Росія, Китай та Франція виступають проти спроби арабських країн домогтися санкціонування Радою безпеки ООН силового розблокування Ормузької протоки. Представники цих трьох держав заявили, що виступають проти формулювань, які санкціонують застосування сили. Про це пише The New York Times із посиланням на слова неназваного дипломата та високопоставленого чиновника ООН.
Зазначається, що відповідну резолюцію підготував Бахрейн за участі країн Перської затоки. Голосування щодо неї має відбутися в пʼятницю.
“Росія, Китай і Франція входять до п’ятірки постійних членів Ради, що мають право вето. За словами дипломатів, розбіжності щодо резолюції були також серед 10 непостійних членів. Нинішній проєкт резолюції перебуває на стадії четвертого перегляду після кількох тижнів закритих переговорів”, – додає автор.
Питання поставила у глухий кут частина резолюції про те, що Рада Безпеки уповноважує держави застосовувати всі необхідні засоби “для забезпечення транзитного проходу та запобігання спробам закрити, перешкоджати або іншим чином заважати міжнародному судноплавству через Ормузьку протоку”.
Аналітики зазначають, що зусилля Бахрейну в Радбезі ООН мають більше символічний, ніж практичний характер. Справа в тому, що збройні сили більшості країн Перської затоки є відносно невеликими та значною мірою залежать від підтримки США. До того ж, вони не мають досвіду протистояння таким арміям, як в Ірані.
Директор з питань Ірану в Міжнародній кризовій групі Алі Ваез заявив, що резолюція Бахрейну є недосконалою. За його словами, документ ризикує призвести до ескалації напруженості в регіоні. При чому він звернув увагу, що закриття Ормузької протоки є наслідком війни – до ударів вона була відкритою.
Автор: admin
Геґсет вимагає відставки начальника штабу армії США
Міністр оборони США Піт Геґсет вимагає негайної відставки від начальника штабу американської армії генерала Ренді Джорджа. Про це у четвер, 2 квітня, повідомили Associated Press та телеканал CBS News з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що Джорджу було запропоновано достроково піти у відставку з посади начальника штабу армії, яку він обіймав із серпня 2023 року.
За словами одного зі співрозмовників CBS News, Геґсет “хоче бачити на цій посаді того, хто втілюватиме в життя бачення Трампа та його самого щодо армії”.
Джорджа, найімовірніше, замінить чинний заступник начальника штабу армії генерал Крістофер Ланев, який раніше був військовим помічником Геґсета. З 2022 по 2023 рік він обіймав посаду командувача 82-ї повітряно-десантної дивізії армії.
Зміщення Джорджа з посади – лише останнє з більш ніж десятка звільнень високопоставлених генералів і адміралів, сдійснених Геґсетом з моменту його вступу на посаду торік
Своєю чергою чинний начальник штабу американської армії Ренді Джордж обіймає свою посаду із серпня 2023 року. Нині йому 61 рік.
Під час адміністрації Джозефа Байдена генерал Джордж з 2021 до 2022 року обіймав посаду старшого військового помічника міністра оборони Ллойда Остіна. Він брав участь у першій війні в Перській затоці, а також у конфліктах в Іраку та Афганістані.
Зазвичай начальник штабу армії знаходиться на своїй посаді протягом чотирьох років. Джорда на цю посаду виснув колишній президент США Джо Байден, сенат затвердив його у 2023 році, отже він може залишатися на посту до 2027 року.
Підліток з Норвегії задонатив ЗСУ свою нагороду на олімпіаді
Підліток з Норвегії – 17-річний Скомантас Урбонас – вирішив пожертвувати Україні свою нагороду за перше місце у національній математичний олімпіаді. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило МЗС України.
Зазначається, що 15 тисяч норвезьких крон (68 тисяч грн за курсом НБУ) підуть на потреби ЗСУ та підтримку української системи охорони здоров’я.
Коментуючи своє рішення хлопець заявив, що “завжди чув, що зло може перемогти лише тоді, коли добрі люди нічого не роблять”.
“Саме тому я відчував, що це досягнення матиме більше значення, якщо воно зможе сприяти перемозі України”, – додав норвезький підліток.
Судячи з його імені та соцмереж, юнак – уродженець Литви. Його родич (ймовірно, батько) Мантас Урбонас у Facebook коментуючи допис про хлопця написав, що вони вже три роки живуть у Норвегії, бо він працює на дипломатичній службі у литовському посольстві.
Бюджет війни: Трамп збільшить витрати на оборону за рахунок соціалки
Президент США Дональд Трамп представить у п’ятницю проєкт федерального бюджету на 2027 фінансовий рік, який передбачатиме стрімке збільшення воєнних витрат за рахунок скорочення програм з охорони здоров’я та наукових грантів. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило Bloomberg із посиланням на джерела.
