Очільник російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергій Наришкін провів розмову з директором ЦРУ Джоном Реткліффом, під час якої домовився про дзвінки “у будь який час”. Про це у неділю, 29 червня, повідомляє Reuters.
“У мене була телефонна розмова з моїм американським колегою, і ми зарезервували одне для одного можливість будь-який час зідзвонитися обговорювати питання, які нас цікавлять”, – сказав Наришкін у коментарі росЗМІ.
За даними російських ЗМІ, остання відома розмова Наришкіна з директором ЦРУ Реткліффом відбулася в березні 2025 року.
Reuters відзначає, що російська СЗР, яка є спадкоємицею Першого головного управління КДБ, та американське ЦРУ давно є “запеклими суперниками”. Після того, як у лютому 2022 року Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, обидві служби почали проводити публічні кампанії з вербування агентів.
Категорія: Новини світу
-
У російській розвідці розповіли про домовленості з ЦРУ
-
Загроза енергетиці: Китай заявив про розробку нової бомби
У Китаї повідомили про розробку нової зброї, яка може становити серйозну загрозу для енергетичної інфраструктури. За даними South China Morning Post, опублікованими в неділю, 29 червня, державний телеканал CCTV 26 червня демонстрував анімаційне відео запуску такої бомби.
Народно-визвольна армія Китаю (НОАК) потенційно може отримати цей боєприпас, який спричиняє короткі замикання й виводить з ладу енергетичні системи. Бомба детонує у повітрі, розкидаючи різноманітні суббоєприпаси – їх кількість сягає 90.
Ключовими елементами впливу є хімічно оброблені нитки з вуглецю, що містяться в контейнерах бомби. Після її детонації нитки осідають на електричних проводах та трансформаторах, викликаючи короткі замикання у високовольтних мережах. Одна така бомба може паралізувати електропостачання на території до 10 тисяч квадратних метрів. Її ймовірне використання пов’язують із порушенням функціонування систем командного управління супротивника через масштабні відключення електрики – про це може бути заявлено офіційно.
Однак зараз немає підтверджень про бойове розгортання цієї зброї на озброєння повітряних, ракетних чи артилерійських сил НОАК. У повідомленнях китайського телебачення немає деталей щодо етапу її готовності – ймовірно, бомба перебуває на стадії розробки, оскільки представлене відео було виготовлено у вигляді анімації, а не демонстрації реальних випробувань.
Що стосується України, українські інженери займаються прогресивними розробками з інноваційного підходу до озброєння. Наприклад, команда “Дикі шершні” створила безпілотник-перехоплювач, який здатний досягати висоти до 11 кілометрів – це ефективний засіб протидії тактикам застосування російських дронів.
Крім того, Україна вже має власні аналоги російських керованих авіаційних бомб (КАБ). Їх дальність польоту сягає 60 кілометрів. Але для продовження успіху потрібне подальше фінансування, щоб вдосконалити ці розробки та збільшити їхню ефективність.
-
Трамп знайшов покупців для TikTok
“Дуже заможні люди” хочуть викупити американський сегмент соцмережі TikTok, якою наразі володіє китайська компанія ByteDance. Про це у неділю, 29 червня, розповів президент США Дональд Трамп в інтерв’ю телеканалу Fox News.
При цьому він зазначив, що для укладання цієї угоди знадобиться схвалення з боку Пекіна.
Трамп не став розголошувати імен потенційних покупців платформи, але зауважив, що йдеться про групу “дуже заможних людей”.
Очільник Білого дому також припустив, що для укладання відповідної угоди, ймовірно, знадобиться схвалення з боку влади КНР. Однак він висловив впевненість, що китайський лідер Сі Цзіньпін погодиться на запропоновані умови та продаж TikTok, додавши, що детальнішу інформацію про потенційного покупця буде оприлюднено приблизно за два тижні.
Раніше розглядалася угода про створення нової компанії в США, яка би контролювала американські операції TikTok, однак ці переговори були заморожені після того, як Китай виступив проти, відповідаючи на запроваджені Трампом нові високі мита.
Після цього Трамп вкотре продовжив строк продажу TikTok – ще на три місяці. -
ЗМІ дізналися про спроби РФ розширити експорт СПГ
Російська влада за допомогою свого тіньового флоту намагається розширити експорт скрапленого природного газу (СПГ), усупереч минулорічним санкціям США. Про це йдеться в опублікованому у неділю, 29 червня, матеріалі Bloomberg.
