В Росії вперше за 25 років почали масово закриватися магазини – ЗМІ

Кількість магазинів в Росії вперше з 2000 року скоротилася. Така зміна сталася на тлі погіршення стану економіки та переходу росіян у режим економії. Про це свідчать дані консалтингової компанії INFOLine, повідомляє російська редакція Forbes.
У Москві станом на початок 2026-го працювало 82,5 тис. торгових точок, що на 4,5 тис. менше, ніж роком раніше.
У Санкт-Петербурзі за рік їхня кількість зменшилася з 44 тис. до 42,2 тис.
В інших російських містах аналогічна ситуація, і “це стосується всіх торгових точок”, зазначають аналітики.
Причина закриттів – загострення проблем у бізнесу, які на тлі зниження споживання та високої продуктової інфляції стикаються з конкуренцією з боку маркетплейсів, зростанням собівартості торгівлі, посиленням міграційного законодавства та підвищенням податків.
Після початку війни у ​​2022 році з країни масового йшли західні бренди, але російські рітейлери зайняли їхні місця. Проте в 2025-му, “коли особливих потрясінь ми не спостерігали, раптом зафіксували значне зниження (числа торгових точок)”.
Фахіці вважають, що 2026 рік стане ще гіршим за 2025-й, а закриття магазинів торкнуться як преміального, так і бюджетного сегменту. При цьому консолідація ринку, коли великі мережі поглинали середні, добігла кінця.
Як ми вже писали, дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП.
В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ

Команда НКЕК взяла участь у семінарі TAIEX у Варшаві

Протягом двох днів учасники ознайомилися з найкращими практиками держав-членів ЄС щодо забезпечення рівного доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю. Було представлено досвід національних регуляторних органів Ірландії, Литви, Румунії, Польщі та Швеції, а також обговорено виклики впровадження політик доступності та практичні рішення.

Окрему увагу приділено:

положенням Акту ЄС про доступність (EAA);
Європейському кодексу електронних комунікацій (EECC);
рекомендаціям BEREC у сфері доступності.

У межах заходу представники НКЕК презентували власний досвід розвитку цифрової доступності та долучилися до професійних дискусій із ключових питань галузевого порядку денного.
#нкек #україна #news #регулятор #TAIEX #електроннікомунікації #доступність

Українська акторка розлучилася з чоловіком-французом

Українська акторка та модель Вікторія Маремуха повідомила про розрив із французьким бізнесменом Луї Беллє після майже п’яти років шлюбу. Про це артистка розповіла у своєму Instagram, де опублікувала серію сімейних кадрів.
За її словами, рішення було спільним і зваженим.
“Прийшов час поділитися з вами. Ми з Луї офіційно розлучилися – як дві дорослі людини, які поважають одне одного”, – написала вона.
Попри розрив, Вікторія Маремуха подякувала колишньому чоловікові за роки разом і зазначила, що їхні почуття не зникли, а трансформувалися.
“Наше кохання не зникло – воно закарбувалося в усмішці нашого сина. Ми більше не подружжя. Але ми – батьки”, – додала акторка.
Пара провела разом близько десяти років, хоча офіційно одружилася у 2021 році. У 2022-му в них народився син Лука. Колишнє подружжя планує й надалі разом виховувати дитину та підтримувати поважні стосунки.
Відомо, що Вікторія Маремуха та Луї Беллє з самого початку не приховували, що перебували у вільних стосунках. Вони дозволяли одне одному симпатії на стороні, однак наголошували на чесності та довірі як основі їхнього союзу.
Наразі причини розриву колишнє подружжя детально не розкриває, однак підкреслює: рішення було усвідомленим і мирним. Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Вікторія Маремуха Беллє (@vicky_mare)

🔥 Секунди до порятунку: хто такі рятувальники «Дельти»?

Спецпідрозділ «Дельта» – універсальні рятувальники ДСНС, які рятують під завалами, у вогні, на воді, чи в зоні підвищеної небезпеки! Кожен їхній виїзд – це боротьба за життя, де вирішальними стають не лише навички, а й характер.

Як готують бійців, які вміння рятують життя і з якими неймовірними історіями їм довелося зіткнутися під час реальних операцій, адже за бронею, спорядженням і рішучістю – звичайні люди, які відчувають, переживають та перевіряють межі власних можливостей.

Про команду, де довіра – не просто слово, а питання виживання. Про тих, хто обирає діяти, коли рахунок іде на секунди дивіться у нашому сюжеті на YouTube ДСНС.

