувати національні валюти.
По-третє, на дипломатичному рівні триває тиск на учасників конфлікту для недопущення великої війни.
Головна мета світу – локалізувати протистояння, оскільки повна зупинка торгівлі через Близький Схід загрожує глобальною рецесією. “Чим швидше ми побачимо кінець цього лиха, тим краще для всього світу”, -наголосила Георгієва. Вікторія Хаджирадєва
Українці зазнають систематичного тиску на Паралімпіаді – НПК
Спортсмени та тренери України зазнають систематичного тиску з боку представників Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) і Оргкомітету Ігор з самого початку XIV Зимових Паралімпійських ігор. Про це заявив Національний паралімпійський комітет (НПК) України і національна паралімпійська команда України.
“Керівництво команди та її члени намагались уникати радикальної реакції на зазначені прояви цього тиску, сподіваючись, що вони носять випадковий характер і не мають упередженого спрямування по відношенню до української команди.
Однак останні події засвідчили, що ці прояви мають систематичний характер і набувають критичного та ганебного характеру по відношенню і до команди, і до її членів”, – ідеться в повідомленні.
В НПК нагадали, що українська паралімпійська команда 30 років поспіль бере участь у всіх Літніх і Зимових Паралімпійських іграх.
“Але ніколи наша команда і керівники штабу команди не зазнавали таких відкрито негативних проявів і навіть перешкод по відношенню до українців як представників національного паралімпійського комітету, який є одним із лідерів по розвитку паралімпійського руху і за результатами у паралімпійських видах спорту”, – наголошується в заяві.
В комітеті додали, що змушені навести перелік деяких із зазначених негативних проявів з боку представників МПК і Оргкомітету:
1. Українська паралімпійська команда з дозволу представника Оргкомітету вивісила на будинку, де вона проживає, український прапор, який команда вивішувала на будинках проживання на чотирьох останніх Паралімпійських іграх – без заперечень з боку керівництва МПК і Оргкомітету.
Через деякий час після розміщення прапора з’явився представник Оргкомітету і змусив його зняти. На запитання керівництва команди, чому і на якій конкретній підставі регламенту це зроблено, — відповіді не було. Зрештою прапор України дозволили розмістити там, де його менше видно.
2. Кожного вечора команда збирається на 10–15 хвилин у загальному холі будинку для короткого підведення підсумків і визначення планів на наступний день.
І у зв’язку з цим, кожного дня представники Оргкомітету і МПК чинять тиск на команду і її членів про недопустимість цього короткого зібрання як такого, що заборонено незрозуміло яким документом чи регламентом.
3.На церемонії нагородження нашої чемпіонки Олександри Кононової представник МПК агресивно намагався відібрати маленькі сережки з прапором України, на якому було написано “Stop War”. Нашу чемпіонку примусили зняти сережки, не пояснюючи, в чому причина небезпеки жіночої прикраси для церемонії вручення медалі чемпіонки Паралімпійських ігор.
4.Особливо національну паралімпійську команду України вразив цинічний і протиправний прояв представників МПК та Оргкомітету стосовно сім’ї чемпіона і призера XIV Зимової Паралімпіади Тараса Радя.
Сім’я Тараса Радя у складі восьми чоловік сама купила квитки і спробувала потрапити на глядацьку трибуну змагань з біатлону, щоб побачити свого родича в його боротьбі за перемогу.
Представники МПК і Оргкомітету відібрали у родини чемпіона українські прапори. У жінок родини було відібрано жіночі хустки з українським національним орнаментом і було заявлено, що так робиться відповідно до правил МПК.
“У національній команді України і у Національному паралімпійському комітеті України давно помітили очевидне зростання особливої лояльності МПК до російського і білоруського паралімпійських комітетів та до їхнього державного представництва в міжнародному паралімпійському русі, а також відповідне порушення базових положень Конституції МПК у зв’язку з поновленням їхнього членства в МПК”, – наголосили в НПК.
Національний паралімпійський комітет України вимагає від керівництва МПК почати процес повернення до положень Конституції МПК, і відповідно до них скоординувати діяльність виконавчих органів МПК під час реалізації їхніх функцій на XIV Зимових Паралімпійських Іграх.
Як відомо, МПК дозволив шістьом спортсменам з Росії та чотирьом з Білорусі змагатися під національними прапорами на Паралімпійських іграх 2026 року.
Стали відомі дані шістьох російських спортсменів – учасників війни