Видання, із посиланням на супутникові знімки, пише, що російське судно для перевезення СПГ вперше з жовтня пришвартувалося до експортного заводу Арктик СПГ 2 компанії Новатек. Цей завод повинен був стати ключовим елементом у досягненні мети Москви щодо збільшення експорту СПГ втричі до 2030 року, але він простоює вже кілька місяців.
Зазначається, що Росія має все необхідне для значного збільшення експорту СПГ, оскільки розширює свій тіньовий флот.
Так, щонайменше 13 суден, включаючи ті, що можуть плавати в крижаних водах, були залучені для потенційного обслуговування Арктик СПГ 2, причому деякі з них кілька разів змінювали керуючі компанії, щоб заплутати інформацію про справжніх власників. Серед них – танкер Iris, один із чотирьох танкерів класу Arc4, ще три інших судна перебувають в очікуванні в Баренцевому морі. Два судна перебувають на ремонті в Китаї, а ще одне судно – біля плавучого сховища на Далекому Сході РФ. Ще два судна простоюють у Фінській затоці.
За словами обізнаних трейдерів, російські чиновники не припиняли спроб продати СПГ, проводячи зустрічі з потенційними покупцями в Індії та Китаї протягом останнього року.
“Китай видається найвірогіднішим кандидатом, але з огляду на постійне зниження китайського попиту протягом останніх восьми місяців, це буде нелегким завданням. Той факт, що понад мільйон кубометрів СПГ, завантаженого минулого року, залишається непроданим і знаходиться в плавучому сховищі, не обіцяє нічого хорошого для нових спроб продати додаткові обсяги цього літа”, – зазначив представник американського Арктичного інституту Малте Гумперт .
Однак трейдери чекають, чи не посилять США або ЄС санкції на об’єкт після відновлення експорту.
Як повідомлялося, Європейський Союз відмовився від запровадження заборони на імпорт російського скрапленого природного газу в майбутніх пакетах санкцій. -
Трамп допускає скасування санкцій проти Ірану за однієї умови
Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути зняття санкцій, якщо Іран продемонструє мирну поведінку. Про це він розповів в інтерв’ю Bloomberg.
Втім, він підкреслив, що санкції проти Ірану залишаються чинними.
Раніше Трамп вже висловлював думку, що може пом’якшити санкції, якщо буде дотримано режиму припинення вогню. Він згадав, що планував розробити механізм для зняття обмежень з Тегерана. Однак після резонансних заяв верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї цей процес був припинений.
Ця заява, повідомляє видання, є частиною стратегічного тиску з боку Вашингтона задля повернення Ірану за стіл переговорів щодо ядерної програми.Нагадаємо, що адміністрація Дональда Трампа веде дипломатичні переговори з Іраном щодо нової ядерної угоди.
-
У Словаччині запропонували “пробачити” Москву
Голова МЗС Словаччини Юрай Бланар вважає, що врегулювання російсько-української війни потребує налагодження контактів з Росією. Відповідну заяву міністр зробив в етері STVR.
За словами глави відомства, повномасштабна війна не має військового вирішення. Тож, на його переконання, запобігати конфліктам варто “дипломатичними засобами і дотриманням міжнародного права”.
“Повернемося до дотримання міжнародного права і шукатимемо шляхи комунікації з Російською Федерацією”, – заявив Бланар.
Окрім того, він переконаний, що Захід має знайти спосіб співпраці з Росією, – допустив навіть “прощення Москви”.
“А може, навіть пробачити все, що сталося”, – додав Бланар. -
Німецькі соціал-демократи відхилили запуск Nord Stream
Соціал-демократична партія Німеччини під час з’їзду у Берліні виступила проти відновлення будь-яких постачань природного газу з Росії газопроводами Північний потік та Північний потік-2, чим відхилила пропозицію, озвучену представниками блоку ХДС/ХСС та Республіканської партії США. Про це інформує DW у неділю, 29 червня.
Згідно з рішенням керівництво СДПН та її фракції на усіх рівнях керуватимуться цією позицією у своїй подальшій політичній діяльності.
Рішення підтримала переважна більшість делегатів – лише одна особа проголосував проти та кілька делегатів утрималися.
У Німеччині тривають обговорення з боку консервативного блоку ХДС/ХСС, партнера СДПН у чинній коаліції, щодо можливості у перспективі за певних умов відновити імпорт російського газу. Це викликало публічну дискусію у країні.