00:00 — Вступ
00:36 — Робота в зоні хімічного зараження
01:27 — Жінки в «Дельті»: як вони працюють
01:38 — Чому керівник групи майже не спить
02:19 — Як «Дельта» ускладнює власні тренування
02:39 — Які задачі виконує підрозділ
03:13 — Найскладніші виклики
04:06 — Як тренуються «дельтівці»
04:56 — У чому унікальність «Дельти»
05:56 — Виклик, який залишився в серці

Удари по Усть-Лузі і НПЗ рф: як нищать логістику ворога | Дмитро Жмайло

Дмитро Жмайло, співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці

Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

#дрони #атакадронів #УстьЛуга #ППОРФ #війнавУкраїні #БлизькийСхід #Іран #США #ВПК #логістикарф #аналітика #українськібезпілотники #геополітика #виробництвозброї

Потужні зливи у Пакистані спричинили загибель шістьох осіб

У пакистанському окрузі Банну внаслідок сильних злив загинули шестеро осіб, ще понад 30 зазнали поранень. Про це повідомляє Dawn.

Зливи у провінції Хайбер-Пахтунхва призвели до зниження температури, спричинило зсуви ґрунту, блокування доріг і перебої з електропостачанням у низці районів.

За даними місцевої влади, у Банну через дощ обвалилися дві будівлі. Унаслідок цього загинули шестеро осіб, ще 30 зазнали травмування. Як зазначається, кілька постраждалих перебувають у критичному стані.

Зокрема, в районі Котка Гулам Кадар обвалилася веранда мечеті Shahbaz Azmatkhel, де від зливи сховалися гості весілля. Після обвалу даху під завалами опинилися люди. Рятувальники спільно з місцевими жителями дістали постраждалих і доправили їх до найближчих лікарень.

В іншому інциденті в районі Варішмі Каллай Мандан обвалився аварійний будинок. Загинули троє дітей з однієї родини, ще двоє осіб перебувають у критичному стані.

Ще один випадок стався в районі Ахундан Мамахель, де через обвал даху під завалами опинилися троє дітей. На місце прибули рятувальники.

У південній частині регіону Вазиристан зсуви грунту, спричинені сильними дощами в неділю, призвели до блокування дороги Вана-Гомал Зам, порушивши рух транспорту.

Місцеві жителі зазначають, що об’їзна дорога довша та перебуває в незадовільному стані, що ускладнює доступ до ринків, шкіл і екстрених служб.

Нагадаємо, у столиці Кенії Найробі раптова повінь забрала життя щонайменше 23 людей та спричинила серйозні перебої в роботі найбільшого аеропорту Східної Африки. Рятувальні служби проводять евакуацію й ліквідують наслідки стихії.

Юлія Юріна розповіла, як родичі в РФ реагують на удари по Україні

Співачка Юлія Юріна, яка прославилася після участі в шоу Голос країни та виступів у гурті YUKO, розповіла про складні стосунки з рідними, які проживають у РФ. Попри те, що вона народилася в Анапі, артистка вже понад десять років живе у Києві та розвиває українську культуру. Своїми думками зірка поділилася з OBOZ.UA.
За словами співачки, після початку повномасштабної війни їхнє спілкування з батьками та бабусею стало напруженим і часто переростає у конфлікти. Причиною є кардинально різні погляди на війну та вплив російської пропаганди.
“Іноді в мене виникає бажання щось довести, пояснити, переконати. А іноді – просто опускаються руки”, – зізнається вона.
Особливо болісною для артистки є реакція родичів на обстріли України. За її словами, замість співчуття вона чує виправдання насильства.
“Кажуть, що так і треба – там немає співчуття чи розуміння. Коли розповідаєш, що поруч був приліт, у відповідь можуть сказати: “Ну це ж не п’ять метрів”, – поділилася Юріна.
Вона додає, що мама і бабуся намагаються уникати теми війни, аби не провокувати сварки, однак повністю ігнорувати її неможливо. Через це спілкування стало рідкісним і формальним.
“Часом простіше просто не спілкуватися… Це зовсім не ті родинні стосунки, які хотілося б мати”, – зазначила співачка.
Артистка також розповіла, що її батько неодноразово наголошував на українському корінні їхньої родини – зокрема, що прадід був родом із Дніпро. Втім, ці розмови лише загострюють суперечки.
Останній раз у Росії Юлія Юріна була ще у 2019 році після участі в нацвідборі на Євробачення. Відтоді вона будує кар’єру в Україні, зосередившись на популяризації українського фольклору.

Два десятиліття на полі: Степаненко увійшов до трійки ветеранів УПЛ

Півзахисник клубу Колос Тарас Степаненко потрапив до трійки найкращих ветеранів УПЛ.
Так, ексгравець донецького Шахтаря проводить свій ювілейний, 20-й сезон у чемпіонаті України. Зазначається, що на першому місці в цьому рейтингу перебуває колишній воротар Динамо Олександр Шовковський, який має 24 сезони в УПЛ, а на другому місці розташувався ексгравець Дніпра Олег Шелаєв – 21 сезон. Протягом своєї кар’єри в елітному дивізіоні Тарас Степаненко виступав за Металург Запоріжжя в сезонах 2006/07–2009/10, з 2010/11 по 2024/25 грав за Шахтар, а тепер захищає кольори ковалівського клубу.