Очікується, що витрати на оборону зростуть на третину – до близько 1,5 трлн доларів із менш як 1 трлн у поточному фінансовому році. Частково це планується профінансувати за рахунок скорочення витрат на внутрішні урядові агентства.
Водночас бюджетні пропозиції адміністрації не враховуватимуть програми обов’язкових соціальних виплат, зокрема Social Security і Medicare, які формують значну частину державних витрат. Через це документ, як очікується, не міститиме традиційних 10-річних прогнозів дефіциту.
Запропонована бюджетна стратегія може становити політичний ризик для Білого дому на тлі непопулярної війни з Іраном і зростання цін на пальне, а також викликати спротив навіть серед республіканців через можливі скорочення фінансування у сферах охорони здоров’я та науки.
Раніше адміністрація Трампа заявляла, що податкові скорочення вартістю близько 4 трлн доларів будуть компенсовані надходженнями від тарифів, однак значну їхню частину було скасовано рішенням Верховного суду США. Президент запропонував альтернативні заходи, зокрема одноразові виплати платникам податків у розмірі 2 тис. доларів замість частини тарифів, що потребує схвалення Конгресу.
При цьому видання зазначає, що економічні прогнози, закладені в бюджеті, можуть швидко застаріти через наслідки війни з Іраном, яка спричинила зростання цін на нафту та інфляційні ризики.
Також адміністрація розглядає можливість подальшого скорочення федерального уряду, зокрема за рахунок зменшення чисельності держслужбовців і обмеження фінансування окремих програм, однак Конгрес раніше не підтримав частину таких ініціатив.
У межах бюджетного процесу можуть бути використані спеціальні процедурні механізми для ухвалення рішень простою більшістю голосів, що дасть змогу обійти блокування з боку опозиції в Сенаті.
ЗМІ оцінили ураження нфтотерміналів РФ на Балтиці
На нафтовому терміналі в російському порту Приморськ, що на Балтійському морі, у березні безпілотниками було пошкоджено щонайменше 40% резервуарів для нафти, що значно скоротило обсяги експорту. Відвантаження нафти зупиняли і в сусідньому порту Усть-Луга. Про це у четвер, 2 квітня, повідомило Reuters із посиланням на супутникові знімки американської компанії Vantor.
Зазначається, що Україна впродовж останнього місяця здійснила наймасштабніші удари по балтійських портах за увесь час війни. Наприкінці березня супутникові знімки зафіксували пошкодження щонайменше восьми резервуарів місткістю по 50 тис. кубометрів кожен. Це становить близько 40% загального обсягу сховищ порту та може призвести до скорочення перевалки нафти. Такі резервуари є ключовими для логістики портів.
Частина пошкоджених об’єктів у Приморську використовувалася для зберігання дизельного пального.
Крім того, тимчасово було зупинено відвантаження нафти в іншому балтійському порту – Усть-Луга.
Тут супутникові знімки показали пошкодження восьми резервуарів для нафтопродуктів місткістю по 30 тис. кубометрів, що становить близько чверті потужностей терміналу. Також зафіксовано ураження окремих причалів.
Раніше Reuters, посилаючись на свої джерела, писало, що РФ планує скоротити видобуток нафти через удари дронів.
Зеленський прокоментував удари по портах у РФ
Харків у вогні: з’явилися кадри наслідків атаки
Харків у вечері в четвер, 2 квітня, зазнав чергової атаки БПЛА. У місті зафіксовані пожежі і руйнування. Кадри з наслідками атаки опублікувала обласна прокуратура та Суспільне.
Мер міста Ігор Терехов увечері повідомив, що влучання ворожих БПЛА зафіксовані у трьох районах – Київському, Основʼянському та Салтівському.
Раніше начальник Харківської ОДА Олег Синєгубов писав, що в Основ’янському районі палає 4-поверхова будівля. Повідомлялося, що постраждала одна людина. Також чиновник повідомив, що 28-річна жінка та 1-місячний хлопчик мають гостру реакцію на стрес.
Нафта по 200 доларів? Загострення енергокризи
За місяць війни проти Ірану нафта подорожчала майже вдвічі. Зараз вона стабільно котирується вище 100 доларів за барель порівняно з 60 до війни, і деякі аналітики та економісти допускають зростання не лише до 150, а й до 200 доларів найближчим часом.
Буде дефіцит
“Досі зростання цін на нафту було спекулятивним і відображало очікування майбутнього дефіциту. Адже насправді кількість нафти на світовому ринку не зменшилася, оскільки танкер із Перської затоки йде до покупців місяць-півтора”, — нагадує нобелівський лауреат з економіки Пол Кругман.
І ось цей час добігає кінця. Нафтова криза стає реальністю. Останній танкер, який покинув затоку до іранської блокади, прийде в Європу до кінця наступного тижня, а в Азію — вже цього.
Світ споживає приблизно 105 млн барелів нафти на день, і до війни близько 20%, або понад 20 млн барелів, постачалося з Перської затоки через Ормузьку протоку. У відповідь на агресію Іран протоку закрив.