Уряд канцлера ФРН Фрідріха Мерца розглядає можливість законодавчо унеможливити запуск потоків. Про це 27 червня повідомила газета Financial Times, посилаючись на письмову відповідь Міністерства економіки Німеччини депутатам від партії Союз-90/Зелені.
У документі зазначається, що обговорюється внесення змін до законодавства про контроль за інвестиціями, аби не допустити зміни власника трубопроводів, яка могла б призвести до їх повторного запуску.
До цього міністр економіки та енергетики ФРН Роберт Габек підтвердив, що Німеччина не розглядає можливість відновлення газопроводів Nord Stream.
Раніше стало відомо, що у США розробляють проект перезапуску російського газопроводу Північний потік-2 до Європи за підтримки американських інвесторів.
Та вже згодом з’явилася інформація, що німецька влада розглядає варіанти запобігання поверненню до експлуатації газопроводу Nord Stream 2 після повідомлень про таємні переговори між США та Росією щодо його продажу американським інвесторам. -
Азербайджан скасував російські культурні заходи
Азербайджан скасував усі культурні заходи, організовані російськими державними та приватними установами, на знак протесту проти загибелі двох азербайджанців під час рейдів силовиків у російському Єкатеринбурзі. Про це інформує ABC News у неділю, 29 червня.
Міністерство культури Азербайджану заявило, що концерти, виставки, фестивалі та вистави скасовані через “демонстративні цілеспрямовані та позасудові вбивства і насильство, вчинене російськими правоохоронцями щодо азербайджанців на етнічному ґрунті”.
За даними МЗС Азербайджану, російські силовики у п’ятницю провели рейди в оселях азербайджанців в місті Єкатеринбург, унаслідок чого двоє громадян Азербайджану загинули, кілька зазнали тяжких травм, ще дев’ятьох затримали.
Повідомляється, що жертви були ідентифіковані як Зіяддін та Гусейн Сафарови, обом приблизно по 60 років. Їхній брат, Сайфаддін Гусейнлі в етері зербайджанського телеканалу ITV розповів, що братів “замучили до смерті без суду та слідства, попри невинуватість”. Він назвав рейди “дикунством”, заявивши, що інших били й катували електрошоком.
Азербайджан також відкликав візит заступника прем’єр-міністра Росії Олексія Оверчука. За повідомленнями державних ЗМІ, уряд країни вважає недоречним відвідування Азербайджану будь-якими офіційними представниками РФ. -
Росія розширила завод з виробництва бомбардувальників – ЗМІ
В російській Казані завершено розширення авіаційного заводу імені Горбунова, на якому виготовляють і модернізують стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю. Про це повідомляє Yle.
За даними журналістів, у зимовий період на території заводу зведено нові великі виробничі корпуси. Найбільший із них довжию близько 320 метрів і площею майже 19 тис. м², – відповідає трьом футбольним полям.
Модернізацію підприємства здійснюють у межах програми вартістю близько одного мільярда євро, яка має на меті посилення власного виробництва у військовій та цивільній авіації.
Втім, реалізація програми постає перед труднощами, оскільки західні санкції та дефіцит кадрів гальмують виробництво.
Казанський авіазавод має ключове значення для оборонної промисловості РФ, позаяк саме тут виготовляють стратегічну авіацію РФ. -
Трамп підтримав нові санкції проти РФ – сенатор
Президент США Дональд Трамп готовий підтримати законопроєкт про санкції проти РФ, запевнив сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Про це він заявив в етері ABC News.
“Вчора вперше президент сказав мені, коли ми з ним грали в гольф, що настав час просувати вперед законопроєкт “щодо санкцій проти рф – ред.)”, – зазначив Грем.
Раніше він розповів, що вже підготовлений двопартійний законопроєкт із майже 60 співавторами, котрий передбачає додаткові санкції проти РФ.
“Наступного дня після липневої перерви ми ухвалимо законопроєкт”, – уточнив сенатор.
Разом з тим, Грем зауважив, що законопроєкт не тягтиме за собою обов’язкових санкцій проти Росії – остаточне рішення ухвалюватиме президент США.
Він пояснив, що саме від глави США залежатиме, як застосовувати санкції в майбутньому, втім, зазначив, що “ми намагаємося змусити Путіна сісти за стіл переговорів”.