Трамп прагне обмежити дію 5-ї статті НАТО для певних країн

Дональд Трамп розглядає можливість кардинальної реформи НАТО задля тиску на країни, що не забезпечують належне фінансування оборонного сектору. Якими можуть будуть наслідки таких кроків для глобальної стабільності та чи варто Україні на фоні того, що НАТО змінюється форсувати приєднання до цієї організації? Плати, щоб брати участь Президент США Дональд Трамп розглядає радикальні зміни в структурі НАТО, щоб покарати країни, які не виконують його вимоги щодо фінансування оборони. Про це пишуть західні ЗМІ, зокрема The Telegraph та Financial Times, посилаючись на джерела в оточенні президента.
Трамп хоче обмежити союзників в ухваленні рішень і навіть позбавити їх права на застосування 5-ої статті альянсу, якщо вони не збільшать витрати на оборону до 5% ВВП. Згідно з пропозиціями Трампа, держави, які не досягли нового цільового показника, можуть бути усунуті від рішень про розширення альянсу, спільні місії та застосування статті 5 про взаємну оборону. “Наше розчарування в європейцях цілком реальне. Будь-якій країні, яка не платить 5%, не має бути дозволено голосувати щодо майбутніх витрат НАТО”, – пише The Telegraph. За даними видання, президент США також знову обговорює можливість виведення американських військ із Німеччини – крок, який він розглядав із моменту повернення на пост глави держави.
Представники НАТО підтвердили The Telegraph, що американські офіційні пропозиції поки що не було представлено у штаб-квартирі в Брюсселі. Проте на дискусійних форумах США вже наполягали на моделі “плати, щоб брати участь”. “Ви не повинні мати можливість голосувати за виділення коштів на майбутні потреби, якщо ви не платите”, – наголосило джерело The Telegraph. Ультиматум Трампа НАТО Інформація про радикальні плани Трампа щодо реформування НАТО базується на серії офіційних кроків та його публічній риториці протягом останнього року. Зокрема, під час знакової зустрічі лідерів Альянсу в Гаазі у червні 2025 р., яку журналісти згодом охрестили “самітом Трампа”, країни-члени під потужним тиском Вашингтона офіційно погодилися на безпрецедентне підвищення оборонних витрат до 5% ВВП до 2035 р. Президент США особисто лобіював це рішення, відкрито заявляючи, що попередній поріг у 2% є застарілим і недостатнім для сучасних викликів. Ця позиція була остаточно закріплена в новій Національній оборонній стратегії США (NDS), представленій у січні 2026 р., де зафіксовано курс на “перекладання тягаря” безпеки безпосередньо на європейських партнерів. У документі прямо вказується, що рівень американської військової підтримки тепер прямо залежить від фінансової дисципліни союзників.
Сам Трамп неодноразово підкріплював ці стратегічні зміни жорсткими ультиматумами у своїх виступах. “Ми більше не можемо бути країною, яка платить за захист інших, поки вони самі не дбають про власну безпеку”, – казав він. Усі країни НАТО вперше досягли оборонних витрат у 2% ВВП
Сьогодні всі країни-члени альянсу витрачають на оборону щонайменше 2% ВВП, цього показника вони досягли вперше. Але Трампу цього недостатньо, його мета в 5% стане ключовим питанням на саміті в Анкарі наприкінці року.
Ще у 2014 р. норму у 2% ВВП виконували лише три країни, проте під впливом повномасштабного вторгнення Росії в Україну та системного тиску Вашингтона до 2025 р. всі 32 члени НАТО вперше в історії досягли цього показника. “За 2025 р. всім країнам-членам НАТО вдалося збільшили свої видатки на оборону, досягнувши показника у 2% від ВВП або й навіть перевищити його, незважаючи на різницю у витратах”, – сказав генсек НАТО Марк Рютте. За його словами, всі 32 члени НАТО досягли цільового показника у 2% ВВП у 2025 р. Багато країн перевищили мінімальний поріг і в 2025 р. спостерігалося 20% зростання витрат Європи та Канади на оборону порівняно з 2024 р., а саме – збільшення до 574 млрд дол.
Зокрема, у 2025 р. Іспанія, Португалія, Албанія, Бельгія та Канада витратили найменшу частку ВВП на оборону (2%).
При цьому Польща мала найвищі витрати у відсотках від ВВП серед членів Альянсу (4,3%), тоді як Литва, Латвія, Естонія та Данія значно перевищили позначку у 3%. “Ми досягли значного прогресу в питанні оборонних інвестицій, і сьогодні НАТО є сильнішим, ніж будь-коли раніше. У 2025 р. вперше всі члени Альянсу виконали узгоджену у 2014 р. мету щодо виділення щонайменше 2 % ВВП на оборону. Багато хто з них пішов набагато далі”, – зазначив генсек. За словами Рютте, це свідчить про те, що члени НАТО усвідомлюють зміни в безпеці та необхідність виконання наших спільних зобов’язань. Чи варто Україні прискорювати вступ до НАТО? Нинішній стан взаємин між Україною та Північноатлантичним альянсом досяг історичного максимуму, коли політичний діалог і практичне військове співробітництво фактично перетворили Київ на невід’ємну частину європейської оборонної архітектури.
Видання The Telegraph слушно зауважує, що рівень довіри та регулярна координація зі штаб-квартирою НАТО дозволяють багатьом союзникам уже зараз розглядати Україну як майбутнього члена родини. Проте за лаштунками цієї інтенсивної інтеграції та спростування російських міфів про “загрозу розширення” ховається значно складніша реальність, яка змушує серйозно замислитися: чи справді приєднання до Альянсу в його нинішньому вигляді є тією самою кінцевою гарантією безпеки, якої ми прагнемо.
Сучасні внутрішні трансформації всередині самого НАТО, значною мірою зумовлені політикою адміністрації Трампа, ставлять під сумнів непорушність основоположних принципів організації. Коли ключовий донор і лідер Альянсу починає відкрито говорити про перегляд 5-ї статті та запровадження моделі “плати, щоб брати участь”, сама суть колективної оборони зазнає неминучої ерозії. У ситуації, де захист союзника стає не автоматичним обов’язком, а предметом фінансового торгу чи політичної доцільності, поспіх України щодо вступу може виявитися гонитвою за формою, яка стрімко втрачає свій первісний зміст.
З огляду на те, що Україна вже відіграє критичну роль у безпеці континенту і де-факто володіє однією з найбільш боєздатних армій світу, стратегічна пауза або пошук альтернативних безпекових форматів може бути значно більш прагматичним кроком. Політичні бар’єри та зовнішній тиск можуть парадоксально зіграти на користь Україні, даючи час розбудувати власну оборонну самодостатність і зміцнити прямі двосторонні союзи, які часто працюють швидше за неповороткі бюрократичні механізми.
Тож, поки НАТО шукає свій новий шлях у 2026 р., намагаючись збалансувати внутрішні суперечності, Україна має зосередитися на зміцненні власної суб’єктності. У сучасному світі реальна воєнна потужність та здатність захистити себе власними силами часто важать значно більше, ніж формальні підписи під договорами, чия дієвість дедалі частіше стає об’єктом політичних маніпуляцій та фінансових ультиматумів.
Вікторія Хаджирадєва