Замінити ці барелі на постійній основі нічим — усі резервні видобувні потужності зосереджені в Саудівській Аравії та інших країнах Перської затоки.
Криза на довго
“Ситуація дуже серйозна, — сказав єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен. — Не варто розраховувати на те, що енергетична криза буде короткочасною. Не буде”.
Експерти вже радять переходити на роботу з дому. Серед інших пропозицій: усім пересісти на трамваї, для машин обмежити швидкість ще на 10 км/год, скоротити авіаперельоти і замінити газові плити індукційними.
Усе це дозволить скоротити споживання нафти так, щоб компенсувати втрату її пропозиції через блокаду Ормузької протоки. Тобто на 10-12 млн барелів на день. Завдання не з простих — для порівняння, у ковідну епідемію, коли ніхто нікуди не їздив і не літав, споживання нафти у світі просіло на 8 млн барелів.
А якщо попит не скоротиться, то єдиний варіант — зростання цін.
На думку Кругмана, якщо США захоплять острів Харк і перекриють іранський нафтовий експорт, а Іран або хусити у відповідь розбомблять нафтопроводи в обхід Ормуза, ціни на нафту можуть перевищити 200 доларів за барель.
“За такого розвитку подій цілком імовірна повномасштабна світова економічна криза”, — припускає лауреат Нобелівської премії з економіки.
Попередній рекорд ціни на нафту був встановлений у 2008 році, коли вона досягла 147 доларів за барель. За нинішніми грошима, з урахуванням інфляції, це понад 220 доларів.
Зростання цін
Зараз нафта коштує близько 100 доларів за барель. Але навіть якщо вона не дійде до апокаліптичних 140 і тим більше 200 доларів, світова економіка та населення всіх країн планети зазнають серйозних збитків від іранської війни, впевнені економісти Bloomberg.
При ціні 110 доларів за барель нафти зростання цін у Європі прискориться на 1 відсотковий пункт (тобто на 40%), а зростання економіки скоротиться на 0,6 відсоткового пункту ВВП, тобто вдвічі. А при 170 доларах за барель Заходу загрожує стагфляція — одночасний спад доходів і сплеск витрат.
Трамп звільнив генпрокурорку США Пем Бонді
Президент США Дональд Трамп звільнив генеральну прокурорку Пем Бонді, яку призначив одразу після своєї перемоги на президентських виборах 2024 року. Про звільнення Трамп у четвер, 2 квітня, написав на своїй сторінці в соцмережі Truth Social.
Він призначив тимчасовим виконувачем обов’язків її заступника Тодда Бланша.
Трамп відзначив, що Бонді перейде на нову посаду у приватному секторі. При цьому він похвалив колишню генпрокурорку і відзначив, що за її роботи “рівень убивств у США впав до найнижчого показника з 1900 року”.
Напередодні американський телеканал CNN, посилаючись на власні джерела, повідомив, що Трамп таємно обговорює можливість звільнення Бонді через невдоволення її роботою у справі Джеффрі Епштейна, звинуваченого у сексуальних злочинах, і розглядає потенційну заміну.
За даними журналістів, причиною невдоволенням очільника Білого дому стала критика всередині його прихильників через роботу адміністрації зі справою Епштейна, а також те, що, на думку Трампа, Бонді недостатньо розслідувала діяльність його політичних опонентів.
Пем Бонді (народилася 17 листопада 1965 року) – американська юристка, лобістка і політикиня, яка з 2011 до 2019 року обіймала посаду генеральної прокурорки Флориди, ставши першою жінкою на цій посаді. Про майбутнє призначення Бонді на посаду генпрокурорки Трамп оголосив ще у листопаді 2024 року.
Жертви Епштейна подали до суду на адміністрацію Трампа та Google – ЗМІ
Атака на Запоріжжя: пошкоджені багатоповерхівка та підприємство
Росіяни пізно ввечері у четвер, 2 квітня, атакували Запоріжжя, пошкоджена багатоповерхівка. Про це повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров.
За його словами, вибуховою хвилею пошкоджені багатоповерхівка та комунальне підприємство. Там понівечені вікна та балкони.
Попередньо, без постраждалих. Повітряна тривога триває
Федоров закликав громадян перебувати у безпечних місцях до відбою.
Перед цим чиновник попереджав про загрозу балістики і БПЛА в області.
Харків атакували БПЛА: у місті пожежа і руйнування
В Основ’янському районі Харкова внаслідок атаки БПЛА палає 4-поверхова будівля. Також пошкоджена будівля магазину. Про це увечері в четвер, 2 квітня, повідомив начальник Харківської ОДА Олег Синєгубов.
За його словами, постраждала одна людина. Також чиновник повідомив, що 28-річна жінка та 1-місячний хлопчик мають гостру реакцію на стрес.
На місці прильоту працюють підрозділи ДСНС та медики.