РФ звинуватила британського дипломата у шпигунстві

Російське ФСБ поінформувало, що другого секретаря посольства Великої Британії Янсе Ван Ренсбурга Альбертуса Джерардуса позбавлено акредитації, і він має залишити країну протягом двох тижнів. Про це повідомили росЗМІ у понеділок, 30 березня.

“Достовірно встановлено, що направлений до Москви другий секретар Янсе Ван Ренсбург Альбертус Джерардус, 1.06.1996 року народження, під час отримання дозволу на в’їзд до нашої країни навмисно вказав неправдиві дані, чим порушив російське законодавство”, – мовиться у повідомленні.

Там додали, що нібито виявлено ознаки здійснення дипломатом “розвідувально-підривної діяльності, яка загрожує безпеці Російської Федерації, а також зафіксовано спроби отримання чутливої інформації під час неофіційних зустрічей із російськими експертами у галузі економіки”.

“ФСБ Росії рекомендує співвітчизникам, щоб уникнути негативних наслідків, включно до кримінальної відповідальності, утриматися від проведення неузгоджених із МЗС Росії зустрічей із британськими дипломатами, зокрема на території британської дипмісії, оскільки під прикриттям офіційних дипломатичних посад можуть діяти співробітники спецслужб”, – додали у ФСБ.

Зауважимо, у січні РФ вислала британського дипломата, якого назвала неофіційним співробітником розвідувальної служби Великої Британії.

Нагадаємо, другий секретар посольства Великобританії Алкеш Одедра і чоловік першого секретаря політичного відділу посольства Майкл Скіннер були позбавлені акредитації у березні минулого року.

Також співробітник посольства Великої Британії в Москві – другий секретар політичного відділу посольства Великої Британії Едвард Уілкс-Прайор – був позбавлений акредитації, йому наказали залишити Росію. Дипломат нібито “займався розвідувально-диверсійною діяльністю, що загрожувала безпеці Росії”.